Спеціальні потреби

Актуально

Україна-Росія: у кого краща енергетична стратегія?

Енергонезалежна Росія знову випереджає енергозалежну Україну.

Енергонезалежна Росія знову випереджає енергозалежну Україну. «Однією рукою» Москва продає Києву газ за ціною дорожче, ніж країнам ЄС, а «другою рукою» закладає у своїй енергетичній стратегії до 2030 року великі амбіції щодо розвитку альтернативних джерел енергії.

Тим часом в оновленій українській енергетичній стратегії до 2030 року заледве зроблені кроки для розвитку відновлювальних джерел енергії та позбавлення залежності як від російського газу, так і зменшення в балансі «брудної» вугільної складової.

Енергетичні стратегії України та Росії були розроблені в однаковий час – у 2005-2006 роках. Лише Україна її ухвалила раніше, у 2006 році, а Росія – у 2008 році. Проте, якщо Києву знадобилося 6 років, щоб переглянути свою стратегію, то «брати-росіяни» провели ревізію своїх енергетичних планів вже через 4 роки.

Несподівано для всіх Росія – багата на дешеві газ, нафту і вугілля, – заявила про наполеонівські плани довести частку відновлюваних джерел енергії в загальному обсязі виробленої електроенергії до 4,5%. І це має бути зроблено не до 2030 року, а раніше – до 2020 року. «З урахуванням того рівня розвитку гідрогенерації, який у нас є на сьогоднішній день, і те, як активно розвивається генерація за рахунок сонця, вітру, гідротермальних джерел на Камчатці і Північному Кавказі, цілком досяжний реалізований показник (4,5% )», – заявив заступник директора департаменту енергоефективності та модернізації ПЕК Міненерго Росії Олексій Кулапін у рамках III Ярославського енергетичного форуму.

Логіка розвитку альтернативних джерел енергії у Росії доволі цікава. Необхідність розвитку відновлюваних джерел продиктована наявністю віддалених об’єктів, до яких технічно складно організувати централізоване постачання енергії. Показово і те, що Росія планує розвивати проекти з впровадження відновлюваних джерел енергії виключно за рахунок інвесторів.

В українській енергетичній стратегії все скромно. До 2020 року частка електроенергії з відновлюваних джерел у загальному обсязі виробництва повинна зрости до 1,7%. Це удвічі менше цілей, які ставлять перед собою росіяни. І лише до 2030 року Україна забезпечуватиме з альтернативних джерел 4,6% свого енергобалансу.

Росія виробляє 1 трильйон кВт/год щороку. Україна – 190 млрд. кВт/год. Загальна установлена потужність електростанцій України 53 ГВт. У Росії – 220 ГВт. Отож, Україна у 2020 році буде виробляти 6 млрд. кВт/год електроенергії (загальне прогнозне виробництво – 300 млрд. кВт/год). Росія ж вироблятиме 75 млрд. кВт/год. (загальна прогнозне виробництво – 1500 млрд. кВт/год).

Безумовно, Росія є більшою країною і має значні фінансові можливості. Але дивує інше. В енергетичній стратегії України потенціал відновлювальної енергетики відверто занижений. Адже виходить, що Росія, маючи найбільші світові запаси нафти, газу і вугілля, ставить перед собою амбітні цілі щодо розвитку енергетичної альтернативи. А Україна – вичерпуючи викопне паливо і все одно роблячи ставку на газ та «брудне» вугілля, – не докладає зусиль для розвитку альтернативних джерел енергії.

Власне, на перший погляд, в українській стратегії можна помітити прогрес, бо з’явився цілий розділ присвячений відновлювальній енергетиці. Але на цьому прогрес і завершився. У вітчизняній енергетичній стратегії понизили показник сукупної потужності нетрадиційної й відновлюваної енергетики в Україні. До 2030 року він має скласти 10% від установленої потужності або 5-7 ГВт.

«Ганьба»

Дивує, що не врахували пропозиції Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України. За їх даними, сукупна потужність відновлюваної енергетики в Україні до 2030 року має скласти 22% від установленої потужності або 17 ГВт. Навіть якщо говорити лише про 2020 рік, то показник мав би становити 9 ГВт.

Схоже, що автори стратегії забули, що Україна приєдналася до Європейського енергетичного співтовариства і зобов’язалася імплементувати Директиву 2001/77/ЄС і Директиву 2009/28/ЄС стосовно сприяння використання на внутрішньому ринку електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Ці документи встановлюють цілі щодо частки споживання електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії – вона має скласти вже у 2020 році не менше 20% (так званий план «20-20-20»). Договір про Енергетичну хартію також зобов’язує країни-члени приділяти особливу увагу розвитку цього сектора енергетики.

Отже, показник у 4,6% виробництва електроенергії з відновлювальних джерел Україна може досягти вже через 2 роки – у 2014-2015 роках. А у 2020 році українська держава спокійно може виробляти за допомогою альтернативних джерел 7-8% від усієї виробленої електроенергії.

На думку спадає популярне у середовищі «революціонерів» 90-х років слово «ганьба». Інакше важко охарактеризувати логіку української енергетичної стратегії у питанні розвитку альтернативних джерел енергії.

P.S.: Але якби ж то проблема була лише в альтернативній енергетиці. Енергетична стратегія України «забула» і приділяє мало уваги енергоефективним та енергоощадним технологіям. Як підтвердження існування такої проблеми стала поява рейтингу ефективності енергетичних систем країн для їх економічного розвитку, екології та безпеки. Серед 105 проаналізованих країн Україна посіла 72-у сходинку. Рейтинг підготувала організація Всесвітній економічний форум (The Global Energy Architecture Performance Index Report 2013). Росія опинилася на 27-у місці, Польща на 37-у, Грузія - на 57-у.

Юрій Корольчук – експерт з енергетичних питань

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода


Передрук з "Радіо Свобода"

Всі новини дня

«Ми знаємо про відео». Білий дім про суперечливі повідомлення щодо загибелі російського адмірала Соколова

На цьому зображенні показано момент попадання ракети в штаб російського Чорного флоту в Севастополі, п’ятниця, 22 вересня 2023 року. (Кримський Telegram-канал через AP)
Українські сили спеціального призначення заявили, що «уточнюють інформацію» з приводу загибелі командувача Чорноморським флотом Росії адмірала Віктора Соколова після того, як на російському державному телебаченні показали відео з його участю.
«Як відомо, внаслідок ракетного удару по штабу Чорноморського флоту РФ було знищено 34 офіцери. Наявні джерела стверджують, що серед загиблих командувач ЧР РФ. Багато кого досі так і не вдалося ідентифікувати через розрізненість фрагментів тіл, – мовиться у повідомленні сил спеціального призначення у Facebook. – Оскільки росіяни терміново були вимушені публікувати відповідь з начебто живим Соколовим - наші підрозділи уточнюють інформацію».
У вівторок російське телебачення показало кадри наради військових та міністра оборони Сергія Шойгу, у якій дистанційно брав участь адмірал Соколов.
Коли було знято відео, невідомо.

Новий міністр оборони України Рустем Умеров заявив у вівторок в інтерв'ю Крістіан Аманпур з CNN, що якщо Соколов помер, «це хороша новина для всіх».

В ексклюзивному інтерв'ю з Києва він не підтвердив і не спростував факт загибелі Соколова під час удару.

«Він (Соколов) перебуває на наших тимчасово окупованих територіях… його там взагалі не повинно бути. Отже, якщо він мертвий, це хороша новина для всіх, що ми продовжуємо деокупацію нашої території», — сказав Умеров CNN.

На брифінгу у Білому домі речниця адміністрації сказала у вівторок, що їй відомо про відео, опубліковане в Росії, але ще зарано щось коментувати.
«Ми бачили звіти і, звичайно, ми знаємо про відео. Зараз мені просто нема чого підтверджувати», – відповіла Карін Жан-П'єр у відповідь на запитання журналістів.
Колишній радник Пентагону, співзасновник організації Silverado Policy Accelerator Дмітрі Альперович каже, що
розвідки США та Великобританії не підтвердили твердження українських спецслужб про вбивство Соколова. На його думку, вони мали б мати засоби електронного стеження, що «підтверджує вбивство такого високопоставленого офіцера».
При цьому він додає, що незалежно від того, чи Соколов загинув при українському ударі по штабу ЧФ РФ, розмова про нього відвертає увагу від українського успіху.
Як повідомляв Голос Америки раніше, британська розвідка вважає, що, що серія ударів, яких українські сили завдали по окупованому Севастополю, значно зменшить можливості російського флоту блокувати українські порти і патрулювати ширшу акваторію Чорного моря.

Критика українського контрнаступу – непрофесійні і марні заяви. Генерал Годжес про багатоскладовість операцій ЗСУ

Pentagon Hodges

Тим, хто "за 8000 км" критикує, як хтось інший заходить на мінні поля і окопи та розміновує їх, повинно бути соромно самим за себе. Так тезу висловив колишній командувач Сухопутних сил НАТО в Європі, генерал США у відставці Бен Годжес під час дискусії у Вашингтоні “Перемога України: блимає жовтий сигнал?”.

Годжес відповідав на запитання Роберта Макконнелла, співзасновника Фундації США-Україна стосовно критичних зауважень на адресу дій української армії у війні.

“Це непрофесійні та марні заяви”, – сказав Бен Годжес.

Генерал нагадав, що українцям доводиться боротися без підтримки авіації, без якої США, Велика Британія чи Німеччина ніколи не посилала б своїх солдатів у бойові дії. Голос Америки також писав раніше про дискусію між експертами, які заявили, що якби наступ в Україні вела американська армія, вона би спиралася на підтримку авіації, яка б розбила укріплення противника ще задовго перед тим, як відправили б піхоту.

“Контрнаступ – це не лише те, що ми бачимо на полі бою”, – наголосив Годжес. За його словами, ЗСУ проводять багатоскладові комплексні операції, включно з роботою спецпризначенців, атаками дронів, кібер боротьбою, виведенням з ладу російських радарів та ППО та іншим.

Також, за словами Годжеса, вражаючою є робота українських військових щодо Чорноморського флоту, яка створює величезний тиск на російський генштаб.

Раніше в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки Бен Годжес також заявив, що за умов відсутності підтримки з повітря критика українського контранаступну є невиправданою. “На жаль, українці й надалі зазнають великих втрат, тому що ми, Захід, не надали їм необхідних можливостей. І я говорю саме про високоточну зброю великої дальності”, – сказав Годжес.

Генератори, павербанки та газові пальники – як українці готуються до другої зими в умовах війни. Відео

Консервація в промислових масштабах, генератори, павербанки та газові пальники – українці готуються до другої зими в умовах війни. Люди налаштовуються на найскладніший сценарій, коли Росія знову атакуватиме енергетичну інфраструктуру і будуть перебої з електропостачанням.

Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео

Чи вплинуть реформи в Україні на допомогу від США – Білий дім пояснює. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:40 0:00

США запропонували Україні перелік пріоритетних реформ для обговорення на Багатосторонній координаційній платформі донорів для України. Що означає цей лист для України у контексті подальшої військової підтримки від США – у Білому Домі пояснили на запит Голосу Америки Українською.

"Не маємо права на помилку". Костін про роботу українських прокурорів з розслідування воєнних злочинів РФ

Журналіст фотографує місце масового поховання після звільнення Бучі від російських військ, 3 квітня 2022. AP Photo/Rodrigo Abd

Українська правоохоронна система має розслідувати безпрецедентну кількість воєнних злочинів РФ в Україні, однак попри навантаження прокурори повинні дотримуватись найвищих міжнародних стандартів, щоб притягнути винних до відповідальності.

Так в інтерв'ю Українській службі Голосу Америки генпрокурор України Андрій Костін прокоментував звіт Української гельсінської спілки на основі анонімного опитування українських правоохоронців. Звіт виявив, що їм бракує навичок для розслідування воєнних злочинів: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування, а також представники Нацполіції та Офісу генпрокурора в анонімному опитуванні скаржилися на велике навантаження та брак знань і ресурсів поміж інших чинників, які ускладнюють розслідування.

У відповідь Костін пояснив, що "ця величезна кількість (злочинів), звісно, потребує розслідування та притягнення до відповідальності. І ми маємо зробити це належним чином, тому що стандарт доказів дуже важливий.... ніхто не знає, коли збирає докази щодо щойно вчиненого злочину, чи цю справу передадуть до МКС".

Він підкреслив, що українська сторона у співпраці з МКС та іншими партнерами, окрім пріоритетних напрямків - злочинів агресії, геноциду, вбивств і катувань мирного населення, примусового вивезення українських дітей, також вперше розслідує екологічні чи кіберзлочини як воєнні злочини. "Створюючи нові практики, нам треба бути впевненими, що результати наших розслідувань заслуговуватимуть довіри на міжнародному рівні та будуть сприйняті міжнародним товариством як справжнє справедливе правосуддя. Це наша головна відмінність від держави-агресора", - додав він.

"Одним з елементів стратегії також є поєднання справ. Тому, коли ми розуміємо, наприклад, що кілька ракетних і безпілотних атак були здійснені, наприклад, одним підрозділом російської армії, ми можемо спробувати об’єднати ці випадки в один великий, тому що у цьому випадку нам буде легше встановити ланцюжок командування", - пояснив високопосадовець.

За словами генпрокурора, Київ співпрацює із міжнародними інституціями, а також із Міністерством юстиції США та Федеральним бюро розслідувань "не тільки з точки зору співпраці в конкретних справах, а й для нарощування потенціалу, також навчання наших прокурорів і слідчих, тому що ми підходимо до нових шляхів, і ми не маємо права на помилку".

Росія не визнає причетність до злочинів проти мирного населення попри наявність численних доказів і свідчень.

Більше

XS
SM
MD
LG