Актуально
Спільний календар зблизить українців по всьому світу – теолог Пол Гаврилюк
У середу 24 травня 2023 року Архієрейський Собор Православної церкви України (ПЦУ) ухвалив рішення перейти на новоюліанський календар, який збігається зі світським календарем, яким користуються українці та решта світу. Перехід має відбутися з 1 вересня цього року, тобто з початку літургійного року, але деяким «окремим парафіям та монастирям, які цього бажають» вирішили дозволити використовувати старий календар.
Таким чином, наприклад Різдво в Україні святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня, як святкували раніше. У лютому 2023 року про перехід на новий календар оголосила Українська греко-католицька церква.
Більшість православних церков перейшли на новоюліанський календар 100 років тому під час Всеправославного конгресу, що проходив у Константинополі у травні 1923 року.
Юліанським календарем, який відстає від світського календаря на 13 днів, продовжують користуватися російська, грузинська, сербська та македонська православні церкви, а також Єрусалимський патріархат. Українська православна церква, яка, на думку української влади, зберігає єдність з Московським патріархатом, поки не відреагувала на повідомлення про календарні зміни, оголошені ПЦУ.
Про те, що означає зміна календаря в Україні, Голос Америки розпитав одного з провідних світових православних теологів, голову Міжнародної православної теологічної асоціації, керівника кафедри теології та філософії ім. Томи Аквінського на факультеті теології університету Сент-Томас, у місті Сент-Пол, що у штаті Міннесота, Пола Гаврилюка.
Пол Гаврилюк народився в українській столиці, у Києві, він вивчав фізику в Московському фізико-технічному інституті в Росії. Він був одним із перших учених із колишнього Радянського Союзу, які приїхали до Сполучених Штатів, щоб навчатися теології, дисципліни, якої не існувало в СРСР. Гаврилюк - історик і богослов східного православ’я, він спеціалізується на ранньохристиянській теології та російській релігійній думці.
У 2017 році він заснував і очолив Міжнародну православну богословську асоціацію (IOTA), яка стала форумом для понад 2-х тисяч православних учених із 44 країн. З початком широкомасштабної російської агресії у 2022 році професор Гаврилюк створив та очолив фонд відбудови України Rebuild Ukraine.
З Полом Гаврилюком кореспондентка Голосу Америки Наталка Чурікова зв’язалася по Zoom відразу після оголошення ПЦУ про календарну зміну.
Розмова відбувалася англійською мовою, вона була перекладена, скорочена та відредагована для ясності та плинності.
Наталка Чурікова, Голос Америки: У вас є дуже широке бачення різних думок, представлених у православних спільнотах різних країн. Що означає для православного світу, коли одна з найбільших православних церков у світі переходить на новий календар, адже нічого подібного не було протягом останніх 100 років?
Пол Гаврилюк, теолог: Так, я погоджуюся, зміна календаря є великою подією, тому що вона впливає на ритм нашого життя, оскільки наше життя набагато більше формує свято, яке ми святкуємо, ніж, наприклад, те, що ми чуємо в церкві в неділю чи в університеті коли-небудь у нашому житті. Тому це суттєва зміна.
Основне значення цієї зміни полягає в тому, що тепер Православна Церква України приєднається до всесвітньої православної спільноти, в якій більшість церков уже використовують новий календар, так званий григоріанський календар. І так, наприклад, Грецька Церква живе за новим календарем, Вселенський патріархат, більшість церков у Сполучених Штатах, більшість інших країн перебувають на новому календарі. Якщо я не помиляюся, то Сербія, Грузія і Московський патріархат – це три церкви, які залишилися на юліанському календарі.
Зміна не має абсолютно ніякого теологічного значення, бо пов’язана лише з точністю вимірювання часу.
Але я вважаю, що є важливий елемент у тому, щоб святкувати Різдво перед Новим роком бо для більшості християн, чи ви православні, чи ви католик, чи протестант, це означає, що наголос припадає саме на день Різдва. Бо тоді Різдво не є якимось відголоском святкування Нового року.
І це особливо важливо для християн, які вийшли з так званої радянської ситуації, тому що впродовж довгого часу політика комуністичної партії та творців Радянського Союзу полягала в тому, що ці світські свята повинні затьмарити релігійні.
Н.Ч.: На тлі російської агресії цей перехід розглядають також і як політичний крок. Росія залишається на старому календарі. Україна пристосовується до новоюліанського календаря, який на відміну від григоріанського календаря, використовується в католицькому світі. Тож наскільки це політичний крок?
П.Г.: Так, на практиці, справді, новоюліанський календар це і є григоріанський календар, за винятком, хіба що Великодня, дату якого інакше обчислює православний світ. А також ідеться про деякі свята, які залежать від Великодня, наприклад П’ятдесятниця, яку ми будемо святкувати незабаром. Також тому, що вона залежать від дати Великодня.
До війни ми б сказали, що ця церква просто приєднується до решти християнського світу у святкуванні Різдва чи інших свят. А сьогодні, звісно, також потрібно думати про бажання відрізнятися від церкви держави-агресора
Так, цей крок, безперечно, має політичні наслідки. І я думаю, що ще до війни ми б сказали, що ця церква просто приєднується до решти християнського світу у святкуванні Різдва чи інших свят. А сьогодні, звісно, також потрібно думати про бажання відрізнятися від церкви держави-агресора.
Дуже прикрим фактом історії залишиться те, що значна кількість священнослужителів Московського Патріархату в Україні були і залишаються колаборантами. Ми чи не щодня отримуємо інформацію про ці прикрі випадки. І, очевидно, це вже не питання свободи віросповідання. Це справді фундаментальне питання безпеки держави.
Тож цей крок є наближенням до Європи і, відверто кажучи, наближенням до решти християнського світу. З іншого боку, це крок, який матиме ефект ізоляції російської держави і, звичайно, російської церкви, яка, по суті, є органом російської держави, бо вона вона жодним чином не є незалежною від російської держави. Це ще більше ізолює її від решти світу.
При чому йдеться про самоізоляцію. Не Україна її створює, Росія сама обирає ізоляцію.
Кремль має на меті розділити церкви, щоб вони не могли спільно діяти проти війни
Н.Ч.: Як ви думаєте, враховуючи ситуацію, в якій зараз перебуває Українська православна церква Московського патріархату в Україні, чи не призведе цей крок до розколу православних усередині самої України?
П.Г.: Очевидно, що церква вже розділена, тому що Кремль має на меті саме розділити церкви, тому що поки церкви будуть розділені, вони будуть витрачати значну кількість часу та ресурсів, а їхні лідери будуть протистояти одне одному, а не допомагати у зусиллях порятунку від війни.
Бо церква як інституція високої довіри має неймовірний потенціал у наданні допомоги людям у часи великої потреби та у часи великих страждань.
Тож завданням Кремля є посіяти насіння розколу там, де він має можливість це зробити. Навіть тут, у Сполучених Штатах є ці абсолютно безглузді проекти (йдеться про пропагандистські проекти Православної церкви у США, близької до Росії, про які повідомляють оглядачі у США - ред.) – спроби "відокремити" штат Техас від решти Сполучених Штатів, чи Каліфорнію, чи Аляску.
Політика Росії, загалом кажучи, створює розбрат в решті світу, будь то Європейський Союз чи Сполучені Штати чи Китай, чи будь-де ще. А з іншого боку, вона запобігає федералізації в самій Росії.
І тому, якщо вона може використати церкви в Україні як засоби розбрату всередині країни, це, очевидно, служитиме також її військовим цілям і, зрештою, її головній меті, якою є розширення Російської імперії до тих меж, які їй дозволяє її уява.
І тому, я дивлюся на ці розколи, на цей поділ передусім як на проект, який здійснює держава-агресор.
Тому я підтримую той крок, який зробив Екуменічний патріархат, який допоміг створити Православну церкву України, а вірніше, нормалізувати її статус. Тож статус ПЦУ уже нормалізовано, хоча Кремль і московська сторона продовжують поширювати пропаганду, що Православна церква України якась неканонічна. Це просто абсурд.
Коли церква тут, у Сполучених Штатах і церква в Україні житимуть за тим же календарем, це ще більше зблизить українців в Україні та в діаспорі
Н.Ч.: Як це рішення у Києві вплине на православні громади в Сполучених Штатах? Ми знаємо, що більшість українських православних громад належать до Константинопольського (Екуменічного) Патріархату. Чи вони збираються переходити на новий календар разом з українською церквою? Бо досі для них робили виняток, адже Константинопольський патріархат користується новим календарем.
П.Г.: Думаю, що зв’язки між спільнотою діаспори в Північній Америці, в Штатах, в Канаді та в Україні зміцняться, тому що дотримуватися одного календаря, синхронізувати свої годинники таким чином, це є важливий крок, і емоційно, і духовно.
Думаю, це буде дуже зворушливо для людей, і тільки посилить зв’язки, які вже були міцними. Бо діаспора активно бере участь у наданні допомоги у час війні і ці зусилля є масові. Навіть моя власна некомерційна організація Rebuild Ukraine зібрала понад півмільйона доларів на медичну допомогу, на основні засоби, які необхідні, а також для біженців, для дітей, особливо для навчання та реабілітації дітей, які є внутрішньо переміщеними особами.
Коли церква тут, у Сполучених Штатах і церква в Україні житимуть за тим же календарем, це ще більше зблизить українців в Україні та в діаспорі
І це лише одна маленька некомерційна організація, крапля у потоці гуманітарної підтримки, яку українська діаспора надає Україні. Тому я думаю, коли церква тут, у Сполучених Штатах і церква в Україні житимуть за тим же календарем, це ще більше зблизить українців в Україні та в діаспорі.
Також це допоможе уникнути плутанини, коли одні святкують Різдво, а інші в цей час уже мають Водохреща. А так всі разом будуть святкувати і Різдво, і Водохреща, і інші свята.
Н.Ч.: Перехід на новий календар 100 років тому призвів до розколу, наприклад, у Греції досі існують громади старостильників, які відмовляються приймати новий календар. Чи ви побоюєтеся, що і в Україні з’являться дисидентські парафії, які триматимуться старого стилю, відмовлятимуться переходити на новий календар?
П.Г.:. Я, взагалі кажучи, не думаю, що в керівництві Православної Церкви України є такі фундаменталісти, бо це, безумовно, дуже вузьке бачення традиції.
Бо абсолютно фундаменталістським є переконання, що 7 січня є більш священним, ніж, наприклад, 25 грудня. Я думаю, що це неправильний підхід до часу, тому що Бог може освятити будь-який час у цьому сенсі.
З іншого боку, я не виключаю, що можуть бути розкольницькі групи, хоча мені здається, що вони будуть викликати більше журналістський інтерес, ніж богословський.
Сьогоднішній час диктує перехід на новий календар. Я думаю, що це мудра річ
Я думаю, що в довгостроковій перспективі новий календар буде сприйнятий. Дійсно, у православ’ї є фундаменталістські течії, які уявляють православ’я як щось абсолютно незмінне: що світ мінливий, сповнений невизначеності, а у православ’ї є стабільність, впевненість у тому, що нічого не змінюється. Але це міфологія, тому що суть віри не в тому, чи вона абсолютно незмінна. Питання в тому, чи залишаєтеся ви вірними божественному одкровенню, даному у Христі, відкритому Богом.
А вірність сама по собі є дуже динамічною, і вона приймає форми, які диктуються часом і простором. І я думаю, що сьогоднішній час диктує перехід на новий календар. Я думаю, що це мудра річ.
Н.Ч.: Православна церква України виглядає як дуже динамічна церква, чи може вона зіграти модернізаційну роль у всьому православному світі?
П.Г.:. Я думаю, ми вже це бачимо. Отже, наскільки я знайомий з цим керівництвом і навіть з його пасторами, я думаю, що вони вже продемонстрували, що вони рухається в напрямку модернізації. Оновлюються церковні структури, навчальні ресурси. І я вважаю, що освіта та формування нового духовенства є тут справді вирішальним елементом.
Також ПЦУ демонструє моральну чіткість – вона є на стороні свого народу, який піддається щоденним смертоносним нападам, у яких гинуть сотні людей. Натомість УПЦ (МП), яка далі перебуває у полоні міфу «русского мира», цієї чіткої позиції немає. Вона хоча і засудила війну, але зробила досить пізно. В її позиції є багато неоднозначності, що неприпустимо, коли країна зазнає такої страшної атаки, і втрачає стільки життів.
Дивіться також:
Всі новини дня
Канабіс — задля України. Фестиваль у Колорадо для підтримки України. Відео
Канабіс — задля України. Такий фестиваль нещодавно пройшов в Колорадо. Це перший американський штат, де дозволити вирощувати, продавати та вживати марихуану не лише в медичних цілях.
Спікер Маккарті: "Зеленський наш президент?" Візит на тлі суперечок у Конгресі. Що законодавці розповіли Голосу Америки?
Президент України Володимир Зеленський у четвер, 21-го вересня, зустрінеться із законодавцями у Конгресі США.
Це буде його другий візит до Капітолія за час широкомасштабної російської агресії. І якщо перший його виступ перед двома палатами американських законодавців оглядачі називали історичним через безпрецедентну підтримку України, то нинішній візит на Капітолійський пагорб обіцяє бути набагато складнішим – думки багатьох законодавців розділилися щодо збільшення допомоги, їх також турбує, чи Україна зможе перемогти, чи використовує допомогу відповідально. Також дається взнаки початок президентських перегонів.
На думку оглядачів, загострення політичної боротьби може загальмувати ухвалення рішень щодо збільшення військової допомоги Україні, про яке просить адміністрація президента Джо Байдена.
Український лідер прибув у Вашингтон в середу ввечері, щоб провести низку зустрічей з американськими законодавцями на Капітолійському пагорбі вже у четвер вранці.
Згідно з розкладом, о 9:00 ранку Зеленський матиме зустріч із законодавцями Палати представників, перемовини триватимуть годину та відбуватимуться у закритому форматі. Після цього, орієнтовно о 10:00, Зеленський відправиться на закриті перемовини із сенаторами. Вже після зустрічей у Конгресі український лідер матиме перемовини із президентом США Джо Байденом у Білому домі.
Адміністрація просить додаткової допомоги для України, у Конгресу сумніви щодо вже наданої
Візит Зеленського відбувається на тлі запеклих дискусій у Конгресі США щодо погодження бюджету. Законодавці мають проголосувати 12 законопроєктів про видатки, до початку нового фінансового року, який настає 1-го жовтня.
Серед них зокрема, оборонний бюджет США, в якому прописано 300 мільйонів доларів на допомогу Україні, та запит президента Байдена про додаткове фінансування, яке включає в середньому 24 мільярди доларів для України. Якщо політикам не вдасться подолати суперечки до крайнього терміну, то уряд опиниться в ситуації "шатдауну", коли всі державні кошти буде заблоковано.
Нинішній законопроєкт про тимчасове фінансування уряду в Палаті представників не включає додаткове фінансування для Києва, про яке просить Білий дім.
Який план перемоги? Я думаю, це те, що американська громадськість хоче знатиКевін Маккарті, спікер Палати представників
А спікер Кевін Маккарті напередодні візиту Зеленського заявив, що його більше цікавить, куди пішла вже виділена допомога, і жодних обіцянок про наступну допомогу він не робив.
"Зеленський обраний до Конгресу? Він наш президент? Я не думаю, що я маю бути відданий будь-чому. У мене є питання щодо того, де звітність про гроші, які ми вже витратили? Який план перемоги? Я думаю, це те, що американська громадськість хоче знати. Те, що зробила Росія, вторгшись, це неправильно, ці звірства, ми хочемо переконатися, що це закінчиться. Але я також завжди казав із самого початку, незалежно від того, про яке питання йдеться, я хочу відповідальності за усе, на що наші працьовиті платники податків витрачають свої гроші", - заявив спікер Маккарті американським журналістам у Конгресі.
Конгресова кореспондентка української служби Голосу Америки, Катерина Лісунова ексклюзивно поспілкувалась із американськими законодавцями Палати представників щодо їхніх очікувань від прийдешньої зустрічі із Володимиром Зеленським.
Коли Зеленський розмовлятиме з Конгресом, він повинен розуміти, що є спротив допомозі, що багатьох людей турбують питання підзвітністю їхніх грошей, куди вони використовуютьсяРіч Маккормік, конгресмен-республіканець
Так, за словами конгресмена-республіканця від штату Джорджія, Річа Маккорміка, український лідер має розуміти, що він зустрінеться із Конгресом в якому зараз активно лунають голоси проти продовження допомоги Україні, і саме Зеленський має переконати їх, що гроші витрачені на допомогу Києву не марні.
"Коли Зеленський розмовлятиме з Конгресом, він повинен розуміти, що є спротив допомозі, що багатьох людей у Республіканській партії, ймовірно також в Демократичній партії турбують питання підзвітністю їхніх грошей, куди вони використовуються. Він повинен надати вагомі аргументи щодо такої підзвітності. Зараз ведеться багато розмов, щодо цінності наших грошей. Я особисто дуже підтримував наші зусилля в Україні. Я наполягав, що ми маємо допомагати більше. Ми все іще маємо танки Abrams, готові до застосування", - заявив республіканець Маккормік, українській службі Голосу Америки.
Сам Маккормік вважає, що США мають продовжити допомогу Україні та довести справу до кінця.
"Навіть будучи наймогутнішою країною у світі, США не досягли успіху у війнах у В’єтнамі, Іраку та Афганістані, тому що у нас не було достатньо потужностей. Ми повинні дати українцям такий потенціал потужностей, якщо вони збираються виграти, якщо вони збираються досягти успіху", – сказав конгресмен.
Він додав, що українці "вже зробили чудову роботу зупинивши наступ", але їм ще потрібно довести, що вони можуть перемогти.
"Ми хочемо, щоб вони перемогли. Це означає, що він (Зеленський, – ред.) має навести таку аргументацію, яка пояснить людям, чому його країна потребує підтримки. Так само як і будь-які американські військові, вони (українці ред.) не зможуть досягти успіху, пройшовши лише половину шляху. Нам потрібні запевнення, щоб переконатися, що ми завершимо почату роботу", – додає Маккормік.
Ми маємо показати потужну двопартійну підтримку, що ми їх підтримуємо, що ми продовжимо підтримувати їх необхідними ресурсами, що вони повинні виграти цю війну і що ми пишаємося нимиПет Раян, конгресмен-демократ
Тим часом конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк, Пет Раян сподівається, що візит президента України стане приводом для конгресменів та сенаторів продемонструвати підтримку США.
"У Сполучених Штатах Америки ми виступаємо за свободу та демократію та проти авторитаризму. Отже, я буду радий почути президента Зеленського. Ми маємо показати потужну двопартійну підтримку, що ми їх підтримуємо, що ми продовжимо підтримувати їх необхідними ресурсами, що вони повинні виграти цю війну і що ми пишаємося ними", – сказав конгресмен-демократ.
Він також наголосив, що дуже розраховує на те, що Зеленському вдасться донести голоси бійців з поля бою, "голоси тих, хто хоробро воює на передовій та їхніх сімей", щоб американські законодавці "не втрачали людяності при ухваленні будь-яких рішень".
"Щоб ми не втратили людяність, ухвалюючи тут рішення. Дехто з моїх колег, мені здається, вже втратив це відчуття. Тож важливо, щоб він (Зеленський, – ред.) нагадав нам про це, і я думаю, що він так і зробить", - сказав Пет Раян у розмові з Голосом Америки.
Натомість інший законодавець, також від штату Нью-Йорк, конгресмен-республіканець Нік Лалота, вважає що США роблять більше ніж країни Європи, коли справа заходить за допомогу Україні.
"Я думаю, що мої виборці хотіли б почути, що європейці повинні робити більше в питаннях, які стосуються Європи. Тягар відповідальності має бути міжнародним, він не повинен лягати в першу чергу на платників податків Сполучених Штатів. І я сподіваюся, що президент Зеленський озвучить цю проблему", - сказав Лалота.
Ми хотіли б почути лише який поступ і які справи станом на заразДжен Кігганс, конгресвумен-республіканка
Його однопартійка, конгресвумен-республіканка від штату Вірджинія, Джен Кігганс вважає, що окрім підзвітності наданих коштів, найважливішими зараз є поточні новини з поля бою.
"Я б хотіла почути, яка ситуація зараз, де саме ведеться бій. А також куди, і це особливо важливо для Сполучених Штатів, витрачаються ресурси. І тільки це, ми хотіли б почути лише який поступ і які справи станом на зараз. Ми хотіли б почути останні повідомлення", - заявила Кігганс.
Погоджується із нею й інший республіканець Майк Галлахер, від штату Вісконсин. За його словами, підзвітність коштів та прогрес на полі бою будуть двома найважливішими темами для погодження майбутньої додаткової допомоги Україні.
"Багатьом законодавцям буде цікаво почути про контрнаступ, про поступ на місцях, перспективи перемоги, а також про те, якими є найнагальніші потреби щодо зброї. Ми також повинні мати гарантії того, що зброя, яку ми надаємо, гроші, які ми надаємо, витрачаються належним чином і відповідально, щоб ми мали підтримку для майбутнього пакету фінансування. Отже, я думаю, що ці два пункти будуть ключовими", - вважає Галлахер.
Президент (Зеленський, – ред.) має запевнити людей, що цю війну можна виграти і що ми допомагаємо йому перемогти, а не просто підтримуємо існування конфліктуСкотт Пітерс, конгресмен-демократ
Демократ від штату Каліфорнія Скотт Пітерс наголошує, що під час зустрічей у Конгресі Зеленський має переконати законодавців, що цю війну дійсно можливо виграти, якщо продовжити підтримку Києва.
"Я вважаю, що американська підтримка України є надзвичайно важливою. Президент (Зеленський, – ред.) має запевнити людей, що цю війну можна виграти і що ми допомагаємо йому перемогти, а не просто підтримуємо існування конфлікту. А також він повинен запевнити нас, що гроші, які ми вкладаємо, як американські платники податків, насправді йдуть на фронт та на пов’язані із цим цілі", - ділиться з Голосом Америки конгресмен Скотт Пітерс.
А от республіканець від штату Канзас Рон Естес вважає, що така зустріч буде корисною представникам обох сторін, як України, так і США. Він вважає, що це буде можливістю особисто порушити питання критичні для партнерів.
"Я думаю, що для нього (Зеленського, – ред.) корисно мати можливість поспілкуватися щодо різних питань, які виникають. Загалом, це добре для обох сторін мати можливість зібратися разом і поговорити про поточні проблеми кожної країни", – підсумував конгресмен, Рон Естес.
Нагадаємо, 21-го грудня 2022-го року український президент виступив з окремою промовою у Конгресі США. Тоді його виступ називали історичним та порівнювали із промовою Вінстона Черчилля.
Дивіться також: Зустріч Маска з Сенаторами США: що було сказано про Україну?
Підсумки друго дня візиту президента України Зеленського до Нью-Йорка. Відео
Президент Володимир Зеленський у своєму виступі у Радбезі, 20 вересня, окреслив пропозиції щодо реформи ООН на основі україської Формули миру. Що він запропонував? Про це та підсумки друго дня візиту президента України до Нью-Йорка - розповідає Ірина Соломко.
Зернове питання. Реакція європейських країн на промову Зеленського. Відео
Польща викликала до МЗС посла України через критику обмежень для українського зерна президентом України. Як відреагували на заяви Києва та Варшави інші європейські країни — Словаччина та Угорщина? Пояснює кореспондент Голосу Америки у Великій Британії Богдан Цюпин.
Тренування на F-16, надання далекобійних ракет та контрнаступ ЗСУ — позиція Великої Британії. Відео
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі прокоментував український контрнаступ, пояснив, чому деякі країни досі сумніваються щодо Надання Україні далекобійних ракет та розповів оновлення щодо тренування українських пілотів на F-16 Британією. Деталі дивіться в інтерв’ю Ірини Соломко
Форум