Спеціальні потреби

Путін привів війну на територію Росії. Юсов – про ураження російських НПЗ, кораблів та дії російських волонтерських батальйонів


Речник Головного Управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов: “Два роки - це той постійний терор, який здійснює Путін проти України. Було б дуже дивно, якби ця війна велася тільки на території України”.
Речник Головного Управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов: “Два роки - це той постійний терор, який здійснює Путін проти України. Було б дуже дивно, якби ця війна велася тільки на території України”.

Немає альтернативи асиметричним діям України на території Росії, враховуючи, що Росія значно переважає Україну за кількістю озброєння, мобілізаційного резерву та іншим потенціалом.

“Два роки - це той постійний терор, який здійснює Путін проти України. Було б дуже дивно, якби ця війна велася тільки на території України”, - сказав речник Головного Управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов в інтерв’ю журналістці Голосу Америки Тетяні Ворожко. Він перебуває із тижневою поїздкою у Вашингтоні разом із родинами українських військовополонених та незаконно утримуваних Росією цивільних осіб та представниками Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.

В інтерв’ю Голосу Америки представник воєнної розвідки відкинув звинувачення влади та пропагандистів в Росії на адресу України у причетності до теракту в “Крокус-Сіті-Голі”, заявивши, що нездатність Путіна захистити людей від дій терористів та навіть належним чином відреагувати на попередження західних спецслужб свідчить про крах силової моделі, яку він побудував. Більше про це можна прочитати тут.

Говорячи про удари України по російським НПЗ, Юсов зазначив, що йдеться про об’єкти, які Росія використовує у воєнних цілях.

“Танки, які стріляють по наших містах, самі по собі не їздять - їх заправляють паливом. І це “паливо смерті” допомагає Путіну нищити нашу цивільну інфраструктуру, наші міста і села,” – сказав він.

Таким чином Юсов відреагував на повідомлення Financial Times, де стверджувалося, що влада США просить Київ не бити по російських НПЗ, що на їхню думку, може спричинити зростання цін на нафту та удари росіян по енергетичній інфраструктурі, від якої залежить Захід.

Також речник ГУР МО зазначив, що Україна вже відчуває практичну користь від дій російських батальйонів на території Росії, які, відволікли на себе ресурси і допомогли стабілізувати ситуацію на інших ділянках фронту.

Дванадцятого березня бійці легіону “Свобода Росії”, Російського добровольчого корпусу і батальйону “Сибір”розпочали спільну операцію на території Курської та Бєлгородської областей, аби, згідно із їхньою заявою, визволити Росію від диктатора Путіна.

Представник ГУР МО зазначив, що ці формування на території України є складовими сил безпеки та оборони України, а на території Росії діють незалежно та автономно.

Крім цього в інтерв’ю Голосу Америки Юсов прокоментував ступінь уражень трьох військових кораблів, по яких нещодавно було завдано ударів, та очікування від американських партнерів щодо звільнення українських військовополонених та незаконно утримуваних в полоні цивільних осіб.

Інтерв'ю відредаговане для ясності і плинності.

Тетяна Ворожко, Голос Америки: Якщо говорити про удари України по російських НПЗ, великий галас спричинила стаття Financial Times, де йдеться про те, що представники влади Сполучених Штатів звернулися до українського уряду, щоб Україна цього не робила, бо це може збільшити ціни на нафту. Чи були такі звернення і як на них відреагували в ГУР Міністерства оборони?

Андрій Юсов, речник Головного управління розвідки Міністерства оборони України: У засобах масової інформації й навіть в найбільш шанованих дуже часто пишуть різні речі. Україна вже прокоментувала і ці речі зокрема, можу ще раз наголосити на тому, що ми вдячні за ту допомогу, яка надається, і з нетерпінням очікуємо посилення допомоги для того, щоби вижити в цій геноцидній війні. Коли ми говоримо про допомогу, то не мається на увазі щось зайве - це те, що необхідно для того, щоби зберегти життя наших жінок, дітей, матерів від постійних ударів з боку Росії.

Танки, які стріляють по наших містах, самі по собі не їздять - їх заправляють паливом. І це “паливо смерті” допомагає Путіну нищити нашу цивільну інфраструктуру, наші міста і села

Стосовно російських НПЗ, слід просто нагадати, що мова йде про військові об'єкти, які використовує ворог у військових цілях для постачання і забезпечення окупаційної армії в Україні. Танки, які стріляють по наших містах, самі по собі не їздять - їх заправляють паливом. І це “паливо смерті” допомагає Путіну нищити нашу цивільну інфраструктуру, наші міста і села. Тому те, що стаються проблеми на цих військових об'єктах, - це закономірно і зрештою можна нагадати, що за період повномасштабного вторгнення, як і власне повномасштабне вторгнення почалось із масових ракетних ударів. Вже тисячі ракет випущені по українських об'єктах, в тому числі по паливно-енергетичному комплексу, енергетичних об'єктах, українських НПЗ, останнім часом - об'єктах газової сфери. І два роки - це той постійний терор, який здійснює Путін проти України. Було б дуже дивно, якби ця війна велася тільки на території України. Тому ми цінуємо і поважаємо думку кожного, але те, що використовується в війні проти України, в геноцидній війні, так чи інакше має бути знешкоджене. Попри те офіційна Україна не коментувала і не підтверджувала власне події на території самої Російської Федерації. За те, що відбувається на території РФ, відповідає режим Путіна.

Т.В.: Але могли б Ви пояснити міжнародні аудиторії, наскільки важливим є асиметричний захист України, яка має справу зі значно більшою країною, значно більшою армією, яка краще озброєна?

А.Ю.: Цьому просто немає альтернативи, тому що і за кількістю озброєння, і за кількістю мобілізаційного резерву, за багатьма іншими потенціалами… Росія просто більша. Ну це була б дуже дивна війна, якби вона велась виключно на території України. Загарбник відчуває з кожним днем все більше - через санкційну політику, через різного роду проблеми на території самої РФ, в тому числі й на даних об'єктах - те, що Путін привів війну на всю територію Росії. Це його відповідальність і рішення його режиму, його влади.

Кожен масованй ракетний обстріл Росія готує тижнями


Т.В.: Американські ЗМІ часто називають удари Росії по українським цивільним, по об'єктах інфраструктури “ударами у відповідь”, тобто у відповідь, можливо, на удари по НПЗ, по кораблях і таке інше. А чи можна їх такими вважати? Іншими словами, чи було б менше ударів з боку Росії, якби Україна не чинила дій на території Росії?

А.Ю.: А сотні ракет, випущених по Україні, починаючи з 24 лютого 22 року - це удари які? У відповідь? Чи це просто прямий акт агресії? Путін напав на Україну. Путін напав на мирну державу, яка прагнула виключно дипломатичним, політичним шляхом вирішити існуючи на той момент проблеми. Путін знехтував міжнародним правом - статутом Організації Об'єднаних Націй, Будапештським меморандумом, ну і власне всім, чим тільки можна було, і продовжує весь цей час загарбницьку війну. Дуже дивно тут говорити про удари у відповідь.

Якщо говорити суто з технічної погляду, то кожен масований ракетний обстріл, який проводить російська армія, або комбінований обстріл з використанням безпілотників, - це операція, яка готується тижнями. І якщо відбувся сьогодні якийсь інцидент умовно на якомусь нафтопереробному заводі, а завтра - масований ракетний обстріл з боку Росії, то це означає, що цей обстріл був запланований і відбувся б й без того.

Добровольчі корпуси росіян борються за права, яких їх позбавила диктатура Путіна

Т.В.: Якщо ми говоримо про дії російських волонтерів на території Росії – РБК, легіон“Свобода Росії”, а також батальйон “Сибір”, яка в них співпраця з вами – ГУР Міністерства оборони та ЗСУ?

А.Ю.: РДК - Руський добровольчий корпус - батальйон “Сибір”, Легіон “Свобода Росії”, - це формування, які на території України діють в законний спосіб в рамках українського законодавства і є складовими сил безпеки та оборони. Це люди, які допомагають боротися з путінськими загарбниками, з російською окупаційною армією в лавах сил безпеки та оборони. Але це громадяни Російської Федерації й на території Російської Федерації, у себе вдома, вони втілюють ті принципи й цінності, борються за свої права, яких диктатура Путіна їх позбавила. І діють автономно і незалежно.

Т.В.: Але військове озброєння, важке озброєння – вони ж не в крамниці це купили.

А.Ю.: Путін стверджував, що в Криму зелені чоловічки щось купили у воєнторзі. Можливо, тепер прийшов час пожартувати й з ним у такий спосіб. Повномасштабна війна триває вже понад два роки, і за цей час, так, є багато трофейної та перетрофейної техніки. І ці люди в бою здобули багато речей, в тому числі, відбивши у росіян техніку, яку сьогодні використовують проти російської армії.

Т.В.: Чи ви бачите практичну користь для оборони України від їхніх дій?

А.Ю.: Можемо констатувати цю користь. Безумовно, військові дії на території Белогородщині та Курщини допомогли дещо стабілізувати ситуацію на інших ділянках фронту, відвернути сили та засоби противника і продемонстрували вразливість путінського режиму, його силовиків, які насправді, розуміючи, що повторення рейдів російських добровольців вглиб території Росії можливе, не змогли протидіяти фактично не такій вже великій кількості людей.

Т.В.: А чи може це мати негативний вплив на підтримку України, суспільну думку, тому що там теж гинуть мирні люди, тобто Україна перестає бути, скажімо так, однозначно жертвою, а Росія - однозначно агресором?

А.Ю.: Україна залишається однозначно жертвою, з якою б погляду ми на це не подивились. Обстріли з боку росіян півночі України та північних областей, східних областей не зупиняються. Ми можемо подивитись на ситуацію в Харкові, ми можемо подивитися ситуацію на півдні. Це регулярне нищення цивільної інфраструктури, це регулярні вбивства мирного населення. І знову ж таки, яка мета цього? Мета - це просто терор. Треба відзначити, ми уважно дивились за діями російських добровольців. Перед кожним наступним кроком вони випускали публічну заяву зі зверненням, як до місцевого населення про евакуацію, так й до місцевої влади не прикриватись людьми, не ставати злочинцями, а організувати та не перешкоджати евакуації. Я думаю, що це перший і безпрецедентний випадок за багато, скажімо, конфліктів останнього часу. Тому те, що відбувалось на території Курської та Білгородської областей останнім часом, знову ж таки - повна відповідальність режиму Путіна і, безумовно, наслідок повномасштабного вторгнення і геноцидної війни проти України.

Понад третина складу Чорноморського флоту РФ виведена з ладу

Т.В.: Якщо говорити про удари по кораблях. Україна веде дуже вдалу компанію в Чорному морі, не маючи власного флоту. Три останні уражені кораблі – “Іван Хурс”, “Ямал” і “Азов” – не потонули. Але чи виведені вони з експлуатації і наскільки?

А.Ю.: Не маючи власне класичного флоту, тому що нова війна - це нові методи та нові інструменти. І Україна якраз продемонструвала, що не маючи у класичному розумінні слова військового флоту, проте, може реалізовувати успішні проєкти й операції. І сьогодні так, вже понад третина складу Чорноморського флоту РФ виведена з ладу. Це не завжди знищені кораблі, хоча лише за перші місяці вже 24 року три повністю знищених судна - і великий десантний корабель, і ракетний катер. І так, є нові ушкодження. Якщо говорити про виведення з ладу, щонайменше місяці ці судна не будуть експлуатуватись. Одне з трьох точно виведено на значно довший період. І в будь-якому разі це додатковий час і можливості для сил безпеки та оборони України захистити цивільне населення і звільнити нашу землю від ворога, що обов'язково буде зроблено.

У Вашингтоні Юсов говорить про міжнародний тиск на Росію щодо виконання Женевських конвенцій

Т.В.: Щодо вашої поїздки – яка її мета, чого ви намагаєтеся досягнути?

А.Ю.: Одна з трагічних складових цієї геноцидної війни проти України, це власне гуманітарний аспект. Це не лише мільйони людей, які покинули власні домівки та стали біженцями в інших державах, а це й тисячі викрадених цивільних, що важко собі уявити в сучасному світі. Таких термінів не було і слів не вживалось як “цивільний полонений” чи “незаконно отримувана цивільна особа”. Але проте це реальність, в якій ми живемо. Це - тисячі викрадених Росією українських дітей. Це, звичайно, військовополонені, як комбатанти, так і не комбатанти, які не мали бути в полоні знаходитись взагалі, які утримуються часто із порушенням Женевських конвенцій. Міжнародний комітет Червоного Хреста не має доступу до їхніх місць утримання, не має можливості перевірити стан наших військовополонених. Це порушення їхніх прав, в тому числі й тортури та катування. Це реальність, це не вигадані історії. Світ має про це знати й, на щастя, коли ми говоримо про Сполучені Штати Америки, тут багато хто хоче почути - і серед представників урядових структур, і неурядових громадських організацій, і засобів масової інформації. Посилення тиску міжнародної спільноти на Росію щодо необхідності виконувати Женевські конвенції - це важлива складова. І, безумовно, Сполучені Штати тут можуть бути дуже сильним гравцем і зрештою такими є.

Т.В.: Ну й, напевно, надання допомоги, щоб менше території було захоплено…

Кожен метр втраченої землі - це додаткові смерті наших мирних і цивільних дітей і жінок і це додаткові вкрадені заручники, а також військовополонені

А.Ю.: Це інший аспект, безумовно. Це справді підтримка сил безпеки та оборони України, тому що кожен метр втраченої землі - це додаткові смерті наших мирних і цивільних дітей і жінок і це додаткові вкрадені заручники, а також військовополонені. Це ключовий аспект. Разом з тим допомога по верифікації тих людей, які знаходяться на території РФ, яких вкрали або незаконно засудили - чи військовополонених, чи цивільних. І така адвокація, така правозахисна діяльність є надзвичайно важливою. Ну і врешті - це притягнення до відповідальності тих воєнних злочинців, які винні у цьому.

Окрім того, діяльність Координаційного штабу з питань поводження з військового полоненими - це масштабна поточна діяльність всередині країни. Тисячі родин, членів родин наших захисників, які опинились в полоні, вже тисячі українців, які повернули з російського полону, всі вони потребують допомоги, супроводу, соціального, психологічного, медичного, і це все - предмет для взаємодії з нашими міжнародними партнерами. І така взаємодія відбувається і це дуже добре.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Головна виконавча редакторка Української служби Голосу Америки, журналістка. Висвітлюю політику, відносини України-США, соціальні питання, але найбільш люблю розповісти гарну людську історію. Роблю включення із місця подій, записую інтерв’ю, пишу аналітичні статті, запускаю нові проєкти. Авторка двох книг та двох документальних фільмів. 

Форум

Відео - найголовніше

Луганська філармонія у Львові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:48 0:00
XS
SM
MD
LG