Спеціальні потреби

"Я хочу сказати своїм біологічним українським батькам, що синдром Дауна – це нестрашно", – Софія Санчез, акторка фільму “Голодні ігри”


Софія Санчез живе у Сакраменто, штат Каліфорнія у прийомній сім’ї.
Фото з сімейного архіву
Софія Санчез живе у Сакраменто, штат Каліфорнія у прийомній сім’ї. Фото з сімейного архіву

Софії Санчез 14 років і вона знялася в останньому фільмі "Голодні ігри". Дівчинка розповіла Голосу Америки про знімальний процес, про те, як потрапила в США з дитячого будинку, і чому синдром Дауна "це нестрашно".

15-річна акторка "Голодних ігор" Софія Санчез живе у Сакраменто, штат Каліфорнія у прийомній сім’ї. Дівчинка має синдромом Дауна, та попри стигми у суспільстві добивається успіхів у Голлівуді. Вона знялась у новій частині американського фантастичного фільму “Голодні ігри", де зіграла роль Вуві.

"Найскладніше в тому, щоб бути Вуві, те, що вона налякана, голодна і стурбована. І не знає, ким були її батьки. Вона плакала і кричала від страху. Нам довелося тренуватися, бо я ніколи не кричала в реальному житті".

Софія на майданчику "Голодних ігор". Фото з сімейного архіву
Софія на майданчику "Голодних ігор". Фото з сімейного архіву

Її американські батьки усиновили її у 2010 році в одному із притулків у Дніпрі.

"Я з України та мої біологічні батьки, були настільки налякані моїм синдромом Дауна, що вони боялися мати доньку. Вони не змогли вирішити це. Так вони залишили мене в колисці разом з іншими дітьми", – розповіла Софія Санчез

Дженніфер Вараніні, прийомна мама Софії розповідає, що насправді не мала наміру всиновлювати дитину.

"У нас троє біологічних дітей, всі хлопці. Мій третій син, Хоакін, народився з синдромом Дауна, і це було для нас сюрпризом. Тож, коли він народився, ми вирішили дізнатися все, що можна, щоб допомогти дітям з цим синдромом. Я натрапила на фотографію малюків. І я побачила цю фотографію Софії. Мене просто привабила ця фотографія. Я відчувала, що вона мене притягує. Я знала, що можу витратити гроші, щоб допомогти їй знайти сім'ю, а потім подумала, а чому б самій не стати цією сім'єю?"

Маленька Софія. Фото з сімейного архіву
Маленька Софія. Фото з сімейного архіву

Дженніфер та її чоловік вирушили в Україну. Вони змогли забрати Софію, коли їй було лише 16 місяців.

"В неї було обстрижене волосся. Її голова була дуже пласкою від того, що вона багато лежала. Вона не вміла самостійно сидіти. Вона дійсно не вміла, наприклад, годувати себе. Це було дуже важко, оскільки вона не отримувала догляду, якого потрібує будь-яка дитина, а особливо дитина з інвалідністю, яка потребує особливої уваги", – каже Дженніфер Вараніні, прийомна мама Софії ʼ

Тепер у Софії троє братів, дві собаки та одна кішка. Дівчинка згадує: "Я пам'ятаю, якою я була самотньою і наляканою. Мене шокувало, що у мене не було батьків. Думаю, я дійсно просто сумую за своїми батьками".

Софія, хоч і виросла у США, вважає себе українкою. Її глибоко засмутило російське вторгнення в Україну. Перші місяці війни вона молилась.

"Мені було сумно, і це через те, що я хочу, щоб вони перестали битися один з одним і мали можливість здійснювати свої власні мрії, бути далі від росіян. Мої люди гинуть, але я просто не хочу, щоб їм було страшно, а хочу, щоб вони були в безпеці. Я хочу, щоб вони були горді та в безпеці", – каже Софія.

Дженніфер також додає, що їхня з Софією мрія повернутися в Україну і, знайти її біологічних батьків.

"Зустрітися з ними та сказати, що вона чудова і все йде добре, оскільки я впевнена, що їхні серця турбуються".

Софія припускає, що її біологічним батькам з України було страшно.


"Я могла б поговорити з ними і сказати, що почуваюсь чудово і маю велику родину, але ми все одно сумуємо за вами, і гадаю, я хочу спитати, а що було не так, чому ви так боялись мати доньку із синдромом Дауна?" – каже Софія.

Підписуйтесь на Голос Америки Українською у WhatsApp і Viber!

Форум

Відео - найголовніше

Луганська філармонія у Львові. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:48 0:00
XS
SM
MD
LG