Актуально
Одразу два фільми про війну на сході України отримали нагороди на фестивалі "Санденс"
Стали відомі переможці одного з найбільших та найбільш знаних американських фестивалів незалежного кіно - «Санденс». Вперше в історії заходу в одній з найпрестижніших категорій - «світове ігрове кіно» - брала участь українська стрічка «Клондайк» режисерки Марини Ер Горбач. Вона і отримала нагороду фестивалю за найкращу режисуру у своїй категорії.
Фільм Ер Горбач розповідає про родину, яка опинилася в епіцентрі подій авіакатастрофи рейсу MH17 17 липня 2014 року. Головні герої - Ірка і Толік очікують народження першої дитини. Війна різко вривається в їхнє життя. Вагітна жінка відмовляється евакуюватися, навіть коли село захоплюють збройні угруповання. Головні ролі у фільмі виконали Оксана Черкашина («Погані дороги»), Сергій Шадрін («Чорний ворон») і Олег Щербина («Черкаси»). Картина створена у копродукції з Туреччиною. У травні 2021 його підтримало Міністерство культури та туризму Туреччина. В Україні фільм отримав державне фінансування від Держкіно.
Окрім «Клондайку» на «Санденсі» був представлений ще один фільм, який був створений за підтримки Держкіно та висвітлює тему життя в умовах війни на сході України. Документальна картина «Будинок за скалок» отримала нагороду за кращу режисуру у категорії «Світове документальне кіно».
«Найголовніше, майже в кожній рецензії на фільм згадується військова агресія Росії проти України. Для України це дуже важливо, щоб у світі чим більше про це говорили і знали. Це фільм про те, як кілька виховательок у притулку поруч з війною піклуються про життя дітей зі складних родин. Це фільм про те, які глибинні опосередковані наслідки має війна на суспільство», - написав на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук після перемоги другий режисер та лінійний продюсер картини Азад Сафаров.
Одразу після оголошення результатів, кореспондентці «Голосу Америки» Ірині Соломко вдалося поспілкуватися з режисеркою «Клондайк» Мариною Ер Горбач, яка розповіла про те, як на фільм відреагувала аудиторія та критики, та про свої нові проекти.
Ірина Соломко: Марино, нагорода – це визнання не просто картини, а саме вас, як режисерки. Наскільки вона стала для вас очікуваною?
Марина Ер Горбач: Ми насправді очікували нагороду, бо ми читали багато критики і відгуків глядачів, і розуміли, що фільм потрапив їм у серце, наштовхнув на роздуми. І вони його високого оцінюють. Тому, звичайно, знімальна група очікувала на ту чи іншу нагороду. І коли напередодні оголошення переможців подзвонили з фестивалю, аби привітати особисто та записати відео для церемонії, було трошки дивно через увесь цей он-лайн формат. Бо ти ніби чекаєш, а з іншого боку в такому режимі ти це все по-іншому проживаєш. Але у мене було відчуття, що наша перемога абсолютно закономірна. Я сприймаю цей приз як нагороду всієї групи. Адже задумувати та придумувати можна все що завгодно, але поруч були люди, які допомагали мені реалізувати мої ідеї. Це і їх нагорода, і я їм дуже вдячна за все.
І. С.: Прем`єра картини відбулася в досить непростий момент, коли увага світу прикута до можливої військової агресії Росії проти України. Ваш фільм про війну, яка розпочалася ще у 2014-му. Цей фільм проти війни, адже ми бачимо, як вона руйнує життя людей. Як ви думаєте, глядачі почули це ваше повідомлення?
М. Е. Г.: Я думаю, що ті, хто побачив фільм, це моє повідомлення точно почули та прийняли. Це просто ще одна краплина, ще один крок до розумінням того, як ми в Україні сприймаємо цю ситуацію. Це такий інший бік монітору з новинами. Тобто є монітор з новинами, є статистика, є геополітика і все, що потрапляє в інформаційне поле. А є ще той інший бік, до якого, власне, і оперує мистецтво, і в тому числі «Клондайк».
Потім в рамках фестивалю було дуже багато зустрічей з кіно-індустрією, з великими студіями. І вони одразу, коли заходили у Зум, казали: «Розкажіть, що там у вас відбувається». І я відповідала, що все це дуже схоже на те, що відбувається у фільмі.
Є ситуацію на кордоні, є геополітика, паралельно люди ще й живуть і на окупованих територіях, і в Києві. І хоча вони перебувають у стресі, у них є ще й щоденне життя: діти, родина, робота. Це такі паралельні світи, і у цьому плані було дуже легко пояснювати, адже у них вже був приклад «Клондайку». Вони розуміли, про що власне я говорю.
Я сподіваюся, що ця нагорода ще більше приверне уваги до ситуації в Україні. Я знаю, що ще будуть додаткові покази всіх переможців. І попереду у нас європейська прем`єра на Берлінському фестивалі. І це дуже хороше поєднання цільової аудиторії, яка цікавиться авторськими фільмами.
І. С.: Як ви вже зазначили попереду ще одна важлива прем`єра - на Берлінському фестивалю у лютому. На що ви там сподіваєтеся?
М. Е. Г.: Ми, по-перше, номіновані на приз глядацьких симпатій, коли глядачі голосують. Ми номіновані на приз журі. Тому ми теж їдемо з бойовим настроєм. Нас та головну акторку вчора запросили на відкриття, на червону доріжку. Це для нас таке приємне повідомлення, бо ми в цьому он-лайн форматі втомилися, і хочеться відчути цю фестивальну атмосферу. Це важливо для митців – відчути глядача та увагу.
Тому ми у хорошому настрої, і нам з нагородою «Санденсу» буде навіть трошки легше у Берліні залучити глядачів до фільму та до дискусії. Окрім того, це європейський глядач, який, в принципі, більше знає. Цікаво буде подивитися, прослідкувати за тим, яка буде різниця в сприйнятті. Що вони там прочитають у підтексті.
І. С.: Що далі після «Клонадайку», чи є нові ідеї. Ви розповідали в нашому першому інтерв’ю, що є дитячий проект, який би ви хотіли реалізувати?
М. Е. Г.: Так, я паралельно з «Клондайком» розвивала ще й дитячий проект. Він є, але поки через відсутність фінансування у замороженому стані. Вчора під час он-лайн зустрічей зі студіями в рамках «Санденсу» ми про цей проект говорили. Бо представникам індустрії цікаво знати про наступні проекти авторів та режисерок, які попадають на фестиваль. Побачимо.
Чесно кажучи, я би після Берлінського фестивалю хотіла трошки відпочити. Я тільки перехворіла на коронавірус, і так одразу все пішло хвилями. Тому я зараз зібралася з силами, а потім хотіла би відпочити. А далі вже думати над новими проектами, не забуваючи про те, що і «Клондайк» треба довести до осені. Йому теж треба прожити певне життя: і фестивальне, і дистрибуцію.
І. С.: Наскільки я розумію, в Україні глядачі зможуть його побачити десь восени.
М. Е. Г.: Так, ми би дуже хотіли, на початку осені вже представити його українському глядачу. Поки немає активних запрошень, але ми би хотіли зробити український показ на одному з найбільших фестивалей, а потім восени вже виходити у кіно-театральний прокат.
Всі новини дня
- Голос Америки
Українські атаки по Криму “підривають” продажі російської ППО С-400 – Буданов
Успішні атаки України на російські об’єкти в окупованому Криму негативно впливають на продажі російської системи ППО С-400. Про це очільник української розвідки Кирило Буданов розповів у інтерв'ю виданню Drive під час перебування у Вашингтоні.
“Збройні сили України розбивають діри у заявленій військовій перевазі Росії, показуючи, що її система ППО наступного покоління С-400 не варта мільярдів доларів, за які Москва продає її на світовому ринку”, – сказав Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, у п’ятницю Україна завдала ракетного удару по штабу Чорноморського флоту Росії в Севастополі. На початку місяця ударами також пошкоджено кілька російських суден.
В ексклюзивному інтерв'ю журналісту Голосу Америки Остапу Яришу Крило Буданов повідомив, що внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали.
Такі напади свідчать про те, що Київ не відмовився від повернення Кримського півострова, – сказав Кирило Буданов американському виданню.
Атаки, за його словами, демонструють, що “розхвалена ракетна система “земля-повітря” С-400 “Тріумф” не може захистити російську окупацію півострова, що “потенційно підриває продажну рекламу Кремля”.
У серпні Міністерство оборони України заявило про знищення системи С-400 поблизу Оленівки, села на березі Чорного моря в Криму.
Припускалося, що атаку було здійснено ракетами великої дальності Storm Shadow, наданими Великою Британією. Наступного місяця це повторилося під час удару по кримському місту.
За словами Буданова, Україна переслідує короткострокові військові цілі, знищуючи засоби протиповітряної оборони Росії.
Але “з політичної точки зору ми також демонструємо очевидну неспроможність російських систем ППО”, каже український розвідник. А це, відповідно, робить їх менш прибутковими на світових ринках озброєнь.
Видання Insider пише про заяву Буданова, що “це не просто вихваляння” та нагадує висновок вашингтонського Інституту вивчення війни, згідно з яким, нещодавні атаки України на російську систему протиповітряної оборони виявили потенційні “системні тактичні прогалини” та вказали на те, що “російські сили були не готові до перехоплення ракет за допомогою ППО або не змогли це зробити”.
У 2017 році Туреччина заплатила близько 2,5 мільярда доларів за придбання систем С-400, нагадує Insider. За інформацією Reuters, Вашингтон виступав проти угоди, а також попросив Анкару передати системи Україні. Через рік Індія наслідувала цей приклад, погодившись заплатити близько 5,5 мільярдів доларів за 5 систем С-400.
Натомість удари безпілотників у Москві показують, що С-400 “навіть не може забезпечити безпеку російської столиці”, сказав Буданов.
“Коли весь світ бачить, що якісь безпілотники атакують Москву, ніхто більше не хоче купувати російські системи ППО”, – сказав він, – І це дуже боляче для них.
Антитерористична операція у Нагірному Карабасі. Відео
19 вересня Азербайджан оголосив про початок "антитерористичної операції" в Нагірному Карабасі, щоб, як повідомляє Баку, відновити конституційний лад і витіснити військові формування, які, як вважає Азербайджан, незаконно підтримує Вірменія.
Інвестиції для відбудови України — інтерв’ю з Андрієм Гундером. Відео
Під час візиту у Північну Америку, українська делегація серед іншого намагається залучити такі необхідні для відбудови країни приватні інвестиції. Про те, що радить американський бізнес в Україні новачкам, які лише вирішують чи інвестувати,
Буданов прокоментував повідомлення в ЗМІ про можливу причетність України до ударів дронами в Судані
Начальник головного управління розвідки України Кирило Буданов не підтвердив і не спростував повідомлень у ЗМІ про ймовірну причетність українських спецслужб до атак дронами в Судані. При цьому він додав, що Україна буде діяти проти своїх ворогів “у будь-якій точці земної кулі”. Про це Буданов розповів у ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки.
Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді самКирило Буданов
“Я особисто ще рік тому відверто казав, що всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі. Щодо підтвердження чи спростування інформації в повідомленнях CNN, — тут без коментарів, мені нема чого сказати. Нехай кожен знаходить відповіді сам”, — сказав Кирило Буданов.
Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN поінформував з посиланням на джерело в українському війську, що за ударами безпілотників по базах місцевих бойовиків, повʼязаних з ПВК “Вагнер” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.
Журналісти CNN процитували джерело в українському війську, що описало операцію як роботу “несуданських військових”: схема дронів, що летять прямо на ціль, була дуже незвичною для Судану та ширшого африканського регіону.
Ці напади, як зауважив телеканал CNN, свідчать про можливе поширення наслідків російського вторгнення далеко від лінії фронту в Україні.
Всі російські воєнні злочинці, які воювали, воюють або планують воювати проти України, будуть покарані в будь-якій точці земної кулі.Кирило Буданов, начальник ГУР
“Ситуація, яка сталася в Судані, думаю, всім чудово відома. Вкінці весни там стався черговий заколот, який повністю підтримувала російська сторона”, — додав Буданов у коментарі Голосу Америки, — “Підрозділи ПВК “Вагнер” брали участь і в організації, і безпосередньо в самому перевороті. Це все, що можу вам сказати. Це наші вороги, і ми будемо діяти в будь-якій точці земної кулі”.
У суботу президент Володимир Зеленський повідомив у соцмережі Х (колишня Twitter) про свою незаплановану зустріч з головою перехідного уряду Судану по дорозі з Канади.
«На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом», повідомив президент у своєму твіті.
«Ми обговорили спільні виклики безпеці, а саме діяльність незаконних збройних формувань, які фінансуються Росією», – додав президент України.
Кирило Буданов перебував у Вашингтоні у складі президентської делегації Володимира Зеленського, він провів зустрічі з представниками оборонних структур США і брав участь у двосторонніх переговорах у складі української делегації в Білому домі.
Начальник ГУР утримався від відповіді на запитання, чи обговорювали протягом цих зустрічей передачу Україні далекобійних ракет ATACMS, як про це пишуть американські ЗМІ. За його словами, розмови були про подальшу підтримку України в найближчій та середньостроковій перспективі.
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира «вагнерівців», що воював в Україні
Норвезька поліція заарештувала колишнього командира найманців «Групи Вагнера» за підозрою в тому, що він намагався нелегально перетнути кордон назад у Росію, повідомляє агентство Reuters.
Андрій Медведєв, який у січні втік з Росії через її арктичний кордон з Норвегією, після цього він попросив притулку в Норвегії.
Адвокат підозрюваного повідомив у суботу, що Медведев казав, що тікав, коли російські охоронці стріляли в нього. Він розповів про те, як воював в Україні у складі «Групи Вагнера».
Поліція повідомила, що 20-річного чоловіка затримали за спробу незаконного перетину російського кордону, але не назвала його імені. Офіцер місцевої поліції відмовився назвати особу заарештованого.
Але арешт Медведєва стався через "непорозуміння", сказав Reuters його норвезький адвокат Бріньюльф Ріснес.
«Він був там, щоб побачити, чи зможе він знайти місце, де він перетнув (в Норвегію в січні). Його зупинили, коли він був у таксі. Він ніколи не був поблизу кордону... Він ніколи не мав наміру перетнути кордон (з Росією)", - сказав Ріснес.
Під час прибуття до Норвегії Медведєв заявив, що шукає притулку, оскільки побоюється за своє життя після того, як став свідком вбивств і жорстокого поводження з російськими полоненими, яких привезли на передову в Україні.
Його втеча в січні потрапила в заголовки газет у всьому світі як рідкісний приклад перебіжчика до західної країни, який стверджував, що воював на стороні Росії як найманець у війні проти України.
Але в травні він сказав у відео, опублікованому на YouTube, що хоче повернутися в Росію, хоча він ізауважив, що це може становити ризик для його життя. Медведєв сказав, що бачить себе як «якогось хлопчика у великій грі», і він більше не хоче бути частиною цієї гри.
Ріснес сказав, що Медведєв має право повернутися до Росії, якщо захоче, але для того, щоб туди було безпечно повертатися, "потрібно, щоб там відбулося багато змін".
У квітні Медведєва засудили в Норвегії за участь у бійці в барі та носіння пневматичної зброї, але виправдали за звинуваченням вчинення насильства проти поліції. Тоді він сказав, що думає про майбутнє і сподівається на притулок.
Наприкінці серпня Голос Америки повідомляв про те, що у Фінляндії було заарештовано імовірного члена ультраправого військового підрозділу найманців «Групи Вагнера», який воював в Україні.
Офіс генерального прокурора України підтвердив повідомлення про арешт у Фінляндії російського громадянина, якого розшукують за підозрою в участі в терористичній організації.
За твердженням української прокуратури, чоловіка затримали саме на її запит. Але в ГПУ не повідомили ім'я затриманого.
За даними Reuters, йшлося про Яна Петровського, засновника та лідера ультраправого підрозділу "Русич", пов'язаного з "Вагнером", який воював в Україні з 2014 року.
Засновник «Групи Вагнера» Євген Пригожин був убитий 23 серпня, коли приватний літак, яким він користувався, розбився за нез’ясованих обставин. Лише два місяці перед тим він зі своїми найманцями здійснив похід на Москву, щоб кинути прямий виклик російському істеблішменту.
Форум