Спеціальні потреби

Актуально

Про ядерний шантаж Росії на ЗАЕС – інтерв’ю з дослідницею в Гарварді Мар'яною Буджерин

"Ситуація є надзвичайно небезпечною зараз на ЗАЕС і щодня вона загострюється", – вважає дослідниця ядерної енергетики Гарвардського університету Мар'яна Буджерин. Фото зроблене 9 грудня 2022 року. Фото: Дмитро Мельник, Голос Америки

Українська влада заявляє – шантаж окупаційних сил на Запорізькій АЕС останнім часом загострився у зв'язку з контрнаступом ЗСУ. В Міністерстві енергетики закликали міжнародну спільноту негайно запровадити санкції проти російської атомної галузі, щоб спонукати росіян до перемовин щодо деокупації Запорізької АЕС, адже "всі можливі опції, які були використані, не дають результату". Посилення ядерної риторики Росії свідчить про те, що Кремль не виявляє інтересу у змістовній дипломатії, заявив на засіданні Рабдезу ООН 17 серпня заступник постійного представника США при ООН Роберт Вуд. "Якби Росія була стурбована зменшенням конфлікту та пом’якшенням можливого незаконного використання зброї, вона б припинила цю війну, вивела свої сили, а не посилювала ядерну риторику, ракетні обстріли, порушення прав людини та резолюцій Ради Безпеки ООН і Статуту ООН", - вказав американський дипломат.

Про небезпеку атомної катастрофи, песимістичні сценарії та санкції проти атомної галузі Росії журналіст Української Служби Голосу Америки Олексій Коваленко поспілкувався з дослідницею атомної енергетики Гарвардського університету Мар'яною Буджерин.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Олексій Коваленко: Нещодавно були повідомлення, що через дії російських сил на четвертому енергоблоці ЗАЕС стався витік води. Наскільки небезпечною є ситуація з точки зору технічного обслуговування ЗАЕС?

Мар'яна Буджерин: Ситуація є надзвичайно небезпечною зараз на ЗАЕС і щодня вона загострюється. Зокрема, з двох причин. Перше те, що ви згадали, обладнання не отримує належного догляду, не отримає належних компонентів.

Ситуація є надзвичайно небезпечною зараз на ЗАЕС і щодня вона загострюється.
Мар'яна Буджерин

Друга причина – це критичний брак персоналу. Дуже багато персоналу [потрібно для обслуговування], це висококваліфіковані фахівці, ліцензовані нашим українським регулятором. Багато з них вже виїхало, евакуювалося, багато з них зазнали тортур, знущань з боку російських окупантів. І зараз, наскільки нам відомо, на енергоблоках немає жодного ліцензованого оператора, жодного ліцензованого фахівця, навіть незважаючи на те, що п'ять із шести зараз зупинені, в холодному стані.

О.К.: У липні міністр енергетики України Герман Галущенко заявив, що значно посилився шантаж російських сил щодо ЗАЕС після початку контрнаступу України. Чи бачите ви зараз ризики підриву ЗАЕС?

М.Б.: Ризики підриву існували від того моменту, коли ЗАЕС опинилася в руках російських окупантів. Відповідно, ми бачимо закономірність - відбувається загострення і розігрується ця карта – ядерний шантаж на ЗАЕС російськими окупантами, коли це політично вигідно росіянам.

Росіяни використовують це як політичну карту, як політичний важіль. Нагнітають страхи підриву станції постійно звинувачують, що українці можуть щось робити.

О.К.: Американське ядерне товариство зробило оцінку найгірших сценаріїв для Запорізької атомної електростанції – це бомбардування та навмисний підрив реакторів чи сховища відпрацьованого палива. Відповідно до цих висновків, ці найгірші сценарії не вплинуть на здоров'я людей і це не буде схоже на Чорнобильську атомну катастрофу. На вашу думку, наскільки реалістичні ці сценарії?

М.Б.: Я не цілком погоджуюся з американським ядерним товариством. Все-таки на території ЗАЕС зберігаються тонни ядерного палива. Так, це не буде Чорнобиль. Там інший реактор, ризики дещо відрізняються.

Але незважаючи на це, якщо росіяни захочуть створити інцидент, створити там аварію з викидом радіоактивних речовин, вони, очевидно, можуть це зробити, і можуть зробити це досить легко. Є багато різних систем і вузлів, і арматури, де можна закласти вибухівку.

Але незважаючи на те, якщо росіяни захочуть створити інцидент, створити там аварію з викидом радіоактивних речовин, вони, очевидно, можуть це зробити, і можуть зробити це досить легко.
Мар'яна Буджерин

Якщо вони підірвуть і не дадуть українському персоналу запобігти аварії, то це паливо розплавиться за декілька годин; в стані гарячого зупину, це може бути декілька діб, і тоді воно проплавить контейнер, в якому воно знаходиться, і все це може вийти в ґрунтові води, в ґрунт, і потрапити до Дніпра, потрапити в Чорне море і так далі.

Тобто, навіть якщо, можливо, не буде такого самого вибуху, який був на Чорнобильській АЕС, забруднення навколишнього середовища є дуже можливим і ймовірним варіантом.

О.К.: Нещодавно міністр енергетики в інтерв'ю Голосу Америки говорив, що єдиний спосіб змусити росіян вести перемовини щодо ЗАЕС — це санкції проти атомного сектору. Чи це так, на вашу думку?

М.Б.: Санкції проти атомного сектору, зокрема, Росатому, який є частиною окупаційних сил на ЗАЕС, це звичайно справедлива і доцільна дія з боку міжнародного співтовариства.

Чи змусить це російську владу змінити своє ставлення? Я, звичайно, сумніваюся, що тільки санкції проти Росатому і російської ядерної галузі, якось корінним чином повернуть хід подій.

Ми бачимо, що дії Росії не змінилися, плани не змінилися і після того, коли Захід ввів санкції на газ, на нафту, на інші сектори її економіки. Я думаю, сподіватися на якісь такі політичні чи економічні важелі було б занадто оптимістично.

О.К.: Наскільки Захід зараз все ж таки залежний від російського урану? І чи це є причиною, чому не накладаються серйозні санкції західними країнами на російську атомну галузь?

М.Б.: Росія зараз тримає великий шмат цього ядерного світового ринку, як і уранової руди, десь близько 30%, так і послуги збагачення цього урану і виробництва низько збагаченого урану. Все це десь близько 40-45% світового ринку.

Чи змусить це якось російську владу змінити їхнє ставлення? Я, звичайно, сумніваюся, що тільки санкції проти Росатому і російської ядерної галузі, якось корінним чином повернуть хід подій.
Мар'яна Буджерин

Так сталося вже після розпаду Радянського Союзу з багатьох причин. Зокрема з тих, що це все було набагато дешевше собівартість цього в Росії, аніж в інших країнах, розвинутих країнах.

І тому за ці роки на Заході, зокрема в США, Канаді, Великій Британії, Франції уряди дозволили атрофуватися багатьом потужностям в цій галузі. Це треба відбудовувати, це треба знову перезапускати, це не питання декількох місяців чи навіть декількох років.

Дивіться також: Міністр енергетики Герман Галущенко: Україна не домовлятиметься з РФ про продовження транзиту газу. Інтерв'ю. Відео

Всі новини дня

Вперше в історії США: спікера Палати представників Кевіна Маккарті звільнили з посади

Колишній спікер Палати представників Кевін Маккарті спілкується з журналістами

Крайній правий конгресмен-республіканець Мет Гейтс та його прихильники домоглись звільнення Кевіна Маккарті з посади спікера Палати представників США, зокрема, і через його позицію щодо допомоги Україні.

Голосування за звільнення Маккарті з посади відбулось у вівторок, 3-го жовтня з результатами 216-за та 210-проти. Проти звільнення голосувала більшість республіканців, окрім 8-ми представників крайньоправого крила цієї партії, які власне й вимагали звільнити спікера. Їхні голоси посилила більшість демократів, які партійною лінією підримали звільнення республіканського спікера. Тепер Палата представників має обрати нового спікера. Це перший такий випадок в історії США.

Гейтс проти Маккарті

Клопотання про відставку спікера Кевіна Маккарті вніс його однопартієць, представник крайньо правого крила республіканців, конгресмен від штату Флорида Мет Гейтс. Відповідний запит Гейтс вніс ввечері у понеділок, 2-го жовтня.

Конгресмен-республіканець Мет Гейтс в кулуарах Конгресу США після засідання республіканської конференції в Палаті представників.
Конгресмен-республіканець Мет Гейтс в кулуарах Конгресу США після засідання республіканської конференції в Палаті представників.

Механізм для звільнення спікера, який був однією з умов призначення Маккарті на посаду, дозволяє будь-якому члену Палати представників скликати нові вибори. Також, за процедурою, резолюція про усунення спікера має пріоритет над іншими питаннями.

Так, сам спікер Маккарті був зобов’язаний включити вимогу про власне звільнення до законодавчого розкладу протягом двох днів після подання. Але опублікувавши короткий пост "Давай" у мережі "X", Маккарті поставив відповідний документ на голосування одразу ж наступного дня після його внесення Метом Гейтсом.

Маккарті запевняв, що переживе голосування про звільнення. Він також відкинув заяви про домовленості з демократами про підтримку на голосуванні. За словами Маккарті, перед голосуванням він сказав лідеру демократів в Палаті представників Гакіму Джеффрісу: "Робіть усе, що ви вважаєте за потрібне", - цитує New York Times.

Лідер демократів в Палаті представників Гакім Джеффріс спілкується з журналістами в будівлі Капітолію США
Лідер демократів в Палаті представників Гакім Джеффріс спілкується з журналістами в будівлі Капітолію США

Своєю чергою Джеффріс перед голосуванням заявив, що демократи підтримають звільнення Маккарті: "Ми готові шукати спільну мову на шляху вперед. Але, на жаль, наші крайньоправі колеги-республіканці не виявили бажання зробити те саме. Зараз все залежить саме від Республіканської партії, яка має припинити війну республіканців у Палаті представників. Враховуючи їх небажання раз та назавжди порвати з MAGA-екстремізмом, керівництво Демократичної партії в Палаті представників голосуватиме схвально за пропозицію республіканців про звільнення спікера", - йшлося у офіційному листі-зверненні лідера демократів.

Пізніше абсолютна більшість демократів проголосувала за звільнення Маккарті, доєднавшисть до 8-ми республіканців від крайньо правого крила.

Чому звільнили та як це пов'язано з Україною

Серед названих причин, чому деякі однопартійці домагалися звільнити спікера Маккарті, є співпраця з демократами для погодження короткострокової резолюції про фінансування уряду США, а також відмова блокувати допомогу Україні.

"Увесь цей театр з провалами спікера Маккарті призвів до того, що він об’єднався з демократами, аби ухвалити резолюцію, яка продовжує фінансувати Україну та фінансує втручання Джека Сміта (спецпрокурор - ред.) у майбутні вибори, проти президента Трампа", - опублікував на своєму сайті Мет Гейтс після внесення резолюції про звільнення Маккарті.

У понеділок ввечері, коментуючи журналістам внесення клопотання про звільнення спікера, Гейтс заявив, що його однопартійці не підтримали б пропозицію про відставку, якби спікер розповів їм про "свою таємну угоду з Джо Байденом щодо України", - цитує CNN. Закликаючи проголосувати за звільнення Маккарті в залі Палати представників у вівторок, Гейтс знову згадав про допомогу для Києва, яку крайні праві вимагають зупинити взагалі.

"Мене стурбувало повідомлення про таємну угоду щодо фінансування України, яка дозволила б надати більше грошей для України разом з фінансуванням для нашого власного кордону на півдні країни. Наскільки образливим це має бути для нашої митниці, прикордонників та людей, які страждають через незахищеність кордону, що деякі з моїх колег готові боротися за власний кордон лише за умови, що вони зможуть відправити мільярди доларів в Україну, щоб ті добре профінансували кордон їхньої держави. З мене досить", - заявив Мет Гейтс в залі Палати представників.

Домовленість щодо України

Коментуючи уникнення шатдауну в неділю 1-го жовтня, Президент Джо Байден закликав Маккарті та інших республіканських лідерів виконати своє зобов’язання про окреме голосування щодо фінансування для України.

Президент США Джо Байден виступає в коледжі принца Джорджа в місті Ларго, штат Меріленд.
Президент США Джо Байден виступає в коледжі принца Джорджа в місті Ларго, штат Меріленд.

"Сподіваюся, мої друзі з протилежної політичної гілки дотримаються свого слова про підтримку України. Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні", – сказав Байден і додав: "Ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана".

На уточнююче запитання журналістів, чи довірятиме Байден Маккарті, коли "прийде час наступної угоди", Байден відповів: "Ми щойно уклали угоду про Україну. Отже, побачимо".

Своєю чергою, Маккарті заперечив, що він укладав будь-які сторонні угоди щодо обіцянок виділити фінансування Україні. Але зауважив, що сказав демократам, якщо існуватиме технічна проблема в чинному короткостроковому фінансуванні уряду, яка би заважала передачі вже наявних коштів для Києва, то це можна вирішити, переказує CNN.

"Немає жодної сторонньої угоди. Я не знаю, хто і звідки це бере. Немає жодної сторонньої угоди щодо України", — сказав Маккарті журналістам в капітолії.

Необхідність обрати нового спікера Палати представників США відтерміновує розгляд 12-ти законопроектів про видатки для фінансування уряду США на наступний рік, а також ймовірний розгляд додаткового фінасування для України. Нагадаємо, що резолюція про короткострокове фінансування уряду США відтермінувала потенційний шатдаун до 17-го листопада.

Посада спікера Палати представників США є третьою позицію після президента та віцепрезидента США у черзі на керівництво державою, у разі непередбачуваних випадків, якщо щось трапиться з чинними очільниками країни.

Дивіться також: Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому.

Що буде з фінансуванням для України: деталі з Конгресу та Білого Дому. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:11:32 0:00

Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео

Як реагують у Європі на суперечки у Конгресі щодо підтримки України? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:41 0:00

Представники Європейського Союзу виступили із запевненнями, що будуть і надалі допомагати Україні протистояти російській агресії на тлі ознак ймовірної затяжної війни і політичних суперечок в деяких країнах. Міністри закордонних справ ЄС, щоб засвідчити свою непохитність, вдалися до незвичайної поїздки на нараду 2 жовтня у Києві. За візитом стежив Богдан Цюпин.

Як в Пентагоні реагують на дискусії конгресменів США навколо питання надання Україні нової допомоги? Відео

Продовження забезпечення України боєприпасами та зброєю, які потрібні для захисту її території. Про це президент США Джо Байден зранку 3 жовтня говорив телефоном із союзниками та партнерами, щоб скоординувати підтримку України. У розмові із президентом Байденом взяли участь лідери Канади, Німеччини, Італії, Польщі, Великої Британії, Румунії, Франції, НАТО та Європейської Ради. Більше про американську підтримку Києва розповідає Остап Яриш.

Білий дім: зниження підтримки України може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту

Президент України Володимир Зеленський з президентом США Джо Байденом в Овальному кабінеті Білого дому у Вашингтоні, 21 вересня 2023 року. REUTERS/Кевін Ламарк

Президент США Джо Байден у вівторок зателефонував лідерам країн-союзників у Європейському Союзі та НАТО, щоб запевнити їх, що допомога США Україні продовжуватиметься. Він наголосив, що зниження підтримки може підбадьорити Росію та призвести до розширення конфлікту. Про це на брифінгу в Білому домі у вівторок заявив Представник Ради з нацбезпеки Джон Кірбі.

"Така втрата підтримки змусить Путіна повірити, що тепер він може перечекати нас і продовжувати конфлікт, доки ми, наші союзники та партнери, не згорнемо (підтримку)», – сказав Кірбі. За його словами, такий розвиток подій принесе Путіну перемогу.

Координатор зі стратегічних комунікацій Ради нацбезпеки США Джон Кірбі повторив заяви президента Байдена, який критикував невелику групу республіканців у Палаті представників, які заблокували фінансування України, зазначивши, що більшість республіканців віддані справі підтримки України.

Як повідомляв Голос Америки, пізно в суботу ввечері президент США підписав ухвалений Конгресом законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містив нової допомоги Україні.

Президент США Джо Байден закликав законодавців не допустити призупинення американської допомоги Україні.

Американські сенатори від обох партій після ухвалення законопроєкту про тимчасове фінансування уряду виступили зі спільною заявою на підтримку Києва.

Допомоги вистачить на кілька місяців – Кірбі

На брифінгу Кірбі запевнив, що Україна не матиме перебоїв з постачанням зброї ще принаймні кілька місяців, але він попередив, що кошти можуть закінчитися за кілька місяців, якщо республіканці в Конгресі не ухвалять новий обсяг допомоги для боротьби ЗСУ з російським вторгненням.

"Я думаю, що найближчими тижнями ви побачите відносно послідовну підтримку України з президентських повноважень. Пентагон все ще має у своєму розпорядженні кілька мільярдів доларів, які ще не вичерпалися, і які можна використати з президентських повноважень", – сказав Кірбі у Білому домі.

Він наголосив, що перерв у постачанні немає, але вони можуть настати, якщо Конгрес не встигне проголосувати за виділення додаткових коштів.

"Ми надаємо Україні допомогу в безпеці приблизно кожні два тижні, і я думаю, ви побачите, що так буде і в найближчі тижні. Але за відсутності додаткового фінансування з боку Конгресу, про яке ми просили, так, може настати "важка ситуація", – визнав Кірбі.

Він наголосив, що адміністрація Байдена хоче забезпечити, аби не було "жодних прогалин, щоб ми могли продовжувати цей послідовний процес надання їм підтримки, особливо, коли ми входимо до осені та продовжується контрнаступ".

"Попереду ще близько 6-8 тижнів хорошої погоди, хорошої бойової погоди, і ми хочемо переконатися, що українці зможуть досягти успіху", – наголосив Кірбі.

Хороший дзвінок, єдність союзників і гарантії для України – світові лідери про телефонну розмову з Байденом

Лідери країн світу та міжнародних безпекових органзацій заявили у розмові з президентом США, що готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. AP Photo/Susan Walsh

Лідери низки країн світу та міжнародних безпекових організацій оприлюднили перші підсумки та деталі розмови з президентом США Джо Байденом. Як повідомляв Голос Америки, Джо Байден зранку 3 жовтня провів телефонну розмову із союзниками та партнерами, щоб координувати продовження підтримки України.

“Хороший дзвінок з лідерами НАТО, організований президентом США”, – написав свій відгук про розмову генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у мережі Х (у минулому Twitter).

“Оскільки Росія продовжує свою жорстоку війну, ми всі зобов’язуємося підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно”, – запевнив генсек НАТО.

Президент Європейської Ради Шарль Мішель також заявив, що союзники “єдині”.

Він також додав, що з нетерпінням чекає зустрічі з президентом США Джо Байденом 20 жовтня у Вашингтоні на саміті США-ЄС.

“У ці часи випробувань трансатлантичні дії важливіші, ніж будь-коли”, – пише Мішель у мережі Х.

А метою телефонного дзвінка лідерів G7 та “Бухарестської дев'ятки” він назвав “гарантувати нашу повну підтримку Україні”.

“Ми єдині і готові надати Україні додаткову військову техніку, фінансову та політичну підтримку. Мир і безпека в Україні дорівнює миру і безпеці в Європі”, – заявив Шарль Мішель.

Президентка Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн також наголосила, що підтримка України з боку Європи непохитна.

Посадовиця нагадала про 50 мільярдів євро на макрофінансову допомогу, пов’язану з Планом реформ та інвестицій в Україну, а також 1 мільйон боєприпасів для України, які мають бути доставлені до березня 2024 р., і про дії ЄС щодо забезпечення повної відповідальності за російські злочини проти українців.

В офісі прем’єр-міністерки Італії Джорджії Мелоні заявили по завершенню дзвінка, що Байден “прагне запевнити союзників у продовженні американської підтримки України, з огляду на останні рішення Конгресу США”, інформує Guardians.

Президент Румунії Клаус Йоганніс після розмови твітує: "Ми оцінили ситуацію з безпекою в Чорному морі, зокрема після бомбардування Росією портів України на Дунаї. Подякував США та НАТО за вжиті заходи”.

Румунія, за словами президента, продовжить підтримувати Україну, зокрема щодо транзиту зерна”.

А прем'єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак запевнив, що британці готові підтримувати Україну військовою, гуманітарною та економічною допомогою.

Сунак “окреслив триваючу військову, гуманітарну та економічну допомогу Сполученого Королівства Україні та підкреслив, що ця підтримка триватиме стільки, скільки буде потрібно”, - йдеться у заяві Даунінг-стріт.

“Президент підтвердив рішучу відданість Сполучених Штатів підтримці України стільки, скільки це буде потрібно, як і всі інші лідери, які долучилися до дзвінка", — прокоментував розмову Джон Кірбі, представник Ради нацбезпеки США.

За його словами, лідери обговорили зусилля щодо продовження надання Україні боєприпасів і систем озброєння, необхідних для захисту своєї території, а також продовження зміцнення протиповітряної оборони України, “оскільки вони готуються до нових атак на критичну інфраструктуру”.

Дзвінок відбувся на тлі занепокоєння після ухвалення закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні. Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України, і запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.

Тим часом Пентагон має змогу передати Україні зброї ще на 5,4 мільярда доларів, поки в Конгресі не розглянули запит на додаткове фінансування. Про це Українській службі Голосу Америки повідомили в американському Міноборони.

Більше

XS
SM
MD
LG