Німеччина не наважиться надати Україні ракети Taurus, а в США зволікають з передачею Києву комплексів ATACMS. Натомість Бельгія викупила і найближчим часом має відправити ЗСУ ракети Sea Sparrow. Що це за озброєння і чим корисне в операції зі звільнення Криму?

У оборонної ракети Sea Sparrow, яку ось-ось отримають ЗСУ, свої завдання та цілі, – запевняють авіаексперти. Це «Шахеди» та розвідувальні дрони, які часто запускають із Криму.

«Sea Sparrow це ракета, яка може знищувати об’єкти на відстані до 30-и кілометрів. І їх висота ураження може становити до 15-и кілометрів в залежності від саме того, що це за об’єкт. Тому, не дивлячись на те, що вона має таку назву малого радіуса дії – це не такий вже і малий радіус дії і вона дуже ефективною буде саме по знищенню «Шахедів», – каже військовий експерт Олександр Коваленко.

Для чого потрібні Sea Sparrow з дальністю дії усього-то 30 кілометрів і як вони працюють у загальній системі ППО?

«Отже, якщо ви під прицілом, вас атакує велика кількість крилатих ракет і безпілотників, ви б хотіли використати свою високоякісну систему ППО. Можливо, таку як NASAMS, щоб відбити атаки крилатих ракет. А потім вас атакують дронами, вони менші і дешевші. І тут потрібна менш складна система ППО, така як Sea Sparrow.

Отже, Sea Sparrow – це доповнення ракетного комплексу NASAMS або інших ракетних комплексів великої дальності. Це можливість більш ефективно розподіляти зброю проти цілей», – пояснює директор Центру оборонних концепцій та технологій Hudson Institute Браян Кларк.

Корабельні ракети Sea Sparrow універсальні у використанні. Їх можна запускати з різних установок, наземних зокрема.

«Вони вже використовуються в комплексі Aspide, який нам передала Іспанія, і можуть бути використані в наших ЗРК «Бук» і «Круг». Чому? Ракети до «Буків» і «Кругів» закінчуються.

Тому нам потрібне поповнення наших радянських ЗРК (зенітно-ракетний комплекс), а «Бук» – це наймасовіший наш, найбільш численний і самохідний ЗРК, який швидко можна перекидати за лінію бойового зіткнення», – розповідає авіаексперт, провідний науковий співробітник НАУ Валерій Романенко.

Щодо ракет Taurus остаточного рішення в уряду Німеччини поки немає. Але саме це озброєння, на думку Валерія Романенка, ідеальне для звільнення Криму. Тому що більше далекобійне ніж Storm Shadow.

«Якби ми отримали Taurus, які на 100 кілометрів більш далекобійні, то в деяких випадках ми могли б отримати такий момент: підійти на малій висоті, запустити Taurus, бо він весь час летить на надмалій висоті, йому не потрібно як крилатим бомбам підійматися на кілька тисяч.

Так от, ми б підійшли ближче кілометрів на 30, запустили би Taurus, і надійно б уразили Кримський (Керченський) міст», – вважає Валерій Романенко. Перевага однієї з модифікацій Taurus – здатність заглушити радари системи ППО противника.

«Ця ракета має модифікацію, яка проходячи повз засоби ППО і РЕБ, вона виробляє електромагнітний імпульс і цим електромагнітним імпульсом вона гасить все. Починаючи від генераторів на радіолокаційних станціях і закінчуючи фітнес-годинниками на руках тих операторів. І це єдина задача цієї ракети. Після неї відкривай ворота, заїжджай, прохідний двір», – пояснює авіаексперт і колишній інженер з випробувань «Конструкторського бюро Антонов» Костянтин Криволап.

Боєзаряду ракети Taurus достатньо, щоб зруйнувати проліт Керченського мосту, – вважає Валерій Романенко. Більше не потрібно.

«450 кілограмів вибухівки. Один удар і падає проліт. Ну, два удари, скажімо так. А що таке відремонтувати міст? Ви ж його не візьмете не повезете на завод. Або бригада не поставить латку, да?», – переконує Валерій Романенко.

Керченський міст – головна ціль ЗСУ в операції зі звільнення Криму. І в цьому одностайні всі опитані нами фахівці.

«Ситуація критична. Не дарма росіяни вигадують все, що можуть. Вони ставлять димові завіси, вони зосередили велику кількість зенітно-ракетних комплексів, вони топлять баржі, щоб не прорвалися морські дрони. Тобто ця артерія стає критичною. І не просто критичною, а вона стає критичною у війні. Бо з втратою Криму ця війна перетворюється на агонію», – каже Валерій Романенко.

У Білому домі поки що не підтвердили передачу Києву ракет ATACMS, їх ще називають «довга рука».

«Для Криму ці задачі може вирішити ATACMS з великою точністю. Там основна модифікація вона дозволяє влучати з точністю до десяти метрів. Це максимальне відхилення. А так, в середньому, як показали випробування вона три метри лупить.

Тобто це для командних пунктів, це для тих самих мостів, це для логістичних хабів. Це може бути серйозне ураження по аеродромах, якщо правильно бити», – розповідає авіаексперт «Конструкторське бюро Антонов» Костянтин Криволап.

Вашингтон зволікає з передачею ATACMS недарма, розмірковують деякі експерти. На цей час, на їхню думку, ці ракети є зручною ціллю для ППО противника.

«Я не виключаю того, що наші партнери з США, вони поки що гальмують процес із передачею ATACMS, пов’язаний з тим, що поки що на тимчасово окупованих територіях присутня ешелонована російська ППО. І ці ракети вони вразливі для ешелонованих протиповітряних систем», – вважає Олександр Коваленко.

«Треба розуміти, що це звичайна балістична ракета і ті ж самі комплекси С-300 і С-400 в тих сучасних версіях, як є в росіян, вони здатні захищати об’єкти від цієї ракети зокрема. Там не все так погано. С-300 і перефарбований, як кажуть спеціалісти С-400, це ще за радянських часів дуже вдала розробка», – пояснює Костянтин Криволап.

Чим більше систем ППО буде знищено на півдні України силами оборони, тим більше шансів, що ATACMS почнуть виконувати свої бойові завдання. І тоді ця «довга рука» дістанеться й до Криму.

Уряд США залишається відкритим завдяки тому, що законодавцям вдалось домовитись про продовження фінансування до середини листопада, але політична боротьба між республіканськими лише посилилася.

Конгресмен-республіканець із Флориди Метт Ґетц заявив, що цього тижня він спробує усунути спікера Палати представників Кевіна Маккарті, лідера республіканської більшості в Палаті представників. Це сталося після того, як Маккарті під час різкого повороту в суботу привітав майже одностайне голосування законодавців-демократів за законопроєкт про тимчасове фінансування уряду.

«Я думаю, що нам потрібно зірвати пластир. Я думаю, що нам потрібно рухатися далі з новим керівництвом, яке заслуговує на довіру», – сказав Ґетц CNN. Він звинуватив Маккарті в тому, що той не виконав зобов’язань, даних крайньо правому крилу республіканців, коли Маккарті став спікером у січні. Ці обіцянки включали скорочення державних витрат до допандемічного рівня 2020 року та неприймання ключового законодавства із голосами демократів.

Але Маккарті, як видається, не стурбований намірами Ґетца, сказавши в ефірі CBS: «Я виживу. Він більше зацікавлений в тому, щоб отримати телеінтерв'ю, ніж у тому, щоб щось зробити. Він хотів підштовхнути нас до "шатдауна"», що, за словами Маккарті, призвело б до затримки виплати зарплати військовослужбовцям, які проживають у виборчому окрузі Ґетца.

У Білому домі президент-демократ Джо Байден засудив суперечки серед законодавців-республіканців. Він сказав, що вони повинні дотримуватись угоди, яку він уклав кілька місяців тому з Маккарті щодо загальної межі витрат на фінансовий рік, що розпочався 1 жовтня, проти якої консервативні республіканці заперечували і відтоді намагалися зменшити її далі.

«Мені набридло грати на грані, — сказав Байден і закликав прийняти бюджет на наступний рік. — Я ніколи не бачив, щоб республіканський Конгрес — або будь-який інший Конгрес діяв таким чином... Я рішуче закликаю своїх друзів-республіканців у Конгресі не чекати. Припиніть ігри. До роботи».

Тим часом Ґетц в ефірі ABC News сказав про Маккарті: «Не існує майже жодної обіцянки, яку б він не порушив».

Маккарті просунув спонсоровані республіканцями заходи із різким скороченням витрат останніми днями, але всі вони не отримали підтримки в Палаті представників, часто тому, що найбільш крайні праві законодавці в республіканській фракції вимагали ще більших скорочень.

Але з наближенням часткового припинення роботи уряду опівночі суботи Маккарті проштовхнув закон, прийнятний для більшості законодавців-республіканців, але не для найбільш консервативного блоку.

«У кімнаті має бути дорослий, — сказав Маккарті після голосування в Палаті представників. — Я збираюся керувати із (думкою про те), що найкраще для цієї країни. Я збираюся бути консерватором, який буде робити все для американської громадськості. Що б там не було, нехай буде так, тому що я вірю в те, що в Америку не треба припиняти вірити. Я не збираюся бути зобов’язаним тому, хто зображує та робить щось інше».

Більшість із 221 республіканців у Палаті представників, де загалом 435 законодавців, все ще підтримують Маккарті як спікера, тому Ґетцу не вистачає більшості з необхідних 218 голосів для обрання іншого лідера палати.

Представник Майкл Лоулер, республіканець з Нью-Йорка, сказав ABC, що скарги Ґетца на Маккарті були «промовами оманливого мислення».

Але може бути два десятки чи більше республіканців, які готові стати на бік Ґетца, щоб спробувати усунути Маккарті з посади, якщо зважати на кількість законодавців, які голосували проти ініціатив спікера щодо витрат в останні дні. Шестеро республіканців заявили, що не голосуватимуть за жодні короткострокові заходи щодо фінансування, як той, який зрештою був прийнятий Конгресом і був підписаний президентом Джо Байденом.

Чи проголосують 212 демократів у Палаті представників за ініціативу Ґетца з усунення Маккарті або ж схвалить його подальше перебування на посаді спікера, ймовірно, стане підґрунтям для широких інтриг і укладання угод цього тижня.

Ґетц сказав CNN: «Якщо в цей час наступного тижня Кевін Маккарті все ще буде спікером Палати представників, це буде тому, що демократи виручили його, і він може бути їхнім спікером, а не моїм». При цьому Ґетц не згадав імен якогось іншого законодавця-республіканця, якому б він віддав перевагу.

Законодавиця від Демократичної партії Александрія Окасіо-Кортес, сказала CNN: «Демократи не повинні рятувати Кевіна Маккарті», і сказала, що «безумовно» проголосує за його усунення.

Вона сказала, що якщо демократи врешті-решт проголосують за підтримку Маккарті на посту спікера, «ми не відмовляємося від чогось безплатно. Це має свою ціну».

Вона сказала, що республіканський блок у Палаті представників «не є поміркованою партією. Існують лише різні ступені відданості [колишньому президенту] Дональду Трампу», який закликав законодавців-республіканців дозволити закриття уряду.

Чого можуть вимагати демократи в обмін на підтримку Маккарті, - не зрозуміло, але певна форма розподілу повноважень у комітетах Палати представників може бути однією з цілей. Маючи незначну перевагу в палаті, республіканці тепер контролюють порядок денний на панелях Палати представників.

Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заперечив повідомлення про те, що Королівський флот Великої Британії може допомогти захистити комерційні судна в Чорному морі, які перевозять українське зерно та інше продовольство для експорту.

Як пише Guardian, після інтерв'ю з міністром видання Sunday Telegraph повідомило, що "британський королівський флот може зіграти роль у захисті комерційних суден від російських атак у Чорному морі".

Деякі медіа сприйняли це як зобов'язання, яке міністр нібито дав президенту України Володимиру Зеленському під час свого візиту до Києва минулого тижня, але нині на конференції Консервативної партії Шаппс заперечив це: "Я не думаю, що (про) це була моя розмова з президентом Зеленським".

Він додав, що не очікує, що Королівський флот братиме участь у патрулюванні в Чорному морі, хоча сказав, що Британія та інші країни можуть відігравати консультативну роль, щоб допомогти Україні відкрити експорт продовольства.

Міністр також відмовився повідомити, чи Британія виділить Україні у своєму наступному бюджеті той самий обсяг військової допомоги, як і цьогоріч, - 2,3 мільярда фунтів стерлінгів. Але він підкреслив, що Лондон залишається відданим довгостроковій підтримці Києва.

У неділю Київ повідомив, що з портів Чорноморськ і Південний вийшли іще три суховантажі, а ще п'ять - очікують швартування в портах для завантаження по оголошених у серпні так званих тимчасових гуманітарних коридорах. Нині міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що ринок "почав довіряти цьому коридору" і що від часу, коли пішли цим маршрутом перші судна, фрахт з Одеси, Чорноморська та Південного подешевшав на 30-40%.

Як Голос Америки писав напередодні, прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак заявив, що Лондон не має найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши слова Шаппса у Sunday Telegraph про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні.

"Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні... Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті", - сказав Сунак.

Науковці Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США отримали Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

До 2022 року Каріко була керівницею відділу заміни протеїну РНК у BioNTech. Вона також є професоркою Університету міста Сегед в Угорщині та ад'юнкт-професоркою Школи медицини Перельмана в Університеті Пенсильванії. Вайсман - професор із дослідження вакцин у Школі Перельмана.

У 2005 році Каріко і Вайсманом знайшли спосіб запобігти запальній реакції імунної системи проти мРНК, виготовленої в лабораторії, яка раніше вважалася основною перешкодою для будь-якого терапевтичного використання мРНК.

"Тож цьогорічна Нобелівська премія визнає їхнє фундаментальне наукове відкриття, яке докорінно змінило наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з імунною системою, і мало великий вплив на суспільство під час недавньої пандемії", - сказав Рікард Сендберг, член Нобелівської асамблеї Каролінського інституту.

Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів).

Цьогорічних лауреатів решти п'яти Нобелівських премій - з хімії, фізики, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями. Вручення відбудеться у Стокгольмі 10 грудня, у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.

Раніше Голос Америки повідомляв, що рішення Міжнародного Нобелівського фонду запросити Росію на церемонію нагородження викликало міжнародну критику. А кілька шведських депутатів також заявили, що бойкотуватимуть цьогорічну церемонію вручення Нобелівської премії.