Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав українську державу винною у порушенні прав Нелі Штепи, яка до 2014 року була міською головою Слов’янська у Донецькій області, і присудив їй виплату відшкодувань.
Держава має виплатити позивачеві упродовж трьох місяців... 2600 євро за завдані нематеріальні збитки і 1000 євро за витрати.
Суд у Страсбурзі оприлюднив 24 жовтня рішення, в якому погодився зі скаргою Нелі Штепи на те, що було названо невиправдано тривалим досудовим ув’язненням, яке почалося у липні 2014 року на тлі активних бойових дій на Донеччині.
Місто Слов'янськ у квітні 2014 року було спочатку захоплене російськими бойовиками, а у липні 2014 його звільнили українські збройні сили.
Українська прокуратура звинуватила Штепу у сепаратизмі і пояснювала потребу досудового ув’язнення серйозністю обвинувачень і тим, що підозрювана могла зникнути та перешкоджати слідству.
Неля Штепа перебувала за ґратами до вересня 2017 року, коли її перевели під домашній арешт.
З того часу підозрювана неодноразово стверджувала, що її заклики до введення російських військ в Україну та інші заяви і дії навесні 2014 року у Слов’янську були спричинені залякуваннями з боку озброєних російських бойовиків та місцевих колаборантів.
Читайте: Повідомлення про події у Слов’янську у квітні 2014 р.
Справу Штепи розглядали кілька судів, але досі так і не змогли оголосити вирок через низку відводів і самовідводів суддів у Харкові.
Судді ЄСПЛ вирішили, що українські суди, утримуючи Нелю Штепу понад три роки упродовж досудового слідства, порушили її права, визначені у конвенції з прав людини, яку Україна підписала 1995 року.
Суд відхилив суму відшкодувань, загалом понад 60 тисяч євро, яких домагалися адвокати Штепи.
Але українську державу зобов’язали виплатити підозрюваній 2 600 євро за завдану нематеріальну шкоду, а також сплатити 1 000 євро судових витрат.
Україна в ЄСПЛ
Європейський суд з прав людини зараз розглядає понад 4 000 справ, пов’язаних з російським захопленням Кримського півострова та війною на Донбасі.
Більшість з них (3 тисячі) - це позови українських громадян проти своєї держави, а також 257 - проти Росії.
208 позовів подані одночасно проти України і Росії.
ЄСПЛ також розглядає міждержавні позови України проти Росії, в яких Київ звинувачує Москву у порушеннях прав українців в анексованому Криму.
Громадяни, зокрема скаржаться на незаконні арешти, катування, втрату майна, вбивства та інші злочини, які є порушеннями прав відповідно до Європейської конвенції з прав людини.
Європейський суд з прав людини був створений 1959 року і зараз його визнають 50 держав - підписантів Європейської конвенції з прав людини.
Дивіться також: Мир за будь-яку ціну не породить справжній спокій в державі, - Предстоятель Православної Церкви України Епіфаній
