Спеціальні потреби

"Душевно, по-домашньому". Як змінилася пропаганда в Криму за час повномасштабної війни


Президент РФ на екрані під час його щорічного послання до Федеральних зборів у Севастополі, Крим, 21 лютого 2023. REUTERS/Alexey Pavlishak
Президент РФ на екрані під час його щорічного послання до Федеральних зборів у Севастополі, Крим, 21 лютого 2023. REUTERS/Alexey Pavlishak

Хоча Крим не є повністю інформаційно ізольованим від решти світу, його доречно розглядати як "інформаційний півострів", що став стартовим майданчиком для подальших пропагандистських операцій Росії на материковій території України.

Так вважає аналітик Центру інформаційної стійкості (Centre for Information Resilience) Адам Уре, співавтор дослідження щодо ситуації з медіа в Криму та впливом на неї повномасштабної війни РФ проти України.

Британський Центр інформаційної стійкості поділився з Голосом Америки цим дослідженням, проведеним спільно з українським Центром досліджень "Детектор медіа".

Експерти обох центрів роблять висновок, що хоча з моменту анексії у Криму вижили лише ті медіа, які підтримують окупаційну владу, повномасштабне російське вторгнення в лютому 2022 істотно змінило медіаландшафт на півострові, зокрема з погляду контенту.

Крім того, пропаганда в Криму наразі відрізняється від тієї, яку Росія поширює на інших окупованих українських територіях.

З цим погоджуються в американському Інституті вивчення війни (ISW), аналітики якого помітили, зокрема, що Кремль і надалі намагається представляти Крим безпечним курортом для росіян, при цьому готуючи його мешканців до тривалої війни.

ФСБ на зв'язку

Попри те, що після анексії Криму у 2014 році "Роскомнадзор" змусив усі медіакомпанії на півострові зареєструватися як російські юридичні особи, встановивши фактично повну цензуру, після початку повномасштабної війни Росії проти України окупаційна влада все ж змогла ще більше посилити контроль над медіапростором півострова.

Особливо це стосувалося цифрового середовища, йдеться в дослідженні Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа".

"Мешканці змушені вдаватися до обтяжливих заходів, щоб отримати доступ до українських чи міжнародних новин, а російська окупаційна влада намагається обмежити доступ до супутникових телеканалів і VPN", - прокоментував Адам Уре.

Зокрема, інтернет-провайдерів зобов’язали стежити за проукраїнськими користувачами та надсилати дані про "підозрілих" осіб до ФСБ Росії.

Операторам компаній видали спеціальні телефони для зв’язку з ФСБ

Так, місцевим інтернет-провайдерам "Агронет" і "Comnet" наказали повідомляти про всі випадки доступу користувачів до систем VPN, а операторам компаній видали спеціальні телефони для зв’язку з ФСБ.

Репресії проти українських медіа тривали і протягом 2023 р., кажуть у Центрі інформаційної стійкості. Наприклад, у грудні місцеві інтернет-провайдери заблокували доступ до всіх українських радіостанцій, навіть музичних.

"Варто зазначити, що росіяни намагаються підірвати український спосіб життя у Криму, націлившись на всі аспекти української культури, а не лише на українські новини", - йдеться в дослідженні.

Скріншот сайту "Радіо Крим". Анонс програми "Пісня на війні", в якій виконують музику, присвячену, як пишуть автори, "боротьбі з нацизмом"
Скріншот сайту "Радіо Крим". Анонс програми "Пісня на війні", в якій виконують музику, присвячену, як пишуть автори, "боротьбі з нацизмом"

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України Ігор Соловей погоджується, що інформаційне поле у Криму, яке було безперечно інтегрованим у російське, "після початку повномасштабної війни стало більш догматичним і контрольованим."

"Носії інших поглядів мовчать... або підпільно транслюють українські наративи. Інформаційний спротив окупації - це фіксація та заохочення уражень кримських об’єктів Силами оборони України, підсвічування невдач російської адміністрації та успіхів підпілля, привернення уваги до репресій і терору в Криму", - каже Соловей.

Деякі мешканці Криму, попри жорсткі обмеження, використовують соцмережі

Деякі мешканці Криму, попри жорсткі обмеження, схоже, використовують соцмережі як джерело інформації, втім точна кількість таких користувачів невідома, повідомила Голосу Америки аналітикиня ISW Катерина Степаненко.

Вона додала, що чимало кримських Telegram-каналів публікують кадри та інформацію, про які мовчать російські державні чи місцеві кримські медіа, зокрема, про наслідки українських ударів.

"Проте російська окупаційна влада намагається стимулювати цензуру, пропонуючи нові закони, які б криміналізували поширення відеоматеріалів чи даних про українські удари," - каже Степаненко.

За словами заступниці керівника дослідницького центру "Детектор медіа" Лесі Бідочко, зараз Москва контролює всі основні медіа в Криму, але при цьому "в соцмережах є антиросійські сторінки, присвячені кримській тематиці, проте їхня аудиторія залишається відносно невеликою".

"Деякі спеціалізовані канали Telegram-канали надають новини та достовірну інформацію для кримчан, зокрема, фінансований США канал "Крым.Реалии", - додає Уре.

Сюжет пропагандистського телеканалу "Крим 24", присвячений святкуванню дня Росії в окупованій Євпаторії та акції руху "молодогвардійців"
Сюжет пропагандистського телеканалу "Крим 24", присвячений святкуванню дня Росії в окупованій Євпаторії та акції руху "молодогвардійців"

Водночас авторка проєкту "Обличчя вільного Криму", медіаресурсу про Крим і кримських татар "Qirim media", Наджіє Аметова наголошує, що в інформаційному контексті на півострові варто окремо розглядати кримських татар:

Кримські татари черпають більше інформації з власних медіа, які зараз переслідуються

"Кримські татари все ж черпають більше інформації з власних медіа, які зараз переслідуються. Я кажу, зокрема, про незалежну газету "Qirim," яка видається з 1989 р. Буквально нещодавно до їхнього офісу прийшли з обшуками і зараз тривають суди щодо того, що буде далі з цією газетою... "

(За даними видання "Qirim", 9 червня газету оштрафували за дискредитацію армії РФ. Зазначається, що приводом стала публікація з аргументами проти участі мешканців півострова у війні проти України, - Ред.)

Аметова також зазначає, що з початком повномасштабної війни в Криму посилили й без того жорсткі обмеження:

"Раніше по супутнику можна було дивитися "Суспільне", телеканал "АТR", але з початку повномасштабного вторгенння, за моєю інфорамцією, ця опція не працює... Також, якщо ви захочете зайти на українські сайти, наприклад, "Українську правду", ви теж не зможете, бо вони заблоковані".

Працюючи в медіа, я точно розумію, що люди з Криму нас дивляться.

Втім, каже журналістка, попри заборону та репресії, люди з півострова продовжують знаходити доступ до українського контенту:

"Працюючи в медіа, я точно розумію, що люди з Криму нас дивляться. Я не можу, звісно, з міркувань безпеки розголошувати їхні імена, але люди з Криму іноді навіть пишуть дописи в соцмережах українською мовою. Я не розумію, звідки береться цей героїзм... Дивляться наш проєкт, дивляться проєкти "Суспільного".

"Душевно, по-домашньому". Меседжі для туристів воєнного часу

Від початку повномасштабної війни Росії проти України окупаційна кримська влада та підконтрольні їй медіа різними способами намагаються применшувати наслідки бойових дій, йдеться в дослідженні Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа".

За його даними, після лютого 2022 р. завданням влади та підконтрольних їй медіа у Криму було ігнорування війни та переконання людей, що життя на півострові може тривати як завжди, аби зокрема заохочувати туристів.

Стаття видання "РИА Новости Крым" про зростання попиту на відпочинок у Криму серед російських туристів.
Стаття видання "РИА Новости Крым" про зростання попиту на відпочинок у Криму серед російських туристів.

Медіа на півострові створюють імідж Криму як красивого та спокійного місця, і цьогоріч, так само, як і на початку війни, продовжують запевняти, що кількість туристів зростатиме, зазначає Уре:

"Основна стратегія окупаційної влади та проросійських ЗМІ полягає в тому, щоб демонізувати наміри Києва щодо Криму, водночас применшуючи здатність України повернути півострів і підкреслюючи нібито здатність російських військ відбити будь-яку атаку."

З таким висновком погоджується Степаненко. Вона зазначає, що кримські окупаційні медіа переважно зосереджуються на заявах про те, що російські сили збивають українські безпілотники та ракети в Криму, російських прикордонних районах і вздовж лінії фронту.

"Ймовірно, це тому, що Кремль намагається запобігти паніці в Криму, спричиненій успішними українськими ударами, та представити Крим як безпечний для туристів і росіян, яких спонукають переїхати до півострова,"- зазначає Степаненко.

Ілюстративне фото. Люди на пляжі на тлі диму й полум'я після вибухів на російській військовій авіабазі в Новофедорівці, Крим, 9 серпня 2022 р. REUTERS
Ілюстративне фото. Люди відпочивають на пляжі на тлі диму й полум'я після вибухів на російській військовій авіабазі в Новофедорівці, Крим, 9 серпня 2022 р. REUTERS/Stringer/

При цьому Соловей зазначає, що війну у Криму "рутинізують", представляючи її як звичайні обставини, які залишаються під контролем Росії:

"Війна з її жертвами та обмеженнями стала фоном, який не повинен ні на що впливати. Значна частина туристів у Криму - це бюджетники, організовано зібрані та відправлені за профпутівками. Публіка інфантильна й фаталістична. Можливість задешево побачити пляж і море для них переважає інстинкт самозбереження".

Інформаційна підготовка до тривалої війни

Утім, оскільки створювати образ затишного Криму стає дедалі складніше, особливо коли атаки на півострів почастішали та мають серйозніші наслідки, акцент пропаганди змістився.

Окупаційна влада почала фокусувати увагу на стійкості регіону, підкреслюючи, що мешканці Донбасу "жили з цими бойовими діями з 2014 року і вижили", каже Бідочко:

"Цей перехід від заперечення та мінімізації до підготовки населення до тривалого конфлікту, як на Донбасі і в Бєлгороді, показує зміну того, як російська влада та її пропагандистський апарат бачать роль Криму у війні."

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки України Ігор Соловей також розповідає, що медіа у Криму зображають труднощі як тимчасові, а перемогу Росії над ворогом - "колективним Заходом" - як неминучу.

Медіа у Криму заохочують до довгострокового планування

"Відтак медіа у Криму заохочують до довгострокового планування, зокрема, до переїзду в Крим росіян на постійне місце проживання", - каже Соловей.

Він наголошує, що на тлі погіршення безпекової ситуації, головна мета пропаганди в Криму - переконати людей, що без певних дій та вчинків Кремля на півострові було б значно гірше, ніж зараз:

"Війну описують в рамках кремлівського канону: як "визволення", "оборону", відновлення історичної справедливості", "ліквідацію загрози."

Скріншот сайту пропагандистського телеканалу "Перший кримський"
Скріншот сайту пропагандистського телеканалу "Перший кримський"

В Інституті вивчення війни також зазначають, що найпомітніші російські наративи у Криму зосереджені на тому, зокрема, що "російська мова та опір українській мові "врятували" Крим та інші окуповані регіони від тиранічного режиму України".

Також, кажуть в ISW, пропаганда у Криму стверджує, що "західні лідери залишають Україну" і що "НАТО продовжує розгортати більше обладнання та особового складу ближче до російських кордонів".

При цьому майже щоденні викриття українських "колаборантів" чи "агентів" дозволяють російській окупаційній владі виправдовувати свої репресії в Криму.

Ескпансія пропагандистів із Криму на нові окуповані території

Дослідники вказують, що Крим став основним плацдармом для ширшого інформаційного вторгнення в Україну у 2022 р. Окупаційні сили змогли використати кримські телекомунікаційні мережі для перенаправлення інтернет-трафіку в інші регіони України, особливо на Херсонщину та Запоріжжя.

Аналітики Центру інформаційної стійкості зазначають, що деякі російські окупаційні ЗМІ транслювалися з Криму до південних окупованих територій.

Російська влада направила пропагандистів із Криму на нові окуповані території

Крім того, після лютого 2022 р. російська влада швидко направила фахівців із Криму на нові окуповані території для того, аби вони допомагали спрямовувати інформаційне мовлення у правильне для Кремля русло.

Так, наприклад, інженери ТРК "Крим" у червні 2022 р. вирушили до окупованого Бердянська для ремонту місцевого радіомовного центру, а також для допомоги із трансляцією російських радіостанцій "Маяк", "Вести" і "Радіо Крим" на частину окупованої Запорізької області.

Також у липні 2023 року мер Мелітополя Іван Федоров заявив, що чиновників із Криму направили до окупованої території Запорізької області для створення пропагандистського телеканалу ЗаТВ.

"У російського уряду було 8 років, щоб встановити жорсткий контроль над кримським інформаційним простором, створити необхідну інфраструктуру та виховати нове покоління пропагандистів, які мали досвід розгортання пропаганди, безпосередньо спрямованої на українців в окупованих регіонах", - зазначає аналітикиня Інституту вивчення війни (ISW) Катерина Степаненко.

Таким чином, пояснює експертка, завдяки досвіду в Криму Росії не потрібно було вигадувати нову "методичку" для розширення інформаційної роботи Кремля на інші окуповані українські території.

Завезені кримські журналісти не розуміли місцевого медіа-контексту чи культури

Утім, як стверджують аналітики Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа", часто "журналісти" із Криму, які звикли працювати в певних рамках із 2014 р., виявилися неефективними, або навіть шкідливими для Кремля в новоокупованих регіонах, зокрема на Херсонщині.

"Завезені кримські журналісти не розуміли місцевого медіа-контексту чи культури, що заважало їм ефективно висвітлювати місцеві проблеми чи приваблювати регіональну аудиторію", - йдеться в дослідженні.

Ціль одна - наративи різні

"Кримська модель" пропаганди відрізнялася від інших окупованих територій України ще з моменту анексії у 2014 р., фокусуючись на історичному зв’язку Криму з Росією, зображаючи півострів як споконвічно російську землю, зазначають аналітики Центру інформаційної стійкості та "Детектор медіа".

Натомість "модель Донбасу" представляла ці регіони як "незалежні республіки", населені українцями, що відкидали владу Києва та ідентифікували себе як незалежне державне формування.

Білборд із портретом президента Росії на вулиці в Керчі, Крим, 7 квітня 2016 р. REUTERS/Andrew Osborn
Білборд із портретом президента Росії на вулиці в Керчі, Крим, 7 квітня 2016 р. REUTERS/Andrew Osborn

Хоча, кажуть аналітики, РФ намагалася впровадити деякі кримські методи пропаганди на нових окупованих Росією територіях, інформаційні підходи наразі все ж відрізняються.

Кримські медіа, порівняно з медіа Запорізької та Херсонської областей, більше зосереджені на загрозі НАТО для Росії

Так, наприклад, кримські медіа, порівняно з окупаційними медіа Запорізької та Херсонської областей, значно більше зосереджені на загрозі НАТО для Росії, ніж на детальному висвітленні внутрішньої політики України.

"Різний фокус у наративах може свідчити про те, що Кремль вважає наклеп на український уряд більш ефективним для жителів окупованих Запорізької та Херсонської областей, ніж неправдиві наративи про розширення НАТО, які є ефективними в Росії та спрацювали для частини кримчан у 2014 р.", - зазначила Степаненко.

Соловей додає, що пропаганда на нових окупованих Росією територіях зараз є значно агресивнішою. Адже, наголошує він, за 8 років російської окупації Москва "зробила свою справу" у Криму, і пропаганда звертається до кримчан як до "своїх".

"Натомість новоокуповані території для Росії - це простір, поки не освоєний політично та ідеологічно. Тут немає достатньої соціальної опори, бракує довіри, менше відчуття стабільності", - підсумував Соловей.

Дивіться також:

  • 16x9 Image

    Ірина Шинкаренко

    Кар'єру на українському телебаченні розпочала у 2008 р., до Української служби Голосу Америки долучилася у 2022 р. Найбільше люблю розповідати про сильні і добрі вчинки “звичайних” людей.

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG