Актуально
«У страшних умовах ми зберігаємо людяність і саме капелан у цьому допомагає» – начальник Служби військового капеланства ЗСУ

Україна разом зі західними партнерами розбудовує професійну капеланську службу і готує капеланів для служби в Збройних силах.
Відповідний закон було ухвалено за кілька місяців перед широкомасштабним вторгненням Росії, тож готувати капеланів довелося в умовах бойових дій, розповідає Голосу Америки начальник Служби військового капеланства ЗСУ Апарату Головнокомандувача ЗСУ, полковник Олексій Терещук.
З кореспонденткою Голосу Америки Наталкою Чуріковою він зустрівся у вашингтонській студії у четвер, 14 вересня, і розповів, чим займаються капелани у війську, як допомагають партнери, чи дозволено жінкам бути капеланками, з якими труднощами доводиться зустрічатися новій інституції і про те, кому поради капелана можуть виявитися найбільш потрібними.
Розмова була скорочена і відредагована для плинності та ясності.
Наталка Чурікова, Голос Америки: Ви говорили у квітні про те, що українські військові капелани навчатимуться Сполучених Штатах, Великій Британії та Південній Кореї. Чи ці навчання вже відбулися?
У нас уже відбулося два навчання – одне у співпраці з американськими військовими партнерами був курс у Німеччині на базі сьомої тренувальної армії США. Крім того, 10 військових капеланів були у Великій Британії
Олексій Терещук, начальник служби військового капеланства ЗСУ: Насправді так, окрім того, що в Україні відбувається підготовка військових капеланів на базі Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, нам допомагають наші партнери. У нас уже відбулося два навчання – одне у співпраці з американськими військовими партнерами був курс у Німеччині на базі сьомої тренувальної армії Сполучених Штатів Америки. Там пройшли курс підготовки 25 військових капеланів, разом зі мною. Ми подивилися програму, подивилися методи, специфіку.
Крім того, 10 військових капеланів були у Великій Британії у школі підготовки військових капеланів. І за декілька днів, 23 вересня, чергова група військових капеланів їде в Німеччину на американську базу, щоб далі проходити навчання.
Партнери цікавляться бойовим досвідом українських капеланів
Н.Ч.: Чого навчають військових капеланів в арміях НАТО, в американській, британській армії, і як цей процес буде відбуватися в Україні?
О.Т.: Насправді такий шалений поштовх до цього був у 2014-му році, коли розпочалася російсько-українська війна, і тоді священники, пастори поїхали у військо, розуміючи важливість духовної підтримки. Вони поїхали у військо як волонтери, добровільно, відвідували хлопців, служили їм, молилися за них і разом з ними.
Наша підготовка полягає в тому, щоб наш шалений бойовий досвід капелана поєднати з їхніми теоріями, доктринами, щоб наші капелани зрозуміли, що усе те, що вони все роблять практично, має теоретичне підґрунтя в інших арміях
Зараз ми на такому етапі, що нарешті перейшли на професійне військове капеланство у такому форматі, як у більшості наших партнерів – країн-членів НАТО. Тобто військовий капелан є в однострої, він має офіцерське звання, він підписує контракт, він має свого помічника.
Тобто ми беремо найкраще, що є у світі, враховуючи свій досвід. Нашого досвіду за 10 років війни у військових капеланів дуже багато, і ним також цікавляться наші друзі-партнери.
Тому наша підготовка полягає в тому, щоб наш шалений бойовий досвід капелана поєднати з їхніми теоріями, доктринами, щоб наші капелани зрозуміли, що усе те, що вони роблять практично, має теоретичне підґрунтя в інших арміях. І тоді це все поєднується у зрозумілу картинку, тому що переважна більшість священників і капеланів до цього не мали стосунку з військом взагалі.
Бо різниця між тим, щоб бути священником і пастором у цивільному житті, і бути військовими капеланом, є досить суттєва.
За 6 тижнів ми даємо ті знання з тактичної медицини, з мінної безпеки, зі зв'язку, і інших питань, щоб священник, який став військовим капеланом розумів, де він перебуває
Капелан має гасло «Бути поруч». Зазвичай він не перебуває на лінії зіткнення – безпосередньо там, де йдуть бойові дії. Але він дуже близько, тобто небезпека, загроза завжди є. І ми, як збройні сили, маємо навчити і дати мінімум необхідних знань, враховуючи обмеження по часу, тому що зараз в нас є війна, і немає змоги навчати пів року–рік.
Тому за шість тижнів ми даємо ті знання з тактичної медицини, з мінної безпеки, зі зв'язку й інших питань, щоб священник, який став військовим капеланом розумів, де він перебуває, що йому робити можна, що не можна, і як діяти – тобто такі мінімальні військові знання.
А як офіцер, він в першу чергу капелан, тому на цих курсах, як у нас, так і за кордоном, ми викладаємо певні особливості капеланського служіння.
Бо насамперед капелан є душпастиром для всіх, для всієї своєї військової частини або підрозділу, незалежно від того, якої віри в тебе військовослужбовці, і навіть якщо вони атеїсти. Він має підтримати духовний стан, забезпечити духовно-релігійні потреби, якщо це віруючий твого напрямку, якщо ні, то капелан шукає поряд священника, пастора, імама, щоб привести його до військовослужбовця, або військовослужбовцю забезпечити доступ до такого священнослужителя, щоб духовні потреби були забезпечені у воїна, і це – головне завдання наших капеланів.
Н.Ч.: Ми також чули про те, що деякі церкви дуже занепокоєні проблемами прозелітизму – вони бояться, що священник, який буде найближче до того військового, зможе навернути його на свою віру. Як цього уникнути?
Військо – це не місце для з'ясування будь-яких стосунків між релігійними організаціями
О.Т.: Так, це питання було озвучено владикою Іоаном (митрополит Черкаський Іоан (Яременко), голова синодального управління військового духовенства Православної церкви України, – ред.). Насправді, це питання більше стосується взаємовідносин між релігійними організаціями, і воно має бути обговоренено на Всеукраїнській раді церков, на мою думку. Тому що військо – це не місце для з'ясування будь-яких стосунків між релігійними організаціями.
Я впевнений і завжди кажу представникам релігійних організацій, що у нас в одному окопі зараз воює з російським загарбником і мусульманин, і юдей, і християнин, і взагалі, можливо, невіруюча людина. І вносити ці такі питання міжрелігійних відносин у військо - це неправильно. Капелан має служити всім.
Кризи нема, є абсолютно драйвовий розвиток
Н.Ч.: Ви вже згадали митрополита Іоана, він нещодавно виступив із заявою про те, що служба військово капеланства, на його думку, є у кризі, і найбільша конфесія, православна, не представлена в Управлінні апарату головнокомандувача. У чому тут проблема, поясніть, будь ласка.
Зараз у нас 178 офіцерів-капеланів, які мають свої військові частини, які підписали контракти. З них 90 пройшли вже підготовку у нас у військовому інституті, і ще 40 осіб за кордоном
О.Т.: Насправді кризи немає. Ми перебуваємо в процесі абсолютно драйвового розвитку, тому що існуємо от буквально рік. І за цей рік насправді зроблено дуже багато. У найкращі часи в Збройних силах було 112 військових капеланів. Зараз у нас 178 – це станом на позавчора (12 вересня, – ред.) офіцерів-капеланів, які мають свої військові частини, які підписали контракти. З них 90 пройшли вже підготовку у нас у військовому інституті, і ще 40 осіб за кордоном.
Ми створили керівні документи, тому що коли служба створювалася, був лише Закон України і постанова Кабміна щодо видачі мандату. Тому ніякої кризи немає, неможливо розвиватися, не маючи різні думки. У них свій погляд на розвиток, у Збройних силах – свій.
Питання, яке він порушив, що службою військового капеланства мають керувати військові капелани, – абсолютно згоден. Разом з тим, зараз на цей початковий період було рішення, що службу очолить звичайний офіцер. Я не є священник, не є пастор. Я виступаю в ролі менеджера, який побудує систему військового капеланства на всіх рівнях військового управління, і з часом, як тільки військові капелани набудуть компетентностей, у тому числі військових, буде рішення головнокомандувача, і відповідно, вся структура перейде на відповідні стандарти.
Навіть в Америці буває нерозуміння ролі капелана, а їхній капеланській службі 238 років
Н.Ч.: Багато людей може цікавитись, а що робить священник на передовій. Якщо він не носить зброї, у деяких арміях світу з ним навіть є якийсь помічник, або охоронець, який охороняє його життя, то чи він не є завеликим навантаженням для армії у цей момент?
Військовий каплан не застосовує зброю. Йому заборонено видавати зброю відповідно до законодавства
О.Т.: Почнімо з останнього. Відповідно до стандартів НАТО, наш військовий капелан так само має помічника, чиє головне завдання – саме фізичний захист військового капелана в районі виконання завдання, там, де йому буде загрожувати небезпека. Тобто військовий капелан не застосовує зброю. Йому заборонено видавати зброю відповідно до законодавства – для цього у нього є помічник і, скажімо так, тілоохоронець, у нього є зброя, і якщо військовий капелан виконує обов'язки біля хлопців, які на передній лінії, він має право застосувати зброю і забезпечити охорону і захист життя військового капелана.
Що робить військовий капелан? Він піклується про дух воїна. Є душа, якою займається психолог, а є дух, необхідний для того, щоб отримати нашу перемогу.
Завдання військового капелана – підтримати той духовний стрижень, який є в нашого війська, яким ми відрізняємося від загарбників, окупантів. Тому що ми є люди навіть в таких страшних умовах, ми зберігаємо людяність і саме капелан допомагає дівчатам і хлопцям, які є у війську, зберегти цю людяність.
Система військового капеланства тільки зараз займає своє місце. У будь-якій системі, коли створюється новий елемент, він має пробити собі дорогу. Це природно.
Кожен має показати свою ефективність. Якщо немає ефективності, в тебе не буде просто людського авторитету
Я от говорив вчора і сьогодні з головними капеланами Палати представників і Сенату, а вони колишні військові двозіркові генерали, адмірали, і вони мені в розмові сказали, що є проблеми там з керівництвом, з командирами, нерозуміння важливості капеланства. А я на це зауважив: «Зачекайте, у вас капеланству 238 років». А він каже: «Так, але у нас є такі проблеми». І так, у нас є такі проблеми в наших Збройних силах, і тут відповідальність з обох сторін.
Може бути так, що військовий капелан зайде в підрозділ, його призначають, прийшов до командира, відрекомендувався, командир подивився, добре. Але кожен має показати свою ефективність. Якщо немає ефективності, тебе не будуть сприймати, тебе не будуть поважати, в тебе не буде просто людського авторитету.
Тому мені здається, ми зараз на тому етапі, що служба військового капеланства, всі військові капелани своєю невтомною працею, дуже важкою, б'ються у першу чергу за довіру від військовослужбовців, тому що це найголовніше. Своєю працею, своєю молитвою, своїм служінням вони здобувають своє заслужене місце наших Збройних силах. І в один момент це може статися, це – певний процес, ми маємо його пройти, і це природно, тому з Божою поміччю, з молитвою ми, я думаю і я глибоко переконаний, що ми це пройдемо.
Є проблема з кількістю священників
Н.Ч.: У законі передбачалося, що в українській капеланській службі буде близько 700 капеланів, зараз, як ви сказали, набрано менше третини. У чому проблема з тим, щоби набрати людей?
О.Т.: Насправді зараз потреба майже 800 військових капеланів. А проблема, як і скрізь у світі, і особливо в нас у Україні, це є кадровий голод. Найбільше у нас відповідно до розподілу квот, тобто місць серед військових капеланів за релігійною приналежністю, має Православна церква України і Українська греко-католицька церква.
Насправді є проблема з кількістю священників, які є взагалі, і які виявили бажання стати військовим капеланами. Тому що не можна призначити священників – все, ви йдете в капелани. Капеланство – це покликання. І тому, на жаль, така ситуація.
Н.Ч.: Чи інша церква може заповнити квоту, якщо вона не заповнена?
О.Т.: Законодавство цього не передбачає.
Н.Ч.: Ви зустрічалися у Конгресі з капеланкою Палати представників Маргарет Кіббен, яка була капеланкою Корпусу морської піхоти Сполучених Штатів. Чи жінкам в Україні дозволено бути капеланками?
О.Т.: Так, саме ця зустріч була пів години тому. У нас уже є три жінки– капеланки, з євангельських конфесій, протестантських, тому я до цього ставлюся абсолютно відкрито. Бо потреба в жінках-капеланках дуже велика, тому що у Збройних силах зараз більше 70 тисяч жінок. І з ними треба також працювати, їм треба також допомагати, тому що жінці насправді набагато важче, ніж чоловіку іноді буває в армії.
Жінка не завжди відкриється капелану-чоловіку, є певні моменти, коли жінка зрозуміє тільки жінку, і жінка поговорить тільки з жінкою.
Ми забуваємо іноді про командирів, які приймають дуже важкі рішення. Біля кожного командира має бути його капелан
Н.Ч.: Чи вам доводилося скористатися службою капелана? Чи ви відчули різницю між політруком в Радянській армії і капеланом?
О.Т.: Розумієте, політруки - це такі штампи ще радянщини.
Н.Ч.: Вони зникли? Їх більше немає в українській армії?
О.Т.: У нас є заступники з морально-психологічного забезпечення, у нас є офіцери-психологи. Всі застосовують цей термін, але ніхто не розуміє, що воно таке. Це такі штампи, які перейшли з радянських часів. Бо є гарні традиції, позитивно спрямування, і є негативні. От колись були «нестатутні взаємовідносини», які просто зникли, і про них уже ніхто не говорить. Так і тут – замполітів немає, але про них говорять, якщо хочуть образити людину, називають її цією назвою.
Насправді у нас є фахові заступники з морального психічного забезпечення, які працюють від солдата до генерала, є фахові офіцери-психологи, але це інший напрямок. У психолога є свій напрямок роботи, у військового капелана – свій. Якщо вони поєднують свою роботу, координують, взаємодіють, це взагалі прекрасний варіант.
Звернуся до досвіду наших американських партнерів. Психолог бригади і капелан бригади вийшли і кажуть: «Ми – найкращі друзі, тому що, коли воїну потрібна допомога психолога, капелан заводить його до психолога, якщо психолог бачить, що ні я тут не справляюся, більше потрібна допомога капелана, він його відправляє до капелана».
Тому що ще раз хочу повернутися до цього – у центрі всього є воїн, весь спектр послуг, зусиль докладається для того, щоб він був здоровий, сильний і готовий.
Н.Ч.: Чи у вас є особистий досвід спілкування з капеланом на особистому, духовному рівні?
О.Т.: Так у мене є мій духовний наставник, той священник, з яким я можу порадитися, поговорити по-дружньому, іноді і мені треба з кимось поговорити, бо дуже важко буває, як і всім зараз. Я вважаю, що це дуже важливий аспект, який я розділяю на два моменти: робота з воїном і робота з командиром.
Тому що ми забуваємо іноді про командирів, які приймають дуже важкі рішення, особливо важкі морально, коли командири вирішують і своїми рішеннями ставлять під загрозу життя. Коли ти відправляєш людей на бойове завдання, ти розумієш, – і для тебе це важко, – що можуть не всі повернутися.
Він все це носить у собі. І тут біля кожного командира має бути його капелан, який є його духовним наставником, який має працювати з командиром, молитися з ним, щоб знову ж таки, не перетворитися на звіра, а бути людиною, незважаючи на те, що в тебе великі погони, великі посади. Але в командира має завжди залишатися людяність.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади

Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту

Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом

Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум