Актуально
Європу непокоїть можливість створення Росією газового картелю
У вівторок у Москві розпочнеться саміт країн-експортерів газу, який на думку експертів, є спробою створити організацію на зразок ОПЕК, об’єднання до якого входять країни експортери нафти. Очікується, що головну промову перед лідерами Алжиру, Лівії, Ірану, Катару та кількох інших країн виголосить Прем’єр-міністр Росії Володимир Путін.
Кілька країн Західної Європи, які залежать від поставок газу з країн, лідери яких збираються у Москві, висловили занепокоєння з приводу саміту. Вони розглядають цей саміт як спробу контролювати ціни на газ. Занепокоєння підкріплені погрозами Москви перекрити поставки газу в Україну через суперечку навколо оплати. Однак, Росія запевняє, що мета зустрічі лише обмінятися поглядами та думками. Експерти погоджуються, що у разі створення газового об’єднання на зразок ОПЕК, Росія гратиме у ньому провідну роль. Експерт з питань енергетики інвестиційного банку «Ренесанс» Том Манді зазначає:
«Я думаю вони прагнуть отримати можливість тиснути на світ за допомогою експорту газу та контролюватимуть ціну на нього. Однак, зараз важко уявити як вони можуть зробити це швидко».
Президент Американської торгової місії в Росії Ендрю Самерс вважає, що Уряд Росії у ці дні більше переймається світовою економічною кризою, ніж будь-чим іншим:
«Вирішення проблем викликаних світовою економічною кризою повністю затягнуло російський уряд. Тож я не думаю, що питання тиску за допомогою газу зараз у центрі уваги уряду. Вони дивляться як підняти економіку та провести Росію через світову економічну кризу».
Однак, схоже, що економічні важелі для політичного тиску Москва таки використовує. До російської столиці прибув Президент Білорусі Олександр Лукашенко. Експерти припускають, що приїхав він просити три мільярди доларів у вигляді економічної допомоги. Російська преса, цитуючи не названі джерела у Міністерстві закордонних справ Росії, повідомляє, що в обмін на допомогу, Москва вимагатиме від Лукашенка визнання незалежності Південної Осетії та Абхазії навколо яких розгорівся конфлікт з Грузією. Щоправда, напередодні переговорів з Медведєвим Лукашенко заявив, що не приїхав нічого просити, а лише обговорити світову економічну кризу. Однак, Міньск витратив свої золотовалютні запаси, намагаючись штучно утримати свою валюти від колапсу і потребує допомоги. А Лукашенко ще раніше звертався до Москви з проханням позичити два мільярди доларів.
Всі новини дня
- Голос Америки
Роберта Мецола: ЄС сам має підготуватися до вступу України
Європейський Союз повинен розпочати серію глибоких реформ з метою підготовки до надання членства Україні, і водночас розглядати “всі варіанти”, щоб допомогти Україні на цьому шляху, включно зі скасуванням торговельних мит і наданням Україні доступу до внутрішніх ринків ЄС до того, як вона стане повноправним членом блоку.
Про це заявила президентка Європейського Парламенту Роберта Мецола в ексклюзивному інтерв’ю британському виданню Guardian.
“Якщо вони рухаються швидко, нам слід відповідати цій швидкості”, - додала Мецола.
Найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили цим людям цілі та терміни, яких ми самі не можемо виконатиРоберта Мецола
Президентка Європарламенту виступає за те, щоб офіційні перемовини щодо вступу України до Європейського Союзу розпочалися до кінця цього року. Однак, таке рішення залишається за міністрами ЄС, які офіційно зустрінуться в грудні після публічного звіту в жовтні про прогрес України в реформуванні судової системи, приборканні корупції та відкритті ринків.
“Я очікую конкретного результату, оскільки найгіршим сигналом може бути те, що ми поставили цим людям цілі та терміни, яких ми самі не можемо виконати”, — зазначила Мецола в інтерв’ю.
Як зазначає Guardian, Мецола буда першою з політичних лідерів заходу, хто відвідав Україну після вторгнення Росії й зустрівся з президентом Зеленським у Києві вже 1 квітня 2022 року, коли в столиці ще діяла комендантська година.
Вона використала фото із зустрічі як символ свого президентства у Європарламенті, і відповідний плакат із зображенням Мецоли й Зеленського досі прикрашає дворик установи.
Вона також однозначно підтримала прагнення України приєднатися до ЄС, нехтуючи обережністю та попри відвертий спротив з боку деяких держав-членів.
Попри продовження війни в Україні, Мецола, разом з деякими іншими політиками в ЄС, є прихильницею нового способу мислення, згідно з яким Європейський Союз повинен пришвидшити інтеграцію України та балканських держав, які також прагнуть приєднатись до нього. Таким чином можна зменшити ризик російського втручання у цих країнах колишнього радянського блоку.
Затягування цього процесу тільки підживлює націоналістичні та ультраправі настрої і євроскептицизм. Адже, на її думку, політичні кампанії у країнах, які прагнуть приєднатись до ЄС, “ведуться, програються чи виграються на основі мрії та надії на ЄС”.
Лідери Європейського Союзу, включно з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн, поділяють думку про те, що теперішня модель ЄС не пристосована до приєднання України та інших охочих країн до блоку, і потребує кардинальних змін, зокрема у питанні збору і розподілу коштів між країнами, економічної взаємодії тощо.
Водночас, як вважає Мецола, певні переваги членства в ЄС можна надати країнам-кандидатам ще до того, як вони формально приєднаються до блоку. Це стосується, зокрема, приєднання до європейської зони безплатного роумінгу, а також скасування певних торговельних бар’єрів для бізнесу, зокрема й в агропромисловій сфері, де останнім часом точилися особливо гострі суперечки між Україною та сусідніми країнами-членами ЄС.
“Перед-приєднання [до ЄС] також означає доступ до коштів, доступ до університетів, доступ для студентів, можливість вийти на внутрішній ринок, незалежно від того, чи ми запроваджуємо імпортні та експортні мита”, – додала Мецола у розмові з Guardian.
“Ми роками казали, що Україна не може бути підключена до європейської електромережі. На це нам знадобилися дні, коли почалася війна. Зрештою, справа завжди була у політичній волі”, – підсумовує Мецола.
В статті використано матеріали Guardian
США пообіцяли виділити до пів мільярда доларів на енергетичний сектор України. Відео
США та Україна підписали меморандум про підтримку української енергетики.
Що ЄС очікує від Пекіна, коли йдеться про війну в Україні? Відео
Демонстративно бажає миру, але уникає осуду Росії за вторгнення в Україну: що насправді означає така позиція Китаю, яка керівництво ЄС називає проблемною? Пояснює Богдан Цюпин.
- Голос Америки
Аналітики про удари по Севастополю та повідомлення про загибель адмірала Соколова (Оновлено)
Британська розвідка вважає, що здатність Росії блокувати українські порти підірвана ударом по штабу Чорноморського флоту в Севастополі. Тим часом експерти переглядають інформацію про те, що командувач ЧФ адмірал Віктор Соколов загинув під час українського удару минулого тижня.
Аналіз британської військової розвідки свідчить про те, що серія українських ударів по російському Чорноморському флот у (ЧФ) зменшить можливості Росії бокувати українські порти, а також ремонтувати кораблі в портах. Разом з тим, російські кораблі зможуть і надалі обстрілювати Україну крилатими ракетами.
Експерти британської військової розвідки вважають, що удари 20 і 22 вересня, кульмінацією яких стало руйнування 2023 року штабу ЧФ Росії, були «більш руйнівними та скоординованими, ніж досі під час війни».
Вони оцінюють фізичне пошкодження ЧФ як «серйозне, але локалізоване», що дозволить російським кораблям далі обстрілювати Україну крилатими ракетами і блокувати локально українські порти.
«Флот майже напевно залишається здатним виконувати свої основні воєнні місії, пов’язані із завданням ударів крилатими ракетами та місцевим безпековим патрулюванням. Проте ймовірно, що його здатність продовжувати ширше регіональне патрулювання та здійснювати фактичну блокаду українських портів буде зменшена», – мовиться у повідомлені британської розвідки у мережі Х (колишня Twitter).
Також, на думку британських аналітиків, російському флоту буде важче захищати свої активи в порту та проводити планове технічне обслуговування кораблів.
Дослідники вважають, що Росії потрібно буде відповідати на нову ситуацію, коли українська армія підриває символічну та стратегічну потужність Кремля, витісняючи його з його теплого порту в окупованому Севастополі.
Чи загинув адмірал Соколов?
Як зауважують вашингтонські аналітики з Інституту вивчення війни (ISW), у понеділок, 25 вересня, у Силах спецоперацій України повідомили, що 22 вересня внаслідок високоточного удару українських військ по штабу Чорноморського флоту в окупованому Севастополі загинули 34 російських офіцерів, у тому числі командувач ЧФ адмірал Віктор Соколов. У ЗСУ повідомили, що внаслідок удару, який стався під час наради вищого керівництва ЧФ, також поранено 105 російських військовослужбовців.
Проте у вівторок Міноборони Росії оприлюднило фотографію з учасниками сьогоднішньої зустрічі міністра оборони Сергія Шойгу з військовим командуванням, на якій нібито був присутній і адмірала Чорноморського флоту Соколов.
Колишній радник Пентагону, співзасновник організації Silverado Policy Accelerator та компанії з кібербезпеки Дмітрі Альперович каже, що відео «є досить добрим доказом» того, що адмірал Соколов не загинув внаслідок атаки на штаб Чорноморського флоту у Севастополі.
У п’ятницю, 23 вересня, начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов повідомив в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали — командувач угруповання генерал-полковник Олександр Романчук, та начальник штабу генерал-лейтенант Олег Цеков.
Клімкін про результати візиту української делегації до США та важливість комунікації з американцями. Відео
Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає: справжні результати візиту української делегації до США будуть помітні протягом наступних місяців.
Форум