Міністерство оборони Румунії засудило атаки військ РФ на українську інфраструктуру, яка розташована по сусідству з кордоном Румунії.

«Міністерство у режимі реального часу відстежувало ситуацію в повітрі у районі державного кордону під час атак Росії минулої ночі на деякі об’єкти та елементи української цивільної інфраструктури. Ми рішуче засуджуємо ці невиправдані та незаконні напади», – повідомило відомство у Twitter.

Водночас Румунська служба Радіо Свобода підтвердила з посиланням на владу, що прикордонний пункт в районі румунського містечка Ісакча з населенням близько 4500 осіб закрито через здійснену російську атаку по території на українському прикордонні.

Рух на виїзд перенаправлено на пункт пропуску в районі міста Галац, повідомляє румунська сторона.

«Наразі прикордонники ППР «Ісакча» посилено обслуговують транспортні засоби на пункті в’їзду. Два пороми, які забезпечують переправу з одного берега Дунаю на інший, стоять на якорі з румунського боку», – зазначили в береговій охороні.

Також повідомляється, що в контексті ударів на українській стороні, що межує з Румунією, жителі румунського прикордоння поскаржились, що не були минулої ночі сповіщені про потенційну небезпеку через систему RO-ALERT. За повідомленнями, на лінію 112 надійшло п’ять дзвінків, деякі від жителів з району Ісакчі, про звуки вибухів.

В Інспекції з надзвичайних ситуацій повідомили, що рішення про такі сповіщення ухвалює Міноборони. У відомстві, своєю чергою, запевнили, що пильно стежать за повітряним простором у районі кордону з Україною.

Раніше сьогодні голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що російські війська цієї ночі обстріляли регіон. В Ізмаїльському районі повідомлялося про влучання у припортову інфраструктуру, пошкодження будівлі пункту пропуску і двох постраждалих.

Згодом начальниця Об’єднаного пресцентру сил оборони «Південь» Наталія Гуменюк в ефірі Радіо Свобода (проєкт Свобода.Ранок) уточнила, що пункт пропуску «Орлівка-Ісакча» між Україною та Румунією в Одеській області зупинив свою роботу через нічну атаку з боку російських військ.

У Держприкордонслужбі зазначили, що на вказаному пункті пропуску відбуваються заходи зі стабілізації.

«Ми повідомимо про відновлення пропускних операцій, а поки радимо обрати інші напрямки для перетину кордону, зокрема, автомобільний пункт пропуску «Рені», – звернулися прикордонники.

За даними Повітряних сил ЗСУ, уночі було знищено 26 із 38 «шахедів», запущених Росією по Україні, більшість над південними регіонами.

Розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і зокрема відмовитися від активної підтримки України.

Опитування перед голосуванням 30 вересня показували лідерство (понад 20%) очолюваної Робертом Фіцо партії Смер - соціальна демократія.

Можлива зміна політики Словаччини - країни з понад п’ятимільйонним населенням - члена ЄС і НАТО, що межує з Україною, стала б новим чинником у Європейському Союзі.

Досі серед країн ЄС лише уряд Угорщини на чолі з прем’єр-міністром Віктором Орбаном відверто виступав проти санкцій ЄС щодо Росії і проти військової допомоги Україні.

Від початку російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року Словаччина була серед країн, які надавали велику допомогу українцям, відкривши свої кордони для біженців, підтримуючи санкції ЄС проти Росії, і постачаючи Україні зброю.

Але Роберт Фіцо подібно до Віктора Орбана каже своїм співвітчизникам, що зростання цін та інші економічні труднощі словаків є наслідком політики Європейського Союзу і обіцяє «боротися з Брюсселем».

Смер виступає за більшу роль держави в економіці, а також проголошує соціальний захист «вразливих груп населення».

Роберт Фіцо наприклад доводить в дописах у Фейсбуку, що «антиросійські санкції» ЄС, а також європейські програми захисту клімату з обмеженнями викопних джерел енергії, призвели до того, що, як він стверджує, «Росія економічно зростає, а ЄС йде в рецесію».

Словацький журналіст Андрей Матішак говорить, що партія Смер стала «відкрито антиукраїнською і навіть можна сказати проросійською».

«Вони, наприклад, кажуть, що якщо вони урядуватимуть, то не надаватимуть Україні жодної військової допомоги. Це легка обіцянка, бо на цей час ми вже передали все, що мали і не готові віддавати нещодавно отримані від Німеччини танки Леопард. Але риторика лунає чітко проросійська з усім тим, як каже Орбан: що треба припинити війну і досягти миру, але майже не критикуючи те, що робить Росія», - розповідає Андрей Матішак зі словацької щоденної газети «Правда».

Роберт Фіцо та його соратники подібно до Орбана та угорської партії Фідес також критикують США, а однією з найнагальніших загроз для Словаччини називають імміграцію.

Партія Смер у вересні закликала закрити кордон з Угорщиною через те, що було названо напливом нелегальних мігрантів.

Спроба повернення до влади

Роберт Фіцо - один з найвідоміших політиків у Словаччині, який був прем’єр-міністром 2006-2010, а згодом 2012-2018 року.

Він пішов у відставку вимушено внаслідок масових протестів після вбивства в лютому 2018 р. журналіста Яна Куцяка, який розслідував корупцію, та його нареченої.

Дивіться також:

Словаччина пам’ятає вбивство журналіста і вимагає знайти замовників

Ян Куцяк співпрацював з OCCRP - Organized Crime and Corruption Reporting Project (Проект висвітлення організованої злочинності та корупції), досліджуючи інтереси італійського мафіозного угрупування “Ндранґета” у Словаччині.

Оцінюючи виборчу кампанію, словацький аналітичний центр Globsec пише, що партія Смер викликає «серйозну стурбованість щодо пов’язаності членів партії з корупцією, поширенням дезінформації та прокремлівських тверджень, водночас з виступами за припинення військової допомоги Україні».

У разі успіху на виборах партія Смер напевне була б змушена створювати коаліцію і можливо після запальної кампанії під впливом союзників в уряді Роберт Фіцо приглушив би свою проросійську, антиукраїнську та критичну риторику щодо НАТО і ЄС.

Андрей Матішак вказує, що подальша підтримка Словаччиною України буде певною мірою залежати від того, які ще партії увійдуть в уряд.

«Але я вважаю, що реалії такі, що підтримка України з боку Словаччини напевне буде меншою», - прогнозує журналіст.

Соціологічні дослідження показували, що у Словаччині і досі були досить поширені настрої скептичні щодо підтримки України.

В одному з останніх опитувань служби Євробарометр у відповідь на запитання, чи згодні вони з тим, що Європейський Союз повинен і далі підтримувати Україну більшість словаків 51% відповіли ствердно, але цей показник нижчий ніж у багатьох інших країнах ЄС.

Словаччина перебуває в нижчій частині показників підтримки України у порівнянні з такими кранами як, наприклад, Португалія і Фінляндія, де згоду з тим твердженням підтримали відповідно 90% португальців і 88% фінів.

Дивіться також:

Чи справді словаки хочуть перемоги Росії над Україною?