Американські банки та інші фінансові установи останнім часом повідомляють про втрати мільярдів доларів через те, що дедалі більше клієнтів, які взяли в них ризиковані іпотечні кредити, виявляються неплатоспроможними. Незважаючи на це, керівники цих компаній одержують величезні зарплати та гонорари. У Палаті представників США відбулись слухання, на яких свідчили голови правління деяких з найбільших іпотечних компаній країни. Законодавці хотіли знати, яким чином менеджери одержують особисту платню в мільйони доларів, в той час як їхні фірми втрачають мільярди.
У п’ятницю минулого тижня голова комітету Палати представників з питань урядових реформ Генрі Ваксман картав керівників найбільших американських іпотечних установ, за те, що вони декларують заробітки в мільйони доларів в той час як їхні фірми повідомляють про мільярдні збитки.
Серед бізнесменів, які виступили на слуханні, був Стенлі Оніл з компанії “Мерил Линч”. Він одержав пенсійний пакет в 160 мільйонів доларів. Чарлі Принц одержав майже 40 мільйонів доларів, коли залишив Сіті Груп. А голова правління Фінансової компанії Кантрівайд Анжело Мозіло продав частину своїх акцій, отримавши чистий прибуток у 120 мільйонів доларів. Тим часом, фірми, які вони очолювали, втратили десятки мільярдів доларів в наслідок кризи з несплаченням людьми позик за житло. Постає очевидне запитання: яким чином кільком менеджерам так добре ведеться, коли їхні компанії в такі біді.
Менеджери захищалися, твердячи, що їхні заробітки просто конкурентні на цьому ринку. Засновник “Кантрівайд” Анжело Мозіло все ще володіє шістьма з половиною мільйонами акцій компанії. Проте, їхня вартість, каже він, різко зменшується:
“Коли наша компанія мала успіх, мені було добре, як було добре і нашим акціонерам. Однак, коли ми в 2007-му році зазнали втрат, моя зарплата значно зменшилась, як і різко впала вартість моїх акцій. І так воно повинно бути”.
Проте, деякі позичальники звинувачують менеджерів у тому, що ті заробляють великі суми грошей за рахунок звичайних американців. Деякі законодавці закликали Сенат схвалити суворіші правила стосовно того, скільки повинні заробляти голови правління банків. Однак, інші члени комітету критикували такі заклики. Конгресмен Том Дейвис із штату Вірджинія назвав слухання “лицемірним шуканням цапа відбувайла”.