Спеціальні потреби

Можливі умови Кремля для припинення агресії аналізують західні видання


Трансляція звернення президента Путіна до Федеральних зборів РФ на вулицях російських міст, Москва, 29 лютого 2024. REUTERS/Maxim Shemetov
Трансляція звернення президента Путіна до Федеральних зборів РФ на вулицях російських міст, Москва, 29 лютого 2024. REUTERS/Maxim Shemetov

Відмова від прагнення вступу до НАТО, заборона для будь-якої західної зброї чи сил в Україні, ліміт чисельності ЗСУ у 85 тисяч солдатів, а Крим залишається російським. Такі положення містила чернетка мирної угоди між Україною та Росією під час перемовин, які почались на самому початку повномасштабного вторгнення у 2022. Про це пише газета Wall Street Journal, переконуючи, що отримала доступ до 17-сторінкового документа.

"Глибокі поступки, які розглядали перемовники" з України

Видання зазначає, що у документі, датованому 15 квітня 2022 року, описується, як учасники переговорів з обох сторін прагнули припинити бойові дії, погодившись перетворити Україну на "постійно нейтральну державу, яка не бере участі у військових блоках", якій заборонено відновлювати свою армію за підтримки Заходу і залишити Крим де-факто під контролем Росії.

Хоча тоді угоду так і не було підписано, а самий процес перемовин закінчився у червні 2022, як зазначає WSJ, західні посадовці нагадують, що президент РФ Путін й зараз "зберігає свої максималістські цілі в Україні, які включають зміну режиму в Києві, щоб забезпечити державу, яка виконує вказівки Кремля".

"Документ демонструє глибокі поступки, які розглядали перемовники з української сторони, коли Київ боровся в перші тижні війни. Це також служить нагадуванням про компроміси, на які Росія може спробувати змусити Україну піти, якщо військова підтримка Заходу припиниться і Росія досягне значних територіальних здобутків", - пише WSJ.

Посередники у майбутніх мирних перемовинах

Днями президент Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Туреччина підтримує зв'язки, як з Росією, так і з Україною, і готова сприяти у веденні мирних перемовин. Також про можливу посередницьку участь у переговорах між Києвом і Москвою може відігравати Саудівська Аравія, куди нещодавно із візитом прибув президент України Володимир Зеленський.

Хоча деякі військові та політичні аналітики стверджують, що російська війна в Україні не може не мати воєнного вирішення на полі бою, українська влада відкидає заяви про те, що Захід може тиснути на Київ задля швидшого припинення війни за столом переговорів.

Сценарії перемовин і можливі поступки

Воєнний перемовник П'єр Хазан вважає, що існує три сценарії. Мінімальний, коли обидві сторони погоджуються щодо обмежених пунктів, таких як припинення вогню, гуманітарна допомога, тоді запанує хиткий спокій, тоді як Росія та Україна залишаються технічно у стані війни.

Більш амбітним сценарієм є "корейська модель" з демілітаризованою військовою зоною між двома сторонами. З українського погляду це означало б обмін території на гарантії безпеки та членство в НАТО/ЄС. Або ширший процес посередництва та мирна угода можуть відбутися, лише якщо військова чи політична ситуація радикально зміниться, пише Хазан в матеріалі для Chatham House.

Водночас видання Newsweek цитує висновки колишнього аналітика ЦРУ Джорджа Бібі та експерта з Євразії Анатола Лівен: "Найбільша надія України полягає в досягненні шляхом переговорів врегулювання, яке захищає її безпеку, мінімізує ризики нових атак або ескалації та сприяє ширшій стабільності в Європі та світі".

Ці експерти кажуть, що будь-яка мирна угода мала б адресувати на щонайменше три ключові питання: "Для України це означає надійні гарантії того, що вона не буде вразливою перед черговим російським вторгненням і має життєздатний шлях до відновлення та економічного процвітання". "Для Росії це означає надійні гарантії того, що Україна не буде союзником Сполучених Штатів і не прийматиме зброю чи сили НАТО". "Для Сполучених Штатів і Європи це означає надійні гарантії того, що Москва не буде використовувати військовий успіх в Україні в ширших загрозах сусідам Росії або державам-членам НАТО".

У звіті Бібі й Лівена рекомендовані ініціативи включають обмеження, які можуть бути встановлені щодо російської та української зброї, розміщеної у визначених зонах, разом із заходами взаємної інспекції, а також встановлення спеціальних умов на територіях за лініями припинення вогню, як це є на Кіпрі та Корейському півострові.

Владімір Путін може прийняти мирну угоду, яка дала б йому територію, яку він зараз окупує, і яка змусила б Україну зберігати нейтралітет, зупинивши її інтеграцію з Європою, пише оглядач New York Times. Українці назвали б це капітуляцією, але без додаткової американської допомоги вони можуть бути змушені її прийняти, переконує автор колонки.

"Краща угода для України повернула б їй принаймні частину її землі, а також обіцянку, що Сполучені Штати та Європа допоможуть захистити її від Росії. Можливо, тоді Путін задумався б над подальшими атаками. За цього сценарію Україна може не відразу вступити до НАТО чи Європейського Союзу, перспектива чого сприяла вторгненню Росії". Видання зазначає, що такий сценарій стане можливим лише за підтримки української армії з боку союзників передусім США. "Коротко кажучи, гроші від Конгресу можуть створити різницю між поганою угодою та кращою", - йдеться в статті.

Путін не змінив намірів в Україні

Напередодні Путін пригрозив країнам НАТО ядерним конфліктом, якщо ті відправлять свої війська в Україну. Під час свого щорічного послання до російського парламенту він також заявив, що Кремль має зброю, щоб завдавати ударів по цілях на Заході.

Оглядачі висловили переконання, що заяви глави Кремля свідчили, що він не змінив своїх намірів повномасштабної агресії в Україні попри значні втрати росіян на полі бою.

Український оглядач Віталій Портніков також зауважив, що в своїй промові Путін показав, що він "явно тяжіє до перемовин, але не перемовин з Україною", яку не вважає за суверенну державу, "а до перемовин зі Сполученими Штатами" щодо ролі РФ у світі.

  • 16x9 Image

    Голос Америки

    Голос Америки (VOA) надає новини та інформацію більш ніж 40 мовами. VOA, за оцінками, охоплює аудиторію у понад 326 мільйонів людей щотижня. Статті авторства Голос Америки є результатом роботи декількох журналістів і можуть містити інформацію новинних агенцій.

Відео - найголовніше

Луганська філармонія у Львові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:48 0:00
XS
SM
MD
LG