Спеціальні потреби

Джен Сакі: «Ніхто не хоче бачити ескалації цього конфлікту до рівня війни чужими руками»


Джен Сакі, прес-секретар Державного департаменту США
Джен Сакі, прес-секретар Державного департаменту США

Представник Держдепу переконана, що розв’язку конфлікту в Східній Україні треба шукати лише шляхом дипломатичних чи політичних домовленостей.

У четвер державний секретар Сполучених Штатів Америки Джон Керрі відвідає з офіційним візитом Україну. В Києві він зустрінеться з президентом, прем’єр-міністром та народними депутататми. Мова буде вестись і про те, як ще США можуть допомогти Україні. Про очікування від поїздки й те, якою буде політика адміністрації президента США Барака Обами стосовно України в найближчому майбутньому в ексклюзивному інтерв’ю «Голосу Америки» розповіла прес-секретар Держдепу Джен Сакі.

Тетяна Харченко: Днями у Вашингтоні був оприлюднений звіт, у якому експерти Атлантичної ради радять американському уряду – як треба діяти, аби допомогти Україні зберегти незалежність. Зокрема, вони закликають надати Україні летальну військову допомогу й мільярд доларів пітримки щорічно протягом наступних трьох років. Якою є реакція Державного департаменту на такі заклики?

Джен Сакі: Як ви знаєте, заяву зробила група дуже поважних колишніх чиновників, які, втім, зараз не є представниками американського уряду, хоч і служили цьому уряду в минулому. Ми розглядаємо їх пропозиції. В адміністрації у нас тривають безперервні дискусії стосовно допомоги українському уряду, надання якої ми сподіваємося продовжити. Лише протягом останніх кількох місяців ми збільшили нашу підтримку до 118 мільйонів доларів на нелетальну допомогу. Ми врахуємо ці рекомендації і вони стануть частиною нашої постійної дискусії.

Т.Х.: Також в пресі зявилась інформація про те, що курс адміністрації Обами може змінитись на користь надання летальної військової допомоги Україні. Коли це може статися?

Д.С.: Ніяких рішень щодо цього прийнято не було, але ми також ніколи не відкидаємо такої можливості, що лише свідчить про те, що ми уважно стежимо за ситуацією в Україні. Ми достатньо жорстко висловлювалися про дії підтримуваних Росією сепаратистів і засуджували їх. Ми враховуємо це при формуванні нашої політики. Стосовно того, які рішення будуть прийняті, якщо вони звісно будуть прийняті, я не можу відповісти на це запитання. Це те питання, яке і наша команда, і команда з питань національної безпеки мають продовжувати обговорювати.

Українці мають знати, що ми підтримуємо їх. Ми стоїмо за їх спинами
Джен Сакі

Т.Х.: Ви добре знаєте Обаму. Ви були в його команді, коли він балотувався. Коли Ви його бачили востаннє? Він справді має багато сумнівів щодо надання летальної військової допомоги Україні?

Д.С.: Президент представив бюджет цього ранку (інтерв’ю було записано в понеділок, 2-го лютого – авт.) і одна з головних речей, про які він говорив, була закордонна політика, яка має бути сформульована з врахуванням агресії Росії. Він не сказав це саме такими словами, але це те, що він мав на увазі. Вторгнення в Україну це перша і найважливіша проблема, що він має у своїх думках. Ми збільшили нашу пропозицію по обсягах допомоги, яку ми хочемо надати Україні. І цей обсяг допомоги виріс за кілька останніх місяців і продовжує рости. Ми вірні своїм зобов’язанням і він – також. Президент говорить про це публічно достатньо багато. І, ясно, що це він попросив держсекретаря Керрі відвідати Україну цього тижня.

Т.Х.: Отже коли Ви востаннє з ним бачилися і чи говорили про Україну?

Д.С.: Я працювала на нього шість років. Я працювала над обома його кампаніями. Зазвичай я бачу його, коли ми відправляємося в подорожі з Білим домом. Тоді ми бачимо президента під час зустрічей чи подій. Він дуже товариська людина. Ми вітаємося при зустрічі й розмовляємо.

Т.Х.: Тобто розмови про Україну не було?

Д.С.: Чи говорили ми про Україну? Ні. Він зазвичай не говорить про політичні питання ось так на ходу. Держсекретар обідає з ним раз на тиждень. І це є частиною дискусії національних безпекових питань. Ми безперечно вірні нашим обіцянкам, так само як і президент, щодо подальшої підтримки України.

Є Мінські домовленості, які Росія і підтримувані нею сепаратисти, просто напросто повинні імплементувати
Джен Сакі

Т.Х.: Які ваші очікування від поїздки в Україну?

Д.С.: Держсекретар був в Україні близько року тому і він підтримує тісні зв’ язки із ключовими членами українського уряду. (...) Дуже важливо мати такі зустрічі. У нас запланований ряд зустрічей з представниками українського уряду та деякими новими депутатами із парламенту. Ми будемо говорити про стан речей, про те, як провести необхідні реформи. Про те, як ми можемо допомогти, поки Україна перебуває у цьому перехідному періоді, щоби знову надати нашу сильну підтримку українцям.

Т.Х.: Якими будуть ваші поради українському уряду?

Д.С.: Український уряд зробив багато кроків для того, щоб імплементувати Мінські домовленості й провести реформи. Ми лише хочемо провести дискусію про те, як ми можемо досягати прогресу далі. Ми знаємо що це нелегко. І прем’єр-міністр Яценюк сказав дещо про це, здається, ще минулого тижня. Він сказав, що справа не лише в постановці питання щодо вирішення військового конфлікту, який, звісно, жахливий, і страшно, що люди мають жити із цим, але річ також в тім, що необхідно робити економічні реформи, аби економіка могла процвітати. І в довготривалій перспективі Україна продовжувала бути країною в якій є робота, в якій росла б економіка і, де люди могли б жити у достатку.

Т.Х.: Давайте повернемося до можливості зміни курсу адміністрації Обами...

Д.С.: Я б не вживала слова «зміна». Ми збільшували нашу допомогу останніми місяцями. Звісно, ми підтримуємо дискусію, щодо того, як допомогти. Але наразі ми продовжуємо курс на нелетальну військову та економічну допогому, втім, інші варіанти допомоги також розглядаються.

Т.Х.: Чи є якийсь дедлайн для цієї дискусії?

Д.С.: В такій ситуації, як Україна опинилася зараз, справа не в дедлайнах. Справа в тому, щоб визначити – якими будуть найкращі кроки в цей конкретний момент часу. І ти не приймаєш одне рішення в такій ситуації. Ти постійно мусиш вирішувати – як краще підтримувати людей, як краще підтримати уряд.

Т.Х.: Ви відвідаєте лише Київ чи вирушите також ближче до зон АТО?

Д.С.: Ми відвідаємо лише Київ. Нам хотілося б побувати й у інших місцях, але ми повинні будемо вирушати на мюнхенську конференцію з питань безпеки, тому у нас буде обмежена кількість часу в цій поїздці.

Т.Х.: Як Ви відреагували на заяву Анґели Меркель, яка виступила проти поставок зброї в Україну?

Д.С.: Кожна країна приймає свої рішення. Політика США є послідовною в тому, що ми надаємо нелетальну допомогу. Ніхто не хоче побачити ескалації цього конфлікту до рівня війни чужими руками. Ми розглядаємо різні варіанти допомоги. І ми близькі з Німеччиною та багатьма іншими країнами Європи в тому, щоб надавати (Україні – авт.) допомогу, яку ми вважаємо найбільш ефективною.

Протягом останніх кількох місяців ми збільшили нашу підтримку до 118 мільйонів доларів
Джен Сакі

Т.Х.: Чи є червона лінія, яку проросійські сепаратисти або, скажімо інакше, яку Путін не має права переступити в цьому конфлікті. І чому цю межу їм досі було так легко змінювати?

Д.С.: Я в цьому бізнесі працюю достатньо довго, щоб бути навченою не встановлювати червоні лінії. Думаю, докази того, що ми дотримуємося наших зобов’язань дуже сильні. Це стосується в першу чергу тієї допомоги, яку ми пообіцяли і надали. Звісно, ми вважаємо дії проросійських сепаратистів неприйнятними, але ми підтримуємо політичне й дипломатиичне розв’язання цієї ситуації й це те, на що ми продовжуємо витрачати наші зусилля.

Т.Х.: Тобто Ви бачите вирішення конфлікту в Україні лише таким шляхом?

Д.С.: Ми бачимо дипломатичне вирішення цього питання. І ми підтримали б також політичне вирішення цього питання. Як ви знаєте, є Мінські домовленості, які Росія і підтримувані нею сепаратисти, просто напросто повинні імплементувати. Україна це зробила. Україна здійснила кроки, для того, щоб це імплементувати певні компоненти Мінських домовленостей. Питання в тому – чи Росія готова зробити те саме? Якщо вони готові – ми б зняли частину санкцій, які були на них накладені.

Т.Х.: І це тоді коли сепаратисти заявляють, що не стануть визнавати демаркаційну лінію. Як ви прокоментуєте таку їхню заяву?

Вторгнення в Україну це перша і найважливіша проблема, яку президент (Обама) має у своїх думках
Джен Сакі

Д.С.: Мінські домовленості – це основа для дальших переговорів. Росія, проросійські сепаратисти погодилися на це. І вони тепер повинні імплементувати ті домовленості. Але ми не бачимо, щоб цей процес рухався так, як належить.

Т.Х.: Чи існує якийсь план «Б»? Якщо переговори щодо надання зброї Україні будуть тривати надто довго, а конфлікт розростеться ще більше, що буде тоді?

Д.С.: Дивіться... ми продовжимо дискутувати щодо того, що є найбільш прийнятними кроками в цій ситуації. Ми вже підтримали Україну нелетальною допомогою. 118 мільйонами економічної допомоги. Ми спілкуємося з іншими країнами, щодо того, яку допомогу можуть надати вони. Наш фокус натепер на пошуку дипломатичного вирішення ситуації в Україні. І в цей момент ми не збираємось змінювати нашу позицію.

Т.Х.: Українці надто довго чують від Заходу про його стурбованість, але ситуація лише погіршується. Виглядає так, що дипломатія не працює.

Д.С.: Ви не можете стверджувати, що дипломатія не працює. Це неприйнятна відповідь. Дипломатія основа переговорного процесу й мирних угод в усьому світі. Ніхто не хоче бачити ескалації насилля. Нема сумніву, що Росія і підтримувані нею сепаратисти відповідальні за те, що відбувається в Україні. Але зобов’язання, які ми на себе взяли, говорять самі за себе. Чи не кожен американський урядовець високого рангу не лише говорить про це, але й працює над наданням Україні допомоги. Українці мають знати, що ми підтримуємо їх. Ми стоїмо за їх спинами. Ми віримо, що Росія і підтримувані нею сепаратисти діють незаконно і ми не відступимося. Ми залишимося вірними своїм обіцянкам, але в інтересах усіх – побачити дипломатичне і мирне розв’язання цього конфлікту. Ніхто не хоче бачити росту насилля.

Т.Х.: Зараз у Великій Британії тривають публічні слухання у справі вбитого Олександра Литвиненка. І Британія, яка зазвичай є дуже стриманою у заявах, нині стала майданчиком для прямих звинувачень Кремля у смерті Литвиненка. Як будувати двосторонні стосунки з державою, яка тепер має таку репутацію як її має Росія?

Д.С.: Подивіться, є певні галузі, в яких у нас із Росією є розбіжності. Є речі, за які вони намагаються дискредитувати нас, включаючи ситуацію в Україні. І їх дії є нелегальними. Але є інші галузі, в яких ми співпрацюємо з Росією. Наприклад, Іран, і недопущення розробки ядерної зброї. У нас нема цілі ізолювати Росію. У нас є ціль змінити поведінку Росії. Їхні дії в Україні неприйнятні. Стосовно випадку, який ви згадали, про це має говорити Британія. Вони мають достатньо компетенції, щоби говорити про цей випадок.

Т.Х.: Лідер ДНР - Захарченко заявив, що хоче збільшити кількість своїх бійців до 100 тисяч. Ви маєте свіжі дані стосовно того – яка їх чисельність натепер?

Д.С.: Ні, я не володію такою інформацією, але Україна суверенна країна і будь-яка кількість проросійських сепаратистів на її території є неприйнятною.

Дивіться також: Ексклюзив. Джен Сакі: Питання у тому, чи зробить Росія те, що зробила Україна

  • 16x9 Image

    Тетяна Харченко

    Має більш ніж 16-річний досвід у журналістиці. Починала з роботи кореспондентки на радіо «Континент» у Києві. Відтоді працювала журналісткою на телеканалі СТБ, а також у виданнях: «Україна молода», «Газета по-українськи», «Новинар»; спеціальною кореспонденткою і текстовою редакторкою ранкових випусків телеканалу СІТІ, оглядачкою та головною редакторкою сайту «Медіа Бізнес»; дописувала для National Geographic Україна.

    Має дві вищі освіти – за першою – фольклористка й викладачка української мови та літератури. Диплом режисерки документального кіна отримала як стипендіатка програми Fulbright, в американському університеті Wake Forest, що у Північній Кароліні.

    Є авторкою кількох документальних короткометражних фільмів, два з яких – «Пісні надії» та «Солдат-метелик» – були показані на американських кінофестивалях: RiverRun International Film Festival та Princeton Film Festival. З «Голосом Америки» була від весни 2014 року до осені 2017 року. Працювала як відеооператорка, журналістка та продюсерка. Відзняла серію сюжетів про українську діаспору в США з Бостона, Нью-Йорка, Парк-Сіті, Балтимора, Вашингтона, Арлінгтона, Нью-Джерсі та Лос-Анджелеса.       

XS
SM
MD
LG