Спеціальні потреби

Обмеження вугілля і метану, більше грошей «Зеленому фонду». США беруть нові зобов'язання на кліматичній конференції ООН в Дубаї


Віцепрезидентка США Камала Гарріс виступає на кліматичній конференції ООН COP28 у суботу, 2 грудня 2023 року. Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати. (Фото: AP)
Віцепрезидентка США Камала Гарріс виступає на кліматичній конференції ООН COP28 у суботу, 2 грудня 2023 року. Дубаї, Об’єднані Арабські Емірати. (Фото: AP)
Великі корпорації, які “озеленюють” свою бездіяльність у сфері клімату й лобіюють щодо надання мільярдів доларів у вигляді субсидій на викопне паливо. Зрозуміло: треба робити більше
Камала Гарріс

Сполучені Штати приєдналися до Альянсу за прорив за межі вугілля (Powering Past Coal Alliance англійською) й зобов’язалися закрити усі свої електростанції, які працюють на вугіллі до 2035 року. Цей крок було оголошено у суботу, 2 листопада, під час Конференції ООН зі зміни клімату 2023 року в Дубаї, відомої коротко за англійською абревіатурою COP28. Про це повідомляє британське видання Guardian.

Таке рішення США було названо “величезною новиною” під час конференції. Вугілля є найбільш брудним викопним паливом, відповідальним за приблизно 40% атмосферних викидів від усього викопного палива. США мають третій найбільший у світі парк електростанцій, які працюють на вугіллі, після Китаю та Індії, згідно з даними вебсайту Worldpopulationreview.com. Членами Альянсу наразі є 57 країн та багато міжнародних організацій й регіональних урядів.

На своїй сторінці в мережі Х (колишня Twitter), Джон Керрі, спеціальний уповноважений президента США з питань клімату, написав: “На #COP28 я приєднався до президента Еммануеля Макрона та інших лідерів, щоб з гордістю оголосити, що Сполучені Штати приєднуються до Powering Past Coal Alliance.

Ми працюватимемо з партнерами в усьому світі, щоб поступово відмовитися від нового вугілля, що є абсолютно необхідним кроком для збереження 1,5 C у межах досяжності”.

За словами Лео Робертса, співробітника аналітичного центру E3G, якого цитує Guardian, “США є величезним споживачем вугілля. Тож це надзвичайно символічно не лише з точки зору викидів, але й з точки зору активізації США на міжнародній арені. Це чинить величезний тиск на інші країни Організації з економічної співпраці та розвитку, щоб вони узяли на себе зобов’язання щодо виходу з вугілля, узгоджені з [Паризькою кліматичною угодою], зокрема на Японію, Австралію та Південну Корею. Це також чинить прямий тиск на Китай, який має понад половину світового [споживання] вугілля та майже 75% нових вугільних проєктів у світі”.

Збільшення інвестицій у Зелений кліматичний фонд

США також оголосили у суботу про надання 3 мільярдів доларів до всесвітнього Зеленого кліматичного фонду, повідомляє агентство AFP. Це перше таке зобов’язання США з 2014 року, коли тодішній президент Барак Обама також виділив 3 мільярди доларів для фонду. Зобов’язання має бути погоджене Конгресом, перед тим як гроші буде надано фонду.

Віцепрезидентка США Камала Гарріс, яка представляє країну на кліматичній конференції в Дубаї, зазначила з цього приводу: “Сьогодні ми демонструємо діями, як світ може і повинен протистояти цій кризі”.

“По всьому світу є ті, хто прагне сповільнити або зупинити наш прогрес. Лідери, які заперечують науку про клімат, зволікають із діями щодо клімату та поширюють дезінформацію. Великі корпорації, які “озеленюють” свою бездіяльність у сфері клімату й лобіюють щодо надання мільярдів доларів у вигляді субсидій на викопне паливо. Зрозуміло: треба робити більше”, - додала Гарріс у своїй промові, яку цитує Guardian.

Найбільший у світі кліматичний фонд, створений 2010 року, надає гранти та позики на проєкти з адаптації та пом’якшення наслідків зміни клімату у країнах, що розвиваються. До оголошення США, інші країни пообіцяли виділити фонду 13,5 мільярдів доларів.

Посилення обмежень на викиди метану

На додаток до вищезазначеного, 2 грудня на кліматичній конференції в Дубаї Сполучені Штати також оголосили про посилення обмежень на викиди метану в нафтовій і газовій промисловості, повідомляє AFP.

Зменшення викидів метану є ключовим заходом, якого можуть вжити країни для уповільнення змін клімату. Цей газ відповідальний за приблизно третину потепління клімату, яке відбувається через викиди парникових газів.

За підрахунками американського Агентства охорони навколишнього середовища, які наводить AFP, ці заходи дозволять запобігти викидам приблизно 58 мільйонів тонн метану з 2024 по 2038 рік, що еквівалентно 1,5 мільярда метричних тонн вуглекислого газу.

Як найбагатша країна у світі та найбільший забруднювач навколишнього середовища, США часто зазнають гострої критики за відносно невеликі розміри фінансування, яке країна виділяє на потреби клімату, а також загальну доволі слабку позицію у питанні адаптації та протистоянні кліматичним змінам у світі, додає The Guardian. За часів президента Дональда Трампа, країна формально вийшла з Паризької кліматичної угоди 2015 року, найбільшої у світі угоди зі зменшення викидів, які спричиняють зміни клімату, нагадує видання New York Times.

У свій перший день на посаді президента США Джо Байден підписав указ, за яким Сполучені Штати повернулися до Паризької угоди.

Теперішня кліматична конференція ООН в Дубаї – це вже 28 зібрання країн-членів Рамкової конвенції ООН про зміну клімату 1992 року, пояснює Guardian. Звідси назва – COP28 – conference of the parties, або конференція сторін конвенції.

Одним з наріжних каменів боротьби зі змінами клімату стала Паризька угода 2015 року, згідно з якою країни-підписанти зобов’язалися стримати зростання температури у світі “значно нижче” 2 градусів Цельсія порівняно з доіндустріальним рівнем, й намагатися обмежити нагрівання атмосфери планети на 1,5 градуса, пояснює видання. Ці цілі є обов’язковими для країн-підписантів.

Форум

XS
SM
MD
LG