Актуально
«Росія не визнає ні релігійної свободи, ні свободи взагалі» – баптистський пастор Ігор Бандура. Слухання в Гельсінській комісії США
У своїй агресії проти України Росія переслідує представників релігійних громад, які не є лояльними окупаційній владі та Російській православній церкві (РПЦ), вона руйнує церкви, ув’язнюює, катує та вбиває багатьох священників і правозахисників. Під каток репресій російської окупаційної влади потрапляють також і представники нехристиянських релігій – мусульмани та євреї, наголосили свідки під час слухань в американському Конгресі.
Виступаючи на засіданні Гельсінської комісії США 27 квітня, вони наголосили, що війна проти України, є нападом на релігійну свободу, якою пишаються українці впродовж всієї історії незалежної України. При цьому, режим президента Росії Володимира Путіна використовує РПЦ для виправдання своїх дій, створення ідеології «русского мира» та для консолідації своєї влади всередині країни та за кордоном, заявили свідки та американські законодавці на слуханнях минулого тижня.
Голова Комісії з безпеки та співпраці в Європі, також відомої як Гельсінська комісія, Джо Вілсон, нагадав, що очільник РПЦ Патріарх Кирил підтримав і брагословив вторгнення Путіна в Україну, прирівнявши його до захисту православної віри. В результаті виникла не лише загроза свободі визнання своєї віри, але і фізична загроза для релігійних діячів, сказав він.
«Війна зробила життя небезпечним для багатьох християн на окупованих територіях України, які не тільки повинні турбуватися про свою фізичну безпеку, але й про захист інших свобод, включаючи право вірити та відправляти релігійні обряди згідно з власною совістю», – сказав Вілсон.
Окупаційна влада використовувала різні тактики, щоб позбавити віруючих права сповідувати свою віру, наголосив Вілсон. Деякі релігійні групи, не схвалені окупаційним урядом під керівництвом Росії, фактично забороняли, а їхні релігійні матеріали знищували, сказав Вілсон на початку дискусії.
Наших священників викрадають і переслідують, їх змушують приєднуватися до Московського патріархату та співпрацювати з окупантамиМитрополит Епіфаній
Звертаючись до присутніх через відео-звернення, голова Православної церкви України (ПЦУ) Митрополит Київський і всієї України Епіфаній сказав, що на окупованих територіях священників ПЦУ переслідують, а церкви грабують.
«Наших священників викрадають і переслідують, їх змушують приєднуватися до Московського патріархату та співпрацювати з окупантами. Майно релігійних громад захоплюють і використовують для потреб окупантів», – сказав митрополит Епіфаній.
РПЦ перетворилася на «інструмент пропаганди та гібридної агресії» – митрополит Епіфаній
Він наголосив, що Московська патріархія на чолі з патріархом Кирилом не просто співпрацює з російською державою, а стала частиною державного апарату Росії, на який покладено функцію «керування і контролю релігійного життя не лише в Росії, але на території поширення російської церкви». Ця загроза є актуальною не лише для України, але і в Америці, наголосив митрополит Епіфаній.
«Спекулюючи на консервативних цінностях, через цю патріархію Кремль прагне використовувати в якості союзників і партнерів різні середовища, зокрема і в Америці. Московська патріархія в релігійному вимірі є тим, чим є агенція Russia Today в інформаційному просторі, тобто інструментом пропаганди та гібридної агресії», – попередив митрополит Епіфаній і закликав вільний світ разом з Україною реагувати на ці виклики.
Високопоставлений член Гельсінської комісії Стів Коен висловив занепокоєння щодо використання режимом Путіна державної православної церкви для досягтнення своїх цілей в Україні. Він сказав, що не знає людини, яка була б по-справжньому релігійною, і «яка б виступала за вбивство своїх співгромадян, потурала зґвалтуванням дітей і жінок, а також діяльності, яку Путін провадив в Україні та інших країнах».
"Вони далекі від релігійності, вони є антитезою релігії", - сказав Коен.
Як скзав, відповідаючи на запитання конгресменів, Митрополит Білоцерківський ПЦУ Євстратій (Зоря), який долучився до слухань телефоном з України, жоден високопоставлений священник, пов’язаний з Російською православною церквою за кордонами Росії, у Європі, Північній Америці, чи будь-де у світі, не підніс свого голосу протесту проти російської агресії в Україні. Щодо священників нижчого рангу, то ті, які насмілилися висловитися проти війни, були покарані. Такі випадки були у Литві та Нідерландах, сказав митрополит Євстратій.
Знищення церков, священників, громад
Учасники слухань також навели дані досліджень про захоплення релігійних споруд в Україні, пограбування, знищення святинь та релігійної літератури, яку представники російської влади вважають «пропагандистською літературою», а також використання релігійних об’єктів як російських військових баз або для прикриття вогневих позицій російських військ.
За словами свідків, російські війська та окупаційна влада знищують не лише фізичний релігійний ландшафт в Україні, а і людський – зникають цілі етно-релігійні громади. Наприклад, Грецька православна громада у Маріуполі та на півдні Донецької області, унікальна етнічна меншина, яка проживала там протягом сотень років, майже повністю знищена.
Єврейська меншина, хоч і не була офіційно ціллю знищення, значно зменшилася – десятки тисяч євреїв були змушені виїхати, а сотні загинули, кажуть свідки. Ця громада, за словами своїх лідерів, не відновить свою чисельність.
Особливого утиску зазнає корінне населення Криму, кримські татари, які є переважно мусульмани–суніти, наголосили учасники слухань.
Протестанти опинилися перед загрозою фізичного знищення
Присутній на засіданні у Вашингтоні пастор Ігор Бандура, віце-президент Союзу баптистів України з міжнародних справ, сказав, що представляє близько 6000 церков, які діють на території України і є найбільшою групою протестантських церков у Європі.
Він наголосив, що попри війну Україна залишається країною релігійної свободи на всіх територіях країни, крім тих, які є окуповані російськими військами. Пастор Бандура нагадав, що в самій Росії немає релігійної свободи, і що не лише РПЦ, але і всі значні російські релігійні організації підтримали війну проти України.
У своєму свідченні представник протестантських церков нагадав, що на території України переслідування протестантських священників і громад почалося ще з окупації Криму та частин Донецької та Луганської областей в 2014 році. Зокрема, на окупованій Луганщині, нагадує пастор, «представників баптистських церков та свідків Єгови проголосили терористичними організаціями з усіма відповідними наслідками».
За словами пастора Бандури, російські репресії змусили багатьох протестантів втекти, а ті українські протестанти, що залишилися під владою Росії, яка не визнає ні релігійної свободи, ні свободи взагалі, опинилися перед загрозою своєму фізичному існуванню.
Посилаючись на дані, які зібрав український Інститут релігійної свободи, він сказав, що станом на початок лютого 2023 року, в Україні було зруйновано повністю, або частково, майже 500 релігійни споруд, духовних навчальних закладів та святинь. Більшість із них на території Донецької області, а також Луганської, Київської, Херсонської та Харківської. Лише баптисти втрати близько 200 релігійних споруд на окупованих територіях, сказав Бандура.
Митрополит Української греко-католицької церкви Борис Ґудзяк у своєму свідченні, яке було передано комісії, і копія якого є у розпорядженні Голосу Америки, сказав, що російські війська не щадять навіть релігійних споруд, пов’язаних з церквою, що зберігає єдність з Московським патріархатом.
«Найбільше від російської агресії постраждали церкви (пов’язані з Московським патріархатом) – принаймні 143 знищено або пошкоджено. Наприклад, Святогірська Лавра, чернечий оплот російського православного впливу на сході України, зазнав серйозних обстрілів і пошкоджень. Велика кількість цивільних вбиті окупантами на сході України є охрещеними членами юрисдикції Московського патріархату», – зауважив він.
Згідно з даними папського нунція у Києві, у східних регіонах під окупацією немає жодного католицького священика, римського чи грецького обряду, які залишаються активнимМитрополит Борис Ґудзяк
«У міжнародному масштабі деякі консервативні християни вважають Путіна захисником християнських цінностей і православної віри. Чи можете ви захищати цінності, вбиваючи їхніх носіїв?» – запитує митрополит Ґудзяк.
Говорячи від імені церкви з найдовшою історією переслідувань з боку імперської, радянської і тепер неоімперської російської влади, він сказав, що «згідно з даними папського нунція у Києві, у східних регіонах під окупацією немає жодного католицького священика, римського чи грецького обряду, які залишаються активним».
«Усім їм довелося виїхати, їх заарештували або вони переховуються», – зазначив у своєму письмовому свідченні Борис Ґудзяк, Архиєпископ Філадельфійський і митрополит для українських єпархій у США.
Двоє священників УГКЦ з Бердянська, Іван Левицький та Богдан Гелета, обидва члени св Ордену Редемптористів, були ув’язнені в листопаді 2022 року, і їх місцезнаходження залишається невідомим, нагадав митрополит Борис Ґудзяк.
Вбивства і переслідування священників – частина політики окупації – свідки
За словами пастора Ігоря Бандури та інших свідків, намагаючись придушити український спротив на окупованих територіях, російські війська цілеспрямовано вишукують місцевих священників як лідерів громад і намагаються шляхом залякувань, шантажу та тортур змусити їх до співпраці, близько 30 священників різних конфесій було вбито.
Митрополит Білоцерківський ПЦУ Євстратій (Зоря) сказав, що ці вбивства не були виипадковістю, бо вони є частиною російської окупаційної політики.
«Коли російські війська заходять у певний населений пункт, вони шукають, хто є лідером місцевої громади – політичні лідери, як місцевий мер, бізнес-лідери, як власник бізнесу в цьому місті та релігійні лідери», – каже митрополит Євстратій.
Спираючись на досвід священників з Київщини, він говорить, що ідея полягає у тому, щоб змусити місцевих лідерів колаборувати з окупаційною владою, а якщо вони відмовляються, знищити їх, щоб посіяти атмосферу страху.
«Я знаю від інших священиків з окупованих територій, що росіяни одразу намагалися знайти, викрасти та змусити лідерів місцевої церкви бути колабораціоністами. І це не випадковість, це загальний план, який полягає у тому, щоб створити атмосферу страху. Бо якщо така поважна людина в місцевій громаді не захищена від російського переслідування, тот ніхто з вас, місцеві жителі, не буде мати реального захисту від нової влади», – пояснив митрополит Євстратій.
Разом з тим, свідки під час своїх виступів відзначили безпрецедентний ступінь солідарності українців в опорі російській агресії. Завдяки рокам співпраці та широким горизонтальним зв'язкам в українському суспільстві представники різних конфесій надають допомогу одне одному, не зважаючи на релігійні відмінності.
Вони також наголошували, що повернення релігійних свобод на окупованих ттериторіях українці пов'язують лише з поверненням під контроль України усіх українських територій.
Як повідомляв Голос Америки, керівники Гельсінської комісії, Вілсон і Коен були серед законодавців Палати представників, які наприкінці квітня подали Резолюцію про перемогу в Україні, двопартійну резолюцію, яка зазначає, що перемогою України має вважатись повне повернення під контроль Києва території України в міжнародно визнаних кордонах 1991 року.
За словами Вільсона, українська перемога «єдиним шляхом до миру», а Коен додав, що українська перемога "також критична для Сполучених Штатів", бо «Українська боротьба – це наша спільна боротьба».
Конгресмени закликали озброїти Україну, «щоб майбутній контрнаступ міг виправдати очікування, і щоб Україна могла виграти війну якомога швидше».
Комісія з безпеки та співробітництва в Європі, також відома як Гельсінська комісія, є незалежною урядовою агенцією США, створеною в 1976 році, для контролю та заохочення дотримання Гельсінкських угод. У часи холодної війни між Радянським Союзом і Західом Гельсінська комісія майже півстоліття стежила за дотриманням СРСР Гельсінських угод, особливо щодо прав людини, чим допомагала багатьом радянським дисидентам, у тому числі релігійним діячам.
Всі новини дня
Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади
Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.
Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.
Гейтс проти Маккарті
Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.
Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.
Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.
Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.
Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.
Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.
Чому звільнили та як це пов'язано з Україною
Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.
"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.
У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.
"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.
Домовленість щодо України
Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.
"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".
На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".
Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.
"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.
Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.
Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.
Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.
Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.
Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео
Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.
- Голос Америки
Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту
Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.
"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.
Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.
Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.
Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.
Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.
Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі
На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.
"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.
Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.
"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.
Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".
"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.
- Голос Америки
Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом
Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.
“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).
“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.
Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.
Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.
“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.
А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.
“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.
Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.
Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.
В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.
Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.
Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.
А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.
Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.
“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.
За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.
Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.
Форум