Актуально
«Це вражаюча статистика». Як українки знаходять роботу та розбудовують економіку Польщі
Вражаючими називає показники працевлаштування українців, які перетнули кордон з Польщею після 24 лютого, старша економістка Світового банку Ріна Бадіанні-Магнуссон, яка займається цим регіоном, в інтерв’ю «Голосу Америки». За даними польського уряду, на початок серпня 390 тисяч новоприбулих українців, що залишилися в Польщі, або близько половини прибулих працездатного віку, вже мали роботу. Експерти, з якими спілкувався «Голос Америки», називають три основні причини, чому ця «криза біженців» швидко наповнила ринок праці Польщі потрібними їй робочими руками.
По-перше, - це високі професійні якості та бажання українців працювати. По-друге, це швидкі дії польської влади, яка усунула бар’єри для працевлаштування українок. І останнє –велика українська діаспора, яка, як на рівні дружньої поради, так й громадських організацій допомагає новоприбулим українкам влаштуватися і знайти роботу. Усе це сприяє зростанню польської економіки. Втім, певні бар’єри до працевлаштування українок залишаються.
Українки готові працювати навіть нижче своєї кваліфікації
В Адміністрації із працевлаштування Малопольського Воєводства із центром у Кракові з «Голосом Америки» діляться результатами своїх досліджень. На основі даних анкет шукачів роботи можна скласти наступний портрет тимчасово переміщеної особи з України в місті Краків, які у квітні становили п’яту частину мешканців міста (потім ця кількість зменшилась).
Це жінка – 95% шукачів роботи складають жінки - у віці 35-44 років. Це найбільша вікова група - 40%. Ця жінка має дітей та вищу (73%) або технічну освіту (52%). І третина з них знає англійську мову.
І аж 93% усіх, хто заповнював анкети для пошуку праці, написали, що вони готові працювати не за фахом. «Більшість громадян України виконує просту роботу, з чого можна припустити, що вони працюють нижче свої кваліфікації», - робить висновок дослідження адміністрації.
«90% або й більше – це жінки, які виконують, так звану жіночу роботу – в установах харчування, в готелях, пошитті одягу, сфері послуг (перукарні, салони краси)», - говорить в інтерв’ю «Голосу Америки» Ян Гоншеніця-Волчак, директор Воєводської адміністрації праці в Кракові.
Втім, зазначає президент науково-дослідного інститут у Варшаві Wise-Europa Мачей Буковськи, якщо раніше українці здебільшого працювали в сільському господарстві, то тепер вони присутні в усіх професіях, включно із тими, що вимагають найвищої кваліфікації.
«(Вони присутні – ред.) більш-менш пропорційно до потреб ринку праці, і навіть серед професій, які вимагають найвищої кваліфікації, такі як лікарі та вчителі. За останні шість місяців кількість (тимчасово переміщених осіб – ред.) серед лікарів та вчителів значно зросла», - каже він.
Для багатьох новоприбулих українок, говорять в інформаційному пункті для іноземців у Кракові, низько кваліфікована праця - лише перший крок.
«Пояснюємо, що навіть якщо ви мали добру роботу і статус у себе на Батьківщині, то тут теж можете знайти, але почніть з того, що простіше, це не вирок. Добрий старт може початися по-різному, навіть з каси в магазині. Підтягнете мову, й життя дасть інші можливості», - говорить Людмила Димітров, координаторка пункту.
Саме так ставиться до своєї ситуації Олена Курта, яка викладала право та писала дисертацію в місті Горлівка, Донецької області, а пізніше, вже у Кривому Розі, відкрила дитячий садок і працювала у ньому директоркою. Сьогодні жінка заробляє на життя прибиранням в готелі.
«Хочу вивчити мову та знайти собі якусь іншу справу. Я ще не вирішила, ким я хочу стати. Починаю все з початку. Мені ще важко, тому що я в школі вивчала французьку, а всі хочуть англійську. Не розумію ні польської, ні англійської, але починаю вчити», - говорить жінка.
Від викладачки права до прибиральниці: Історія родини, яка вже втретє починає своє життя спочатку через вторгнення Росії. Відео
Інша українка, із села Ліпці під Харковом, поки що шукає роботу. Тетяні Потаповій - за 60, вона - хімік за освітою та усе життя працювала в лабораторії. Але жінка практично з першого дня, як приїхала до Кракова, пішла на курси польської мови, та готова влаштуватися нянею чи консьєржкою.
«У мене немає захмарних мрій. Я так собі уявляю, що це може бути якийсь інститут, де я працюю консьєржкою на прохідній. Така в мене мрія. Погоджуюсь навіть у крамниці, але бажано не в продуктовій», - говорить жінка.
У Світовому банку звертають увагу на високу готовність українців працювати – за фахом чи ні.
«Ми побачили велику готовність працювати і шукати роботу серед тих, хто приїжджав до Європи. Близько 20% людей уже у квітні та травні повідомили, що вони працюють, а ще 50% - що хотіли б працювати та активно шукають роботу», - говорить Бадіанні-Магнуссон.
Польська влада зреагувала миттєво
Ще 12 березня 2022 року польський парламент ухвалив закон про допомогу громадянам України у зв’язку з триваючим вторгненням Росії в Україну. Цей закон надає тимчасово переміщеним особам з України право легально перебувати у Польщі протягом 18 місяців, доступ до системи охорони здоров’я, освіти та соціальних послуг, а також – до ринку праці. Для цього необхідно подати заявку на номер PESEL, щось на зразок ідентифікаційного коду в Україні.
«Якщо ви хочете працювати в сфері послуг, це дуже легко. Вам потрібно знайти роботу, а потім ваш роботодавець має заповнити документи. Лікарям, стоматологам, медсестрам потрібен диплом, щоб працювати. Це трохи складніше, але й тут перешкоди здебільшого знято. Це саме стосується вчителів», - говорить Буковськи.
Українцям допомагають знайти роботу в спеціальних інформаційних центрах. Один з них, спрямований на роботу із іноземцями, левова частка з яких – українки, - знаходиться у торговому центрі в Кракові.
«У нас є спеціальний консультант з воєводської адміністрації працевлаштування, з якою ми також співпрацюємо. Тож щоденно можна прийти до такого консультанта, зробити собі нове CV, отримати пояснення – як і де шукати роботу, на що звертати увагу, як розмовляти з працедавцями, як має виглядати правильний трудовий договір», - говорить координаторка пункту Людмила Дмитрів.
Допомагають зв'язати працедавців із шукачами роботи та підвищити кваліфікацію українок й у Воєводській адміністрації працевлаштування.
«Ми пристосовуємо наявні програми, які були виключно для поляків, для українців. Сплачуємо 85% за навчання. Це напрямок – «кар’єра», «кар’єра професійна», - говорить Гоншеніця-Волчак.
Бадіанні-Магнуссон вказує на комплексний підхід до полегшення доступу українок до ринку праці.
«Необхідно відзначити польський уряд і суспільство за їхню щедру підтримку населення, яке прибувало, і швидкість, з якою населення, яке хотіло працювати, могло отримати необхідну соціальну підтримку, включаючи освіту, охорону здоров'я, соціальну допомогу та послуги, необхідні для інтеграції на ринок праці», - говорить економістка.
Активна українська діаспора допомагає новоприбулим й з пошуком роботи
Буковськи звертає увагу на ще один аспект. До прибуття нової хвилі тимчасово переміщених осіб після повномасштабного російського вторгнення 24 лютого, до Польщі вже прибували українці, особливо після 2014 року, від початку анексії Криму та агресії на Донбасі.
«Ця ситуація триває не 6 місяців, а вісім років. Але мало хто звертав увагу, тому що мігранти прибували, всі працювали, платили податки. Це не було так раптово та помітно», - каже він. Присутні українці, зайнятість яких на ринку праці він оцінює в 80% від працездатного населення, допомогла абсорбувати раптову і велику хвилю біженців з України.
Фундація «Зустріч», організація українців у Кракові, визначає допомогу із працевлаштуванням в якості одного зі своїх пріоритетів. Її керівниця Александра Запольська розповідає, що вони надають консультації юристів, збирають анкети, які потім передають в Адміністрацію з працевлаштування воєводства, проводять спеціальні заходи.
«Ми робили з фірмою рекрутаційною таке робітниче волонтерство: тобто вони як працівники фірми проводили індивідуальні консультації, прийшло 30 осіб. Це було індивідуально для кожного польською, англійською мовами. І вони були здивовані, якої високої кваліфікації були працівники, які ще не знайшли роботу», - розповідає Запольська.
П’ять бар’єрів для українок на ринку праці
Перший бар’єр, який називають усі, - брак знання польської мови, на вивчення якої йде час.
«Роботодавці можуть побачити досвід і кваліфікацію людей, які перед ними, через CV. Але мовний бар’єр діє як сильне обмеження для їх працевлаштування на рівноцінні роботи в деяких секторах», - говорить Бадіанні-Магнуссон.
Курси польської мови – популярний напрямок допомоги українцям у Польщі. Їх, зокрема, проводить фундація «Зустріч» - окремо для різних вікових груп.
Другий бар’єр – необхідність догляду за дітьми. Майже половина тих, хто прибув з України після 24 лютого та залишився в Польщі, - діти.
«Це близько 600 тисяч дітей. Ці діти, звичайно, потребують піклування, освіти та навчання», - говорить Бадіанні-Магнуссон.
Також вона визначає, що шукачі праці потребують допомоги, аби знайти роботу, яка їм підходить. Запольська погоджується - незважаючи на усі заходи польської влади, досі залишаються невідпрацьованими певні ланцюги між шукачами праці та працедавцями.
«В медичній сфері є велика потреба в медсестрах чи в лікарях, наприклад, психіатрів бракує. І україномовні психіатри також могли б знайти роботу. З іншої сторони, лікарі не знають до кінця, де, куди звертатися, тому що не завжди кожна лікарня в той момент зацікавлена, тобто бракує такої стежки, щоб вони зустрілися. І для висококваліфікованих це одна з таких перешкод», - пояснює вона.
Мені подобається українська частина мене: голлівудський режисер та актор Лів Шрайбер – про допомогу Україні. Інтерв’ю
Світовий банк також визначає, що українські підприємці потребують допомоги із адаптацією до польського законодавства та доступу до фінансів. «Ви можете мати дуже успішний бізнес в Україні і хотіли б перенести ці навички на польський ринок праці», - говорить Бадіанні-Магнуссон.
Запольська вказує на ще одну проблему – невпевненість українців щодо свого майбутнього.
«Велика кількість українців самі не знають, чи будуть повертатися, і в них рішення досить часто змінюється. Спочатку приїжджають з наміром, що будуть повертатися, потім змінюється їхня ситуація в Україні, і вирішують залишитися довше або на постійно», - говорить вона.
Українська праця йде на користь польській економіці
Ці кроки, кажуть економісти, сприяють зростанню польської економіки.
«Згідно із дослідженням Національного банку Польщі, між 2013 і 2018 роками присутність українських мігрантів вплинула на зростання на 0.5% щорічно, сприяючи зростанню приблизно на 13% цього періоду. Крім того, ми провели аналіз поточної кризи і виявили, якщо 500 тисяч українських переміщених осіб будуть успішно інтегровані в ринок праці, ми очікуємо середньострокового впливу на зростання у 1,5%», - говорить Бадіанні-Магнуссон.
Польська економіка «у виграші», говорить Буковськи, навіть враховуючи виплати на допомогу українцям, оскільки мігранти долучилися до ринку праці, де існував і досі існує попит на робочі руки, та сплачують податки.
Чи повернуться ці люди потім в Україну? За словами радника президента України Михайла Подоляка, українці повертатимуться зі звільненням українських територій, ключовим моментом тут стане звільнення Херсону. І саме тому, каже він, важливо закінчити війну правильно, аби Росія не продовжувала становити загрозу українським територіям.
«Якщо буде зрозуміло, що ми витискуємо російську армію до кордонів України, то безумовно люди будуть повертатись, тому що це буде перспективна країна, куди будуть інвестувати. В будь-яку країну, яка виграла війну, будуть багато інвестувати грошей, для того щоб промисловий потенціал був дуже ефективним і дуже перспективним», - сказав Подоляк в інтерв’ю Грузинській службі «Голосу Америки».
На середину вересня, за даними УВКБ ООН, понад 7 мільйонів тимчасово переміщених осіб перебувають в країнах Європи, 1,3 мільйона з них – в Польщі. Від початку повномасштабного наступу, кордон з України до Польщі перетнуло понад 6 мільйонів людей.
Всі новини дня
- Голос Америки
Що означає перемога проросійських сил на виборах у Словаччині
Проросійська антиліберальна партія, що перемогла на парламентських виборах у Словаччині, готова розпочати переговори про створення коаліції для формування уряду, який, ймовірно, приєднається до Угорщини у протидії військовій допомозі ЄС Україні.
Експрем'єр Роберт Фіцо, очільник партії SMER-SD (Курс – соціал-демократія), що набрала майже 23% на виборах, заявив: "Ми не змінюємо того, що ми готові допомогти Україні гуманітарним шляхом... Ми готові допомогти у відбудові держави, але ви знаєте нашу думку щодо озброєння України".
Фіцо сказав, що Словаччина має більші проблеми, ніж питання України, включаючи ціни на енергоносії та вартість життя. Частиною його передвиборчої кампанії стало гасло про відмову надати Україні будь-яку зброю. Словаччина входить у НАТО, але чимало людей там прихильно ставляться до Москви. Також аналітики вважають Фіцо натхненним націоналістичним прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном. Орбан уже привітав його із перемогою.
Словацька ліберальна партія Progresivne Slovensko (Прогресивна Словаччина, PS) посіла друге місце із майже 18% голосів і хоче зберегти курс на підтримку України.
Тож Фіцо може розглядати помірковану ліву партію HLAS (Голос), яка посіла третє місце із майже 15% голосів, як партнера у коаліції. Лідер HLAS Петер Пеллегріні заявляв, що постачання боєприпасів в Україну корисні для оборонної промисловості Словаччини, і партія підтримала позицію ЄС проти вторгнення. Тож в коаліції з HLAS Фіцо може пом'якшити свою риторику, припускають аналітики та дипломати. Також політик не проти членства України в ЄС, хоча й додає, що це не буде швидко.
Словаччина вже пожертвувала Україні більшу частину того, що могла, з державних резервів, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300, і Фіцо не уточнив, чи буде його партія прагнути припинити комерційні постачання з оборонної промисловості.
При цьому раніше Фіцо висловлювався навіть проти транзиту зброї словацькою територією до України, хоча Словаччину й Україну зв'язують залізниці й автошляхи, пише Радіо Свобода. 69 відсотків словаків, згідно з опитуванням, проведеним раніше цього року, вважають, що постачання зброї Україні "провокують Росію".
Фіцо також виступає проти антиросійських санкцій ЄС, кажучи, що вони завдають шкоди словацькій економіці. Лідер SMER-SD різко виступає проти членства України в НАТО і закликає до мирних переговорів України й Росії вже зараз, стверджуючи, що Росія не піде все одного з окупованих територій України, зокрема, з Криму.
Раніше Голос Америки повідомляв, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг висловив впевненість, що Польща, де 15 жовтня також пройдуть парламентські вибори, та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, попри нещодавню різку риторику щодо Києва. "Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив Столтенберг.
Як пише Reuters, уряд на чолі з Фіцо стане сигналом про подальший зсув у Центральній Європі у напрямку проти політичного лібералізму. І цей рух лише посилиться, якщо на виборах у Польщі переможе правляча консервативна партія "Право і справедливість" (PiS).
У статті використано матеріали Reuters
- Голос Америки
Байден: «Я хочу запевнити народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку»
Президент США Джо Байден висловив сподівання, що республіканці дотримаються свого слова щодо підтримки України. Про це він заявив під час прес-конференції в Білому домі в неділю, присвяченій прийняттю закону про тимчасове фінансування уряду США, який не містить нової допомоги Україні.
«Вони сказали, що збираються підтримати Україну в окремому голосуванні, ми ні за яких обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю очікую, що спікер дотримається свого зобов’язання забезпечити затвердження підтримки, необхідної, щоб допомогти Україні, яка захищається від агресії та жорстокості», - сказав президент.
Байден запевнив, що переважна кількість республіканців і демократів як у Палаті представників, так і в Сенаті підтримують Україну в її захисті від російської агресії.
«Проголосуймо за це, і я хочу запевнити наших американських союзників, американський народ і народ України, що вони можуть розраховувати на нашу підтримку... Припиніть грати в ігри, виконайте це».
Він зауважив, що ця угода закінчується через 45 днів: «Відверто кажучи, мені це набридло, мені набридла гра на грані, а також це набридло американському народу».
На питання, що він може сказати президент союзникам США та президенту Зеленському, президент Байден відповів: «Я можу запевнити їх. Подивіться на мене, ми збираємося це зробити. Я не можу повірити, що ті, хто проголосував за підтримку України переважною більшістю в Палаті представників і Сенаті, демократи чи республіканці, з чистих політичних міркувань дозволять, щоб в Україні гинуло більше людей».
Він зазначив, що законодавці мають небагато часу, і це питання є невідкладним. На питання журналістки, чи довірятиме він у цьому спікеру Палати представників республіканцю Кевіну Маккарті: «Ми щойно досягли домовленості по Україні, тож ми дізнаємося».
Як раніше повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден у суботу пізно ввечері підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду (HR 5860), який має на меті запобігти закриттю уряду. Закон, розроблений спікером Маккарті, не включає додаткового фінансування для України. Відсутність нової допомоги для України в цьому документі викликало гостру критику низки законодавців від обох партій.
- Голос Америки
Сунак: Велика Британія зараз не планує надсилати військових в Україну
Прем’єр-міністр Великої Британії Ріші Сунак заявив, що немає найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши коментарі свого міністра оборони про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні, повідомляє Reuters.
Британський міністр оборони Ґрант Шаппс, який був призначений на цю посаду минулого місяця, заявив в інтерв’ю газеті Sunday Telegraph, що він хоче спрямувати в Україну військових інструкторів, у додаток до навчання українських збройних сил у Великій Британії та інших західних країнах.
Через кілька годин після публікації цього інтерв'ю Сунак заявив, що найближчим часом не планується відправляти британські війська в Україну.
«Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні», — сказав Сунак журналістам на початку щорічної конференції правлячої Консервативної партії в Манчестері.
«Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті», - сказав Сунак.
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв у неділю заявив, що будь-які британські солдати, які навчають українських військових в Україні, будуть законними цілями для російських військ.
З початку 2022 року понад 23 тисяч українських військових пройшли бойову підготовку на військових базах по всій Великій Британії, отримавши навички поводження зі зброєю та надання першої допомоги на полі бою. На початку цього року британський уряд зобов’язався навчити ще 20 тисяч новобранців.
В інтерв’ю Sunday Telegraph Ґрант Шаппс сказав, що є можливість запропонувати військовий вишкіл в Україні після обговорення в п’ятницю з британськими військовими.
«Сьогодні я говорив про те, щоб згодом наблизити навчання до України і фактично здійснювати в Україні також», — сказав міністр.
Він додав, що британським оборонним компаніям варто розглянути питання про створення виробництва в Україні.
«Зокрема на заході країни, я вважаю, що зараз є можливість принести в країну більше речей, а не лише навчання. Наприклад, ми бачимо, як BAE починає виробництво в країні, — сказав він про провідного британського виробника оборонної та аерокосмічної продукції. — Я дуже хочу, щоб інші британські компанії також зробили свій внесок, роблячи те ж саме».
Як повідомляв раніше Голос Америки, міністр оборони Ґрант Шаппс 28 вересня перебував у Києві, де провідною темою переговорів назвали подальшу підтримку України у війні проти російської агресії. В делегації з Лондона був також чільний британський командувач адмірал Тоні Радакін, який згідно з офіційним повідомленням сказав, що на зустрічах «обговорювали нові зобов’язання щодо військової допомоги, які були заявлені минулого тижня в Рамштайні».
- Голос Америки
Законодавці від обох партій закликають продовжити фінансову допомогу Україні
На тлі прийняття закону про тимчасове фінансування уряду, який не містить нової допомоги Україні, законодавці від обох партій закликали колег продовжити фінансову підтримку України.
«У питанні підтримки США доблесних людей і сил, які борються за свободу в Україні, Група підтримки України в Палаті представників підтримує вас», - йдеться у заяві, наданій Голосу Америки, засновниці та співголови Групи підтримки України в Палаті представників конгресвумен-демократки Марсі Каптур.
«Переважна більшість членів Палати представників повністю підтримують Україну - насправді 82% - виходячи з останніх голосувань лише цього місяця на підтримку допомоги Україні. Я, разом із представниками нашої Групи підтримки України, повністю підтримую прагнення України до територіального суверенітету, незалежності та приєднання до західної спільноти демократичних націй», - йдеться в заяві.
«Ми маємо намір забезпечити, що в майбутньому американський народ через Палату представників висловить волю на підтримку України. Свобода означає ніколи не здаватися, і Група підтримки України ніколи не піддасться примхам екстремістської меншості, яка обирає тиранію замість свободи», - зазначила Марсі Капутр.
Співголова Групи підтримки України в Конгресі Майк Квіглі назвав закон про тимчасове фінансування уряду перемогою для Путіна та закликав «виправити цю помилку».
«Боротьба в Україні – це наша боротьба, і будь-хто, хто намагається стверджувати, що вибір повинен бути зроблений між Україною та американським народом, презентує фальшиву дилему. Захист України є нашим національним інтересом», - йдеться у заяві Квіглі, наданій Голосу Америки.
Лідер республіканців у Сенаті США Мітч Макконнелл, звертаючись до колег в Сенаті, заявив, що прийняття закону про тимчасове фінансування дасть час продовжити обговорення низки невирішених пріоритетних питань, в тому числі «щоб надати Україні ще більше смертоносної допомоги, необхідної їй для відбиття вторгнення Росії».
«Щодо цього конкретного питання... республіканці в Сенаті залишаються відданими допомозі нашим друзям на передовій, інвестуванню більших коштів у американську силу, яка зміцнює наших союзників, і стримуванню нашого головного стратегічного противника - Китаю. Я впевнений, що Сенат схвалить подальшу термінову допомогу Україні пізніше цього року», - сказав Макконнелл.
Як раніше повідомляв Голос Америки, американські сенатори від обох партій виступили зі спільною заявою на підтримку Києва після того, як Конгрес затвердив, а президент Байден підписав законопроєкт про тимчасове фінансування уряду, який не містить додаткової допомоги Україні.
«Ми вітаємо сьогоднішню угоду, щоб уникнути шкідливого та непотрібного припинення роботи федерального уряду. Однак ця угода залишає ряд нагальних пріоритетів невирішеними. Ми очікуємо, що найближчими тижнями Сенат працюватиме над тим, щоб уряд США продовжував надавати критично важливу та стійку безпекову та економічну підтримку Україні», - йдеться у заяві, підписаній шістьма сенаторами від обох партій, в тому числі лідером демократичної більшості Чаком Шумером і лідером республіканської меншості Мітчем Макконнеллом.
- Голос Америки
Боррель: ЄС готує довгострокові безпекові запевнення для України
ЄС продовжить допомагати Україні й готує довгострокові зобов'язання щодо безпеки. Про це заявив високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель під час візиту до Києва, де він разом із президентом України Володимиром Зеленським взяв участь у вшануванні пам'яті загиблих захисників України.
"Війна Росії проти України є екзистенційною загрозою для всіх нас. Під час нашої першої особистої зустрічі із (міністром оборони) Рустемом Умєровим, ми обговорили постійну військову допомогу ЄС. Україна потребує більше можливостей і потребує їх швидше", - повідомив Боррель у мережі Х.
Цього тижня Європейське оборонне агентство повідомило, що сім країн ЄС замовили боєприпаси за схемою закупівель загальною сумою у 2 мільярди євро, щоб доставити в Україну терміново необхідні артилерійські снаряди та поповнити вичерпані західні запаси.
Напередодні Жозеп Боррель без попереднього оголошення прибув до Одеси і побував у зруйнованому російською ракетою храмі. Очільник європейської дипломатії також повторив тезу, що ЄС буде з Україною "стільки, скільки буде потрібно", пише Радіо Свобода.
У статті використано матеріали Reuters
Форум