Спеціальні потреби

Актуально

"Активи РФ у США вже надходять в Україну" - сенатор Шелдон Вайтгауз. Ексклюзив

Сенатор Шелдон Вайтгауз виступає під час пресконференції демократів у Сенаті, Вашингтон, США

"Україна має отримати усе необхідне, включно із винищувачами", - таку думку в ексклюзивному інтерв'ю для Українського відділу Голосу Америки висловив сенатор-демократ від штату Род-Айленд Шелдон Вайтгауз.

"Спочатку занепокоєння було, що Україна не зможе протистояти наступу РФ, і якщо дати зброю, то вона просто потрапить до росіян. А коли Україна почала перемагати, виникло інше занепокоєння: якщо ми дамо їм надто потужну зброю, вони можуть атакувати Росію".
Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд

Також законодавець виступає за налагодження системи передачі Україні арештованих російських активів. Вайтгауз є співавтором відповідного закону, який вже набрав чинності. За його словами, перші транші від російських активів вже були передані українській владі.

Про нову хвилю російського наступу та стратегію протидії Москві на поточний рік з американським законодавцем спілкувалась журналістка Голосу Америки Катерина Лісунова.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Катерина Лісунова, журналістка «Голосу Америки»: Пане сенаторе, тема, яку зараз усі обговорюють у США, чи підтримуєте ви надання Україні літаків-винищувачів?

Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ від штату Род-Айленд: Я думаю, що партнери, які підтримують Україну, повинні надати усе, що потрібно українцям. Судячи з того, що я чую від наших європейських союзників, винищувачі є частиною цих потреб. І я це однозначно схвалюю.

К.Л.: Чергова хвиля російського наступу на Україну. Яким, на вашу думку, має бути план західних партнерів, Сполучених Штатів і союзників по НАТО, щоб запобігти цьому наступу?

"Американський оборонний істеблішмент був дуже здивований тим, наскільки успішною виявилась Україна".
Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд

Ш.В.: Я думаю, що, озброївши українців, ми зробимо все можливе, щоб запобігти цій атаці. А також треба продовжувати посилювати економічний тиск на Росію та її олігархів. Танки, які вже їдуть, думаю, також будуть корисні. І якщо ми зможемо використовувати артилерію більшої дальності, як системи ATACMS, це також допоможе зірвати цей наступ та обернути його проти росіян. Я думаю, що потенційно це може перетвориться на розгром і відступ російського наступу.

К.Л.: Повернемося на рік назад, за кілька днів до 24 лютого 2022 року. Що ви знали про російське вторгнення на той момент? Які були ваші очікування? Якими були ваші прогнози?

Ш.В.: Перебуваючи на Мюнхенській безпековій конференції ми вже знали, що Росія ухвалила рішення щодо вторгнення в Україну, і що це відбудеться найближчими днями. Про це нам повідомили наші військові. Тож у нас було це усвідомлення. Я вважаю, що тоді мюнхенська група найбільше намагалась переконати всіх у можливості української перемоги.

К.Л.: Виходячи із ваших очікувань та прогнозів, які ви чули, чи здивувала вас українська оборона та бойова відповідь українців?

Ш.В.: Так, я думаю успіх українських військових у прямій воєнній конфронтації був для багатьох несподіванкою, що це не обернулося партизанською війною. Я був одним із тих, хто із самого початку повірив в українську перемогу. Але я думаю, що американський оборонний істеблішмент був дуже здивований тим, наскільки успішною виявилась Україна. Це був не просто потужний протест громадян проти загарбників, це була протидія військових, які вступали у бій з росіянами та перемагали їх.

К.Л.: Ви були в Україні після повномасштабного вторгнення Росії. Чому ви вирішили поїхати?

Ш.В.: Перш за все, щоб запевнити президента та українських посадовців у тому, що попри галас, який лунає від невеликої групи маргінальних республіканців, насправді Україна має сильну двопартійну підтримку Сполучених Штатів. Ми прагнемо продовжити озброювати та підтримувати Україну, а також чинити економічний тиск на Росію.

К.Л.: Що вам найбільше запам’яталось з тієї поїздки?

Ш.В.: По-перше, коли почалась повітряна тривога, ніхто й оком не моргнув, усі були абсолютно спокійні. Ми просто перейшли в іншу кімнату, так ніби нічого особливого не сталося, і продовжили зустріч. По-друге, президент Зеленський демонстрував впевненість і був у дуже бадьорому настрої, це було приємно бачити.

К.Л.: Військова допомога Україні еволюціонувала від джавелінів до систем ППО і танків. Багато українців питають, чому США та союзники не нададуть все необхідне одразу, щоб уникнути такої кількості жертв? Що б ви на це відповіли?

“Ми хочемо для початку визнати групу “Вагнер” терористичною організацією. Якщо ми зможемо досягти цього визнання, то зможемо продовжити тиск, щоб наступним стало визнання РФ державою-спонсоркою тероризму.”
Шелдон Вайтгаус, сенатор-демократ, Род-Айленд

Ш.В.: Оглядаючись назад, справді здається, що якби ми надали різні системи озброєння раніше, це було б на користь усім, на користь України та всього вільного світу. І я не здивуюся, якщо в Пентагоні шкодують про ухвалені тоді рішення. Але перша думка, яка викликала тоді занепокоєння - це що Україна не зможе протистояти російському наступу, і якщо дати українцям більше зброї, то вона просто потрапить до росіян.

А коли Україна почала перемагати, виникло інше занепокоєння: якщо ми дамо їм надто потужну зброю, з великим радіусом дії, вони можуть атакувати Росію. А це, своєю чергою, може спровокувати росіян на розширення війни до розмірів Третьої світової. Я вважаю, що це були два головні застереження на той момент, і українці відповіли на обидва. Вони надзвичайно ефективно сформували свою військову стратегію та стримували свої дії на російській території.

К.Л.: Чи вважаєте ви справедливим наратив про так звану “провокацію Росії”? Зрештою, зараз ми бачимо, що Росія не потребує провокацій для вчинення агресії.

Ш.В.: Це дуже гарне запитання. Зараз точаться активні дебати щодо того, чи слід взагалі приділяти увагу так званим червоним лініям Росії. Чи це лише частина російських погроз, частина російської воєнної стратегії - створювати фальшиві червоні лінії, щоб отримати перевагу на полі бою?

К.Л.: Про визнання Росії державою-спонсоркою тероризму. Цю законодавчу ініціативу презентували як на рівні резолюції, так і на рівні законопроєкту. Але поки ані Конгрес, ані Білий дім, схоже, не бажають робити таке визнання. Як ви думаєте, чому?

“Ми намагаємось пришвидшити процес. Щоб коли російські активи вже були арештовані та стали власністю США, ми мали законні повноваження забрати ці кошти та передати їх Україні”.
Шелдон Вайтхаус, сенатор-демократ від штату Род-Айленд

Ш.В.: Адміністрація обережно ставиться до такого визнання. Щоб знайти альтернативні варіанти, ми хочемо для початку визнати групу “Вагнер” терористичною організацією. Таким чином ми могли б обмежити їхні можливості та застосувати санкції до країн та компаній, які ведуть бізнес з групою «Вагнер». Це наш проміжний крок. Якщо ми зможемо досягти цього визнання, то зможемо продовжити тиск, щоб наступним стало визнання Росії державою-спонсоркою тероризму.

К.Л.: Про важливі законодавчі ініціативи. Одна з них є вашою і вона вже стала законом. Йдеться про арешт активів російських олігархів. Розкажіть більше про те, як це працюватиме.

Ш.В.: Поки що у нас добре виходить заморожувати активи, тобто тримати їх на місці. Але ми менш вправні в арешті активів. Ми намагалися пришвидшити та вдосконалити цей процес, щоб коли ці активи вже були арештовані та стали власністю Сполучених Штатів, ми мали законні повноваження забрати ці кошти та передати їх Україні. Перший транш від цих арештів вже в процесі. Ці кошти проходять процедури в Міністерстві юстиції та Державному департаменті для передачі їх в Україну.

К.Л.: Над якими законопроєктами на підтримку України ви та ваші колеги працюєте зараз? Чи стосується це арешту російських активів, інших ініціатив?

Ш.В.: Ми хочемо продовжити прискорення процесу арешту активів. Олігархи дуже добре вміють приховувати свій зв'язок з активами, але є способи прискорити цей процес. Щоб вони були зобов’язані виступити особисто та заявити про свої претензії, а не ховатися за шарами корпоративних схем.

Це фактично є частиною вже діючого американського законодавства, але ми хочемо застосувати його до активів, які становлять менше ніж півмільйона доларів. Тобто використати ту саму процедуру, яку ми використовуємо проти активів російських олігархів, що становлять понад півмільйона доларів. Тоді ми зможемо опрацьовувати таке майно значно швидше. Швидше арештувати його, конфіскувати та передати кошти Україні.

Журналістка "Голосу Америки" Катерина Лісунова під час інтерв'ю з сенатором-демократом від штату Род-Айленд, Шелдоном Вайтгаусом.
Журналістка "Голосу Америки" Катерина Лісунова під час інтерв'ю з сенатором-демократом від штату Род-Айленд, Шелдоном Вайтгаусом.

К.Л.: Якщо підсумувати цей рік, чи є щось, що, на вашу думку, Сполучені Штати, НАТО та союзники повинні були зробити інакше стосовно російської війни в Україні?

Ш.В.: Я думаю, багато що мало бути інакше. Ми зробили помилку, недооцінивши стійкість та рішучість українського народу й українських військових. А також їхню здатність знаходити рішення навіть у надскладних умовах.

К.Л.: Що б ви хотіли сказати українцям сьогодні?

Ш.В.: Ми знаємо, які страждання вам доводиться проходити. Ми розуміємо, наскільки несправедливими та неправильними є випробування, які випали на вашу долю. Ми шануємо ту ціну людських життів, яку вам доводиться платити у битві між свободою та тоталітаризмом, і ми вас не покинемо.

К.Л.: Чого ви очікуєте від цього року в Конгресі стосовно російської війни?

Ш.В.: Я висловлю свою думку з одним застереженням. Я не експерт, але мені здається, якщо новий великий наступ Росії провалиться. Якщо виявиться, що їм бракує обладнання та матеріалів, що моральний дух їхніх солдатів, якщо їх можна так назвати, продовжить падати, то є дуже висока ймовірність, що краще озброєні українські військові можуть почати потужний контрнаступ, який призведе до незворотної російської поразки. Українці розіб’ють росіян на певних ділянках та повернуть значну частину української території. І тоді ситуація буде такою, що Путін нарешті зажадає справжнього реалістичного миру.

Раніше Голос Америки опублікував ексклюзивні інтерв'ю із сенатором-демократом Крісом Мерфі, з конгресменом-республіканцем Майком Лоулером, співголовами українського конгресового кокусу конгресменом-демократом, Майком Квіглі та конгресменом-республіканцем, Браяном Фіцпатріком.

А також із 52-гою спікеркою Палати представників Конгресу США, Ненсі Пелосі. Остання наголосила, що "Із жаху та розбитого серця народились героїзм та надія. Усі у захваті від надзвичайних людей України: які перед обличчям жахливих випробувань, відмовляються припиняти боротьбу за власну свободу".

Інші ексклюзивні матеріали дивіться незабаром в етерах Голосу Америки та читайте на нашому сайті. Зокрема, інтерв'ю зі співголовою сенатського комітету з міжнародних відносин, сенатором-республіканцем Джимом Рішем та його колегами сенаторкою-демократкою Джин Шагін і сенатором-демократом Діком Дурбіним.

Дивіться також: Сенатор-республіканець Ліндсі Грем про законопроєкт про конфіскацію активів російських олігархів на користь України.

Всі новини дня

Експерти про усунення Маккарті: Ситуація не ідеальна, але сильна двопартійна підтримка України зберігається

Капітолій у Вашингтоні в середу, 4 жовтня 2023 року, коли звільнили спікера Палати представників Кевіна Маккарті з ініціативи крайньоправих республіканців. (Фото: AP/J. Scott Applewhite)

Несподіване усунення з посади спікера Палати представників Конгресу США Кевіна Маккарті викликало побоювання в Україні й серед союзників щодо подальшої допомоги США для українського захисту від російської агресії.

Одна з причин, чому крайньоправі конгресмени наполягали на його відстороненні з посади, стало питання підтримки України, як уже повідомляв Голос Америки.

Водночас американські експерти, з якими спілкувався Голос Америки, вважають, що підтримка України в обох партіях залишається сильною.

Девід Креймер, директор Інституту Джорджа Буша, вважає, що виділення допомоги Україні може уповільнитися, у зв’язку з відстороненням Маккарті, однак, не зупиниться.

“Я думаю, що вона затримається, але врешті-решт, якщо лише не станеться якогось додаткового неприємного сюрпризу, я думаю, що Конгрес проголосує на підтримку допомоги Україні. Багато залежатиме від того, хто буде наступним спікером, коли його оберуть. Пам’ятайте, Кевіну Маккарті знадобилося кілька днів і 15 раундів голосувань, щоб стати спікером. Тому, я думаю, що затримка буде, але, сподіваюся, що ненадовго”, - розповів Креймер.

Водночас експерт визнав, що події у Конгресі й усунення з посади спікера викликають занепокоєння як в Україні, так і серед її союзників, зокрема й у США.

“Але це, безперечно, викликає занепокоєння. І не лише в Україні. Це викликає стурбованість серед наших європейських союзників, бо це викликає питання щодо нашої відданості й непохитності підтримувати Україну”, - додав він.

З Креймером загалом погоджується й Люк Коффі, експерт Інституту Гудзона: “Це не ідеальна ситуація. Але насправді сильна двопартійна підтримка допомоги Україні зберігається, як і підтримка НАТО і трансатлантичної безпеки. Тому на цю мить не варто дуже хвилюватися щодо перспектив, бо ми не знаємо, що станеться”.

Коффі також визнав, що з республіканського боку існує трохи менше ентузіазму щодо збільшення фінансування допомоги Україні, ніж це було на початку війни.

“Але не варто забувати, що іде 20 місяць (воєнного - ред.) конфлікту, і у США – багато внутрішніх проблем. Але врешті-решт Україна має достатньо підтримки з обох боків для схвалення додаткового фінансування”, - додав Коффі.

В публічному і приватному просторі є різні меседжі з цього приводу, а також існують впливові конгресмени, які “дуже публічно ставлять під сумнів потребу продовжувати допомогу Україні, бо вони мають казати певні речі для внутрішньої аудиторії”, пояснює Коффі.

Однак, на його думку, “приватно, вони розуміють важливість, і найімовірніше, проголосують відповідно”.

Промова Байдена про Україну: У Білому домі розповіли деталі майбутнього звернення президента США

Речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр. Фото: AP/Evan Vucci

Речниця Білого дому Карін Жан-Пʼєр розповіла на брифінгу, що президент Байден хоче пояснити американському народові та Конгресу США, наскільки важливо продовжувати надавати Україні фінансову та безпекову допомогу. Коли саме буде звернення президента, речниця не уточнила.

Раніше у середу президент США Джо Байден анонсував, що виголосить велику промову про необхідність продовжувати допомагати Україні.

“Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”, — заявив президент.

Байден заявив, що занепокоєний майбутнім фінансуванням для України на тлі бюджетної кризи й відсторонення спікера Палати представників. Однак за словами речниці Білого дому, президент США вірить у незмінну двопартійну підтримку в Конгресі українського питання.

Жан-Пʼєр наголосила, що більшість законодавців — як у Конгресі, так і в Палаті представників — продовжують підтримувати виділення допомоги Україні, а промова Байдена буде спрямована на те, щоб переконатися, що обидві палати Конгресу дотримуються своєї обіцянки і проголосують за українське питання.

“Ми хочемо переконатися, що наше зобовʼязання перед народом України продовжуватиметься. Було б великою помилкою, якщо ми не продовжимо це робити”, — заявила посадовиця.

Крім цього, речниця висловила занепокоєння невеликою фракцією республіканців у Палаті представників, які “спричиняють хаос”.

Вона також зауважила, президент не надає переваги жодному із потенційних кандидатів на посаду спікера, і що це внутрішнє питання, із яким республіканцям треба розібратися, адже саме вони мають більшість у Палаті представників.

“Американці просто втомилися від внутрішньої боротьби, яку вони зараз бачать у Палаті. Вони хочуть бачити двопартійну співпрацю, і президент готовий це зробити”, — сказала Жан-Пʼєр.

Раніше Голос Америки повідомляв, що тимчасова 45-денна бюджетна резолюція США, ухвалена в останній день фінансового року, не містить додаткового фінансування для України. А звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США викликало ще більше занепокоєння щодо американської підтримки як серед українців, так і серед союзників.

США передали Україні понад 1 мільйон конфіскованих іранських патронів

Ілюстративне фото. Боєприпаси калібру 7,62 мм. Фото: Business Wire/AP

Уряд США передав Україні 1,1 мільйона боєприпасів калібру 7,62 мм, які американські сили конфіскували під час передачі Іраном воєнізованому угрупованню в Ємені.

Патрони для стрілецької зброї були вилучені військово-морськими силами Центрального командування США з транзитного бездержавного судна Marwan 1 торік у грудні. Таким чином Корпус вартових Ісламської революції Ірану намагався допомогти хуситам у Ємені, де з 2015 року триває громадянська війна, в порушення резолюції Ради Безпеки ООН.

У липні через цивільні позови Міністерства юстиції американський уряд отримав право власності на ці боєприпаси.

У повідомленні американського Центрального командування йдеться, що "США зобов'язуються співпрацювати із союзниками та партнерами, щоб протистояти потоку іранської смертоносної допомоги в регіоні всіма законними засобами, включаючи санкції США та ООН і шляхом заборон".

Підтримка Іраном збройних груп загрожує міжнародній і регіональній безпеці, силам США, дипломатичному персоналу та цивільним жителям, додали у документі.

"Ми продовжуватимемо робити все можливе, щоб пролити світло та зупинити дестабілізаційну діяльність Ірану", - підкреслено у повідомленні.

Нагадаємо, заступник речника Державного департаменту США Ведант Пател, коментуючи запитання журналістів про нові моделі іранських дронів та потенційне нарощування їхнього експорту до Росії, напередодні заявив, що будь-який новий прилад, розроблений Іраном, створює потенційний ризик погіршення насильницьких та дестабілізаційних дій, у яких бере участь іранський режим.

Пател додав, що США продовжуватимуть "використовувати наявні інструменти, щоб притягнути іранський режим до відповідальності" у взаємодії з союзниками та партнерами, зокрема, з Європейським Союзом та Німеччиною, Францією та Великою Британією.

«Кроки Путіна схожі на кроки Гітлера». Ексспікер Палати представників Маккарті попереджає про загрози ізоляціонізму в останній промові

Колишній спікер Палати представників Кевін Маккарті покидає робочий кабінет після того, як його було усунено з посади голосуванням Палати представників. 3 жовтня 2023 р. REUTERS/Jonathan Ernst

Колишній лідер республіканської більшості в Палаті представників США Кевін Маккарті після звільнення з посади спікера Палати виступив з промовою, де зокрема висловив занепокоєння довгостроковою перспективою у контексті російської агресії проти України і порівняв Путіна з Гітлером.

“Те, що відбувається дуже нагадує 1930-ті роки. Багато кроків, які робить [президент РФ Володимир] Путін, дуже схожі на кроки Гітлера”, – заявив Маккарті.

Нагадуючи факти з історії, Маккарті сказав, що Гітлер був розчарований програшем Німеччини у війні та, прийшовши до влади, позбавив німців свободи та відновив армію. Це відбувалося всупереч Версальському договору, але інші держави цьому не протидіяли, вони не заважали йому захоплювати інші країни.

Щодо підтримки України Сполученими Штатами, Маккарті сказав, що виступає за озброєння України, яке не означає, що їй треба надавати “готівку”.

Маккарті розкритикував західні країни за відсутність реакції на вторгнення Росії у Грузію та анексію Криму.

Політик також наголосив, що “тепер відбувається дещо навіть гірше за те, що сталося в 1930-х роках”. Бо, так само як Гітлер створив партнерство з Італією та Японією, так Путін, перед тим як напасти на Україну, створив партнерство з Китаєм, Північною Кореєю та Іраном.

“Тож те, що ми зараз зробимо, дуже важливо”, – сказав Маккарті.

Разом з тим, колишній лідер республіканців у Палаті представників підтримав провідний аргумент своїх однопартійців, який вимагає розв'язати проблему контрабанди наркотиків на південному кордоні США з Мексикою, перш ніж розв'язувати проблему війни в Україні.

Дивіться також:

Брифінг. Як відставка Кевіна Маккарті позначиться на Україні?
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

Президент Байден впевнений у двопартійній підтримці України в Конгресі

Президент Джо Байден виступає з промовою в залі Рузвельта Білого дому в середу, 4 жовтня 2023 р., у Вашингтоні. (Фото: AP Photo/Evan Vucci)

Президент США Джо Байден заявив сьогодні, що він знає, що більшість членів Палати представників Конгресу продовжують підтримувати Україну.

Відповідаючи на питання, чи на тлі хаосу у Конгресі його турбує, що він не зможе виконати свої зобов’язання щодо допомоги Україні, Байден зазначив:

“Це турбує мене. Але я знаю, що більшість членів Палати представників і Сенату від обох партій заявляли, що вони підтримують фінансування для України. Дуже скоро я виголошу велику промову з цього питання, і чому це критично важливо для Сполучених Штатів і наших союзників, щоб ми дотрималися свого зобов’язання”.

Усунення з посади спікера Палати представників Кевіна Маккарті у вівторок, спричинене фракцією правих республіканців, стало першим випадком, коли палата усунула свого лідера з посади, яка є другою в черзі після президента після віцепрезидента.

Відставка відбулася через кілька днів після того, як законодавці не включили нових грошей для уряду президента Володимира Зеленського в законопроєкт про бюджет на наступний рік.

Конгрес схвалив 113 мільярдів доларів військової, економічної та гуманітарної допомоги для України після вторгнення Росії в лютому 2022 року, повідомляє Служба досліджень Конгресу.

Пентагон заявив, що у нього залишилося 1,6 мільярда доларів на заміну зброї, надісланої в Україну, не залишилося коштів в рамках Ініціативи сприяння безпеці в Україні (USAI) і 5,4 мільярда доларів США за програмою президентських повноважень, яка дозволяє президенту Джо Байдену, відправляти зброю для України зі складів американської армії.

USAI дозволяє адміністрації Байдена купувати зброю у промисловості, а не брати її із запасів зброї зі складів США.

Республіканці призначили голосування на 11 жовтня, щоб обрати наступника, і мають зустрітися напередодні, щоб почути думку своїх кандидатів.

У повідомленні використано інформацію Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG