Спеціальні потреби

Якого спілкування з суспільством хоче влада? - розповідь радниці голови АП


Влада хоче керувати очікуваннями людей від реформ - радниця голови АП. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:41 0:00

Влада хоче керувати очікуваннями людей від реформ - радниця голови АП. Відео

Якщо для країн Балтії та Східної Європи російська пропаганда є лише загрозою, то Україну можна вважати прямою жертвою пропаганди з Росії. Пропаганди, яка виправдовує окупацію Криму і підбурює насильство на сході України. Лише за даними ООН це майже 8 тисяч загиблих. Життя мільйонів українців спустошене.

На запитання про протидію російській пропаганді відповідала український фахівець з комунікацій Наталя Попович – спів-засновниця «Українського кризового медіацентру», який став серйозним джерелом інформації про українські події.

ГА: Якщо поглянути на українські втрати, то чи визнали би Ви, що Україна в інформаційній війні зазнала повної поразки?

- На мою думку Україна в цю гру тільки зараз по серйозному вступає як гравець. Як на мене, то факт, що до Росії застосовуються санкції , що за Україну в ООН проголосували 190 країн, аби ми могли знову стати членом Ради Безпеки і впливати на реформи цієї організації, той факт, що в Україні мобілізований великий дух великої кількості українців, волонтерів і тих, хто зараз вже працює в державній службі, говорить про те, що ми зараз тільки включаємося. Але Росія була набагато років попереду і планувала це заздалегідь.

І світ і Україна поволі зрозуміли виклик російської пропаганди і побачили ресурси, які Росія на це тратила протягом багатьох років

ГА: Слабкість України в інформаційному полі була помітною ще до війни, коли саме російські телеканали, радіо, російські газети і друкована продукція панували на українському ринку. Чи змінюється ситуація?

- На мою думку ситуація зараз поволі змінюється. Відповіддю України на ту пропаганду, яка здійснюється стосовно українського населення, де б воно не мешкало, має бути не така сама пропаганда, а просто створення якісного українського продукту, телевізійного, радійного, друкованого, який був би корисним для людей. Наприклад на сході України я бачу величезну потребу у випуску таких газет і матеріалів, які би відповідали на потреби людей, які мусили переїхати з частин Донецької і Луганської областей і живуть у зоні розмежування та в інших частинах України. Для них продукту ще бракує, і ми над цим зараз працюємо, в тому числі як центр.

І світ і Україна поволі зрозуміли виклик російської пропаганди і побачили ресурси, які Росія на це тратила протягом багатьох років. В Україні першими у боротьбу з російською пропагандою включилися недержавні гравці. Це були такі організації як Кризовий медіацентр, Стоп-Фейк та інші громадські організації, які будували свою роботу. Зараз поволі піднімається і робота державних органів влади, які починають краще себе подавати, комунікувати свою політику. Це дуже важливо у цій справі.

Бо якщо українське громадянське суспільство і держава спілкуватися рівнем вище, то від цього виграють усі

-На слуханнях у Конгресі, про які ми щойно чули, йшлося про особливу вразливість російськомовного населення до пропаганди Кремля. Чи в Україні треба збільшувати джерела української інформації російською мовою, чи навпаки - дерусифікувати українську аудиторію і розширювати й зміцнювати насамперед україномовні ЗМІ?

- Я вважаю, що для України є дуже важливою потреба популяризації українського якісного продукту в різних сферах мас-медіа. В країнах Східної Європи, в яких також великі російськомовні меншини, потрібні ЗМІ, які би включали російськомовне населення в життя тих країн і популяризували спільні європейські цінності, які їх об’єднують. В принципі це та сама робота, яка має вестися в Україні. Я знаю, що в Європі зараз створений невеликий центр, про який говорив Пітер Померанцев, який працюватиме над тим, щоб робити західні суспільства більш чутливими до російської пропаганди. Вони фактично продовжують ту роботу, яку почав Стоп-Фейк рік тому.

ГА: В Україні одним з кроків було створення Міністерства інформації, яку дуже люблять критикувати журналісти. Що Ви думаєте про діяльність цього відомства?

- Для мене більш важливою взагалі є трансформація, яка відбувається в органах державної влади. Одним з проектів, яким опікується Кризовий медіацентр, є реформа державних комунікацій. Це можливість ввести в роботу міністерств та відомств дуже компетентних нових людей, які мислять стратегічно, які цінністно розуміють і хочуть залучати українське суспільство до прийняття рішень у їхніх міністерствах і відомствах, які дуже відповідально ставляться до комунікацій.

Йдеться про відомства..., покликанням і завданням яких є управляти очікуваннями українського суспільства і людей щодо реформ

Йдеться про силові відомства, безпекові, економічні, покликанням і завданням яких є управляти очікуваннями українського суспільства і людей щодо реформ і тих наслідків, які вони можуть мати; краще позиціонувати свої колег - міністрів заступників міністрів і працювати з ними.

Ця трансформація мені здається ще більш важливою ніж створення будь-якого централізованого органу. Бо якщо українське громадянське суспільство і держава спілкуватися рівнем вище, то від цього виграють усі. При чому не лишу українська аудиторія, але й міжнародні зацікавлені сторони, аудиторії, з якими нам треба спілкуватися.

ГА: У США не дуже довірять державним засобам та органам у сфері ЗМІ і часто кажуть, що треба звільнити ринок, дати можливість вільного розвитку медія, які будуть виконувати свою роботу, бо бюрократи, мовляв, завжди працюють погано.

- Якраз мені здається, що гідна українська відповідь дуже централізованій державній машині - це не просто хороша робота державних органів влади, але це правильна комбінація зусиль державної влади і громадянського суспільства, щоби долати і пропонувати свою відповідь на російську пропаганду і головне – комунікувати те, що є важливим для нас – нашу точку зору на події у світі.

Дивіться також: Огляд: Чи безпечно літати до Єгипту?

Огляд: Чи безпечно літати до Єгипту? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:01 0:00

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG