Спеціальні потреби

Американські музейники за допомогою технологій НАСА допомагають збирати докази воєнних злочинів в Україні


Інституція Smithsonian у Вашингтоні. Фото: Dane A. Penland/Smithsonian
Інституція Smithsonian у Вашингтоні. Фото: Dane A. Penland/Smithsonian

Всесвітньовідомий музейний центр Смітсонівський Інститут у США (Smithsonian) за допомогою супутникових фотографій допомагає Україні збирати докази воєнних злочинів, скоєних росіянами.

Відразу після повномасштабного вторгнення у 2022 році Інститут створив Ініціативу культурного порятунку у співпраці з Природничим музеєм штату Вірджинія та Мерілендським Університетом, які мають необхідне обладнання та досвід з моніторингу та збереження об’єктів культурної спадщини. Як це відбувається і які злочини вже вдалося зафіксувати, ми розпитали у кураторів цієї ініціативи у Смітсонівському музеї Вашингтона.

Навмисне знищення культурної спадщини під час збройного конфлікту Гаазька конвенція кваліфікує як воєнний злочин. Україна і Росія ратифікували цей документ, тож щоб притягнути винних до відповідальності, важливо задокументувати пошкодження культурних об'єктів. Таку амбітну мету поставили перед собою дослідники Смітсонівського американського музейного центру, коли у 2022 році заснували проєкт дистанційного моніторингу культурної спадщини України.

“Ми намагаємося зробити це дослідження, щоб задокументувати шкоду, завдану культурній спадщині, для потенційних майбутніх розслідувань воєнних злочинів, - розповіла Голосу Америки Кетрін Гансен, стипендіантка Смітсонівського Інституту. - Ми об’єднали науковців, які досліджують конфлікт з колегами в Україні, ми також працюємо з урядовцями”.

Докази мародерства

Рідкісним успіхом Кетрін Генсен називає супутникові фотографії Херсонського художнього музею під час окупації, зроблені якраз в момент вивезення з нього експонатів.

“Починаючи з 31 жовтня десь до 4 листопада 2022 року почали з'являтись повідомлення, що Херсонський музей грабують. Ми подивилися на супутникові фото, і це один із тих рідкісних випадків, коли реально можна було зафіксувати мародерство", - розповіла дослідниця Генсен.

Вона показує супутникову фотографію Херсона, де помітно, що біля будинку Херсонського художнього музею стоїть три вантажівки.

"Тут видно три великі білі вантажівки, вони припарковані прямо біля музею. І вони збігаються з повідомленнями з соцмереж та з місця події, де було вказано, як ці вантажівки завантажують експонатами з Херсонського художнього музею. Це ще один доказ, що музей був пограбований. На фото є точна дата, коли це відбувалося, а також задокументовано, скільки вантажівок було задіяно",- розповіла Кетрін Гансен.

Дослідниця також додає: "Ще одна з речей, яку ми намагаємося висвітлити в наших звітах, це те, що мародерство, як виглядає, було організованим”.

Працівники Смітсонівського Інституту запевняють, що складають звіти про Україну, дотримуючись юридичних вимог для використання їх у майбутніх розслідуваннях воєнних злочинів.

Кетрін Гансен каже: “Ми сподіваємося, що наші звіти відповідатимуть стандартам доказів, що дозволить використовувати їх в суді. Вони доступні для всіх, хто хоче використати це як доказ”.

Спостереження за пам'ятками на окупованих територіях

Проєкт фінансує Державний департамент США. Моніторинг конкретних об’єктів, за словами дослідниці, їм замовляють колеги з України - дослідники Лабораторії моніторингу української культурної спадщини (НеМо: Ukrainian Heritage Monitoring Lab)

“Наприклад, коли стався вибух дамби й почалася повінь, з нами зв’язалися наші колеги з України. Ми їх запитали, яке місце вони хочуть, щоб ми подивилися і на що нам слід звернути увагу. І щойно ми отримали зображення від супутникових постачальників США, ми надали їм оновлену інформацію про те, що відбувається з культурними об’єктами - що затоплене, а що ні", - продовжує Кетрін Гансен, стипендіантка Смітсонівського Інституту.

Серед іншого, американські колеги змогли ідентифікувати затоплення будинку-музею української художниці Поліни Райко в окупованих Олешках, Херсонської області, під час повені внаслідок руйнування Каховської ГЕС.

Стипендіантка Смітсонівського Інституту знову показує сателітні фото. Цього разу - із затопленням після руйнування Каховської ГЕС.

"Ось цей будинок-музей, який був затоплений. Жовті стрілки вказують на те, де знаходився будинок, а білі показують повінь або рівень води. Тут видно, що 6 червня відбувається повінь. Біла стрілка надходить до того місця, де знаходиться музей, і вода затоплює всі будинки в цьому районі. А це - наступний день, 7 червня, вже видно, що вода повністю затопила всю територію”, - розповіла Кетрін Генсен.

Технологія НАСА допомагає збирати докази воєнних злочинів

Щоб проаналізувати стан культурних пам'яток, дослідники використовують технологію супутникових фото, розроблену в НАСА для виявлення лісових пожеж, розповіла Кетрін Генсен. Ця технологія фіксує кінетичну активність за допомогою інфрачервоних сенсорів тепла. Фото з кінетичною активністю зіставляють із мапою культурних об'єктів і виявляють, який об'єкт потенційно перебував у пожежі чи в обстрілі.

Кетрін Гансен: "Ми можемо повідомляти колег, які працюють над збереженням культурних об’єктів, про статус об'єкта на недоступній території, можемо їм порадити порятунок яких будівель потрібно зробити пріоритетом. Це допомагає українським колегам визначити, куди потрібно спрямовувати ресурси".

На їхній мапі позначено 28 000 об’єктів української культурної спадщини, за якими вони можуть спостерігати. Це музеї, меморіали, пам'ятники, релігійні заклади, бібліотеки, археологічні пам’ятки. Лише за перший рік повномасштабної війни дослідники задокументували понад півтори тисячі об'єктів, які можуть бути пошкодженими.

“Культурна спадщина - це матерія суспільства. І підвищення громадської обізнаності про цей аспект життя в Україні – якої шкоди йому завдає війна - це насправді дуже важливо”, - наголошує дослідниця Smithsonian.

За даними Міністерства культури та інформаційної політики України, наразі офіційно підтверджено, що в Україні пошкоджені 664 об‘єкти культурної спадщини. Скільки їх насправді зруйновано і хто саме має понести за це відповідальність, Україна розслідує в суді, після деокупації. Зокрема, за допомогою дослідників Смітсонівського Інституту.

Дивіться також: Які книжки про Україну популярні в американських книгарнях:

  • 16x9 Image

    Ірина Матвійчук

    Журналістка, репортерка, редакторка вебсайту. Цікавлюсь соціальними темами та історією. Для потенційних сюжетів завжди шукаю захопливі історії про українців у США, маловідомі сторінки історії, про неймовірні долі людей та бізнесів. Приєдналася до команди Української служби Голосу Америки у 2014 році. Перед тим працювала в журналі National Geographic та на "Радіо Свобода". Люблю читати книжки, створила у США книжковий клуб Books-R-Us Ukrainian. Із задоволенням подорожую в країни/регіони, які є непопулярними для туристів. Одружена, маю доньку.  

Форум

Відео - найголовніше

"В Америці немає місця насильству", — Джо Байден. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:39 0:00

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG