Експерти ВООЗу виявляють дедалі більшу занепокоєність можливістю спалаху епідемій в Іраку, якщо воєнні дії триватимуть ще невизначений час. Особливу тривогу медиків та епідеміологів викликають хвороби, спричинені забрудненням води та поширенням антисанітарії, хоча наразі ситуація виглядає стабільною. Представник ВООЗ в Іраку, Гулам Попал, координує працю організації в цій країні від дев’яносто дев’ятого року. За його словами, наразі епідеміологічна ситуація на півночі Іраку перебуває під контролем. Але занепокоєння Попала викликає стан справ у Багдаді та на півдні країни. Хоча не відчувається дефіциту ліків, але лікарні столиці вже переповнені, каже він:
«І ми побоюємося, що якщо такий стан справ триватиме й далі, то вони просто нездатні будуть надавати допомогу стільком потребуючим.»
До війни ВООЗ та інші агентства ООН завезли ліки в Ірак у кількості, необхідній для задоволення головних медичних потреб мільйона людей протягом трьох місяців. Але для країни з майже двадцяти-п’яти-мільйонним населенням цього явно замало. Тому Гулам Папал попереджає про можливість спалаху дизентерії, холери, та інших хвороб кишково-шлункового тракту, себто, непрямих загроз здоров’ю від війни:
«ЗМІ фокусують увагу на прямих наслідках війни---вбитих, поранених, тощо. Але їх порівняно небагато. Значно небезпечніші непрямі наслідки війни. Ми розмовляли з нашими працівниками на місцях, і вони оповідають, що більшість дітей не можуть спати аж до ранку, вони плачуть, бо налякані, і бачать кошмари уві сні. Жінки, особливо вагітні, також знаходяться під стресом. Люди бояться заходити до лікарень через страх перед бомбардуваннями.»
Попал додає, що іракське населення наразі набагато більш уразливе до хвороб, ніж під час війни дев’яносто першого року. Тоді люди назагал були здоровіші, каже Попал, а зараз вони ослаблені, харчування було дуже поганим, частими були й епідемії. Тому наслідки конфлікту будуть дуже похмурими, уважає він. Експерти ВООЗ заявляють, що програма ООН «нафта-за-харчі» дещо стабілізувала ситуацію, але вона припиналася після початку війни. Тому є критично важливим її якнайшвидче відновлення.
У міжчасі, за повідомленням Асошіейтед прес, середня тривалість життя американців сягла найвищого рівня у сімдесят сім і дві десятих року у дві тисячі першому році. Медики уважають, що цьому сприяло зменшення смертності від інфарктів, інсультів, та раку. Для чоловіків середня тривалість життя становить майже сімдесят п’ять років, для жінок--на п’ять років більше. Головними факторами збільшення середньої тривалості життя експерти уважають більшу увагу людей до свого здоров’я, фізичні вправи, дієти проти ожиріння, боротьбу з палінням.
Рівень смертності у США трохи знизився з восьмисот шістдесяти дев’яти (869) на сто тисяч у двохтисячному році, до восьмисот п’ятдесяти п’яти на сто тисяч у дві тисячі першому році. Дитяча смертність---шість і дев’ять десятих на тисячу народжень. Смертність від ВІЛ-СНІДу впала майже на 4 відсотки між двохтисячним та дві тисячі першим роками. Разом з тим збільшилась смертність від ниркових хвороб, гіпертонії та Альцгаймера. Оскільки це хвороби людей похилого віку, очікується їх збільшення мірою загального старіння населення США.
А як виглядає здоров’я України у дзеркалі фактів? Цікаву інформацію про це можна знайти на вебсайті Міжнародного громадянського суспільства ---Civil Society International. У минулому році рівень смертності вдвічі перевищував рівень народжуваності. Кожна десята дитина з тисячі вмирала. Найменшим рівень народжуваності (мінус 13 на тисячу) був у Чернігівській області, поблизу Чорнобиля. А Донецька область вийшла на перше місце по новонародженим--понад тридцять одну тисячу. І ще один цікавий факт, уже не прямо пов’язаний із здоров’ям, однак такий, який може на нього вплинути - в минулому році під марш Мендельсона в Україні вирушили триста сімнадцять тисяч пар, а розлучилися---сто вісімдесят три тисячі, тобто 58 відсотків.
Статистики виявили також іншу цікаву тенденцію, а саме: молоді українці бояться СНІДу, але мало знають про нього. Соціологічне дослідження молоді від тринадцяти до вісімнадцяти років, проведене Українським інститутом соціальних досліджень минулого року у шести найбільших містах, встановило таке: 28% уважають, що СНІД передається через поцілунки, 26%--через слину, 25%--через сигарети, 23%--через комах, 20%--через рушники, зубні щітки, мило, туалети, тощо. 22% уважають, що можна вберегтися від СНІДу, вживаючи не лише презервативи, але й інші засоби контрацепції. Але ось на запитання, чи вдавалися до запобіжних засобів після того, як дізналися про СНІД, відповіді були такі: 31%--нічого; 35%--стали пильнішими у виборі друзів; 26%--стали вживати презервативи, і лише один відсоток зменшили прийом наркотиків через ін’єкції та чотири--стали вживати стерильні голки.
Назагал в Україні через сім років очікується епідемія СНІДу, коли число ВІЛ-інфікованих сягне півтора мільйона людей, а смертність може зрости до ста тисяч. Найшвидче хвороба поширюється в західних та південних областях та містах, як, наприклад, в Одесі. Якщо ці розрахунки експертів вірні, то це може нанести велику шкоду економіці країни і викликати кризу у системі охорони здоров’я, вже і без цього ослабленій хронічним недофінансуванням.
