Актуально
Мені подобається українська частина мене – голлівудській режисер та актор Лів Шрайбер про допомогу Україні
Американський актор та режисер Лів Шрайбер розповідає, що до початку російського вторгнення він особливо не стежив за тим, що відбувається в Україні. Втім, коли почалася війна, його колеги в кіноіндустрії та друзі почали дзвонити та питати, що робити, як допомогти Україні. Це тому, розповів Шрайбер в інтерв'ю Голосу Америки, що багато хто думав, що він є українцем. Шрайбер зняв один з найвідоміших фільмів, дія якого розгортається в Україні. У фільмі “І всі освітилося” (Everything is Illuminated) молодий єврейський хлопець Джонатан, дідусь якого емігрував до США з України під час Другої Світової війни, приїжджає на його батьківщину шукати жінку, що врятувала дідуся від фашистів. Дід Шрайбера також приїхав до США з України в ті роки.
Але загалом у США Лів Шрайбер більш відомий як актор, що зіграв у головній ролі серіалу “Рей Донован” та у десятках фільмах, серіалах та театральних п’єсах.
У березні Шрайбер став співзасновником BlueCheck Ukraine. Це мережа, яка об’єднує можливості Фундації Україна-США та проекту «Людяність=гуманність», щойно створеного колективу експертів з гуманітарної кризи, науковців та режисерів, яка визначає, перевіряє та фінансує гуманітарні організацій, що працюють в Україні.
Шрайбер поспілкувався з Голосом Америки за допомогою відеозв’язку зі свого дому в Нью-Йорку і розповів про роботу фундації, враження від нещодавньої поїздки до Польщі та Львова та про те, як в Голлівуді сприймають війну, розв’язану Росією проти України.
Тетяна Ворожко, Голос Америки: Наскільки ви слідкували за Україною до повномасштабного російського вторгнення?
Лів Шрайбер, актор, режисер, співзасновник BlueCheck Ukraine: Не дуже. Але у 2005 році я зробив фільм про Україну. Я гадаю, як і багато американців, зацікавлених у власному походженні, я знав, що мій дідусь - з України. Він ніколи не розповідав нам про історію його країни або власну історію. Тому я написав сценарій про молодого американця, який їде до України, аби дізнатися, що таке бути українцем. Я сам здійснив цю подорож і чудово провів час, був трохи в Києві, в Одесі. Також я подорожував південною Україною в пошуках села, звідки був мій дідусь, але не знайшов його. Мій хороший друг написав оповідання під назвою “Все ясно” (‘Everything is Illuminated’), яке опублікували в The New Yorker, і я вирішив спробувати адаптувати цю історію у фільм.
Тож таким був мій контекст України. У мене є певне походження, однак я його не усвідомлював і хотів дізнатися, що означає бути українцем. Я гарно з’їдів, мені сподобалося там знімати, люди до мене ставилися дуже по-доброму, однак я про це багато не думав.
І коли розпочалася війна, усі мої друзі й колеги телефонували мені, бо хотіли дізнатися, як можна підтримати Україну, тому що вони думали, що я українець і що я повинен знати. Але я не мав хорошої відповіді. Ви знаєте, всі думали насамперед про ЮНІСЕФ та Червоний хрест, звісно, це великі міжнародні благодійні організації, і я також вважав, що це найкращий спосіб. Але потім я поговорив із деякими друзями, які знають значно більше за мене про гуманітарну допомогу. Тоді ми організували BlueCheck із головною ідеєю, що люди, найкраще пристосовані для допомоги українцям, це самі українці.
TВ: Ваша організація перевіряє благодійні організації. Чи є багато недовіри до них, наприклад, до того, як вони витрачають кошти, чи ваша робота стосується цього?
ЛШ: Ні, для нас головна ідея полягала в тому, аби люди, які хочуть підтримати Україну, могли б це зробити якомога легше. Коли ми говоримо з людьми, ми чуємо, наприклад: “Як я дізнаюся, куди йдуть мої гроші? Як я можу перевірити, чи це надійна організація? Як я можу бути впевненим, що вона не займається чорним ринком, корупцією або чимось схожим? Звідки мені знати, що люди, які керують благодійною організацією, не витрачають величезні кошти на адміністративні потреби? І у відповідь на це ми запросили Ropes & Grey, чудову фірму в окрузі Колумбія та в усьому світі, аби вони безкоштовно допомогли нам перевірити групи, із якими нам було цікаво працювати.
Дивіться також: Чому у Голлівуді так підтримують Україну? Актор та режисер Лів Шрайбер
ТВ: Як це працює? Усе так, як ви і передбачали? Тобто ви змогли перевірити багато хороших організацій… Розкажіть про це.
Люди, які роблять справжню роботу на місці в Україні, це самі українці. Тому ми маємо їх підтримувати. Їм лише потрібні ресурси.
ЛШ: Чудові організації. Ви знаєте, мені пощастило зустрітися, наприклад, із Павлом Шульгою та його дружиною Оленою. Із ними уклали контракт Kidsave, благодійна організація, яку ми перевірили та підтримуємо. Спочатку Павло мав завдання знайти, здається, 117 дітей, зареєстрованих Kidsave як сиріт. Однак із часу, коли Kidsave уклали з ним контракт, Павло разом із його дружиною та командою врятували або евакуювали понад 20,000 переміщених жінок і дітей. Для мене це доводить, що люди, які роблять справжню роботу на місці в Україні, це самі українці. Тому ми маємо їх підтримувати. Їм лише потрібні ресурси.
Я думаю, що іноді люди звертають увагу на великі міжнародні благодійні організації, бо це глобальні організації, що ведуть роботу в усьому світі. Ми займаємося лише Україною. Все, що ми робимо, виключно про Україну. Ми також упевнені, що найбільш ефективні люди на місцях це ті, хто переймаються найбільше, і це, вочевидь, самі українці.
ТВ: І який відгук ви отримуєте? Чи багато тих, кого ви знаєте особисто, допомагають? Чи багато людей із кіноіндустрії або з відомими іменами працюють із вами та жертвують гроші українським організаціям?
ЛШ: Так, такі люди є. Підтримка України є величезною, принаймні це те, що я відчував в Америці. Такі люди, як Міла Куніс, Ештон Катчер та інші, - їх сотні, і я гадаю, що вони активно виступають та дбають про те, щоб ми стежили за Україною. Велика частина цієї роботи, і, мабуть, ви це знаєте краще, ніж будь-хто, полягає в тому, що це може тривати ще деякий час, тому ми маємо тримати фокус та підтримувати тему. Ми повинні стежити за цим. Ви знаєте, у світі відбувається багато. Це насичений цикл новин. Тому ми маємо нагадувати людям, що це нікуди не зникає і ми повинні далі підтримувати Україну. Тому що я вважаю, що цінності, поставлені на кін, цінності, за які бореться український народ, це в певному сенсі і наші цінності, як і багато питань, що тут стоять так гостро.
ТВ: Лів, ви не могли би продовжити цю думку? Як українці ми помічаємо скрізь українські прапори, ми бачимо цю підтримку. Певною мірою вона є безпрецедентною. Були інші війни, проте ми не помічали такої значної підтримки. Як ви зазначали, є певні питання на кону, але що саме чіпляє в українській історії? Особливо людей, пов’язаних із культурою, які намагаються осмислити, що відбувається?
ЛШ: Я не можу говорити ні за кого, окрім себе. Однак я можу сказати, що коли я сидів на дивані зі своїми дітьми і ми дивилися, як розвивалася війна, як ці великі, лисіючі чоловіки середнього віку з цигарками й автоматами Калашникова прощалися зі своїми сім’ями та йшли на битву, де противник значно переважає їх у кількості людей та зброї…Для того, аби захистити своє право голосувати за власних лідерів, вирішувати, якою мовою вони хочуть розмовляти та яких свобод вони прагнуть для своїх дітей, вони були готові віддати своє життя. Для мене це було дуже по-американськи. І як онук українського іммігранта, я часто відчуваю, що Америка - це нація онуків. І я відчуваю, що ми в боргу.
Люди вже билися у цих битвах у минулому. Дві війни, що вже були пройдені. Тож я гадаю, що люди цим переймаються, тому що в наш час ми бачимо таку саму війну. Тому що ми вже билися в цій війні раніше.
ТВ: Минуло 100 днів із початку повномасштабної війни. Ви залучені до збору коштів. Ви бачите спад інтересу? Чи помічаєте, що люди, так би мовити, втомлюються від України?
ЛШ: Я думаю, що це природа цілодобового новинного циклу. У цього як великі переваги, так і недоліки. Я вважаю, якщо намагатися заповнити 24 години новинами, це має наслідки для концентрації людської уваги. Тому вони забувають, що насправді важливо. Вони забувають, що насправді стоїть на кону, тому що ми дуже швидко переходимо до іншої теми. Але я не думаю, що ми повинні надто цим перейматися. Ми маємо зосереджуватися на тому, що справді важливо. І я вважаю, що це головне.
ТВ: Мене дуже вразили фотографії з Перемишля, де ви готуєте у World Central Kitchen. Це була величезна каструля борщу для скількох, півтори тисячі людей? Поділіться вашими враженнями від цієї подорожі та поїздки до Львова.
ЛШ: Я хотів зрозуміти, що відбувається на місці, і це було частиною тієї роботи. World Central Kitchen - це дивовижна організація, яка вірить, що існує глибокий зв'язок між їжею, людством та допомогою. Тож я почав допомагати у World Central Kitchen та побачив, що вони роблять. Одна річ, яку я зрозумів, - це те, що потреби постійно змінюються. Іноді це їжа, іноді - медична допомога, іноді це притулок, або допомога щодо психічного здоров’я. Частково так ми і сформували нашу ідею для BlueCheck: якщо ми створимо портфоліо з організацій із різними видами послуг, це матиме більше сенсу.
Тому спочатку ми побували в Перемишлі, потім у Львові та побачити все, що там роблять люди, це було для мене дуже сильним та зворушливим. У таких ситуаціях завжди складно говорити про позитивні речі. Проте такі конфлікти водночас показують усе найкраще, що є в нас. Під час мого короткого перебування в Україні я відчував, що війна демонструє все найкраще в українцях. І це те, що ми мали підтримувати, що я мав підтримувати, я хотів бути частиною цього. Певною мірою як актору і як людині з постійною кризою ідентичності мені подобається такий бік своєї особистості. Мені подобається та українська частина мене, яка надавала підтримку, була сильною, витривалою та сміливою, і я хочу ідентифікувати себе з нею.
ТВ: Ви плануєте якось розвинути свій досвід у креативному сенсі? Наприклад, створити власний або знятися в чиємусь фільмі чи іншому проекті, щоб розповість історію України?
ЛШ: Мені вже робили такі пропозиції. Зараз у гострій фазі війни найважливіше - допомогти. Не розповідати історії. Якщо такі історії спонукатимуть людей більше допомагати, тоді так. Проте наразі мене хвилюють більш практичні питання. До того ж, я зависокий для того, щоб зіграти Зеленського.
ТВ: А вам вже це пропонували?
ЛШ: Ні-ні, мені такого не пропонували. Ніхто мені цього не пропонував. Якби ж то мені запропонували. Я маю друзів, які хотіли зробити документальні фільми та висвітлити історії. Я вважаю, що показати історії - це хороша ідея. Це ще одна ініціатива, про яку ми думаємо в нашій групі. Але це окремо від BlueCheck. BlueCheck насамперед про те, аби налагодити зв’язок між тими, хто надає лише гуманітарну допомогу, і тими, хто її потребує та постачає її на місці в Україні.
ТВ: Останнє запитання. Очевидно, що ви активно за всім слідкуєте, ви дуже залучені до всього … Що станеться далі, на вашу думку? Україна виграє? Як довго це триватиме? Я розумію, що це складні питання, але як ви відчуваєте?
Я думаю, що вони [українці] переможуть. Я справді так вважаю. Це тільки питання часу і ми повинні триматися та продовжувати далі їх підтримувати.
ЛШ: Я думаю, що вони [українці] переможуть. Я справді так вважаю. Це тільки питання часу і ми повинні триматися та продовжувати далі їх підтримувати. Я вважаю, що ми маємо обстоювати свої гуманістичні цінності та принципи. Ідею, що прагнення свободи визначає нас як людей. Свобода та можливості, які були дані американцям, - це те, що українці вимагають для себе. І це вірний бік історії, на мою думку.
Всі новини дня
- Голос Америки
"Американський народ введено в оману". Лідер республіканців у Сенаті Мітч Макконнелл каже, що підтримка України вигідна США
Лідер республіканців у американському Сенаті Мітч Макконнелл пояснив, чому в інтересах Сполучених Штатів продовжувати та навіть посилювати допомогу Україні у війні з Росією. Також він поклав відповідальність за те, що підтримка України серед американців, у першу чергу, республіканців, зменшується, як на колишнього президента країни Дональда Трампа, так і на чинного лідера Джо Байдена. Про це він сказав, відповідаючи на питання Аліни Полякової, президентки та виконавчої директорки CEPA (Центру аналізу європейської політики), під час віртуального форуму «Виграти війну. Виграти мир», організованого цією інституцією.
«Ми стоїмо тут проти Китаю, Росії, Північної Кореї та Ірану. Це вже говорить, що ви на правильному боці. По-друге, ми не втрачаємо жодного американського військового. Українці самі воюють, - навів аргументи Макконнелл на користь допомоги США Україні. - Щодо нашого ВВП - це справді мала частка, яку ми надаємо для цих зусиль в Україні. Якщо Путін виграє, наступною буде країна НАТО. І я думаю, що набагато розумніше зупинити це вторгнення, виштовхнути його, і єдині, хто готовий брати участь у цьому, – це самі українці. Українці проявляють мужність та відвагу і, я думаю, що це надихає решту світу, яка обирає своїх лідерів, країни, якими не керують автократи».
Крім того, пояснив він, передача Україні озброєння для ведення військових дій сприяє розвитку промислової бази у США, створює робочі місця для американців.
«Коли ми відправляємо зброю та боєприпаси в Україну, ми заміщуємо чимало наших активів на більш сучасне, передове обладнання. Ми мали б відновлювати нашу промислову базу й без війни в Україні через зростання конкуренції з боку Росії та Китаю», - зауважив він.
І останній його аргумент – захист свободи в Європі сприяє миру на Далекому Сході.
«Є деякі американці, які кажуть, що це далеко від Далекого Сходу, і ось там наші справжні тривоги. Але прем’єр-міністр Японії сказав, що якщо ви хочете надіслати повідомлення президенту Сі, бийте Путіна в Україні. Південні корейці стурбовані, філіппінці стурбовані, австралійці стурбовані. Отже, це справді має величезний вплив на Азію та майбутнє Тайваню», - сказав він.
Ці країни, підкреслив Макконнелл, знають і розуміють загрозу, що надходить від Китаю у зв’язку із війною Росії в Україні більше ніж США.
«Вони надсилають гроші. Вони відправляють обладнання в іншу частину світу, яка не має прямого відношення до президента Сі та Китаю та прагнень Китаю в регіоні», - вказав лідер республіканців у Сенаті.
На його думку, падінню підтримки продовження допомоги України з боку США серед американців, у першу чергу, сприяє пряма опозиція з боку колишнього президента Дональда Трампа, який має великий вплив на республіканський електорат. Згідно з одними з останніх опитувань (ABC News/Washington Post), 41% респондентів вважають, що США роблять занадто багато для підтримки України. Частка серед виборців-республіканців, хто так думає становить 58%, а серед демократів - 22%.
«Причиною того, що підтримка серед республіканців падає, є опозиція колишнього президента. Це погана новина. Хороша новина полягає в тому, що керівництво Конгресу, (лідери комітетів) збройних сил, зовнішніх відносин і розвідки, бюджетних питань – у таборі підтримки українців. Я думаю, що американський народ певною мірою введений в оману. Я не думаю, що вони розуміють факти», - сказав він.
За його словами, політику чинної адміністрації він загалом підтримує, хоча вважає, що зброя має надходити швидше, а президент - активніше пояснювати політику його адміністрації щодо України.
«Ніхто не має більшої аудиторії, ніж президент. І ось у вас є нинішній президент із великою аудиторією та колишній президент із великою аудиторією. Не дивно, що колишній президент має більший вплив на республіканців», - зауважив Макконнелл.
Також в інтерв’ю Поляковій він розповів історію свого батька, який воював у Другій світовій війні та зіткнувся із росіянами – тоді солдатами Радянського Союзу – в Чехословаччині.
«Він написав моїй матері листа, сказавши, що я думаю, що у нас будуть проблеми з росіянами. Минув короткий період, коли ми думали, що ця країна буде діяти інакше. Президент Буш і президент Обама намагалися ставитися до Путіна як до нормального лідера. Але цілком очевидно, що його шлях дуже схожий на той, яким йшов Радянський Союз», - розповів впливовий республіканець.
CEPA вручила лідеру республіканців у Сенаті нагороду за трансатлантичне лідерство, відзначивши його стійке лідерство та підтримку України.
Як писав раніше Голос Америки, у вівторок, 26 вересня, Сенат США проголосував за механізм затвердження проєкту постанови з бюджету, в якій передбачено 6 мільярдів доларів на допомогу Україні. А в Палаті представників потужне крило республіканців виступає проти внесення допомоги Україні у законопроєкти, прийняття яких необхідне для фінансування роботи американського уряду.
- Голос Америки
Польща приєднується до Великої Британії у відмові грати проти російських команд у категорії U17
Польща приєднається до Англії та України у відмові грати проти російських команд, якщо знову допустять до змагань УЄФА команди у віковій категорії до 17 років, повідомляє Sky News.
Футбольна асоціація проголосувала проти пропозиції, піднятої на вчорашньому засіданні виконавчого комітету в Лімассолі, щодо розробки технічного рішення, яке б дозволило російським командам в категорії до 17 років повернутися до змагань, незважаючи на війну в Україні.
Президент УЄФА Александер Чеферін, який, як виглядає, висунув цю ініціативу, заявив після зустрічі, що УЄФА буде "прямо дискримінувати" проти російських дітей, якщо ці команди не будуть знову допущені.
Але FA заявила, що її позиція залишається незмінною - що англійські команди не будуть грати проти команд з Росії.
Швеція, яка в травні наступного року приймає жіночий турнір U17, заявила, що не допустить жодну кваліфіковану російську команду до змагань.
Президент Футбольної асоціації Польщі Цезарій Кулеша написав в мережі X: «Якщо російські збірні будуть допущені до змагань, наші збірні не будуть з ними змагатися. Це єдине правильне рішення».
Російські клуби та всі національні збірні були відсторонені від змагань УЄФА та ФІФА через кілька днів після вторгнення в Україну минулого року.
Україна швидко та ефективно втілює уроки НАТО – командувач сил НАТО
Вивчаючи війну в Україні, в НАТО виносять висновки щодо нових та старих уроків ведення бойових дій. Серед старих – конкуренція військового виробництва має значення, а от новіші уроки – дрони стали новим, недорогим і ефективним способом додати третій вимір до воєнних операцій. Інші ж уроки отримують своє підтвердження, як то поєднання розвідданих із проведенням операцій.
На цьому наголосив головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО генерал Сухопутних сил США Кріс Каволі під час отримання нагороди від Центру аналізу європейської політики (CEPA), який нагородив його 2023 Transatlantic Leadership Award. За словами Кріса Каволі, НАТО ділиться цими уроками із українськими колегами, які їх успішно та швидко адаптують.
Вплив військового виробництва та дронів на ведення сучасної війни
Коментуючи нові та старі уроки, які НАТО винесло на основі війни Росії проти України, Кріс Каволі підкреслює – індустріальний компонент і ресурси мають значення, особливо після кількох місяців війни.
Ми також перевіряємо багато речей, як, наприклад, пов’язати розвідку з [воєнними] операціями. Ми намагаємось ділитись цим з українськими колегами. І вони дуже швидко адаптують це, що приносить їм успіхКріс Каволі
Каволі також наголошує на суттєвій ролі дронів у війні, що він відносить до “нових уроків”: “Дрони, а також безпілотники показали себе надзвичайно ефективно як дуже недорогий спосіб додати третій вимір. Це потребує лише незначної підтримки, навчання та має значні результати на полі бою”.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО підкреслює, що на додаток до руйнівного ефекту, дрон має ефект паралітичної дії, викликаючи у людей відчуття незахищеності. Він також наголошує на важливості поєднання даних розвідки із проведенням воєнних операцій.
“Ми також перевіряємо багато речей, як, наприклад, пов’язати розвідку з [воєнними] операціями. Ми намагаємось ділитись цим з українськими колегами. І вони дуже швидко адаптують це, що приносить їм успіх”, – наголосив головнокомандувач об’єднаних збройних сил НАТО. Він також підкреслив, що об’єднані збройні сили НАТО мають постійні контакти з українськими військовими: “Ми безпосередньо навчаємо їх в місцях по всій Європі, так само як і багато наших союзників, хоч більшість цих навчань проходить в рамках місії військової допомоги ЄС”.
Роль лідерів у війні
Коментуючи питання про роль цивільних лідерів у війні, головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО наголосив, що в момент війни українські цивільні лідери спромоглися підтримати українців, стимулювати їхнє почуття гордості та непохитності.
“Якщо ми подивимося на Альянс, на те, як цивільні лідери виступили, стояли разом, були сміливими та приймали важливі рішення – це все складається разом, [демонструє] що цивільне керівництво є ключовим у всьому цьому”, – говорить Кріс Каволі.
За словами Каволі, перемоги на полі бою можливі без подібних характеристик цивільного керівництва, але без політичного лідерства не вдасться досягнути бажаного політичного результату.
Як повідомляв Голос Америки, Нідерланди мають намір відправити в Україну першу партію винищувачів F-16 у 2024 році, повідомила міністерка оборони Кайса Оллонгрен. Перед поставкою реактивних літаків пілоти, екіпаж і технічний персонал мають пройти навчання на реактивних літаках, сказала Олленгрен під час інтерв’ю MSNBC. Посадовиця не сказала, скільки точно триватиме навчання, але припустила, що це буде від шести до восьми місяців.
Дивіться також: Брифінг. Чи може Україна наростити власне виробництво боєприпасів?
- Голос Америки
Компанії з Ірану, Китаю, Гонконгу, Туреччини та ОАЕ підпали під санкції США через закупівлю складників для БПЛА
Управління з контролю за іноземними активами Міністерства фінансів США наклало санкції на 5 юридичних та 2 фізичних осіб з Ірану, Китаю, Гонконгу, Туреччини та Об’єднаних Арабських Еміратів, що були задіяні у закупівлі критично важливих компонентів для іранської програми безпілотників серії Shahed.
Мережа, на яку накладено санкції, сприяла поставкам і фінансовим транзакціям на підтримку Корпусу вартових ісламської революції.
Один із складників двигунів, закуплених мережею, було знайдено в уламках російського дрона-камікадзе Shahed-136, нещодавно збитого в Україні.
Безпілотники іранського виробництва продовжують залишатися ключовим інструментом для Росії в її атаках по Україні, включно з тими, які тероризують українських громадян і атакують її критичну інфраструктуруБраян Нельсон
“Безпілотники іранського виробництва продовжують залишатися ключовим інструментом для Росії в її атаках по Україні, включно з тими, які тероризують українських громадян і атакують її критичну інфраструктуру”, — заявив заступник міністра фінансів з питань тероризму та фінансової розвідки США Браян Нельсон.
За його словами, Сполучені Штати у координації з союзниками та партнерами наполягатимуть на притягненні до відповідальності тих, хто сприяє передачі Іраном своїх БПЛА Росії, його помічникам на Близькому Сході та іншим дестабілізуючим силам.
З вересня 2022 року оголошено вже дев’ять етапів санкцій, спрямованих на іранську програму БПЛА.
Як було з'ясовано у ході розслідування, іранська компанія Pishgam Electronic Safeh Company (PESC) закупила тисячі двигунів на сотні тисяч доларів. Гонконзька компанія Hongkong Himark Electron Model Limited (Hongkong Himark) виконала кілька замовлень на сервомотори на суму понад 1 мільйон доларів для PESC в Ірані, а офіційний представник Hongkong Himark Fan Yang (Fan) представляв Hongkong Himark у цих продажах. При цьому з метою введення в оману було фальсифіковано рахунки-фактури.
Турецькі компанії Dal Enerji і Anka Port сприяли фінансовим операціям на загальну суму сотні тисяч доларів на підтримку закупівлі серводвигунів. А компанія Farhad Ghaedi, що базується в ОАЕ, сприяла доставці тисяч серводвигунів через Дубай для PESC в Ірані.
Dal Enerji також сприяв виплатам сотень тисяч доларів за незаконний продаж іранської нафтохімічної продукції на підтримку інвестиційної компанії Iran Chemical Industries (ICIIC), щодо якої також накладено санкції.
Як повідомляв Голос Америки, до санкційного списку США раніше також потрапили компанії, зареєстровані в Німеччині, Фінляндії, Омані, Пакистані та Об’єднаних Арабських Еміратах, а також російські компанії.
19 вересня Сполучені Штати наклали санкції на сім осіб і чотири організації, що базуються в Ірані, Китаю, Туреччині та Росії у зв'язку з виробництвом дронів.
Як писав раніше Голос Америки, США звинувачують Іран у постачанні Росії безпілотників, які Москва використовує для бомбардування українських мирних жителів та об'єктів інфраструктури.
Як американський фотограф допомагає українським пожежникам та рятувальникам. Відео
Джонатан Брук — американський фотограф-документаліст. Його мета — документувати злочини росіян проти людяності в Україні та допомагати українським рятувальникам. Репортер допомагає українським пожежникам та рятувальникам бронежилетами, формою та обладнанням. Дивіться його історію у відео.
Форум