Спеціальні потреби

Актуально

Чому Туреччина має застереження щодо Фінляндії та Швеції в НАТО?

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган повторив, що його уряд виступає проти вступу Фінляндії та Швеції в НАТО в той час, як уряди в Гельсінкі й Стокгольмі оголосили, що подають заяви на членство в Альянсі.

Туреччина, як і кожна з 30 країн Північноатлантичного договору, повинна дати згоду на долучення нових країн.

Президент Ердоган у понеділок 16 травня заявив, що не довіряє фінам і шведам оскільки, за його словами, «жодна з тих країн не має чіткої, відкритої позиції стосовно терористичних організацій».

Раніше генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, а також чільні представники країн альянсу, зокрема держсекретар США Ентоні Блінкен заявляли, що впевнені в тому, що переконають Туреччину зняти заперечення.

Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО.
Мевлют Чавушоглу.

Лідер республіканської партії в Сенаті США Мітч Макконел, перебуваючи 16 травня в Гельсінкі, сказав, що американські законодавці сприятимуть якомога швидшому вступу Фінляндії в НАТО і додав, що проблеми, які турбують Реджепа Таїпа Ердогана будуть вирішені «в належний час».

Міністр закордонних справ Люксембурга Жан Ассельборн, як передає агентство AP, висловив в інтерв’ю німецькому радіо думку, що Ердоган лише «набиває ціну», і що «зрештою Туреччина не зможе це загальмувати».

«Це забере трохи часу. Я сподіваюсь, що не надто довго», - додав міністр.

Кого Туреччина називає терористами?

Анкара стверджує, що в Фінляндії та Швеції отримали політичний притулок особи, пов’язані з групами, які турецький уряд вважає терористичними.

Турецький уряд каже, що вже впродовж 5 років домагається екстрадиції 33 осіб.

Зокрема йдеться про прихильників турецького теолога у вигнанні Фетулли Ґюлена, якого Ердоган назвав організатором спроби військового перевороту 2016 року та прибічників Курдської робітничої партії (ПКК).

Фетулла Ґюлен вже понад 20 років живе у вигнанні у США, і американський уряд досі відхиляв вимоги Анкари видати його до Туреччини.

«Ми відкрито заявляємо про це не тому, що ми проти розширення НАТО, а тому, що ми вважаємо що країни, які підтримують терор і дотримуються такої політики з нами не повинні бути союзниками в НАТО», - сказав у п’ятницю турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу.

Анкара також має проблема зі Швецією зокрема тому, що з 2019 року Стокгольм заборонив продавати зброю Туреччині, звинувачуючи Анкару в порушеннях прав людини, і заперечуючи проти бойових дій турецької армії проти курдів на території Сирії.

«Це неприйнятно, щоб країна НАТО накладала обмеження на країну союзника в НАТО і не видавала ліцензії… Такі обмеження запроваджують проти держав, які вважають ворогами. Ми висловлюємо незадоволення щодо цього, а також висловлюємо очікування», - стверджував турецький міністр.

Франція гостро критикувала Туреччину за те, що президент Еммануель Макрон називав односторонніми діями Анкари в Сирії.

Президент Ердоган має тертя і зі США, зокрема у зв’язку з тим, що Туреччина підписала з Москвою договір про придбання російської протиповітряної системи.

2019 року Туреччину виключили з очолюваної США програми бойових літаків F-35.

Думки коментаторів

Старша співробітниця Європейської Ради Закордонних Відносин Аслі Айдінташбаш вважає, що заяви Ердогана викликають низку питань: «Чи намагався Ердоган таким чином тиснути на конгрес США у справі літаків F-16, які хоче придбати Туреччина? Чи йдеться насправді про гроші для сирійських біженців на турецькій території? А чи він справді хоче екстрадиції до Туреччини ґюленістів чи прихильників ПКК»?

«Навряд чи Ердоган мав на думці якусь одну мету, але нема сумніву, що він очікує, що його будуть вмовляти, переконувати і, зрештою, винагородять його за співпрацю, як це бувало в минулому», - вважає Аслі Айдінташбаш.

Вона також вказує на «балансування» Туреччини між Росію та Заходом: «Хоча Анкара продає Києву дрони і підтримує суверенітет України, вона не хоче розривати відносини з Москвою і не долучається до західних економічних санкцій. Можливо вона використовує це для сигналу про неучасть у діях Заходу стосовно України».

Американський центр GZERO Media подає коментар Карлоса Сантамарії, в якому стверджується, що Ердоган зніме свої застереження.

«Деякі члени альянсу обурені тим, що Ердоган надто приятелював з Путіним відтоді, як Росія погодилася продати Туреччині ракети S-400, які турки не передають Україні попри заклики Вашингтона. Вони підозрюють, що Туреччина допомагатиме Росії уникати санкцій і вбачають руку Путіна за погрозами Ердогана на адресу Фінляндії та Швеції. Але значно більшою є ймовірність, що Туреччина зрештою піде за Заходом, бо їй дуже потрібні американські та європейські інвестиції. Особливо, якщо війна в Україні активізується і російські санкції стануть суворішими», - вважає Карлос Сантамарія.

Всі новини дня

Українські атаки по Криму “підривають” продажі російської ППО С-400 – Буданов

Вид з висоти пташиного польоту на Севастополь після ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Москви в анексованому Криму 22 вересня 2023 р. Handout/Planet Labs PBC/AFP

Успішні атаки України на російські об’єкти в окупованому Криму негативно впливають на продажі російської системи ППО С-400. Про це очільник української розвідки Кирило Буданов розповів у інтерв'ю виданню Drive під час перебування у Вашингтоні.

“Збройні сили України розбивають діри у заявленій військовій перевазі Росії, показуючи, що її система ППО наступного покоління С-400 не варта мільярдів доларів, за які Москва продає її на світовому ринку”, – сказав Буданов.

Як повідомляв Голос Америки, у п’ятницю Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. На початку місяця ударами також пошкоджено кілька російських суден.

В ексклюзивному інтерв'ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу Крило Буданов повідомив, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали.

Такі напади свідчать про те, що Київ не відмовився від повернення Кримського півострова, – сказав Кирило Буданов американському виданню.

Атаки, за його словами, демонструють, що “розхвалена ракетна система “земля-повітря” С-400 “Тріумф” не може захистити російську окупацію півострова, що “потенційно підриває продажну рекламу Кремля”.

У серпні Міністерство оборони України заявило про знищення системи С-400 поблизу Оленівки, села на березі Чорного моря в Криму.

Припускалося, що атаку було здійснено ракетами великої дальності Storm Shadow, наданими Великою Британією. Наступного місяця це повторилося під час удару по кримському місту.

За словами Буданова, Україна переслідує короткострокові військові цілі, знищуючи засоби протиповітряної оборони Росії.

Але “з політичної точки зору ми також демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО”, каже український розвідник. А це, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь.

Видання Insider пише про заяву Буданова, що “це не просто вихваляння” та нагадує висновок вашингтонського Інституту вивчення війни, згідно з яким, нещодавні атаки України на російську систему протиповітряної оборони виявили потенційні “системні тактичні прогалини” та вказали на те, що “російські сили були не готові до перехоплення ракет за допомогою ППО або не змогли це зробити”.

У 2017 році Туреччина заплатила близько 2,5 мільярда доларів за придбання систем С-400, нагадує Insider. За інформацією Reuters, Вашингтон виступав проти угоди, а також попросив Анкару передати системи Україні. Через рік Індія наслідувала цей приклад, погодившись заплатити близько 5,5 мільярдів доларів за 5 систем С-400.

Натомість удари безпілотників у Москві показують, що С-400 “навіть не може забезпечити безпеку російської столиці”, сказав Буданов.

“Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують Москву, ніхто більше не хоче купувати російські системи ППО”, – сказав він, – І це дуже боляче для них.

Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео

Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00

19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичної операції" в Нагірному Карабасі, щоб, як повідомляє Баку, відновити конституційний лад і витіснити військові формування, які, як вважає Азербайджан, незаконно підтримує Вірменія.

Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео

Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:09:33 0:00

Під час візиту у Північну Америку, українська делегація серед іншого намагається залучити такі необхідні для відбудови країни приватні інвестиції. Про те, що радить американський бізнес в Україні новачкам, які лише вирішують чи інвестувати,

Буданов прокоментував повідомлення в ЗМІ про можливу причетність України до ударів дронами в Судані

Начальник головного управління розвідки України Кирило Буданов не підтвердив і не спростував повідомлень у ЗМІ про ймовірну причетність українських спецслужб до атак дронами в Судані. При цьому він додав, що Україна буде діяти проти своїх ворогів “у будь-якій точці земної кулі”. Про це Буданов розповів у ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки.

Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам
Кирило Буданов

“Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам”, — сказав Кирило Буданов.

Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN поінформував з посиланням на джерело в українському війську, що за ударами безпілотників по базах місцевих бойовиків, повʼязаних з ПВК “Вагнер” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.

Журналісти CNN процитували джерело в українському війську, що описало операцію як роботу “несуданських військових”: схема дронів, що летять прямо на ціль, була дуже незвичною для Судану та ширшого африканського регіону.

Ці напади, як зауважив телеканал CNN, свідчать про можливе поширення наслідків російського вторгнення далеко від лінії фронту в Україні.

Всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі.
Кирило Буданов, начальник ГУР

“Ситуація, яка сталася в Судані, думаю, всім чудово відома. Вкінці весни там стався черговий заколот, який повністю підтримувала російська сторона”, — додав Буданов у коментарі Голосу Америки, — “Підрозділи ПВК “Вагнер” брали участь і в організації, і безпосередньо в самому перевороті. Це все, що можу вам сказати. Це наші вороги, і ми будемо діяти в будь-якій точці земної кулі”.

У суботу президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишня Twitter) про свою незаплановану зустріч з головою перехідного уряду Судану по дорозі з Канади.

«На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом», повідомив президент у своєму твіті.

«Ми обговорили спільні виклики безпеці, а саме діяльність незаконних збройних формувань, які фінансуються Росією», – додав президент України.

Кирило Буданов перебував у Вашингтоні у складі президентської делегації Володимира Зеленського, він провів зустрічі з представниками оборонних структур США і брав участь у двосторонніх переговорах у складі української делегації в Білому домі.

Начальник ГУР утримався від відповіді на запитання, чи обговорювали протягом цих зустрічей передачу Україні далекобійних ракет ATACMS, як про це пишуть американські ЗМІ. За його словами, розмови були про подальшу підтримку України в найближчій та середньостроковій перспективі.

Норвезька поліція заарештувала колишнього командира «вагнерівців», що воював в Україні

Колишній командир ПВК «Вагнера» Андрій Медведєв у суді зі своїм адвокатом Бриньюльфом Ріснесом в Осло, Норвегія, 25 квітня 2023 р.

Норвезька поліція заарештувала колишнього командира найманців «Групи Вагнера» за підозрою в тому, що він намагався нелегально перетнути кордон назад у Росію, повідомляє агентство Reuters.

Андрій Медведєв, який у січні втік з Росії через її арктичний кордон з Норвегією, після цього він попросив притулку в Норвегії.

Адвокат підозрюваного повідомив у суботу, що Медведев казав, що тікав, коли російські охоронці стріляли в нього. Він розповів про те, як воював в Україні у складі «Групи Вагнера».

Поліція повідомила, що 20-річного чоловіка затримали за спробу незаконного перетину російського кордону, але не назвала його імені. Офіцер місцевої поліції відмовився назвати особу заарештованого.

Але арешт Медведєва стався через "непорозуміння", сказав Reuters його норвезький адвокат Бріньюльф Ріснес.

«Він був там, щоб побачити, чи зможе він знайти місце, де він перетнув (в Норвегію в січні). Його зупинили, коли він був у таксі. Він ніколи не був поблизу кордону... Він ніколи не мав наміру перетнути кордон (з Росією)", - сказав Ріснес.

Під час прибуття до Норвегії Медведєв заявив, що шукає притулку, оскільки побоюється за своє життя після того, як став свідком вбивств і жорстокого поводження з російськими полоненими, яких привезли на передову в Україні.

Його втеча в січні потрапила в заголовки газет у всьому світі як рідкісний приклад перебіжчика до західної країни, який стверджував, що воював на стороні Росії як найманець у війні проти України.

Але в травні він сказав у відео, опублікованому на YouTube, що хоче повернутися в Росію, хоча він ізауважив, що це може становити ризик для його життя. Медведєв сказав, що бачить себе як «якогось хлопчика у великій грі», і він більше не хоче бути частиною цієї гри.

Ріснес сказав, що Медведєв має право повернутися до Росії, якщо захоче, але для того, щоб туди було безпечно повертатися, "потрібно, щоб там відбулося багато змін".

У квітні Медведєва засудили в Норвегії за участь у бійці в барі та носіння пневматичної зброї, але виправдали за звинуваченням вчинення насильства проти поліції. Тоді він сказав, що думає про майбутнє і сподівається на притулок.

Наприкінці серпня Голос Америки повідомляв про те, що у Фінляндії було заарештовано імовірного члена ультраправого військового підрозділу найманців «Групи Вагнера», який воював в Україні.

Офіс генерального прокурора України підтвердив повідомлення про арешт у Фінляндії російського громадянина, якого розшукують за підозрою в участі в терористичній організації.

За твердженням української прокуратури, чоловіка затримали саме на її запит. Але в ГПУ не повідомили ім'я затриманого.

За даними Reuters, йшлося про Яна Петровського, засновника та лідера ультраправого підрозділу "Русич", пов'язаного з "Вагнером", який воював в Україні з 2014 року.

Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин був убитий 23 серпня, коли приватний літак, яким він користувався, розбився за нез’ясованих обставин. Лише два місяці перед тим він зі своїми найманцями здійснив похід на Москву, щоб кинути прямий виклик російському істеблішменту.

Більше

Відео - найголовніше

Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:31 0:00
XS
SM
MD
LG