Бути вірним Богові та Україні, допомагати іншим і жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу. Це три головні обов’язки представників української скаутської організації "Пласт", яка існує понад сто років і налічує понад 10 тисяч учасників у 14 країнах світу.
"Пласт" бере початок зі скаутських організацій, і заснований на схожих принципах. Бойскаутський рух вперше виник в Англії у 1907 році, і на тих самих принципах у 1911 році у Львові створили схожі гуртки.
"Пласт має бути організація самовиховання, розвитку, що діти мають вирости кращими, але в українському оточенні. Три основні обов’язки кожного пластуна – любити Бога й Україну, допомагати іншим і жити за пластовим законом і слухатись пластового проводу. І нам кожного дня читають 14 пунктів пластового закону. Ти маєш бути сумлінний, точний, ощадний і так далі, і над собою працювати", - каже Любомир Домишевський, який працює волонтером в одному з осередків "Пласту".
Таборовий розпорядок
У США діє три пластунські осередки – два у штаті Нью-Йорк і один в Огайо. Туди на три тижні у липні з’їжджається українська молодь і представники діаспори з усієї країни та з-за кордону. Найстаріший у США пластунський осередок - "Новий Сокіл", що неподалік міста Баффало, штат Нью-Йорк. Наступного року тут святкують 70-річчя.
Ранок у "Новому Соколі" починається із зарядки, співу, сніданку й шикування. Цього року сюди приїхали майже 120 дітей віком від 4 до 17 років. Більшість з них – народились і виросли у США чи Канаді, але їхнім батькам вдалось зберегти традиції та мову – тут спілкуються лише українською.
Таня Мельник, виховниця новацього табору, каже, що цей зв'язок із Батьківщиною її батьків, дуже важливий для неї: "Я маю своє американське життя у школі, і я маю українське життя тут. "Новий Сокіл" - частина того, хто я є, і я не могла б повірити, якби я не повернулась".
Дітей розділяють на вікові групи: юнацтво – 12-17 років, живуть у наметовому таборі, для новацтва – 7-11 років нещодавно збудували бараки. Найменші – "пташата" 4-6 років – приїздять разом із батьками і живуть з ними у наметовому містечку.
Родина Ганкевичів живе у Львові, і вони в "Новому Соколі" - уже восьмий рік. Зоряна Ганкевич (Богдан) розповідає: "Думаю, що 90% людей, які з нами таборують, тут не перший раз. Я не знаю, хто тут перший раз. Є такі люди, які тут таборують вже сьомий рік поспіль. Вони мають по троє-четверо людей. Діти в захопленні, бо цілий час на природі. Вони порпаються у болоті, тут ніхто не сварить. І ввечері, вони засинають міцно".
Своїх родичів у США Ганкевичі відвідують на зимові свята й на літні канікули, і "Новий Сокіл" став одним із традиційних місць зустрічі. Андрій Ганкевич каже: "Є в адміністрації, їхні діти, кузини, наші двоюрідні, з Чикаго, Нью-Йорка, так що ми маємо багато тут знайомих і родину".
Вартість та умови
Щоб потрапити у табір, необхідно мати членство у Пласті. Три тижні у "Новому Соколі" коштує для старших дітей 1300 доларів, "пташата" із батьками за тиждень платять 600 доларів.
Тим часом, батьки доросліших дітей працюють на волонтерських засадах у кухні або в адміністрації. Типовий сніданок – пластівці з молоком й диня, обід – гарячі бутерброди й м’ясо, на вечерю дають індичку, салат і морозиво. В адміністрації кажуть: лише на харчування щотижня йде понад 15 тисяч доларів.
Денний розклад для пластунів складають заздалегідь. Під час заїзду табору в дітей забирають мобільні телефони, й діти спілкуються одне з одним й увесь час перебувають на свіжому повітрі. Протягом дня вони по черзі займаються спортом, мають уроки історії чи науки. Цього року в басейні також додали уроки плавання.
Тереня Ганкевич, комендантка юнацького табору, каже, що таборує на цій оселі від 2007 року: "Це моя улюблена частина літа сюди приїжджати".
Патріотизм, "вмілості", екологія
На території табору є шпиталик, де дітям можуть надати першу допомогу, і капличка, де щотижня проводять службу. Але релігію тут не нав'язують: за статутом пластуни мають шанувати право кожного на своє віровизнання. Акцент роблять на патріотизмі – зранку й увечері тут піднімають та спускають український прапор.
Данило Бутенко, голова осередку, розповідає: "Політично менше (виховуємо, - ГА.), а більше – як на природі орудувати. Скажімо, як зробити кухню в лісі, зробити вогонь, зробити шалаш, вузли в’язати. То більше, що ми пробуємо вчити дітей. Менше про політику, а більше щоб тримати нашу мову і бути на природі".
Девіз "Пласту" - абревіатура СКОБ, що означає "Cильний розумом та тілом, Красний душею, Обережний в замислах та планах, Бистрий у думці та справах". Тут вчать дисципліні, заохочують фізичний розвиток, плекають любов до природи і спонукають працювати разом. Цього разу завдання в новацтва – підготувати велике вогнище, а юнацтво – власноруч зводить браму. Керують процесом коменданти й "булавні" - юнаки й дівчата, які пройшли спеціальні "вишколи".
За кожну новонабуту "вмілість" пластунам дають нашивки, до прикладу, за навички виживання на природі, знання картографії, куховаріння, вміння співати, плавати чи фотографувати. Не обходиться і без розваг: конкурсів талантів і танців. Це - найвеселіша частина дня, вважає пластун Михайло Ганкевич.
Наприкінці дня в юнацтва відбувається урочисте "хрещення табору". Вони презентують збудовану браму, виголошують промову й співають пісню, до якої самі написали слова: "Під час піонірки ми не рубаємо живих дерев, вживаєм тільки то, що лежить на землі. Яко пластуни, ми дбаємо про нашу природу і про нашу землю. Ми любимо мандрувати і оцінюємо природу довкола нас. Тепер, більше, як ніколи, наша земля потребує нас. Наша відповідальність – зберігати природу, бо вона нам дає життя".
Дивіться також: Очікування фермерів від нової торговельної угоди Трампа
