Спеціальні потреби

Саміт BRICS унікальний. Не вдасться оминути питання наслідків російської агресії, каже посолка України в ПАР


Любов Абравітова, Посолка України в ПАР
Любов Абравітова, Посолка України в ПАР

У ПАР в Йоганнесбурзі розпочинається кількаденний саміт BRICS, об'єднання п'яти країн: Бразилії, Індії, Росії, Китаю і Південної Африки.

Темою цьогорічного зібрання організатори обрали партнерство для зростання, сталого розвитку та інклюзивної багатосторонності. Як кажуть організатори, учасники будуть обмінюватися думками щодо невирішених викликів і чинної міжнародної ситуації.

Аналітики вказували, що Росія і Китай прагнуть вдихнути нове життя у блок BRICS, щоб показати світові, що існують альтернативи альянсам та інституціям під керівництвом Сполучених Штатів.

Водночас президент Росії Путін до ПАР не приїде і братиме участь у форумі віртуально, бо Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт Путіна і ПАР була зобов'язана виконати цей арешт. Відсутність Путіна ставить Росію у невигідне становище, кажуть аналітики.

А чого очікувати Україні від саміту BRICS, що може змусити африканські країни переглянути свою позицію щодо російської війни проти України, про це журналісти Української служби Голосу Америки Юлія Ярмоленко й Остап Яриш в ефірі «Брифінгу Голосу Америки» говорили з Любов’ю Абравітовою, посолкою України в ПАР.

Любов Абравітова під час інтерв'ю з Голосом Америки
Любов Абравітова під час інтерв'ю з Голосом Америки

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Голос Америки: Лідери країн-учасниць BRICS, це, зокрема, такі країни як Бразилія, Китай, Індія і сама Південно-Африканська Республіка мають публічно нейтральну позицію щодо російської війни в Україні, але фактично своєю позицією грають на руку Путіну. За вашими очікуваннями, чи здатна Росія на цьому етапі використати це засідання BRICS для того, щоб заручитися більшою підтримкою країн Глобального Півдня?

Росія навряд чи зможе вплинути на позицію країн, які будуть брати участь у саміті

Любов Абравітова, посолка України в ПАР: В першу чергу, ми маємо розуміти, що цьогорічний саміт BRICS свого роду є унікальним не тільки тому, що Путін фізично не може взяти участь в саміті, але і тому що, фактично, всі країни, які сидітимуть за столом переговорів зазнали наслідків збройної агресії Росії в Україні, але беруть участь в одній платформі із країною-агресором, з країною-терористкою. Отже, сам факт того, що ця платформа продовжує існувати в тому ж форматі, в якому вона існувала до того, це вже сигнал, що ці країни не можуть чітко зайняти позицію щодо дотримання норм Статуту Організації Об'єднаних Націй. Водночас ми вважаємо, що Росія навряд чи зможе вплинути на позицію країн, які будуть брати участь у саміті. Південно-Африканська Республіка запросила більше ніж 50 делегацій із різних країн світу. Навряд чи вдасться Росії вплинути на позицію цих країн щодо своєї агресії в Україні.

Г.А.: Ордер на арешт Путіна. Ми знаємо, що через два місяці після рішення Міжнародного кримінального суду, департамент юстиції ПАР під тиском опозиції направив до прокуратури країни офіційний запит на видачу ордера на арешт президента Росії. Наскільки це було важливим рішенням всередині ПАР?

Л.А.: Це було важливе резонансне рішення. Багато політичних сил, громадських організацій голосно виступали за необхідність дотримання Південною Африкою своїх зобов'язань у рамках Римського статуту і як для країни, яка очолює в цьому році BRICS, це був серйозний виклик, який засвідчив те, що в Південній Африці продовжує діяти незалежна судова система, а також ми змогли переконатися в тому, наскільки свобода слова в цій країні має вагу.

Г.А.: Чи буде глобальна продовольча криза темою засідання BRICS? Чи варто очікувати, що країни тиснутимуть на Росію, щоб та повернулася до виконання умов зернової ініціативи? Адже, як ви вже сказали, дуже багато країн відчувають відчули на собі наслідки російської агресії проти України?

Оминути питання російської агресії і наслідків не тільки для країн BRICS, але взагалі для всього світу не вдасться

Л.А.: Ми повертаємося до моєї першої тези про те що цей саміт буде унікальним. Тому що оминути питання російської агресії і наслідків не тільки для країн BRICS, але взагалі для всього світу не вдасться. Напередодні президент Республіки звернувся до нації і в своєму зверненні він окремо приділив увагу необхідності відновлення функціонування зернового коридору в Чорному морі. Отже, мені здається, це питання неминуче буде порушуватися не тільки країнами, які додатково запрошені для участі, але й учасниками BRICS.

Г.А.: ПАР раніше виступила з пропозицією свого мирного плану. Була група африканських лідерів, які приїжджали до Києва та до Москви. Наскільки такі пропозиції можна вважати щирими?

Л.А.: Ми бачили з вами впродовж останнього часу різні так звані мирні ініціативи. До всіх країн, включно з Південною Африкою, чітко доведено нашу позицію, що єдиною формулою, за якою буде досягнуто миру, це є формула президента Зеленського, яка складається з 10 пунктів. Південна Африка справді представила декілька пунктів, які якраз можуть увійти саме до нашої мирної формули. Ми говоримо про повернення українських дітей із Росії, обмін військовополоненими. Ось ці питання Південно-Африканська Республіка ініціативно запропонувала обговорювати як з Україною, так і з Росією. До речі, знову таки ж, у своєму зверненні до нації напередодні, президент Рамафоса зазначив, що Південна Африка має намір продовжувати зазначену ініціативу.

Г.А.: За останні півтора року повномасштабної війни, чи взагалі змінювалась позиція Південно-Африканської влади і, власне, людей щодо російської війни проти України?

Л.А.: Це правильно поставлене запитання. Ми бачимо, що суспільство Південної Африки дуже фрагментовано ставиться до агресії Росії в Україні і слід відрізняти позицію громадян Південної Африки від позиції, яку займає уряд країни.

Ми можемо зазначити декілька етапів, впродовж яких думка південноафриканців еволюціонувала. Все почалося з 24 лютого минулого року. Цей етап був шоковим. Коли пересічний південноафриканець міг дати оцінку тому, що відбувається, із новин, які транслювалися в засобах масової інформації, але, на жаль, не мав бази знань щодо історії відносин України і Росії, щодо української самобутності, історії, культури. Тобто, оцінити причини і навіть можливі наслідки для себе цієї агресії вони тоді не могли.

Більшість населення Південної Африки підтримує Україну і солідарна з народом України

Далі був інший етап, коли йшло багато інформаційної роз'яснювальної роботи, коли поставали питання саме архівно-історичного характеру. Люди стали більш обізнаними і думка поступово змінювалася і змінювалася вона на підтримку України. На сьогодні, мені здається, ми можемо, відповідно до різних опитувань, констатувати, що більшість населення Південної Африки підтримує Україну і солідарна з народом України. Позиція країни, позиція уряду Південної Африки нам з вами відома. Вона полягає в тому, що країна займає нейтральну позицію і дотримується політики неприєднання.

Г.А.: Які саме аргументи найкраще діють у спілкуванні з посадовцями та з простими громадянами Південної Африки?

Україна сьогодні бореться за право на свободу, за демократію, за право на існування і це дуже близько як до пересічного південноафриканця, так і для будь-якого політика в країні

Л.А.: Є специфіка в Південній Африці. Ми із історії знаємо, як вся країна виборювала своє право на демократію, на свободу і підтримувала в африканських країнах визвольні рухи. Отже, політика, яку сьогодні веде Росія, це політика неоколоніалізму, проти якої фактично ці країни і боролися. А ми говоримо про те, що Україна сьогодні бореться за право на свободу, за демократію, за право на існування і це дуже близько як до пересічного південноафриканця, так і для будь-якого політика в країні. Тобто, нам не треба винаходити якісь аргументи. Росія створила сама своїми руками це середовище, в якому вона ж виглядає дуже сумно. І для африканських країн знайти виправдання її дій фактично неможливо.

Г.А.: Повернімося до саміту BRICS . Цього разу темою обрали прагнення до мультикультурності. Ми знаємо, що Росія намагається використати власне цю тему для того, щоб на свій бік привернути більше країн, говорячи про те, що треба протиставити щось гегемонії Заходу. Як ви вважаєте, чи ці наративи можуть зрезонувати в такій країні як Південно-Африканська Республіка більше ніж, скажімо, наративи, які порушує Україна про прагнення до свободи?

Л.А.: Ми маємо розуміти, що всі країни BRICS мають дуже різні позиції щодо цілей і мети організації. Частина з них, більше орієнтуються на економічну складову, частина з них намагається перетворити цей блок більш у політичний і протиставити себе заходу. Але що цікаво, що єдиної позиції в країнах цієї п'ятірки щодо того, яким чином це має відбуватися, який кут має прийняти цей саміт, немає. І це, напевно, і не дозволить цим країнам перетворити цю організацію на таку, яку можна протиставити країнам Заходу. Крім того, багато з них, в тому числі Південна Африка, дуже тісно взаємодіють з Європейським Союзом, зі Сполученими Штатами, їхні економіки дійсно пов'язані і це не є логічним, популярним кроком, напевно, для Південної Африки.

  • 16x9 Image

    Юлія Ярмоленко

    Кореспондентка Голосу Америки в Білому домі. Ведуча програм ЧасTime і Брифінг. Приєдналася до команди 2015-го. Спеціалізується на американсько-українських відносинах, зовнішній та внутрішній політиці США. Висвітлює президентські вибори у США з 2016-го року. До Вашингтона, працювала журналісткою-міжнародницею у новинах на ICTV. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Народилася в Києві.

    Коли випадає нагода відімкнутися від новин, – читає книжки, подорожує, і пробує виростити буряки, інжир і гострий перець на вашингтонському балконі. 

  • 16x9 Image

    Остап Яриш

    Кореспондент Голосу Америки в Пентагоні і ведучий щоденних телепрограм Української служби VOA. Приєднався до команди в 2019 році.

Форум

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG