Актуально
Першi дебати мiж президентом Бушем i сенатором Керрi - 2004-10-01
Вашингтон - 30 вересня. У місті Майамі у штаті Флорида в четвер ввечорі відбулися перші із трьох передвиборчих дебатів між діючим президентом Джорджем Бушем та його суперником на виборах в листопаді – сенатором-демократом Джоном Керрi. Згiдно з деякими даними, понад 50 мільйонів американців спостерігало за півтарагодинним обміном звинуваченнями та компліментами кандидатів на посаду глави держави.
Темою президентських дебатів виключно були закордонна політика та безпека країни. Війна в Іраку була ключовим моментом дебатів, до якої промовці кількаразово повертались протягом всього обговорення, навіть відповідаючи на питання стосовно інших проблем. Діючий президент вкотре став на захист свого рішення розпочати війну в Іраку. Він постійно повторював тезу, що вільний Ірак в інтересах безпеки Америки, всього світу і що ця країна є головним полем бойових дій у війні з тероризмом. Не розпочали б США бойові дії проти цієї країни, Саддам Гуссейн нарощував би свій військовий потенціал і складав би загрозу світові, підкреслив Джордж. На це сенатор Керрi зауважив, що Ірак за висновком незалежної комісії не мав відношення до терактів на Сполучені Штати, і лише втрачав свої військові потужності і тому не міг становити загрози світу. Керрi назвав рішення президента Буша розпочати війну без підтримки світу і за відсутністю, за його словами, добре опрацьованого плану, помилковим і поспішним. Поки діюча адміністрація, підкреслив Джон Керрi, витрачала двісті мільярдів на проблеми Іраку, у неї за спиною Північна Корея створила ядерну зброю.
Буш центром своєї політики захисту країни від тероризму постійно називав атакуючу стратегію, і на питання, чи можна очікувати від його адміністрації нових попереджувальних ударів, відповів:
«Сподіваюсь, мені ніколи не доведеться. Я розумію, як важко посилати кудись солдатів. Я ніколи не хотів залучати солдатів. Коли ми дебатували у 2000 році, я ніколи не пропонував цього робити, але вороги атакували нас і я маю завдання захистити американський народ».
Сенатор Керрi не погодився з методами, якими президент Буш захищає американців. На його думку, президент ввів в оману народ, коли пообіцяв використовувати війну як останній засіб i не скористався з усіх можливостей дипломатії.
Останнє питання дебатів стосувалося Росії та ініціативи президента Путіна авторизувати владу в цій країні після серії терактів. Президент Буш заявив, що дії Путіна зашкодять демократичному розвитку цієї країни, але назвав свого російського колегу другом та міцним союзником у боротьбі з тероризмом. Джон Керрi був більш критичним щодо подій в Росії:
«Менi жалко за те, що сталося протягом останнiх мiсяцiв. Я думаю, це поширюється на більше ніж просто відповідь на терористичні акти. Пан Путін зараз контролює всі телевізійні станції, його політична опозиція у в’язниці. Я вважаю, для США дуже важливо мати добрі робочі стосунки з Росією, це дуже важлива для нас країна і нам потрібна співпраця, але ми завжди повинні захищати демократію». Обидва кандидати назвали головною проблемою безпеки США - розповсюдження ядерної зброї. Керрі підкреслив, що необхідно забезпечити безпеку ядерних матеріалів, які залишаються в Росії, і зазначив, що темпами, якими це робить діюча адміністрація, для цього необхідно буде 13 років. Джон Керрi пообіцяв вирішити проблему за 4 роки.
Загалом, Джордж Буш намагався змалювати Керрi як політика, що постійно змінює позицію, а себе як людину принципову та таку, яка дотримується прийнятих рішень. На що Керрi зауважив, що не завжди дотримання позиції означає, що ця позиція правильна. Крiм цього сенатор закидав Бушу зіпсовану репутацію Сполучених Штатів на міжнародній арені та помилки в Іраку, ситуацію в якому Керрi назвав жахливою. Буш постійно виправдовувся тим, що завдання в цій країні надзвичайно складні.
Реакцію на зустріч претендентів покажуть перші опитування громадської думки. Наступні дебати відбудуться 8 і 13 жовтня.
Всі новини дня
Що ЄС очікує від Пекіна, коли йдеться про війну в Україні? Відео
Демонстративно бажає миру, але уникає осуду Росії за вторгнення в Україну: що насправді означає така позиція Китаю, яка керівництво ЄС називає проблемною? Пояснює Богдан Цюпин.
- Голос Америки
Аналітики про удари по Севастополю та повідомлення про загибель адмірала Соколова
Британська розвідка вважає, що здатність Росії блокувати українські порти підірвана ударом по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Тим часом експерти переглядають інформацію про те, що командувач ЧФ адмірал Віктор Соколов загинув під час українського удару минулого тижня.
Аналіз британської військової розвідки свідчить про те, що серія українських ударів по російському Чорноморському флот у (ЧФ) зменшить можливості Росії бокувати українські порти, а також ремонтувати кораблі в портах. Разом з тим, російські кораблі зможуть і надалі обстрілювати Україну крилатими ракетами.
Експерти британської військової розвідки вважають, що удари, кульмінацією яких стало руйнування 20 і 22 вересня 2023 року штабу ЧФ Росії, були «більш руйнівними та скоординованими, ніж досі під час війни».
Вони оцінюють фізичне пошкодження ЧФ як «серйозне, але локалізоване», що дозволить російським кораблям далі обстрілювати Україну крилатими ракетами і блокувати локально українські порти.
«Флот майже напевно залишається здатним виконувати свої основні воєнні місії, пов’язані із завданням ударів крилатими ракетами та місцевим безпековим патрулюванням. Проте ймовірно, що його здатність продовжувати більш широке регіональне патрулювання та здійснювати фактичну блокаду українських портів буде зменшена», – мовиться у повідомлені британської розвідки у мережі Х (колишня Twitter).
Також, на думку британських аналітиків, російському флоту буде важче захищати свої активи в порту та проводити планове технічне обслуговування кораблів.
Дослідники вважають, що Росії потрібно буде відповідати на нову ситуацію, коли українська армія підриває символічну та стратегічну потужність Кремля, витісняючи його з його теплого порту в окупованому Севастополі.
Як зауважують вашингтонські аналітики з Інституту вивчення війни (ISW), у понеділок, 25 вересня, у Силах спецоперацій України повідомили, що 22 вересня внаслідок високоточного удару українських військ по штабу Чорноморського флоту в окупованому Севастополі загинули 34 російських офіцерів, у тому числі командувач ЧФ адмірал Віктор Соколов. У ЗСУ повідомили, що внаслідок удару, який стався під час наради вищого керівництва ЧФ, також поранено 105 російських військовослужбовців.
Проте у вівторок Міноборони Росії оприлюднило фотографію з учасниками сьогоднішньої зустрічі міністра оборони Сергія Шойгу з військовим командуванням, на якій нібито був присутній і адмірала Чорноморського флоту Соколов.
Колишній радник Пентагону, співзасновника організації Silverado Policy Accelerator та компанії з кібербезпеки Дмітрі Альперович каже, що на цей момент немає можливості перевірити, коли було зроблено це фото.
У п’ятницю, 23 вересня, начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов повідомив в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали — командувач угруповання генерал-полковник Олександр Романчук, та начальник штабу генерал-лейтенант Олег Цеков.
Клімкін про результати візиту української делегації до США та важливість комунікації з американцями. Відео
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає: справжні результати візиту української делегації до США будуть помітні протягом наступних місяців.
- Голос Америки
США передали Україні перелік реформ, перед засіданням донорів
Сполучені Штати запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України, повідомляє Посольство США в Україні.
"Метою цих зусиль є визначення пріоритетів і консолідація кроків з реформування разом з Україною і ключовими зацікавленими сторонами", - йдеться в повідомленні.
Результати обговорення щодо реформ не є умовою для оборонної допомоги, роз'яснили в Білому домі на запит Голосу Америки.
Напередодні засідання координаційної платформи донорів, що відбувається 26 вересня в Брюсселі, український уряд обговорює реформи з ЄС, а також зі США.
Міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив у Twitter про свою розмову з генеральним директором Єврокомісії з питань сусідства та розширення Гертом Яном Купманом напередодні засідання донорів.
"Обговорили план щодо України - ключовий середньостроковий документ і продовжуємо втілювати ключові реформи: державне-приватне партнерство, будівництво, регіональний розвиток, верховенство права, тощо".
А прем'єр-міністр України Денис Шмигаль провів онлайн зустріч зі спецпредставницею з відновлення України Пенні Пріцкер. "Енергетика, розмінування, відновлення житла, критичної інфраструктури й економіки - наші найперші напрями. Рухаємось у реформах на шляху до ЄС і НАТО", - твітує Шмигаль.
В Посольстві США також нагадали, що під час зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським президент США Джо Байден підкреслив важливість створення сприятливого бізнес-середовища та подолання корупції.
"Так само, як ми прагнемо допомогти українському народу захистити себе зараз, ми також прагнемо допомогти йому відновитися і відбудуватися для майбутнього, включаючи підтримку реформ, спрямованих на боротьбу з корупцією, створення середовища, в якому бізнес зможе процвітати, а американські та європейські компанії захочуть інвестувати", - заявив Байден.
У Бухаресті засуджують російську атаку на території України, що межують з Румунією
Міністерство оборони Румунії засудило атаки військ РФ на українську інфраструктуру, яка розташована по сусідству з кордоном Румунії.
«Міністерство у режимі реального часу відстежувало ситуацію в повітрі у районі державного кордону під час атак Росії минулої ночі на деякі об’єкти та елементи української цивільної інфраструктури. Ми рішуче засуджуємо ці невиправдані та незаконні напади», – повідомило відомство у Twitter.
Водночас Румунська служба Радіо Свобода підтвердила з посиланням на владу, що прикордонний пункт в районі румунського містечка Ісакча з населенням близько 4500 осіб закрито через здійснену російську атаку по території на українському прикордонні.
Рух на виїзд перенаправлено на пункт пропуску в районі міста Галац, повідомляє румунська сторона.
«Наразі прикордонники ППР «Ісакча» посилено обслуговують транспортні засоби на пункті в’їзду. Два пороми, які забезпечують переправу з одного берега Дунаю на інший, стоять на якорі з румунського боку», – зазначили в береговій охороні.
Також повідомляється, що в контексті ударів на українській стороні, що межує з Румунією, жителі румунського прикордоння поскаржились, що не були минулої ночі сповіщені про потенційну небезпеку через систему RO-ALERT. За повідомленнями, на лінію 112 надійшло п’ять дзвінків, деякі від жителів з району Ісакчі, про звуки вибухів.
В Інспекції з надзвичайних ситуацій повідомили, що рішення про такі сповіщення ухвалює Міноборони. У відомстві, своєю чергою, запевнили, що пильно стежать за повітряним простором у районі кордону з Україною.
Раніше сьогодні голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська цієї ночі обстріляли регіон. В Ізмаїльському районі повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, пошкодження будівлі пункту пропуску і двох постраждалих.
Згодом начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уточнила, що пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» між Україною та Румунією в Одеській області зупинив свою роботу через нічну атаку з боку російських військ.
У Держприкордонслужбі зазначили, що на вказаному пункті пропуску відбуваються заходи зі стабілізації.
«Ми повідомимо про відновлення пропускних операцій, а поки радимо обрати інші напрямки для перетину кордону, зокрема, автомобільний пункт пропуску «Рені», – звернулися прикордонники.
За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було знищено 26 із 38 «шахедів», запущених Росією по Україні, більшість над південними регіонами.
Форум