Чільний представник Європейського Союзу вказав у Китаї, що позиція китайського уряду щодо російської війни проти України не узгоджується з тим, що сам Китай проголосив своїми принципами у міжнародних відносинах.

Віцепрезидент Європейської комісії Валдіс Домбровскіс, який також є комісаром ЄС з торгівлі, перебуваючи в Китаї, заявив, що Євросоюз прагне розвивати співробітництво, але назвав китайську позицію стосовно російської війни в Україні однією з перешкод.

Китай постійно заявляє про бажання миру, але при цьому Пекін демонстративно уникає осуду Росії за вторгнення Росії в Україну, і за час російської війни китайські керівники неодноразово наголошували на спільності інтересів з Москвою.

Оприлюднені китайським урядом принципи для припинення війни в Україні починаються з пункту про «повагу до суверенітету всіх країн», а далі там йдеться про необхідність дотримання «незалежності й територіальної цілісності всіх країн».

Дивіться також:

В чому схожість і різниця китайського та українського планів миру

Але на офіційному рівні Китай досі не закликав Росію вийти з України, а китайська делегація в ООН неодноразово утрималася від голосування за резолюції, ухвалені більшістю країн організації, з вимогами вивести російські війська з української території.

«Територіальна цілісність завжди була ключовим принципом Китаю в міжнародній дипломатії. Війна Росії є прямим порушенням того принципу. Також Китай завжди наголошує, що кожна країна повинна мати право обирати свій шлях розвитку. Тому нам дуже важко зрозуміти позицію Китаю щодо війни Росії проти України, оскільки це суперечить засадничим принципам самого Китаю», - сказав Валдіс Домбровскіс під час виступу в пекінському університеті Цінхуа.

Китай наполягає на своїй нейтральності і заперечує припущення, що надає Москві підтримку, яку Росія використовує у війні проти України.

Держави Європейського Союзу на відміну від Китаю однозначно засудили російський напад на Україну і запровадили жорсткі економічні санкції проти Росії, вимагаючи виведення російських військ, та допомагають українцям захищатися від російської агресії.

Торгівля

Валдіс Домбровскіс, який походить з Латвії, назвав війну Росії проти України, а також позицію Китаю в цьому питанні «найпотужнішою, але не єдиною» перешкодою, що заважає кращим відносинам Європи з Китаєм.

Він повторив, що європейські лідери стурбовані дисбалансом у торгівлі з Пекіном і вказав, що торговельний дефіцит ЄС з Китаєм минулого року сягнув майже 400 мільярдів євро ($425 мільярдів).

Домбровскіс підкреслив, що для успішної міжнародної економічної співпраці потрібно, аби підприємства мали рівні умови для конкуренції.

Нещодавно президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила європейське розслідування щодо державних субсидій, які китайський уряд виділяє своїм виробникам автомобілів з електродвигунами.

Валдіс Домбровскіс також сказав, що Китай «політизує» умови для бізнесу, щоб захищати китайські інтереси, а це за його словами призвело до «меншої прозорості, нерівного доступу до контрактів, а також до дискримінаційних стандартів та вимог щодо безпеки».

Дивіться також:

Міжнародні слідчі збирають докази для МКС щодо спроб Росії спричинити голод в Україні, зокрема в Маріуполі

Остання перед відставкою міжнародна подорож очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі була до німецького Рамштайну на засідання контактної групи з оборони України, де він закликав союзників "підтримувати Україну, доки Путін не припинить необґрунтовану, незаконну та руйнівну війну".

Міллі, який завершує свою каденцію у жовтні, запам'ятався своєю роллю в зміцненні міжнародного альянсу на підтримку України, суперечливому виведенню військ США з Афганістану, а також своєю позицією в подіях 6 січня 2022 року, коли натовп, невдоволений результатами президентських виборів, пішов на штурм американського парламенту, кажуть оглядачі.

Міллі рішуче виступав на користь підтримки України, але "його постійною турботою на посаді було уникнути конфлікту великих сил", - вказує полковник США Девід Батлер, речник Міллі. Історія світових воєн та його служби під час війни в Іраку вплинула на політику Міллі, пише оглядач Washintgon Post Девід Ігнатіус і нагадує: Міллі - випускник Принстона з енциклопедичним знанням воєнної історії.

В іншій статті оглядачі Washington Post згадують слова Міллі після першого року війни Росії в Україні про "вікно можливостей" для перемовин. Тоді Міллі вказав, що "сторони мають визнати, що перемога може не бути досяжною військовим чином". Головний військовий США навів приклад Першої світової війни, коли втрачена нагода для перемовин означала затяжний кривавий конфлікт, який створив умови для Другої світової війни.

Оглядачі WP Ден Ламонт, Міссі Раян та Керен Деянг опитали більше десятка експертів та посадовців про Міллі і зрештою змалювали портрет амбітного, прямолінійного лідера, який образив декого своїми діями на посаді головного військового США, випав із ласки одного президента, але здобув повагу іншого, і міг лавірувати в "токсичній політиці Вашингтона", йдеться в статті.

Колишній президент США Дональд Трамп, який призначив Міллі на посаду, вітав і його звільнення в соцмедіа словами: "Час святкувати всім громадянам США!"

Трамп критикує Міллі за його позицію під час президентських виборів 2022 року, коли той заявив, що військові залишаться осторонь. Згодом Міллі казав, що остерігався неконституційних наказів колишнього президента. В США деякі оглядачі заявили, що така позиція Міллі була заполітизованою, пише WP.

А от голова військового Комітету НАТО адмірал Нідерландів Роб Бауер сказав Міллі під час візиту до Німеччини: "В час, коли конституційні цінності вашої країни докорінно струснуло, ви забезпечили, що американське військо продовжило представляти цінності та ідеали країни".

Президент Польщі Анджей Дуда виступив на захист рішення про заборону продажу українського зерна у Польщі, але пообіцяв транзит збіжжя через польську територію до третіх країн, повідомляє польський канал TVP.

"Рішення уряду зберегти заборону на продаж українського зерна на польському ринку було правильним; однак потрібно зробити все, щоб зробити транзит цього зерна до найбідніших країн світу якомога більшим", – сказав Дуда і підкреслив, що Польща намагається підтримати Україну в експорті зерна до найбідніших країн Африки чи Азії.

Він розкритикував ЄС за відмову продовжити ембарго на продаж продовольства з України й додав: "На жаль, під час війни дуже мало цього зерна потрапило до тих країн, які його справді потребують; тим часом воно експортувалося на такі ринки, як польський. Польський уряд змушений був прийняти радикальні рішення, підтримуючи польських фермерів, захищаючи наш ринок і польське сільське господарство".

При цьому він підкреслив, що налагоджено спеціальні транзитні маршрути, за якими українське зерно може проходити через Польщу, а потім експортуватись туди, "де воно справді потрібне".

Нагадаємо, гострі докори, якими обмінюються найвищі посадовці України та Польщі, викликали стурбованість долею партнерства Києва і Варшави на тлі російської війни.

Зокрема минулого тижня Польща викликала до МЗС посла України через критику обмежень для українського зерна президента України Володимира Зеленського під час виступу на Генасамблеї ООН про те, що "що дехто у Європі грає солідарність у політичному театрі, й робить трилер із зерна", що допомагає "підготувати сцену для московського актора".

При цьому президент Дуда із трибуни Генасамблеї ООН підкреслив, що Україна має пам'ятати, що отримує допомогу від Польщі і порівняв ситуацію із "людиною, яка тоне", що "може затягнути на глибину... рятівника".

Експерти припустили, що така риторика може зберегтись на тлі підготовки виборів у Польщі 15 жовтня, де польська керівна партія "Право і Справедливість" виграла вибори 2019 року значною мірою завдяки голосам селян. А деякі медіа назвали це "найнижчою точкою тісних відносин між Києвом і Варшавою".

Міжнародні юристи готують подання до Міжнародного кримінального суду зі звинуваченням Росії в черговому воєнному злочині - в навмисному спричиненні голоду під час повномасштабної агресії проти України.

Для цього правозахисники, які працюють з прокуратурою України, намагаються задокументувати випадки, коли російські сили використовували голод як зброю війни. Ці докази можуть дозволити МКС розпочати перше судове переслідування такого роду і надалі висунути звинувачення російському президенту Владіміру Путіну, пише Guardian.

Видання цитує Юсуфа Хана, старшого правника юридичної фірми Global Rights Compliance, що "використання продовольства як зброї відбувалося в три етапи", від початку вторгнення, коли українські міста були в облозі, а постачання продовольства припинено.

Серед задокументованих випадків – загибель 20 мирних жителів у Чернігові 16 березня 2022 року внаслідок російської атаки біля супермаркету, де мирні жителі стояли в черзі за хлібом і продуктами. Слідчі також зосереджені на облозі Маріуполя, додав Хан. Постачання продовольства до міста було припинено, а коридори гуманітарної допомоги заблоковані або розбомблені.

Друга фаза включає знищення запасів їжі та води, а також енергетичної інфраструктури по всій Україні під час бойових дій, які адвокат назвав "об'єктами, необхідними для виживання цивільного населення". Він підкреслив навмисність атак на цивільну інфраструктуру під час зимових холодів. Як приклад - знищення системи водопостачання Миколаєва.

Третій елемент – спроби Росії запобігти або обмежити експорт українського продовольства через блокади кораблів у Чорному морі та атаки по зерновій інфраструктурі.

У 2018 році Рада Безпеки ООН ухвалила резолюцію, яка засудила використання голоду як зброї війни, а у 2019 році МКС переглянув Римський статут з метою розширити тип справ, які можуть там розглядатись.

Guardian зазначає, що юристи працюють зокрема з фахівцями, що аналізують відкриті джерела інформації для документування таких випадків воєнних злочинів. Частина зусиль також зосереджена на тому, щоб виявити винних. Хан припустив, що обвинувачення, ймовірно, можна буде винести й президенту Путіну - як у випадку примусової депортації українських дітей, за що МКС видав ордер на арешт глави Кремля.

Днями юристи Української гельсінської спілки з прав людини анонімно опитали українських правоохоронців і виявили, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів. Як пише Радіо Свобода, у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.

За даними Офісу генпрокурора, нині в Україні вже зафіксовано понад 108 тисяч випадків воєнних злочинів.

Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення, попри наявність численних доказів і свідчень.

Міністр оборони США Ллойд Остін зустрівся з лідерами Джибуті та президентом Сомалі в неділю, під час своєї першої поїздки до Африки в якості міністра оборони, на тлі триваючого насильства в регіоні. Пізніше цього тижня він вирушить до Кенії та Анголи.

В Джибуті розташовано основну військову базу США на континенті, і Остін сказав, що Кемп Лемонньєр має «критичне значення» для «протидії насильницькому екстремізму та підтримки безпеки в усьому регіоні».

Він додав, що США пишаються партнерством із силами Джибуті та силами Африканського Союзу на підтримку сусіднього Сомалі, де бойовики Аш-Шабаб чинять дедалі більший опір урядовим військам.

«Аш-Шабаб» - головний підрозділ «Аль-Каїди» на континенті.

Сомалі нещодавно зазнало невдач у боротьбі проти Аш-Шабаб після смертоносної атаки на місто Каусвейн 26 серпня. В результаті інциденту загинули десятки військових уряду і вони поспішно відступили з лінії фронту та міст, раніше захоплених бойовиками.

Ця невдача була однією з причин, на яку Сомалі посилалася у запиті про «технічну паузу» у виведенні військових сил Африканського Союзу з Сомалі. В рамках скорочення, яке почалося минулого тижня, Африканський союз відведе 3000 військових і передасть свої передові оперативні бази сомалійським солдатам до кінця цього місяця.

«На жаль, 26 серпня 2023 року ми зазнали кількох значних невдач після атаки на наші сили в районі Каусвейн, регіон Галгудуд і подальшого відступу сил з кількох нещодавно звільнених міст, — йдеться в листі, написаному радником з національної безпеки. Хусейн Шейх-Алі. — Цей несподіваний поворот подій розтягнув наші військові сили, оголив наші вразливі місця на передовій».

Представник оборонного відомства США назвав "Аш-Шабаб" "важким викликом", який "не зупиниться відразу".

"Це і надалі вимагатиме послідовної, тривалої співпраці між нами та нашими східноафриканськими партнерами, включаючи Кенію", — сказав чиновник.

Збройні сили США роками «консультували та допомагали» сомалійським силам у боротьбі проти «Аш-Шабаб», тренували сили спеціального призначення та завдавали авіаударів проти угруповання.

У неділю високопоставлений чиновник США заявив, що AFRICOM не завдавала авіаудару 22 вересня 2023 року. Угруповання Аш-Шабаб у Telegram стверджувало, що в результаті удару AFRICOM загинули вісім членів однієї сім’ї, у тому числі шестеро дітей.

Уряд Сомалі повідомив, що під час цілеспрямованого авіаудару було вбито старшого командира «Аш-Шабаб», ідентифікованого як Ісаак Абдуллахі, який відповідав за операції угруповання в регіоні Бакул, і сімох «охоронців».

Водночас посадовець США підтвердив, що американський підрядник і службовець країни-партнера отримали поранення після того, як у п'ятницю бойовики "Аш-Шабаб" обстріляли базу, укомплектовану силами оборони Кенії. Угруповання "Аш-Шабаб" стверджує, що в результаті нападу поранено чотирьох американських солдатів і дев'ятьох кенійських військовослужбовців. Представник оборонного відомства США сказав, що твердження «Аш-Шабаб» були «перебільшеними».

Тисячі кенійських військовослужбовців перебувають у Сомалі в рамках Перехідної місії Африканського Союзу ATMIS. Кенія також стикалася з неодноразовими нападами з боку "Аш-Шабаб", включаючи резонансний напад на торговельний центр Westgate Mall у Найробі 10 років тому, у результаті якого загинуло 67 людей.

Пізніше цього тижня Остін вирушить до Кенії та Анголи. За словами високопоставленого чиновника США, це буде перший візит міністра оборони США до Анголи, і вперше з 1976 року глава оборонного відомства США відвідає Кенію.

Візит Остіна відбувається на тлі спроб Китаю та Росії розширити свій вплив в регіоні.