В рамках тижневої події, у створених з представників обох держав робочих групах обговорювалися такі питання як: закордонна політика і національна безпека, політичні партії та уряд, економіка і бізнес, та інформатика і медія.
Під час фінального пленарного засідання члени робочих груп підбивали підсумки чотирьох днів роботи у Вашингтоні та подавали присутнім свої рекомендації. Більшість учасників дискусій погодилась, що найбільшою перешкодою для втілення у життя цих рекомендацій та реформ в Україні у цілому є відсутність узгодженості позицій президента та прем'єр-міністра. Спільність позицій мала б стати ключовою і у визначенні зовнішньо політичного курсу України, наголосили учасники робочої групи, в якій обговорювалися питання закордонної політики і національної безпеки. ''Ми дійшли загального висновку, що має бути створений певний механізм узгодження позицій президента та прем'єра, якщо вони мають різні погляди. Але ми не певні, чи це загалом можливо. Ми мали гарну дискусію з послом Польщі, де прем'єр та президент відносно незалежні один від одного і де не існує такого формального інституційного механізм., Натомість, за традицією, президент та прем'єр-міністр досягають домовленості щодо прийняття певних зовнішньополітичних рішень. І це у першу чергу стосується позиції України щодо членства у НАТО'', - зауважив колишній посол США в Україні Стівен Пайфер. Це питання, додав він, має важливе значення для національної безпеки країни, і НАТО чекає на чітку відповідь.
Іншим ключовим фактором національної безпеки України учасники обговорень назвали українсько-американські відносини. Зокрема радник міністра закордонних справ України Олександр Сушко сказав так: ''Одностайно, однодумно було підкреслено, що ці відносини залишаються одними з найважливіших факторів нашої національної безпеки. Представник Ради Національної Безпеки під час зустрічі у Білому Домі сказав, що все, що добре для України - добре для Сполучених Штатів''. Щодо ж того, хто має формувати зовнішню політику, Олександр Сушко зауважив, що оскільки за державним устроєм Україна більш за все наближена до французької моделі, можливо вона має наслідувати і її традицію формування зовнішньої політики. У Франції це робить саме президент.
