Актуально
Обама має припинити скорочення ядерних озброєнь США (світова преса)
У відносинах з Путіним президент Обама повинен брати приклад з президента Джиммі Картера, стверджує Стівен Рейдмейкер у Washington Post. Минулого разу, коли Росія поводилася настільки ж ворожо, за часів «холодної війни», саме Картер зупинив цю агресію, пише колишній помічник державного секретаря з питань контролю за зброєю та нерозповсюдженням ядерної зброї. Після вторгнення Радянського Союзу до Афганістану 1979 року Картер застосував до СРСР санкції, озброїв афганців, які чинили опір загарбникам, і попросив Сенат зупинити виконання угоди про контроль над стратегічними озброєннями.
«Обаму багато критикують за відмову надати Україні засоби для захисту, але його небажання коригувати свою програму контролю за озброєннями під впливом дій Росії – особливо його прагнення будувати «світ без ядерної зброї» – може посилати Росії ще потужніший сигнал про його слабкість і розгубленість у питаннях стратегії. Поза сумнівом, ніхто не може переконливо стверджувати, що [...] Путін – потенційний партнер у розбудові світу без ядерної зброї», – пише автор.
Протягом останніх місяців Москва вже не раз погрожувала світу та Україні застосуванням ядерної зброї та оголосила про розміщення в Криму ракетних комплексів і бомбардувальників, здатних нести ядерну зброю.
«Насправді Путіну програма ядерного роззброєння Обами потрібна тільки як засіб для просування стратегічних інтересів Росії», – стверджує Рейдмейкер.
У 2009 – 2010 роках Обама запропонував Путіну дуже вигідну угоду, згідно з якою США зобов’язувалися скоротити свої стратегічні озброєння, а Росія, яка має менші запаси стратегічної зброї, не повинна була їх скорочувати. Однак Москва упродовж року відмовлялася від цих умов, поки Вашингтон не пішов на додаткові поступки. Натомість у тактичних ядерних боєголовках, які Росія може використати для нападу на союзників США в Європі, вона переважає Штати приблизно вдесятеро, пише автор. Тому незаконні випробування цієї зброї, які Росія здійснює з порушенням договору 1987 року, дуже тривожні.
«Незважаючи на більш ніж достатні свідчення, що Путін не зацікавлений у світі без ядерної зброї, адміністрація Обами вперто намагається просувати програму ядерного роззброєння з Москвою […] Такий ідеалізм перед лицем російської агресії, підкріпленої ядерним арсеналом, лише підтверджує переконання Путіна в тому, що в Обами немає хребта, що протистояти йому», – пише аналітик.
На його думку, Обама, як і Картер, повинен бути жорстким реалістом і зупинити роззброєння, поки Росія не зрозуміє, що через її агресію проти України Штати припиняють скорочувати свій ядерний арсенал, і не почне поводитися краще.
Після війни, яку досі не назвали війною, настало припинення вогню, яке не є припиненням вогню, влучно зазначає The Economist. Щонайменше 331 український військовий і мирний житель загинули за час так званого перемир’я; запеклі бої тривають за Донецький аеропорт і в Дебальцевому. Виконання «мінських домовленостей» між Путіним і Порошенком застрягло, а механізм обміну полоненими – ще один пункт мирного плану, недоопрацьований.
«Офіційні домовленості передбачають обмін «всіх на всіх», але бойовики утримують набагато більше українських полонених, і незрозуміло, які саме полонені підпадають під дію угоди», – пише видання.
А найголовніше те, що сторони так і не погодилися, яким повинно бути майбутнє Донбасу. Обидві готуються до подальших воєнних дій. У невизнаних республіках заявляють, що регіон рано чи пізно увійде до складу Росії, а бойовики, багато з яких походять з територій, звільнених українською армією, прагнутимуть повернути своє житло та майно.
І хоча Порошенко оголосив, що «головна та найнебезпечніша частина війни вже позаду», Путін прагне продовження. Видання прогнозує, що вибори 26 жовтня можуть призвести до хаосу: «Ще один наступ за підтримки Росії на Cході вдарить по довірі виборців до Порошенка та може змістити підтримку на користь націоналістичних партій, що призведе до розколу в парламенті, який виявиться неспроможним здійснювати реформи».
Тим часом Тарас Кузьо у Financial Times стверджує, що результати цих виборів стануть «вінцем» поразки Путіна. Присутність проросійських сил у Верховній Раді різко зменшиться: Партія регіонів тепер має мізерну підтримку, а комуністи взагалі вперше не пройдуть до парламенту.
«Те, що новий парламент буде найбільш проєвропейським, є наслідком хибної стратегії Путіна, який виключив два найбільш проросійські регіони, не зміг створити «Новоросію» та зміцнив український патріотизм серед російськомовних українців», – пише політолог.
Путін зазнав поразки в Україні з п’ятьох причин, вважає він.
По-перше, він не чекав, що українська армія та добровольчі формування дадуть таку потужну відсіч сепаратистам, на порятунок яким довелося прислати російських військових.
По-друге, міжнародні санкції та низькі ціни на нафту протягом 1 – 2 роки дедалі погіршуватимуть стан російської економіки.
По-третє, опитування свідчать, що росіяни, які здебільшого підтримували надання допомоги сепаратистам, все-таки проти відкритого вторгнення в Україну.
По-четверте, стан російських військ відповідає українській армії, оскільки інвестиції в осучаснення першої торкнулися, імовірно, не більше 10% її війська.
І по-п’яте, «Путін завжди плутав «російськомовне населення» в Україні з «росіянами», вважаючи, що це одне й те саме. Він ніколи не міг збагнути, що велика частина українських військових і Національної Гвардії – російськомовні. Так само російськомовними є великі мережі добровольців у сусідніх Харківській і Дніпропетровській областях, які збирають і передають допомогу для українських сил безпеки», – пише політолог.
Крім того, багато раніше нейтрально налаштованих громадян через дії Путіна стали українськими патріотами, і «радянська доктрина про братні український і російський народи незворотньо похитнулася». Підтримка НАТО різко зросла з 30% у 1990-х роках до 50%, і приблизно стільки ж українців підтримують повернення країні ядерного статусу.
Всі новини дня
“Допоміг Україні дати відсіч російській агресії”. Президент Байден вшанував генерала Міллі, який пішов з посади
На церемонії у Вірджинії вшанували генерала Марка Міллі, який залишає посаду очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США. Царемонія відбулась 29 вересня, у п'ятницю.
Міллі після чотирьох років на цій посаді замінить генерал Чарльз Браун. У промовах на честь відставного генерала президент США Джо Байден та міністр оборони США Ллойд Остін говорили про здобутки Марка Міллі на посаді, зокрема – про допомогу Україні дати відсіч російській агресії.
“А тепер згадайте все, що зробили наші військові за час перебування Марка Міллі на посаді голови Об’єднаного комітету начальників штабів. Ми направили світ, щоб допомогти Україні дати відсіч російському імперському вторгненню”, – заявив під час урочистої промови міністр оборони США Ллойд Остін.
Ми направили світ, щоб допомогти Україні дати відсіч російському імперському вторгненнюЛлойд Остін
Міністр оборони США також наголосив, що через глибоке відчуття історії генералом Міллі, він знає, що “майбутні покоління суворо судитимуть нас, якщо ми не зможемо захистити післявоєнний порядок, побудований американським керівництвом”.
За його словами, генерал Міллі не просто вивчав історію, він увійшов в неї. Історія світових воєн та його служби під час війни в Іраку вплинула на політику Міллі, писав про нього оглядач Washintgon Post Девід Ігнатіус, нагадуючи: Міллі — випускник Принстона з енциклопедичним знанням воєнної історії.
“Для мене велика честь бути 20-м головою Об’єднаного комітету начальників штабів. Об’єднані сили, як я вже сказав, є найбільш смертоносними та боєздатними військовими у світі. І наші вороги це знають. Ми підтримали Україну в її боротьбі за свободу проти загарбницької війни Путіна та зміцнили альянс НАТО”, – заявив сам Марк Міллі під час промови.
Президент США Джо Байден наголосив, що генерал Міллі був на посаді голови Об’єднаного комітету начальників штабів під час одного з найскладніших безпекових середовищ, з якими стикався наш світ за довгий час.
“Для нас було критично важливо зміцнити існуючі альянси Америки від НАТО до Індо-Тихоокеанського регіону. США продовжують виводити терористів з поля бою, стояти з українським величним народом, переконуючись, що вони отримують обладнання та підтримку, які їм потрібні для захисту своєї свободи”, – заявив президент США.
Ми підтримали Україну в її боротьбі за свободу проти загарбницької війни Путіна та зміцнили альянс НАТОМарк Міллі
Як раніше повідомляв Голос Америки, остання перед відставкою міжнародна подорож очільника Об’єднаного комітету начальників штабів США генерала Марка Міллі була до німецького Рамштайну на засідання контактної групи з оборони України, де він закликав союзників "підтримувати Україну, доки Путін не припинить необґрунтовану, незаконну та руйнівну війну".
Міллі, який завершує свою каденцію, запам'ятався своєю роллю в зміцненні міжнародного альянсу на підтримку України, суперечливому виведенню військ США з Афганістану, а також своєю позицією в подіях 6 січня 2022 року, коли натовп, невдоволений результатами президентських виборів, пішов на штурм американського парламенту, кажуть оглядачі.
Генерал Міллі назвав штурм на Капітолій атакою на Конституцію США.
"Події 6 січня, на мою особисту думку, були жахливим днем, трагічним днем в історії Америки", - заявив генерал під час розмови з законодавцями. – "Те, що я побачив 6-го, було, м’яко кажучи, тривожним".
Міллі рішуче виступав на користь підтримки України, але "його постійною турботою на посаді було уникнути конфлікту великих сил", - вказує полковник США Девід Батлер, речник генерала Міллі.
Дивіться також: Про Україну говорили на других дебатах республіканців. ЧАС-ТАЙМ
- Джефф Селдин
- Голос Америки
США попереджають про плани Китаю встановити інформаційне панування
Китай інвестує мільярди доларів, щоб змінити глобальне інформаційне середовище і схилити волю багатьох країн на користь Пекіна, вважають американські чиновники.
У звіті, опублікованому 28 вересня Глобальним центром взаємодії при Державному департаменті США, китайський уряд звинувачують у використанні різних тактик з метою створити світ, у якому Пекін явно чи приховано контролює потік важливої інформації.
Мета Китаю полягає в тому, щоб “збудувати інформаційну екосистему, в якій пропаганда та дезінформація Китайської Народної Республіки набирають обертів і стають домінуючими”, йдеться у звіті. “Нестримні зусилля КНР змінять глобальний інформаційний ландшафт, створюючи упередження та прогалини, які можуть навіть змусити країни ухвалювати рішення, що підпорядковують їхні економічні та безпекові інтереси пекінським інтересам”.
Це не вперше, коли офіційні особи США попереджають про спроби Китаю засіяти інформаційне середовище на шкоду Сполученим Штатам та їх союзникам.
У перші місяці пандемії COVID-19 офіційні особи США заявили, що Китай ширше використовує соціальні мережі для поширення дезінформації про походження вірусу.
Всього через рік у своїй щорічній оцінці загроз Офіс директора національної розвідки США заявив, що Пекін “продовжуватиме свої загальнодержавні зусилля з поширення впливу Китаю… і сприятиме новим міжнародним нормам на користь авторитарної китайської системи”.
Офіційні особи США неодноразово попереджали про кампанії впливу Китаю, спрямовані на розпалювання сумнівів щодо виборів у США, при цьому деякі з них висловлювали занепокоєння щодо спроб Китаю вплинути на результати виборів.
У новому звіті Держдепартаменту стверджується наразі інше: зусилля Китаю з маніпулювання інформацією вийшли за межі конкретних кампаній, зосереджених навколо певної теми чи події.
Тобто зусилля Пекіна мають більші амбіції, ніж раніше.
У разі успіху “Пекін сформує здатність створювати інформацію, яку споживають певні групи та навіть окремі особи”, – йдеться у звіті. – "У цьому можливому майбутньому інформація, доступна громадськості, ЗМІ, громадянському суспільству, науковим колам і урядам, коли вони взаємодіють з КНР, буде спотвореною”.
“Ще один інструмент для стримування Китаю”
Китайські урядовці відмовилися коментувати деталі звіту Держдепу. Але в електронному листі до Голосу Америки речник посольства Китаю Лю Пенгуй назвав звіт “лише ще одним інструментом, щоб стримати Китай і підтримати американську гегемонію”.
“Швидкого перегляду його [звіту] резюме достатньо, щоб зрозуміти, про що йдеться: посилення ідеологічної конфронтації, поширення дезінформації та дискредитація внутрішньої та зовнішньої політики Китаю, – сказав Лю. – Ми закликаємо США замислитися про себе, припинити обвинувачувати Китай у так званих “маніпуляціях інформацією”.
У звіті Держдепартаменту сказано, що його висновки ґрунтуються на загальнодоступній інформації, а також на “щойно отриманій урядовій інформації”.
“Залежно від того, як Китай став більш впевненим у своїх силах, він, схоже, розраховував, що може більш агресивно переслідувати власні інтереси”, – йдеться в документі.
Зокрема, у звіті Державного департаменту вказується на багатоаспектний підхід Китаю, який поєднує його експансивні державні ЗМІ, технології стеження, фінансовий і політичний примус.
Результатом цього може стати створення інформаційної екосистеми, в якій боти та тролі, і навіть чиновники, посилюють пропекінські голоси, водночас приглушуючи або пригнічуючи опонентів.
Тим не менш, у доповіді застерігається, що значні зусилля Китаю досі не були спрямовані на досягнення бажаного впливу на західні та західноорієнтовані країни.
“Націлюючись на демократичні країни, Пекін зіткнувся з великими невдачами, часто через негативну реакцію з боку місцевих ЗМІ та громадянського суспільства”, – йдеться у звіті. “Хоча пропаганда та цензура КНР підтримуються безпрецедентними ресурсами, на сьогоднішній день це принесло неоднозначні результати”, – йдеться у документі.
Ця оцінка збігається з висновками Meta, соціальної медіа-компанії, що стоїть за Facebook і Instagram, яка в серпні оголосила про ліквідацію пов’язаної з Китаєм операції з дезінформації, відомої як Spamouflage.
Meta каже, що хоча Spamouflage був “найбільшою відомою кросплатформною операцією прихованого впливу в світі”, Пекін отримав невелику віддачу від своїх грошей.
“Незважаючи на дуже велику кількість облікових записів і платформ, які він використовував, Spamouflage постійно намагався вийти за межі власної (фальшивої) ехокамери”, — заявили у Meta. “Було повідомлено лише про декілька випадків, коли контент Spamouflage у Twitter і YouTube був поширений реальними впливовими особами”.
“Добрий дзвінок для пробудження”
Деякі оглядачі стверджують, що Пекін зробив певний прорив на Заході.
“Найуспішніші зусилля Китаю щодо впливу завжди були меншими за масштабом і більш цілеспрямованими, ніж спроби переслідувати дисидентів і критиків”, – прокоментував Голосу Америки Брет Шафер, старший науковий співробітник вашингтонського Альянсу за забезпечення демократії.
Шафер описав Spamouflage як “хороший тривожний дзвінок”.
“Це нагадало світу, що Китай інвестує час і ресурси, щоб маніпулювати інформаційним середовищем”, - сказав експерт.
Раніше цього місяця у звіті Microsoft припускалося, що китайські зусилля з дезінформації успішно використовували штучний інтелект для створення “контенту, що привертає увагу”.
“Цей відносно високоякісний візуальний контент уже залучив автентичних користувачів соціальних медіа до більш високих рівнів”, – йдеться у звіті Microsoft.
“Користувачі частіше репостили ці візуальні матеріали, незважаючи на загальні показники генерації ШІ (штучного інтелекту)”.
Таке використання штучного інтелекту особливо стурбувало співробітників розвідки США.
“Росія, Китай та інші спробують використати цю технологію”, – сказав генерал Пол Накасоне в Національному прес-клубі у Вашингтоні, коли його запитали про ШІ та майбутні президентські вибори в США. Накасоне очолює Кіберкомандування США та Агентство національної безпеки.
Інші співробітники АНБ бачать, що Китай завойовує позиції та вплив, і готуються використовувати цей вплив у разі потреби.
“Вони мають дедалі більший вплив у глобальному середовищі соціальних медіа”, – сказав Девід Фредерік, помічник заступника директора АНБ щодо Китаю під час вебінару на початку вересня. “Це може дозволити їм проводити дуже широкі інформаційні операції в дуже великому масштабі у випадку конфлікту”.
Евакуація людей з Нагірного Карабаху: деталі конфлікту на Сході. Відео
Офіційний Баку планує повернути етнічних азербайджанців на територію Нагірного Карабаху. Минулого тижня в ході військової операції збройні сили Азербайджану встановили контроль над Нагірним Карабахом.
- Голос Америки
Палата представників США схвалила додаткові 300 мільйонів доларів для України
Палата представників Конгресу США після суперечок та винесення на окреме голосування додаткових 300 млн доларів для Україні врешті схвалила цю статтю бюджету. Додаткові асигнування на допомогу та контроль у сфері безпеки підримали 311 голосів. Проти голосували 117 законодавців.
Ці кошти для військової допомоги були схвалені двопартійним голосуванням, але більша частина республіканців у Палаті представників проголосували "проти" надання їх Україні. Агенція Associated Press називає цю ситуацію “ознакою того, що поглиблюється опір виділенню допомоги Україні” серед республіканців.
В середу, 27 вересня, як повідомляв Голос Америки, у результаті тривалого обговорення у регламентному комітеті Палати представників домовились про винесення додаткової військової допомоги Україні на суму 300 мільйонів доларів на окреме голосування.
Раніше ця стаття витрат - Ukraine Security Assistance Initiative - на тренування українських військовиків та придбання зброї - мала бути частиною законопроєкту про асигнування для Пентагону.
Виділення цих коштів має ще погодити Сенат США.
Тимчасову бюджетну резолюцію потрібно ухвалити до кінця фінансового року, тобто до 30 вересня. Вона забезпечить бюджетне покриття і безперебійну роботу уряду на 45 днів, тобто до 17 листопада.
Тим часом у Конгресі триватимуть ще й довгострокові переговори із затвердження річного бюджету США.
Якщо тимчасовий документ ухвалять, він також забезпечить сталу підтримку України та допомогу постраждалим внаслідок катастрофи у США, допоки не буде ухвалений бюджет на настуний рік.
Припинення американської допомоги мало б руйнівні наслідки і для України, і для альянсу, що її підтримує, про це сказав у четвер, 28 червня, під час слухань у Сенаті кандидат на посаду заступника міністра оборони з питань політики Дерек Шолле. За день до того кілька американських законодавців закликали припинити надання допомоги Україні у військовій сфері.
- Голос Америки
Палата представників США провела перші слухання у справі імпічменту президента Байдена
Конгресмени від Республіканської партії провели своє перше офіційне слухання у справі імпічменту президента Джо Байдена в четвер, 28 вересня. Вони вважають, що члени сім’ї Байденів могли отримувати вигоду від перебування президента Джо Байдена на державній посаді.
"Роками президент Байден брехав американському народу про його обізнаність та участь у корупційних бізнес-схемах його родини. Принаймні десять разів Джо Байден брехав американському народу, що він ніколи не говорив зі своєю родиною про їхні ділові справи. Він збрехав, сказавши американському народу, що між його офіційними державними обов’язками та особистим життям існує абсолютна стіна", - заявив голова комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, республіканець Джеймс Коумер.
Втім, жодних доказів, що президент Байден зловживав своєю посадою, на слуханнях у четвер не представили.
"Для свідчень запросили трьох свідків. Жоден із них не є свідком якогось злочину президента. Жоден із них не є прямим свідком будь-яких подій, пов’язаних з Україною та компанією Burisma, і жоден із них не брав участі у восьмимісячному розслідуванні, під час якого наш шановний голова публічно оголосив, що отримав 100% усього, що просив", - заявив конгресмен-демократ, член комітету Палати представників з нагляду та підзвітності, Джеймі Раскі.
Демократи стверджують, що республіканці розслідують Байдена, щоб відвернути увагу від 91 кримінального звинувачення проти колишнього президента Дональда Трампа.
"Це все про Дональда Трампа — його кампанію та підтримку", - вважає конгресмен-демократ Роберт Гарсія.
Натомість республіканці твердять, що таким чином викорінюють корупцію. Опитування, проведене Associated Press і Центром дослідження зв’язків з громадськістю NORC, показало, що кожен із 3-х американців дуже стурбований тим, чи міг президент Джо Байден вчинити протиправні дії, пов’язані з бізнесом свого сина.
Гантера Байдена звинувачують у кримінальній справі щодо незаконної купівлі та зберігання вогнепальної зброї. Республіканці в Палаті представників намагалися пов’язати роботу Гантера з діяльністю його батька на посаді президента, але вони не надали доказів, які б підтвердили будь-які протиправні дії.
"Давайте отримаємо трохи прозорості. Давайте дотримуватися верховенства права", - закликає конгресменка-республіканка Ліза Маклейн.
Деякі республіканці в Палаті представників висловили сумніви щодо розслідування, заявивши, що воно не відповідає стандартам усунення президента з посади за серйозні злочини та проступки, а інші республіканці визнають, що будь-які спроби імпічменту президента Байдена завершаться в Сенаті США, де більшість складають демократи.
"Ми не очікуємо, що Сенат проголосує за імпічмент", - зазначив конгресмен-республіканець Даррел Ісса.
Якщо законодавцям США до 30 вересня не вдасться досягти згоди щодо пріоритетів фінансування, уряд США припинить роботу 1 жовтня, і слухання щодо імпічменту не можуть бути проведені, доки не буде ухвалено новий бюджет.
Форум