Міжнародні та киргизькі правозахисні організації критикують владу Киргизстану за те, що до цих пір не проведено розслідування і не покарані винуватці міжетнічних зіткнень, що мали місце на півдні країни в червні 2010 року. «Міжнародна амністія» відзначає, що керівництво Киргизстану «не бажає або не може» розслідувати порушення прав людини службами безпеки під час чотириденного конфлікту.
Влада Киргизстану проігнорувала дані звіту Міжнародної комісії з розслідування етнічного конфлікту на півдні Киргизстану, йдеться в заяві правозахисної організації. «Злочини проти людства, які включають тортури, зґвалтування і вбивства цивільних осіб, залишилися безкарними. Всі вжиті розслідування були односторонніми і не відповідали міжнародним стандартам справедливості », - зазначає «Міжнародна амністія».
Згідно з Комітетом захисту журналістів, до цих пір не проведено справедливого розслідування у справі Азімжона Аскарова, правозахисника і етнічного узбека, який вже два роки відбуває довічне покарання за звинуваченнями в розпалюванні міжетнічної ворожнечі. Комітет зазначає, що доказів безпосередньої участі Аскарова в насильстві немає.
Аскаров - лише один з тих етнічних узбеків, хто був засуджений за насильство два роки тому. Всього заведено кілька сотень справ за безлади в місті Ош в 2010 році. Проте до цих пір тільки декілька з них були доведені до суду.
За даними Інституту регіональних досліджень в Бішкеку, сьогодні в уряду Киргизстану немає чіткої міжетнічної політики. Зусилля, зроблені державою за минулі два роки, не принесли відчутних результатів.
Міжетнічні зіткнення в червні 2010 року призвели до зростання напруженості між усіма етнічними групами в країні, стверджують експерти інституту.
Згідно з опитуванням, проведеним Інститутом регіональних досліджень, понад 73 відсотків населення Киргизстану вважають, що міжетнічні відносини в країні «стабільні, але є невелика напруга», і близько половини респондентів не довіряють органам вищої державної влади.
Серед жителів півдня країни переважає думка, що держава допустила виникнення міжетнічного конфлікту, тоді як ніхто з членів тимчасового уряду, які на той момент перебували при владі, не поніс відповідальності.
Через два роки після конфлікту, співробітники правоохоронних органів на півдні Киргизстану застосовують насильство щодо етнічних узбеків, поширена корупція з боку влади по відношенню до узбецьких підприємців, етнічні меншини слабо представлені в держорганах. До сих пір немає телевізійних і радіопередач на узбецькій мові, повідомляє Інститут регіональних досліджень.
Разом з тим, експерти інституту підкреслюють, що головним джерелом міжетнічного напруження залишаються бідність і ослаблення державних інститутів за останні десять років.
Нагадаємо, що згідно з доповіддю Міжнародної незалежної комісії, число жертв конфлікту склало 470 людей. Більшість з них - етнічні узбеки.
Влада Киргизстану проігнорувала дані звіту Міжнародної комісії з розслідування етнічного конфлікту на півдні Киргизстану, йдеться в заяві правозахисної організації. «Злочини проти людства, які включають тортури, зґвалтування і вбивства цивільних осіб, залишилися безкарними. Всі вжиті розслідування були односторонніми і не відповідали міжнародним стандартам справедливості », - зазначає «Міжнародна амністія».
Згідно з Комітетом захисту журналістів, до цих пір не проведено справедливого розслідування у справі Азімжона Аскарова, правозахисника і етнічного узбека, який вже два роки відбуває довічне покарання за звинуваченнями в розпалюванні міжетнічної ворожнечі. Комітет зазначає, що доказів безпосередньої участі Аскарова в насильстві немає.
Аскаров - лише один з тих етнічних узбеків, хто був засуджений за насильство два роки тому. Всього заведено кілька сотень справ за безлади в місті Ош в 2010 році. Проте до цих пір тільки декілька з них були доведені до суду.
За даними Інституту регіональних досліджень в Бішкеку, сьогодні в уряду Киргизстану немає чіткої міжетнічної політики. Зусилля, зроблені державою за минулі два роки, не принесли відчутних результатів.
Міжетнічні зіткнення в червні 2010 року призвели до зростання напруженості між усіма етнічними групами в країні, стверджують експерти інституту.
«Злочини проти людства, які включають тортури, зґвалтування і вбивства цивільних осіб, залишилися безкарними. Всі вжиті розслідування були односторонніми і не відповідали міжнародним стандартам справедливості».«Міжнародна амністія»
Серед жителів півдня країни переважає думка, що держава допустила виникнення міжетнічного конфлікту, тоді як ніхто з членів тимчасового уряду, які на той момент перебували при владі, не поніс відповідальності.
Через два роки після конфлікту, співробітники правоохоронних органів на півдні Киргизстану застосовують насильство щодо етнічних узбеків, поширена корупція з боку влади по відношенню до узбецьких підприємців, етнічні меншини слабо представлені в держорганах. До сих пір немає телевізійних і радіопередач на узбецькій мові, повідомляє Інститут регіональних досліджень.
Разом з тим, експерти інституту підкреслюють, що головним джерелом міжетнічного напруження залишаються бідність і ослаблення державних інститутів за останні десять років.
Нагадаємо, що згідно з доповіддю Міжнародної незалежної комісії, число жертв конфлікту склало 470 людей. Більшість з них - етнічні узбеки.
