Родзинкою святкувань шістдесятиліття правління королеви Єлизавети Другої стала хода по Темзі флотилії з тисячі човнів, яку очолила спеціально побудована для нагоди баржа Глоріана з Єлизаветою Другою та королівською родиною на борту. Через негоду та холод багато людей залишились вдома, втім десятки тисяч таки зібрались на набережних Темзи, щоб привітати королеву.
«Монархія за весь час існування, та і за правління Єлизавети зокрема, пройшла чимало злетів та падінь. Але Єлизавета завжди залишалась вірною своїй клятві британському народові», - каже мешканець Лондона.
«Королівська родина – це наш символ. Це об’єкт нашого обожнення. Ми любимо Єлизавету як людину та цінуємо все, що вона зробила для цієї нації», - підтримує його інший.
Історик Лондонського Університету Майлс Тейлор каже, що монархія і досі є дієвою системою державного устрою:
«Я думаю, ми повинні зберігати монархію. Це найбільш яскравий символ нашої національної ідентичності. Вона представляє собою особливий гламур, особливий блиск, традицію. Крім того, у двадцятому столітті, монархія відгравала важливу роль у гуманітарному секторі, доклавши багато зусиль у галузі доброчинності, філантропії, громадських проектів».
Королева також відіграє і важливу політичну роль, будучи голосом уряду та надаючи поради прем’єр-міністрам. Вона зустрічається з лідерами країн зі всіх куточків світу. Крім того, вона очолює Співдружність країн, які свого часу були у складі Британської Імперії. Протягом шістдесятирічного правління королеви Єлизавети Другої, Великобританія пройшла через ряд труднощів, у тому числі кілька кривавих терористичних нападів. Найважчим періодом для королеви була загибель у 1997 році принцеси Діани, коли Єлизавету критикували за небажання повною мірою розділити з нацією гіркоту втрати народної любимиці. Втім статус королеви навіть у найскладніші часи завжди залишався непохитним. А в останні роки увага публіки була прикута і до решти членів королівської родини.
Том, вісімдесятирічний ветеран Британської армії, - один з небагатьох, хто пам’ятає часи, коли Єлизавета ще не була на троні:
«Я служив у Віндзорі, коли помер король Георг Шостий. Я був на його похоронах. Відтак ми мали процесію містом, під час якої було оголошено, що на трон зійшла принцеса Єлизавета. Ці спогади досі в моєму серці. На мій погляд, вона об’єднала країну».
Святкування з нагоди шістдесяти років правління Єлизавети Другої триватимуть чотири дні. І принаймні на цей короткий час хвилювання щодо стану економіки, воїн та криз у світі відійдуть на другий план.
«Монархія за весь час існування, та і за правління Єлизавети зокрема, пройшла чимало злетів та падінь. Але Єлизавета завжди залишалась вірною своїй клятві британському народові», - каже мешканець Лондона.
«Королівська родина – це наш символ. Це об’єкт нашого обожнення. Ми любимо Єлизавету як людину та цінуємо все, що вона зробила для цієї нації», - підтримує його інший.
Королівська родина – це наш символ. Це об’єкт нашого обожнення. Ми любимо Єлизавету як людину та цінуємо все, що вона зробила для цієї нації.Мешканець Лондона.
Історик Лондонського Університету Майлс Тейлор каже, що монархія і досі є дієвою системою державного устрою:
«Я думаю, ми повинні зберігати монархію. Це найбільш яскравий символ нашої національної ідентичності. Вона представляє собою особливий гламур, особливий блиск, традицію. Крім того, у двадцятому столітті, монархія відгравала важливу роль у гуманітарному секторі, доклавши багато зусиль у галузі доброчинності, філантропії, громадських проектів».
Королева також відіграє і важливу політичну роль, будучи голосом уряду та надаючи поради прем’єр-міністрам. Вона зустрічається з лідерами країн зі всіх куточків світу. Крім того, вона очолює Співдружність країн, які свого часу були у складі Британської Імперії. Протягом шістдесятирічного правління королеви Єлизавети Другої, Великобританія пройшла через ряд труднощів, у тому числі кілька кривавих терористичних нападів. Найважчим періодом для королеви була загибель у 1997 році принцеси Діани, коли Єлизавету критикували за небажання повною мірою розділити з нацією гіркоту втрати народної любимиці. Втім статус королеви навіть у найскладніші часи завжди залишався непохитним. А в останні роки увага публіки була прикута і до решти членів королівської родини.
Том, вісімдесятирічний ветеран Британської армії, - один з небагатьох, хто пам’ятає часи, коли Єлизавета ще не була на троні:
«Я служив у Віндзорі, коли помер король Георг Шостий. Я був на його похоронах. Відтак ми мали процесію містом, під час якої було оголошено, що на трон зійшла принцеса Єлизавета. Ці спогади досі в моєму серці. На мій погляд, вона об’єднала країну».
Святкування з нагоди шістдесяти років правління Єлизавети Другої триватимуть чотири дні. І принаймні на цей короткий час хвилювання щодо стану економіки, воїн та криз у світі відійдуть на другий план.
