Спеціальні потреби

Актуально

Олег Білорус про ОБСЄ, СОТ, вибори-2006

У Вашингтоні вiдбулася сесія Парламентської асамблеї Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі. Як зауважив один з її учасникiв -- віце-президент цієї міжнародної організації - Ігор Осташ, цьогорічна сесія проходила під знаком України. Мирослава Ґонґадзе попросила народного депутата Олега Білоруса, який також був участь у сесiї, прокоментувати цю заяву та інші актуальнi питання.

Розшифровка їх розмови:

МҐ: Ця сесія проходить під знаком України. Що це означає?

ОБ: Це означає надзвичайно великий інтерес до України, до подій помаранчевої революції і особливо до її наслідків, до очікувань і до реалізації тих величезних і часом навіть завищених очікувань, які були, є і будуть і які треба реалізувати.

МҐ: Ці завищенi очікування, про якi Ви говорите, вони є і на Заході, а не тільки в Україні?

ОБ: На Заході мабуть більше ніж на Україні тому, що наші громадяни звикли задовольнятись малим, звикли скромно чекати від влади скромних результатів. Результати є. Їх бачать за кордоном. За кордоном знають, що вдалось урядові зробити. Це i бюджетна перемога, коли залатали величезну діру в 30-відсотковому бюджетному дефіциті, коли підняли пенсії, зарплати, стипендію, утримання військовим в умовах, які, здавалось би, не дадуть можливості цього зробити. Тобто уряд уже зробив перші елементи українського чуда, але попереду ще дуже багато роботи.

МҐ: Ви кажете про ці позитивні речі, які зробив сьогодні уряд, але на Заході також знають і негативні речі, негативні з точки зору того, що не зробив парламент. Тобто є проблема ухвалення пакету тих законодавчих актiв, які потрібні для вступу України в СОТ. Зараз, в принципі, Україна спізнюється зі вступом через те, що ці документи не ухвалені. Як оцінюєте Ви, як голова великої фракції у парламенті, перспективу ухвалення цих документів? Які перепони стоять, і чи можливо це зробити до парламентських канікул?

ОБ: Проблема в тому, що влада в Україні нова, уряд новий, президент новий, а парламент старий, і в парламенті існує тяжка, негативна інерція величезних фінансових інтересів різних груп, багатьом з яких зовсім не подобається група так званих СОТівських законів, які є перепусткою України до повного членства в Світовій організації торгівлі, через їх суб’єктивні інтереси. Я, як керівник фракції тепер уже великої -- «Блоку Юлії Тимошенко» -- вважаю, що парламент у змозі прийняти ці закони – цю групу півтора десятка законів ще на цій сесії. Якщо це трапиться, то це може трапитися навiть вже у вівторок коли буде за «ad hoc» процедурою розгляд цих документів за участю і президента Ющенка, і прем’єра Юлії Тимошенко i думаю, що знайдеться відповідна більшість, яка прийме таке рішення і візьме на себе відповідальність—відкриє Україні шлях до вступу в СОТ вже в цьому році. Ми не маємо права втрачати час.

МҐ: Були розмови про те, що президент не приділяє достатньо уваги парламенту сьогодні, щоб ухвалити ці документи і що навіть фракція «Нашої України» частково не голосувала за ці документи. Чи справді є підстави на такi твердження?

ОБ: Підстави деякі є, тому що якби подивитись з точки зору кількісно результатів, то ця провідна фракція могла б давати більше голосів. Але справа ще й в тому, що з точки зору політичної якості не було такої готовності мобілізаційної, що проробить закони, частину пустить на голосування, а частину винести за дужки для доопрацювання. А сьогодні ця готовність є, тому що була створена робоча погоджувальна комісія, працювала прем’єр день і ніч з депутатами. Всі неузгодженості знято. Всі пояснення данi, і тепер нема перешкод. Головне, щоб було бажання, політична воля.

МҐ: I питання про майбутні парламентські вибори. Ви сказали, що парламент зараз старий, і наступного року будемо мати новий парламент. ОБСЄ приділяє велику увагу цим парламентським виборам. Що вони означають для міжнародної спільноти і для України?

ОБ: Перш за все для України. Президентські вибори -- це була лише перша частина переможної української демократичної революції. Остаточний результат може бути зафіксований прямим народним волевиявленням, коли буде обрана, крім керівництва виконавчої влади, законодавча вища гілка влади, і тоді Україна відкриє для себе шлях для активної законотворчості, для поетапної реінтеграції в євроатлантичні, європейські структури. Це не обов’язково формальне офіційне членство в Європейському Союзі. Україна може інтегруватись в Європу і без формального членства. Але треба працювати над тим, тому що інтеграція в Європу для нас, це -- рівень життя, це приєднання до високих технологій, це приєднання до міжнародного пулу інвестицій. Це розвиток. В кінці-кінців -- це конкурентоспроможність України на перспективу.

Всі новини дня

Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео

Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.

Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео

Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.

Понад 70 тисяч людей стали біженцями: Агентство США USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Відео

Агентство США з міжнародного розвитку USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Про це заявила керівниця агенства Саманта Пауер. За її словами військова операція у Нагірному Карабасі минулого тижня погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Збройні сили Азербайджану захопили контроль над територією, яка яка десятки років була під управлінням місцевих вірмен. За повідомленнями медіа, президент невизнаної країни Самвел Шахраманян оголосив, що Нагірно-Карабаська Республіка припинила своє існування. Внаслідок цього вже понад 70 тисяч людей стали біженцями. Місцеві вірмени бояться репресій з боку азербайджанців.

У Конгресі США зберігається двопартійна підтримка Україні - Блінкен

Державний секретар США Ентоні Блінкен: «Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс».

У Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Про це під час дискусії в рамках 15-го фестивалю, організованого виданням The Atlantic, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. Він також наголосив на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.

«Якщо ви подивитеся на опитування - що не є тим, що рухає подіями, а проте - деякі з опитувань, які я нещодавно бачив, свідчать про те, що є сильна і стійка підтримка нашої допомоги Україні. Щодо Конгресу, так, є деякі гучні голоси, які дотримуються іншої тактики, але якщо ви подивитеся на більшість в обох партіях, то підтримка є, і вона зберігається», – сказав Блінкен.

Серед впливових законодавців, які висловлюють свою підтримку України, Блінкен зокрема згадав лідера республіканців в Сенаті Мітча Макконнелла та голову комітету із закордонних справ Палати представників Майка Макколла.

Коментуючи хід контрнаступу української армії, Блінкен визнав, що він відбувається важко, але зазначив, що українці вже досягли реальних успіхів.

«Українці повернули понад 50% територій, які Росія захопила з лютого 2022 року. Зараз вони ведуть контрнаступ на півдні та сході. Він проходить важко, і на це є вагома причина – у росіян було багато місяців, щоб розбудувати оборону, але українці досягають реальних успіхів», – наголосив Блінікен.

Він зауважив, що фундаментальна відмінність між військовими України і Росії полягає у їхніх цілях у війні.

«Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс», – сказав Блінкен.

Він додав, що саме українці визначатимуть, як закінчиться війна і ці рішення українці будуть ухвалювати на основі демократичних принципів.

Щодо можливості дипломатичного вирішення війни, Блінкен зауважив, що США керувались і керуватимуться принципом – нічого про Україну без України. Він додав, що всі, і у першу чергу українці, хочуть справедливого та тривалого миру, який має відображати «базові принципи, які лежать в основі статуту ООН»: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність України.

«Тривалий мир у тому сенсі, що треба бути впевненими: якщо буде досягнуто миру, то не залишиться умов, які б дозволили цій агресії повторитися через рік, через два роки, через п’ять років», – наголосив Блінкен

Як раніше повідомляв Голос Америки, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 20 вересня, державний секретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати не стоятимуть осторонь, коли Росія або інші країни-агресори порушують основоположні правила організації.

Дебати серед республіканських претендентів на посаду президента США вказали на розкол щодо подальшої підтримки України

Республіканські претенденти спілкуються після других дебатів у Президентській бібліотеці Рональда Рейгана в Сімі-Веллі, Каліфорнія, США, 27 вересня 2023 р. (Фото: REUTERS/Mike Blake)

У той час як більшість претендентів на республіканську номінацію на пост президента США підтримує надання подальшої допомоги Україні для протистояння російській агресії, кілька з них продовжують виступати за зменшення американської підтримки й зміну американського підходу до війни в Україні.

Позиції кандидатів під час дебатів здебільшого відображали їхні погляди, заявлені раніше.

Рамасвамі: потрібен “розважливий мирний план”. Фото REUTERS / Mike Blake
Рамасвамі: потрібен “розважливий мирний план”. Фото REUTERS / Mike Blake

Найбільш активним противником допомоги Україні з боку США у її теперішньому вигляді залишився підприємець Вівек Рамасвамі, який заявив, що реальним ворогом Америки є Китай, додавши, що підтримуючи Україну “ми ще далі заганяємо Росію в обійми Китаю”, в той час, як наразі потрібен “розважливий мирний план”.

Губернатор Флориди Рон Десантіс дещо відійшов від свого попереднього твердження про те, що війна в Україні є “територіальною суперечкою”, за яке його піддали жорсткій критиці, зокрема і претендентка Ніккі Гейлі.

Десантіс виступає проти необмеженої допомоги Україні. Фото REUTERS
Десантіс виступає проти необмеженої допомоги Україні. Фото REUTERS

На дебатах він заявив, що в інтересах США завершити війну, і що Десантіс це зробить на посаді президента. Водночас він виступив проти необмеженої допомоги Україні або направлення американської армії в країну, а також заявив, що “ми змусимо європейців робити те, що вони повинні [зробити]”

Сенатор Тім Скотт своєю чергою наголосив, що ресурси, які США надсилають Україні, «на 90% є гарантованими як кредит”. Він також зауважив, що “наш національний життєвий інтерес полягає в поступовому занепаді російської армії».

Тім Скотт: допомога Україні веде до деградації російської армії. Фото REUTERS / Mike Blake
Тім Скотт: допомога Україні веде до деградації російської армії. Фото REUTERS / Mike Blake

«Деградуючи російську армію, ми фактично зберігаємо нашу батьківщину в безпеці... Напад на територію НАТО втягнув би нас і наші війська [у війну]. Деградуючи російську армію, ми зменшуємо, якщо не усуваємо [вірогідність] нападу на територію НАТО», – каже Скотт.

Колишня губернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі продовжувала наполягати на підтримці України, вказуючи, що “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Гейлі раніше називала Пекін головним геополітичним суперником США.

Ніккі Гейлі: “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Фото AFP
Ніккі Гейлі: “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Фото AFP

На таку думку пристав також і колишній віцепрезидент США Майк Пенс, за словами якого віддати Путіну Україну стало б “зеленим світлом” для вторгнення Китаю на Тайвань. “Мир приходить через силу”, - додав Пенс.

Майк Пенс: "Мир приходить через силу". Фото Robyn BECK / AFP
Майк Пенс: "Мир приходить через силу". Фото Robyn BECK / AFP

Своєю чергою, колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті заявив, що питання України й допомоги США пов’язане з питанням зближення Росії, Китаю та Ірану. “За війну Росії в Україні платять китайці. Іранці постачають більш досконалу зброю, як і північнокорейці, зараз також, за заохочення китайців”, - додав Крісті.

Кріс Крісті: "Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися". Фото Robyn BECK / AFP
Кріс Крісті: "Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися". Фото Robyn BECK / AFP

Він також виступив проти логіки Рамасвамі щодо необхідності домовлятися з Росією для недопущення її зближення з Китаєм. “Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися, і ми не вирішимо цього, відвідуючи та пригортаючись до Володимира Путіна”, - зауважив Крісті. На його думку, наступною ціллю Росії у разі підкорення України стане Польща.

Берґум загалом підтримує продовження допомоги Україні. Фото Robyn BECK / AFP
Берґум загалом підтримує продовження допомоги Україні. Фото Robyn BECK / AFP

Наостанок, Даґ Берґум, губернатор Північної Дакоти, не виголосив конкретних тез щодо України під час дебатів, однак, раніше висловився за підтримку України у захисті від російської агресії та наголошував на необхідності закінчити війну якомога скоріше.

Більше

XS
SM
MD
LG