Бум промислового виробництва в Азії призводить до утворення мільйонів тонн пластикового сміття. Місцеві сміттєзвалища просто не можуть впоратися із такою кількістю непотребу. В результаті чимало пластикових відходів від виробництва і старих деталей опиняються в океанах. Очищенню їх вод сприяє зворотна переробка.
На півночі Тихого Океану утворилося справжнє море з пластикових відходів, що за площею дорівнює майже половині площі України. Їх загальна вага - близько 300 мільйонів тонн і вони становлять серйозну загрозу для існування океанської флори та фауни. Ці відходи відносять туди океанські течії із узбереж Північної Азії та Америки.
Винахідники і малі підприємці з усього світу намагаються вирішити проблему забруднення довкілля, впроваджуючи спеціальні пристрої зворотної переробки пластику на нафтопродукти. Деякі з них працюють доволі успішно і навіть приносять прибуток.
Дуґ Вурдінґ очолює проект «Кайсей», до якого входять природоохоронці та підприємці з Гонконга, Лондона та штату Каліфорнія. За його словами, проблема в тому, що пластик не перетворюється у біо-відходи – він не розкладається природнім шляхом.
Нещодавно Організація Об’єднаних Націй відзначила діяльність цієї групи, зокрема їх методи збору та переробки відходів з пластику на дизельне паливо.
Втім переробка залишків пластику є лише початком проекту. За словами науковців, 80 відсотків відходів, знайдених в океані, надходять із земної поверхні.
Дуґ Вурдінґ пояснює, що у більшості країн світу немає достатньої кількості сміттєзвалищ; отож тому відходи треба спалювати чи викидати в воду.
Звалища у багатьох країнах світу, як наприклад, у Таїланді попросту переповнені. А їх розширення, через густу заселеність, є неможливим.
Сантівіпа Понічкул - охоронець навколишнього середовища та директор компанії « Сінґел Поінт Енерджі» - запропонувала оригінальне вирішення проблеми для одного з регіонів Таїланду:
«Завдяки існуючим технологіям, - каже вона, - можна розбивати речовину на молекули. Цей процес повертає пластик у його попередню природну форму».
Спеціальні машини щоденно переробляють близько 10 тонн пластикових відходів, що складаються з іграшок, комп’ютерних частин та різного роду оснащення. Завдяки цьому виробляється до 28 барелів рідкого палива в день, яке згодом продається на нафтопереробні заводи.
Сантівіпа Понічкул хотіла б, щоби уряд запровадив закони щодо переробки пластикових відходів у джерела енергії, бо в Таїланді викидається величезна кількість подібного сміття - близько 2.5 мільйонів тонн річно.
Кожна з машин для переробки пластику коштує до двох мільйонів доларів.
Втім директор компанії «Сінґел Поінт Енерджі» вважає, що ці витрати можна повернути за п’ять років. «У результаті ми отримаємо гроші і чистіше навколишнє середовище», - переконливо додає Сантівіпа Понічкул.
Незважаючи на високу ціну очищувальної технології, два інших міста в Таїланді вирішили придбати її також для себе.