Актуально
11 вересня: Із веж-близнюків людей визволяв американець українського походження
В США згадували жертв терактів, які потрясли країну п’ятнадцять тому. Рівно стільки часу минуло від того чорного ранку, коли керовані терористами пасажирські літаки протаранили вежі-близнюки Торговельного центру в Нью-Йорку, а згодом і будівлю Пентагону. У результаті терактів загинуло близько трьох тисяч чоловік, а сама подія поклала початок «війні з тероризмом», яка триває й донині. За ці роки за політичними заявами й новими вибухами загубилися історії окремих людей, які у той страшний день ціною власного життя – кинулися рятувати інших. Серед таких – історія американця українського походження й поліцейського Івана Скали, який зайшов до однієї з веж-близнюків, аби вивести звідти людей і – ніколи не повернувся.
Коли 11-го вересня 2001 року перший пасажирський боїнґ, керований терористами протаранив північну вежу Всесвітнього торговельного центру в Нью-Йорку, американка українського походження Айрін Лесів їхала в своєму авто на роботу й слухала новини про ті страшні події по радіо. Вона ще не знала, що незабаром терористи скерують літак й у другу – південну вежу. А допомагати людям вибратися звідти буде її рідний брат – американський поліцейський Іван Скала. Її Яшь. В 15-ту річницю тих страшних подій вона пригадує його дитинство.
«Будучи першим поколінням тут у США, обоє моїх батьків працювали у фармацевтичній компанії. А я доглядала за обома моїми братами Джоні та Майком. Треба було дивитися за ними. Годувати. Це було важко. Часом я з ними не справлялася, бо знаєте все ж таки їх було двоє проти мене одної», – пригадує Айрін.
Жінка показує світлини брата й пригадує, яким життєрадісним той був.
«Це був найщасливіший день у його житті, – каже вона показуючи Джона на фотографії. – Це він під час випускного у поліцейській академії Порт Асоріті. Він був такий щасливий того дня. Вся родина прийшла, щоб відсвяткувати його випуск. Тато сказав: «Джоні, куди ти хочеш піти на вечерю? Сьогодні ти обираєш! А Джоні дуже любив омарів. Він вигукнув: «Гайда, у «Червоний омар»!». І ми всі пішли їх тих омарів. Тоді ми ще не знали, що жити йому залишалося всього вісім років».
Для старшого брата Івана – Майка, як і для всієї родини звістка про те, що його рідний брат так само, як і сам він – буде поліцейським, стала шоком.
«Джоні хотів бути пожежником, водієм вантажівки, інженером, – ділиться Майк Скала. – Щоразу він хотів бути кимось новим, але коли він став поліцейським – це був шок для усієї сім’ї, навіть включно зі мною. Адже Джоні знав, що я хочу стати поліцейським. Але сам він ну от ніби не міг ним стати, але став.
Зі сльозами на очах Майк пригадує, як не любив, коли малий Джоні тинявся за ним. Як соромився перед старшими друзями, за свого шмаркача й підвішував його за підтяжки на парканах, аби тільки той відчепився. І ще як, згодом, спільна професія зробила братів також і найвірнішими друзями.
«Коли Джоні був санітаром чи поліцейським, я розумів його, коли він розповідав, що на його очах померла людина. Я розумів, тому що під час своєї роботи теж бачив, як помирають люди. Між нами був дуже сильний зв’язок і розуміння. Він був не просто моїм братом – він був моїм найкращим другом», – витирає сльози Майк.
У день, коли протаранені літаками вежі-близнюки запалали й обвалилися, забираючи з собою життя людей, саме Майк був тим, хто отримав дзвінок із поліції. Йому повідомили, що серед першої хвилі рятувальників, які відправилися у вежі-близнюки був і його брат Джоні. Доля була невідомою.
Протягом восьми годин чоловік не розповідав нічого рідним. Він все ще сподівався, що брату вдалося вибратися. Але згодом довелося сказати.
«Я досі пам’ятаю, як прийшов, а мама дивилася телевізор посеред ночі. Й першу річ, яку вона сказала було: «Подивися, що коїться в Нью Йорку – який жах!». А я їй відповів: «Мамо, Яшьо там є. Яшьо там»… Вони не знають де, але він там є», – переказує він.
Наступні кілька тижнів перетворилися на справжні тортури для рідних Івана Скали. Айрін показує оголошення, які вона розвішувала в Нью-Йорку в надії, що хтось бачив її брата. Вона хотіла вірити, що він втратив пам’ять або перебуває без свідомості й незабаром таки повернеться додому. Однак після 40 днів надії не залишилося.
«На жаль, вони не знайшли його на ґраунд-зіро. Не знайшли нічого – навіть його золотих прикрас чи годинника. Нічого. Але моя мама не могла відпустити це ось просто так, тому ми замовили поминальну службу за ним», – пояснює Айрін.
Айрін показує храм у рідному місті Пасейк, що у Нью-Джерсі. Саме тут Джон прийняв своє перше причастя, і сюди ж на сороковий день після трагедії прийшли його рідні, колеги й друзі. Останні й досі згадують Івана з посмішкою.
«Він був хорошим хлопцем. Красунчик, він усім подобався до того ж був гарним танцівником. Запитайте у дівчат. Йому подобалося танцювати вальс й румбу. Ми ходили на українські танці, то там дівчата стояли в черзі, аби тільки потанцювати з ним», – посміхається друг Івана – Андрій Журавський.
Разом із дружиною Майк показує колекцію, яку він роками збирав у пам’ять про Джоні. Тут і медаль за відвагу, якою його посмертно нагородив Джордж Буш, і прапори, й ведмедики з усіх куточків США і металевий хрест зі сталі веж-близнюків. У підвалі свого будинку, переглядаючи старі відео Майк згадує брата. Або й просто мовчить, як колись біля зруйнованих веж-близнюків. Веж, до яких його спершу не допускали. Аж поки він не переконав поліцейських відвозити його туди ночами.
«Щосуботи вночі, мабуть, десь із одинадцятої години ночі й до шостої ранку, я їхав туди – у місто. Коли там не було ні телевізійників, ні газетярів. Брав із собою свіжі квіти і кидав їх на ґраунд зіро. Я просто приїжджав туди й годинам там лишався. Я говорив до самого себе і до мого брата».
Майк зізнається – ці п’ятнадцять років не зменшили його біль, але не затьмарили і спогади. «Ми можемо лише зберегти їх у наших спогадах, але більше ніщо не в наших силах», – каже він. – Самі ми повинні жити далі. Пам’ятати і жити. Ось і все».
Дивіться також: До Нью-Йорка повернувся символ мужності мешканців міста. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Що означає перемога проросійських сил на виборах у Словаччині

Проросійська антиліберальна партія, що перемогла на парламентських виборах у Словаччині, готова розпочати переговори про створення коаліції для формування уряду, який, ймовірно, приєднається до Угорщини у протидії військовій допомозі ЄС Україні.
Експрем'єр Роберт Фіцо, очільник партії SMER-SD (Курс – соціал-демократія), що набрала майже 23% на виборах, заявив: "Ми не змінюємо того, що ми готові допомогти Україні гуманітарним шляхом... Ми готові допомогти у відбудові держави, але ви знаєте нашу думку щодо озброєння України".
Фіцо сказав, що Словаччина має більші проблеми, ніж питання України, включаючи ціни на енергоносії та вартість життя. Частиною його передвиборчої кампанії стало гасло про відмову надати Україні будь-яку зброю. Словаччина входить у НАТО, але чимало людей там прихильно ставляться до Москви. Також аналітики вважають Фіцо натхненним націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан уже привітав його із перемогою.
Словацька ліберальна партія Progresivne Slovensko (Прогресивна Словаччина, PS) посіла друге місце із майже 18% голосів і хоче зберегти курс на підтримку України.
Тож Фіцо може розглядати помірковану ліву партію HLAS (Голос), яка посіла третє місце із майже 15% голосів, як партнера у коаліції. Лідер HLAS Петер Пеллегріні заявляв, що постачання боєприпасів в Україну корисні для оборонної промисловості Словаччини, і партія підтримала позицію ЄС проти вторгнення. Тож в коаліції з HLAS Фіцо може пом'якшити свою риторику, припускають аналітики та дипломати. Також політик не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.
Словаччина вже пожертвувала Україні більшу частину того, що могла, з державних резервів, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300, і Фіцо не уточнив, чи буде його партія прагнути припинити комерційні постачання з оборонної промисловості.
При цьому раніше Фіцо висловлювався навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв'язують залізниці й автошляхи, пише Радіо Свобода. 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що постачання зброї Україні "провокують Росію".
Фіцо також виступає проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Лідер SMER-SD різко виступає проти членства України в НАТО і закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.
Раніше Голос Америки повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Польща, де 15 жовтня також пройдуть парламентські вибори, та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, попри нещодавню різку риторику щодо Києва. "Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив Столтенберг.
Як пише Reuters, уряд на чолі з Фіцо стане сигналом про подальший зсув у Центральній Європі у напрямку проти політичного лібералізму. І цей рух лише посилиться, якщо на виборах у Польщі переможе правляча консервативна партія "Право і справедливість" (PiS).
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Байден: «Я хочу запевнити народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку»

Президент США Джо Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України. Про це він заявив під час прес-конференції в Білому домі в неділю, присвяченій прийняттю закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
«Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні, ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю очікую, що спікер дотримається свого зобов’язання забезпечити затвердження підтримки, необхідної, щоб допомогти Україні, яка захищається від агресії та жорстокості», - сказав президент.
Байден запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
«Проголосуймо за це, і я хочу запевнити наших американських союзників, американський народ і народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку... Припиніть грати в ігри, виконайте це».
Він зауважив, що ця угода закінчується через 45 днів: «Відверто кажучи, мені це набридло, мені набридла гра на грані, а також це набридло американському народу».
На питання, що він може сказати президент союзникам США та президенту Зеленському, президент Байден відповів: «Я можу запевнити їх. Подивіться на мене, ми збираємося це зробити. Я не можу повірити, що ті, хто проголосував за підтримку України переважною більшістю в Палаті представників і Сенаті, демократи чи республіканці, з чистих політичних міркувань дозволять, щоб в Україні гинуло більше людей».
Він зазначив, що законодавці мають небагато часу, і це питання є невідкладним. На питання журналістки, чи довірятиме він у цьому спікеру Палати представників республіканцю Кевіну Маккарті: «Ми щойно досягли домовленості по Україні, тож ми дізнаємося».
Як раніше повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден у суботу пізно ввечері підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Маккарті, не включає додаткового фінансування для України. Відсутність нової допомоги для України в цьому документі викликало гостру критику низки законодавців від обох партій.
- Голос Америки
Сунак: Велика Британія зараз не планує надсилати військових в Україну

Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що немає найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши коментарі свого міністра оборони про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні, повідомляє Reuters.
Британський міністр оборони Ґрант Шаппс, який був призначений на цю посаду минулого місяця, заявив в інтерв’ю газеті Sunday Telegraph, що він хоче спрямувати в Україну військових інструкторів, у додаток до навчання українських збройних сил у Великій Британії та інших західних країнах.
Через кілька годин після публікації цього інтерв'ю Сунак заявив, що найближчим часом не планується відправляти британські війська в Україну.
«Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні», — сказав Сунак журналістам на початку щорічної конференції правлячої Консервативної партії в Манчестері.
«Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті», - сказав Сунак.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв у неділю заявив, що будь-які британські солдати, які навчають українських військових в Україні, будуть законними цілями для російських військ.
З початку 2022 року понад 23 тисяч українських військових пройшли бойову підготовку на військових базах по всій Великій Британії, отримавши навички поводження зі зброєю та надання першої допомоги на полі бою. На початку цього року британський уряд зобов’язався навчити ще 20 тисяч новобранців.
В інтерв’ю Sunday Telegraph Ґрант Шаппс сказав, що є можливість запропонувати військовий вишкіл в Україні після обговорення в п’ятницю з британськими військовими.
«Сьогодні я говорив про те, щоб згодом наблизити навчання до України і фактично здійснювати в Україні також», — сказав міністр.
Він додав, що британським оборонним компаніям варто розглянути питання про створення виробництва в Україні.
«Зокрема на заході країни, я вважаю, що зараз є можливість принести в країну більше речей, а не лише навчання. Наприклад, ми бачимо, як BAE починає виробництво в країні, — сказав він про провідного британського виробника оборонної та аерокосмічної продукції. — Я дуже хочу, щоб інші британські компанії також зробили свій внесок, роблячи те ж саме».
Як повідомляв раніше Голос Америки, міністр оборони Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії. В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
- Голос Америки
Законодавці від обох партій закликають продовжити фінансову допомогу Україні

На тлі прийняття закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
«У питанні підтримки США доблесних людей і сил, які борються за свободу в Україні, Група підтримки України в Палаті представників підтримує вас», - йдеться у заяві, наданій Голосу Америки, засновниці та співголови Групи підтримки України в Палаті представників конгресвумен-демократки Марсі Каптур.
«Переважна більшість членів Палати представників повністю підтримують Україну - насправді 82% - виходячи з останніх голосувань лише цього місяця на підтримку допомоги Україні. Я, разом із представниками нашої Групи підтримки України, повністю підтримую прагнення України до територіального суверенітету, незалежності та приєднання до західної спільноти демократичних націй», - йдеться в заяві.
«Ми маємо намір забезпечити, що в майбутньому американський народ через Палату представників висловить волю на підтримку України. Свобода означає ніколи не здаватися, і Група підтримки України ніколи не піддасться примхам екстремістської меншості, яка обирає тиранію замість свободи», - зазначила Марсі Капутр.
Співголова Групи підтримки України в Конгресі Майк Квіглі назвав закон про тимчасове фінансування уряду перемогою для Путіна та закликав «виправити цю помилку».
«Боротьба в Україні – це наша боротьба, і будь-хто, хто намагається стверджувати, що вибір повинен бути зроблений між Україною та американським народом, презентує фальшиву дилему. Захист України є нашим національним інтересом», - йдеться у заяві Квіглі, наданій Голосу Америки.
Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл, звертаючись до колег в Сенаті, заявив, що прийняття закону про тимчасове фінансування дасть час продовжити обговорення низки невирішених пріоритетних питань, в тому числі «щоб надати Україні ще більше смертоносної допомоги, необхідної їй для відбиття вторгнення Росії».
«Щодо цього конкретного питання... республіканці в Сенаті залишаються відданими допомозі нашим друзям на передовій, інвестуванню більших коштів у американську силу, яка зміцнює наших союзників, і стримуванню нашого головного стратегічного противника - Китаю. Я впевнений, що Сенат схвалить подальшу термінову допомогу Україні пізніше цього року», - сказав Макконнелл.
Як раніше повідомляв Голос Америки, американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
- Голос Америки
Боррель: ЄС готує довгострокові безпекові запевнення для України

ЄС продовжить допомагати Україні й готує довгострокові зобов'язання щодо безпеки. Про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час візиту до Києва, де він разом із президентом України Володимиром Зеленським взяв участь у вшануванні пам'яті загиблих захисників України.
"Війна Росії проти України є екзистенційною загрозою для всіх нас. Під час нашої першої особистої зустрічі із (міністром оборони) Рустемом Умєровим, ми обговорили постійну військову допомогу ЄС. Україна потребує більше можливостей і потребує їх швидше", - повідомив Боррель у мережі Х.
Цього тижня Європейське оборонне агентство повідомило, що сім країн ЄС замовили боєприпаси за схемою закупівель загальною сумою у 2 мільярди євро, щоб доставити в Україну терміново необхідні артилерійські снаряди та поповнити вичерпані західні запаси.
Напередодні Жозеп Боррель без попереднього оголошення прибув до Одеси і побував у зруйнованому російською ракетою храмі. Очільник європейської дипломатії також повторив тезу, що ЄС буде з Україною "стільки, скільки буде потрібно", пише Радіо Свобода.
У статті використано матеріали Reuters
Форум