Російська влада зробила останніми днями низку кроків і заяв, які можуть здатись суперечливими – у розмовах з лідерами Китаю, Індії та Туреччини президент Росії Володимир Путін обіцяв швидко закінчити війну і одночасно він оголошує про нову мобілізацію, що триватиме і наступного року. Керівництво Росії натякає на бажання проводити мирні переговори з Києвом і одночасно проводить анексію українських територій та погрожує ядерним ударом. Яка стратегія може стояти за цими кроками? Провідні західні дослідники намагаються розібратися з логікою дій Кремля.
Дослідниця з впливового американського дослідницького інституту RAND Дара Масікот вважає, що Росії потрібно якнайшвидше припинити інтенсивні бої, зупинити підтримку України Заходом та виграти для себе час, щоб відновити свою армію. Всього цього Кремль хоче домогтися через анексію, вважає дослідниця.
«Не виключено, що незвдовзі після незаконної анексії Кремль може запропонувати Україні «припинення вогню» на лінії зіткнення, щоб спробувати заморозити конфлікт. Це була б неприйнятна угода для Києва – Київ дав сигнал, що не погодиться на анексію», – пише Масікот у серії твітів.
У цьому випадку Кремль може зобразити Київ як «агресора» для російського населення – це особливо важливо для них зараз, коли оголошено мобілізацію, і їм потрібні численні виправдання, вважає дослідниця.
Щодо попередження Кремля, що він захищатиме нові анексовані території всіма засобами, включно з ядерною зброєю, то Кремль зробив це також після анексії Криму, нагадує Масікот.
«Російський план ґрунтується на тому, що він зможе шокувати Києв та прихильників України загрозою ескалації, щоб змусити їх зупинитися. Одна проблема для плану Росії: Україна та її прихильники готові продовжувати свої зусилля», – каже дослідниця.
Як каже, Масікот, російське військо є в найгіршому стані з початку війни, і будуть потрібні місяці і роки для того, щоб його відродити, тому продовжувати наступ має сенс для Києва і союзників.
Питання, яке залишається поки що без відповіді, полягає у тому, як поведеться Кремль, коли його анексію просто ігноруватимуть.
«Їхня реакція залежатиме від кількох факторів, і поки що її важко передбачити. Ядерна зброя – не перший крок до ескалації», – каже дослідниця. На її думку, великою кількістю мобілізованих росіяни намагатимуться підкріпити владу на окупованих територіях і поповнити військо на передовій.
Один з провідних фахівців у галузі стратегічних досліджень Великої Британії Лоуренс Фрідман каже, що російські призовники, яких відправлять на фронт негайно, за його підрахунками, в кількості від 60 до 120 тисяч, будуть не лише непідготовленими до боїв, їм не вистачатиме найелементарнішого спорядження.
Але, на думку Фрідмана, головною метою Кремля є стабілізація фронту, щоб допомогти зменшити підтримку Заходу, бо за розрахунком Кремля, Захід поступиться, якщо патова ситуація на фронті протримається щонайменше півроку.
Усіма способами Кремль намагається налякати європейців, щоб вони пішли на поступки, каже у своїй статті почесний професор військових досліджень в Королівському коледжі Лондона. В хід, на думку Фрідмана, іде і енергетичний саботаж підводних газогонів.
«Якщо Росія несе відповідальність за ці таємничі вибухи, і важко уявити, хто ще це може бути, ми можемо здогадуватись, яким міг бути посил: продемонструвати, що російський газ може бути втрачений назавжди, або свого роду сигнал північним країнам, щоб нагадати їм про їхню вразливість, незважаючи на те, що вони є частиною НАТО, чи конкретна загроза новому трубопроводу з Норвегії до Балтії або більш загальне, темніше попередження про вразливість усіх підводних труб і кабелів, якщо Росія захоче спричинити додаткові збої», – розмірковує британський дослідник.
Але він каже, що сигнали, які змушують одержувачів здогадуватися про їхнє значення, рідко бувають ефективними.
Також, на думку Фрідмана, легітимізувати захоплення українських територій через «абсурдні референдуми з 98% підтримки», не лише не отримають міжнародного схвалення, але і ще більше підрірвуть аргументи Росії щодо утримання Криму.
Тож військові невдачі, на думку британського дослідника, роблять малоймовірною більш тривалу гру, в якій росіяни сподіваються втримати захоплені території за допомогою нових підкріплень та шантажу Заходу.
