Спеціальні потреби

Росія служить геополітичним цілям Китаю – оглядачі


Як вважає оглядач CNN, Китаю вигідна війна Росії проти України, бо Кремль виснажує західні військові ресурси. На фото голова Китаю Сі Цзіньпін (п) і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі в Пекіні, Китай, 4 лютого 2022 року ( Фото Кремлівського пулу через AP)
Як вважає оглядач CNN, Китаю вигідна війна Росії проти України, бо Кремль виснажує західні військові ресурси. На фото голова Китаю Сі Цзіньпін (п) і президент Росії Володимир Путін під час зустрічі в Пекіні, Китай, 4 лютого 2022 року ( Фото Кремлівського пулу через AP)

Зближення Росії та Китаю на тлі російської війни в Україні та скандалу зі шпигунською повітряною кулею викликають занепокоєння у західних оглядачів.

Говорячи про зустріч головного китайського дипломата Ван Ї з Володимиром Путіним у Москві, британська газета Guardian звертає увагу на те, що «Китай і Росія підтвердили свої тісні двосторонні відносини лише за кілька днів до першої річниці початку війни в Україні».

Газета пише, що у своєму виступі Ван сказав, що Китай і Росія готові поглибити свою стратегічну співпрацю, а під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим він сказав, що очікує досягнення «нового консенсусу» щодо розвитку відносин між двома союзниками.

Британський телеканал BBC зауважує, китайська адміністрація під керівництвом Сі Цзіньпіна розглядає Росію як країну, що стоїть на передньому фланзі протистояння впливу США у світі. Тобто Росія в очах Китаю, як і Північна Корея, є хоча і міжнародним ізгоєм, але вона служить корисним геополітичним цілям Пекіна, вважає оглядач ВВС.

Як повідомляв «Голос Америки», у вівторок міністр закордонних справ Китаю Цінь Ган, який виступав із заявами на підтримку Росії в її вторгненні в Україну, заявив, що його країна хоче зіграти певну роль у припиненні конфлікту. Учасникам конференції з питань безпеки в Пекіні він сказав, що Китай стурбований тим, що війна може загостритися далі та «вийти з-під контролю».

Але західні оглядачі кажуть, що Китай досі уникав відкритої підтримки Росії. З початку війни в Україні Китай заявляв про нейтралітет, хоча робив багато коментарів прихильних до Росії. Але, як вважає британський оглядач, робити вигляд, що Пекін зберігає нейтралітет стає все важче.

У суботу держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Китай може бути на межі постачання летальної зброї Росії, що Китай заперечує. Як каже оглядач CNN, дослідники в Америці кажуть, що Пекін уже постачає в Росію обладнання подвійного призначення, технології, які можуть використовуватися як у цивільних приладах, так і, наприклад, для ремонту реактивних винищувачів.

Китай також не приховує того факту, що купує російські нафту і газ, нагадує оглядач CNN. Експерти нагадують, що Пекін користується низькими цінами, але одночасно підтримує Росію, яка втратила європейський ринок через санкції, які були запроваджені як покарання за вторгнення в Україну.

Як вважає оглядач CNN, Китаю вигідна така ситуація, бо у певному сенсі Кремль виконує для нього брудну роботу – він виснажує західні військові ресурси та чинить тиск на НАТО. Падіння російської економіки також вигідне Пекіну, бо для її відновлення знадобиться більше китайських продуктів, пояснює оглядач логіку китайського керівництва.

Але, як вважає американський оглядач, проблема Китаю полягає в тому, що західні країни зберігають єдність, а Росія, як здається, не в змозі перемогти.

Оглядач CNN вважає, що майбутні загрози національній безпеці США з боку Пекіна та Москви є різними. Також, на думку оглядача, позитивним є той факт, що противники США не об’єднані формальним альянсом проти США, навіть якщо вони можуть об’єднувати зусилля задля того, щоб завдати шкоди американським інтересам і владі.

Оглядач CNN вважає, що події останнього часу показали, що ідея глобального змагання між демократіями та автократіями здавалася теоретичною та нематеріальною ще кілька років тому, тепер це все «надто реально».

Форум

Відео - найголовніше

Вибори у США: Що таке Супервівторок? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:43 0:00
XS
SM
MD
LG