Актуально
"Якщо Україна не виживе, ООН не виживе", - постпред України під час надзвичайної та спеціальної сесії Генасамблеї
У Нью-Йорку відкрилася 11 надзвичайна та спеціальна сесія Генеральної асамблеї ООН, присвячена ситуації в Україні.
Захід розпочався з дебатів. Відкриваючи їх, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш заявив, що російські ракети та бомби обстрілюють українські міста вдень і вночі. «Столиця, Київ, оточена з усіх боків. В умовах нападів, які тривають, три мільйони жителів змушені шукати безпеку у своїх домівках, імпровізованих бомбосховищах та в міському метро», - заявив він з трибуни Генасамблеї.
Гутерреш також зазначив, що, за даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, півмільйона українців вже залишило територію країни. «Незважаючи на повідомлення, що російські удари в основному наносяться по українським військовим об’єктами, ми маємо достовірні відомості про те, що житлові будинки, критично важлива цивільна інфраструктура та інші невійськові об’єкти зазнали серйозних пошкоджень», - додав він.
За словами Генсекретаря, ця ескалація насильства, яка призводить до загибелі мирного населення, у тому числі дітей, є абсолютно неприйнятною. Він закликав солдатів повернутися у свої розташування: «Лідери мають рухатися до миру. Цивільні мають бути захищеними».
Він також повідомив, що Організація Об’єднаних Націй працює цілодобово, 7 днів на тиждень, щоб забезпечити гуманітарні потреби та розширити надання життєво необхідної допомоги більшій кількості українців, які відчайдушно потребують захисту та притулку, зокрема жінкам, дітям, людям похилого віку та людям з обмеженими можливостями.
Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця на початку свого виступу зачитав фрагменти листування з телефона вбитого російського військового з матір’ю, де він зізнався, що бере участь у війні в Україні і що їх називають фашистами, і йому страшно.
«Настав час діяти та допомогти Україні, яка платить найвищу ціну за свою безпеку та безпеку всього світу. Якщо Україна не виживе, міжнародний мир не виживе. Якщо Україна не виживе, Організація Об’єднаних Націй не виживе. Не треба тішити себе ілюзіями. Якщо Україна не виживе, не треба буде дивуватися, що зазнає поразки демократія», - наголосив Кислиця.
Він також вчергове поставив під питання легітимність перебування Росії в ООН та Раді Безпеки. Адже після розпаду СРСР країни-члени ООН не голосували за те, щоб Росія стала членом організації.
Дебати тривали цілий день. Із промовами, які засуджують дії Російської федерації, виступили десятки держав з усіх куточків світу. Вони також закликали Генасамблею проголосувати за нову резолюцію, яка засуджує дії Росії та містить низку заходів, мета яких зупинити агресію та надати гуманітарну допомогу.
Дебати продовжаться 2 березня. Тоді ж очікується і голосування Генасамблеї за нову резолюцію. Частина тексту та окремі положення документу були скопійовані з проекту резолюції Ради Безпеки, прийняття якої 25 лютого заблокувала Росія.
У понеділок підписи під проектом нової резолюції поставило більше 80 країн, і цей процес продовжується. Для українських дипломатів важливо зібрати якомога більше голосів під час голосування та показати, що переважна більшість країн-членів ООН підтримують Україну.
Нагадаємо, старт надзвичайної та спеціальної сесії Генасамблеї дала резолюція Ради Безпеки ООН, яка була прийнята 27 лютого із застосуванням механізму «Єднання заради миру». Рада Безпеки не вдавалася до цього інструменту з 1950-х років.
Він дозволяє не закривати сесію та продовжувати засідання, враховуючи розвиток ситуації та виникнення нових потреб. Він також дає змогу Генасамблеї, а не Раді Безпеки розглянути та прийняти рішення щодо направлення в Україну операції з підтримання миру.
Всі новини дня
У чому полягають суперечки щодо погодження $24 млрд Києву та чи вплинув візит Зеленського? Ексклюзив з Конгресу
Після зустрічей на Капітолійському пагорбі український президент Володимир Зеленський був небагатослівним та особливо не коментував результати закритих зустрічей. Лише коротко зауважив, що в Конгресі сторонам вдалось обговорити багато важливих питань, а також у черговий раз подякував американському народу за підтримку.
"Висновок спікера (МакКарті ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні рік тому. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроект про додаткове фінансування"Майкл Маккол, конгресмен-республіканець
Спочатку Зеленський зустрівся з Палатою Представників. Щоправда, лише з лідерами від демократів та республіканців, зокрема: спікером-республіканцем Кевіном Маккарті, лідером демократів Хакімом Джефрісом, почесною спікеркою, демократкою Ненсі Пелосі, а також провідними республіканцями та демократами, такими як очільники комітету з закордонних справ Майкл Маккол та Грегорі Мікс.
Так, за словами республіканця Маккола, під час розмови Зеленського зі спікером була озвучена пропозиція долучити надання Україні ракет ATACMS та винищувачів F-16 до законопроєкту про додаткове фінансування для України у розмірі 24 мільярдів доларів, про яке просить адміністрація Байдена.
"Спікер (Маккарті ред.), так само як і я, продемонстрував потужну підтримку (України, – ред.). Але ми розчаровані повільністю адміністрації щодо надання зброї. Спікер та я погоджуємося із Зеленським. Він (Зеленський, – ред.) вимушений поводитись чемно, тому що ми надаємо йому допомогу, але ми (Маккол та Маккарті, – ред.) конкретно запитали: «Що саме вам потрібно?» І висновок спікера (Маккарті, – ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні були рік тому, але це зайняло вже занадто багато часу. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроєкт про додаткове фінансування, і це буде моїм (Маккола ред.) наміром також", - розказав журналістам конгресмен-республіканець від штату Техас, Майкл Маккол, через кілька хвилин після перемовин з Зеленським у Палаті Представників.
Втім, пізніше, за повідомленням CNN, спікер Палати представників Конгресу США Кевін Маккарті відмовився взяти на себе зобов’язання поставити на голосування до кінця цього року пакет додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.
Також, за словами Маккола, спікер Маккарті виділив три пункти у розмові із Зеленським, - підзвітність, швидкість надання зброї та план перемоги, - "Нам потрібен план перемоги від цієї адміністрації (Байдена ред.). Нам потрібна підзвітність і нам потрібна зброя, іще вчора", - заявив Маккол. Щодо підзвітності та перевірок, то окремі законодавці наголошують, що допомога, яка надається Україні, вже контролюється ретельніше, ніж в Афганістані.
"Я завжди наголошую на тому, що перевірки в Україні, мабуть, у 10 разів кращі, ніж були в Афганістані. І наявність спецпрокурора, - що було однією з моїх поправок до оборонного бюджету США, - гарантує, що ми матимемо хорошу звітність, що кошти використовуються належним чином для виконання належних завдань", - заявив конгресовій кореспондентці Голосу Америки Катерині Лісуновій, інший республіканець Річ Маккормік, напередодні візиту Зеленського.
"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси"Емі Клобучар, сенаторка-демократка
Сенаторка-демократка Емі Клобучар, розповіла Голосу Америки, що питання корупції та перевірок допомоги, яка надається Україні порушувалися під час розмови з Зеленським не лише в Палаті Представників, але й в Сенаті. Сам факт українського протистояння російській армії є доказом того, що надана зброя потрапляє у правильні руки, вважає Клобучар.
"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси. І вони явно використовують усе, що їм надають… Вони використовують те, що отримують, і використовують це не просто добре, але й винахідливо", - заявила Клобучар журналістці Голосу Америки Тетяні Ворожко, після сенатської зустрічі з Зеленським.
"Зеленський під час нашої зустрічі сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Ось, наскільки гостро стоїть питання"Чак Шумер, лідер демократів у Сенаті
За словами республіканця Маккола попри розбіжності та певну опозицію серед крайньоправих республіканців, Конгрес зрештою погодить додаткові 24 мільярди доларів для Києва, про які запитує Байден і до якого спікер Палати Представників буцімто, вирішив додати ATACMS та F-16 за результатами перемовин із Зеленським.
"Їм це потрібно (додаткове фінансування на $24 млрд, – ред.), і вони це отримають. Переважна більшість Конгресу це підтримує. Я знаю, що є певні розбіжності з обох сторін, але я кажу, що війна на виснаження не є перемогою, - саме цього хоче Путін…Ми це зробимо (погодимо додаткове фінансування, – ред.). Зараз є багато політичних махінацій, але я вас запевняю, ми зробимо так, щоб це (додаткове фінансування, – ред.) пройшло голосування", – заявив Маккол журналістам.
Однак, в Палаті Представників у нинішньому проєкті резолюції про короткострокове фінансування уряду (документ має на меті запобігти потенційному "шатдауну", тобто замороженню урядових витрат внаслідок неухвалення бюджету, – ред.) додаткові кошти для Києва не згадуються.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер після зустрічі з Зеленським заявив, що Конгрес має долучити ці кошти до резолюції, щоб уникнути перебоїв із постачанням допомоги.
"Президент Зеленський прибув у вирішальний момент для своєї країни та для Конгресу. Прямо зараз Україна бере участь у великому контрнаступі проти військових Путіна, щоб повернути свою власну територію та переломити хід кривавого та жорстокого конфлікту. Але це важливий момент і для Конгресу. Є очевидним, якщо ми допустимо урядовий "шатдаун", або погодимо резолюцію про тимчасове фінансування без допомоги для України, то шкода, якої це завдасть українському контрнаступу, буде руйнівною, – заявив Шумер.
Він навів слова президента Зеленського під час їхньої зустрічі з сенаторами.
«Він сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Це цитата президента Володимира Зеленського. Ось, наскільки гостро стоїть питання", - заявив лідер демократів у Сенаті Чак Шумер, після зустрічі з Зеленським.
Однак, навіть серед республіканців, які підтримують Україну, немає певності чи вдасться долучити ці 24 мільярди доларів до резолюції про короткострокове фінансування уряду.
"Включення фінансів для України до резолюції про тимчасовий бюджет уряду, - це неправильний шлях. У такому вигляді це не пройде. Краще не пропонувати щось, що не пройде голосування. Це має йти окремим питанням. Але фінансування для України все ще має підтримку в Конгресі. І ми повинні переконатися, що ця підтримка не зникне", - вважає конгресмен-республіканець, Річ Маккормік.
Малоймовірно, що Конгресу вдасться подолати суперечки та проголосувати 12-ть законопроєктів про видатки до початку нового фіскального року 1-го жовтня, кажуть оглядачі. Тож, нині резолюція про короткострокове фінансування уряду є найважливішим документом, щоб уникнути "шатдауну". Окремі законодавці вважають, що в таких умовах потрібно спочатку узгодити бюджет країни, а вже потім займатись допомогою для Києва.
"Я думаю, що нам спочатку потрібно розв'язувати більшу проблему, - фінансування нашого власного оборонного відомства, фінансування інших відомств. А вже потім ми можемо говорити про додаткове фінансування для України", - заявив Голосу Америки Майк Галлахер, конгресмен-республіканець від штату Вісконсин.
"Про це (фінансування для Києва, – ред.) зарано говорити. Більшість моїх колег зосереджені на тому, щоб уникнути урядового "шатдауну" та переконатись, що внутрішні проблеми американців вирішуються", - вважає Нік Лалота, конгресмен-республіканець від штату Нью-Йорк.
Як і в багатьох інших питаннях, у питанні про додаткову допомогу Києву законодавці розділились за партійною лінією. Якщо частина республіканців, хоч і підтримує допомогу Україні, але схиляється до того, що спочатку потрібно погодити власний бюджет, то більшість демократів наполягає, що варто уникнути ризиків перерви у наданні допомоги Києву.
"Необхідно включити додаткове фінансування для України (до резолюції про короткострокове фінансування уряду, – ред.) як зараз, так і в майбутньому. Дуже прикро, що зараз його не включили, - але я роблю усе можливе, щоб це змінити"- сказав Голосу Америки Пет Раян, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк.
Тим часом його однопартієць від штату Каліфорнія Скотт Пітерс, вважає, що попри суперечки та розбіжності, допомогу Києву погодять вчасно.
"Гроші для України потрібно додати (до резолюції про короткострокове фінансування уряду ред.). І я думаю, що кінець кінцем ми це зробимо, коли нарешті досягнемо угоди. І я сподіваюся, що все вирішиться досить скоро. Переважна більшість Конгресу підтримує фінансування для України. Щоб допомогти їм виграти цю війну та перемогти Путіна, чию агресію не можна толерувати або ігнорувати. Я думаю, що ми матимемо більшість, коли настане час голосування", - підсумував Скотт Пітерс, конгресмен-демократ, Каліфорнія.
Раніше американські законодавці, з якими ексклюзивно поспілкувався Голос Америки напередодні візиту Зеленського, виділили три основних очікування від зустрічі: отримання інформації про поточну ситуацію на полі бою, перевірка вже наданої допомоги та погодження додаткової допомоги Україні.
Дивіться також: «Якщо Україна не отримає допомоги – ми програємо»: Володимир Зеленський провів переговори у Конгресі США.
- Голос Америки
Боррель: Результат війни в Україні стане однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку
Війна в Україні та її кінцевий результат стануть однією з трьох рушійних сил створення нового світового порядку. Дві інші сили – це конкуренція між США і Китаєм та зміцнення країн так званого Глобального Півдня, неоднорідної групи, до якої, зокрема, можна загально віднести країни Африки, Азії та Латинської Америки, зокрема, у цьому контексті кажуть і про країни BRICS – Бразилію, Росію, Індію, Китай та Південну Африку.
Про це заявив Верховний представник Європейського Союзу із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель в інтерв’ю британському виданню Guardian.
Що стосується приєднання України до ЄС, то цей процес буде тривалим і непростим, однак, Україна вже створила “нову динаміку” в блоці, вважає Боррель.
Говорячи про виклики для виживання та майбутньої ролі ЄС у світі, Боррель зазначив, що міграція може стати “руйнівною силою для Європейського Союзу” з огляду на глибокі культурні відмінності між європейськими країнами та неспроможність досягти згоди щодо спільної політики в цій сфері.
Ми травоїдні тварини у світі м’ясоїдних. Це світ силової політики, але ми все ще думаємо, що через торгівлю та проповідування верховенства права ми можемо впливати на світ
Водночас Боррель не вважає, що війна в Україні та потік мігрантів, який вона спричинила, підсилюють міграційну кризу в ЄС, попри зусилля Росії в цьому напрямі, адже ця криза існувала задовго до війни. Відтак, Боррель гадає, що в європейських громадських настроях немає розколу щодо України.
Однак, війна в Україні змусила європейські країни “прокинутися від сієсти” у сфері витрат на оборону та покладання на ядерну парасольку США. Попри усі зміни, які відбулися з того часу, ЄС ще далеко не має необхідної обороноздатності.
“Ми травоїдні тварини у світі м’ясоїдних. Це світ силової політики, але ми все ще думаємо, що через торгівлю та проповідування верховенства права ми можемо впливати на світ. Ми повинні продовжувати проповідувати верховенство права, але ми повинні усвідомлювати, що є деякі лідери, з якими потрібно поводитися по-іншому”, - зауважив дипломат.
Проте, Європа, за словами Борреля, “здійснила чудеса і діяла зі швидкістю світла порівняно з минулим” від початку війни. Водночас дипломат визнав, що багато рішень про постачання зброї та іншої допомоги Україні забрали забагато часу і коштували життів.
“Путін вважає, що демократії слабкі, крихкі, вони втомлюються, і час біжить на його боці, тому що рано чи пізно ми виснажимося. І це політична боротьба так само як і військова”, – додав Боррель.
Сам Боррель відігравав ключову роль у намаганнях переконати країни-члени ЄС надати зброю Україні, зазначає Guardian, Боррель вважає це тим здобутком своєї кар’єри, яким він найбільше пишається.
Україна в ЄС має «реалістичні перспективи»
Тим часом голова європейської дипломатії досить реалістично оцінює перспективи України вступити до ЄС найближчим часом. “На цей час, [за умови вступу] України до Європейського Союзу, вона буде єдиною країною, яка буде чистим бенефіціаром”, – зауважив Боррель.
На його думку, як Україна, так і Євросоюз повинні будуть пройти довгий шлях реформ, перед тим, як Україна зможе приєднатися до блоку. Однак, потенційна можливість цього вже змусила Євросоюз активізувати свої дії.
“Протягом багатьох років була якась тупикова ситуація, і нічого не відбувалося. Україна створила нову динаміку” у питанні розширення ЄС, зазначив дипломат.
Загалом, стоячи перед викликами війни в Україні, міграції, конкуренції США та Китаю та зміцнення “глобального півдня”, Європейський Союз повинен зберігати єдність. Це є ключовим, на думку Борреля.
Росія послаблює хватку. Експерти про наслідки операції у Нагірному Карабасі
Цього тижня збройні сили Азербайджану провели блискавичну військову операцію на території невизнаної Нагірно-Карабаської республіки. Масовані атаки дронів, авіації та артилерії дозволили протягом доби захопити кілька десятків опорних пунктів та висот.
Представники НКР через день після початку операції попросили про перемир’я і мирні переговори. Мова фактично йде про капітуляцію сил НКР, бо єдине, чого вимагають перед повним складенням зброї представники невизнаної республіки, це – гарантій безпеки цивільному населенню, більшість з якого етнічні вірмени.
Після другої карабаської війни вперше за сто років в регіон прийшла ТуреччинаРаміз Юнус
Конфлікт за Нагірний Карабах триває понад 30 років. Сепаратистський регіон підтримує сусідня Вірменія. А гарантом безпеки весь цей час виступала Росія, яка досі має там миротворчий контингент. Та цього разу росіяни не перешкоджали агресії. Щобільше, покладають вину на владу у Вірменії, яка, за словами російських чиновників, «відмовилась від частини своєї території» та стала «загравати з НАТО».
Колишні азербайджанські та вірменські чиновники, а також політологи-міжнародники, з якими поспілкувався Голос Америки вважають, що Росія втрачає вплив у регіоні. І услід за Нагірним Карабахом посиплеться її підтримка і інших бунтівних регіонів - Придністров’ї, Абхазії та Південній Осетії.
«Після другої карабаської війни вперше за сто років в регіон прийшла Туреччина. Як ви самі розумієте, історичні відносини Туреччини і Росії не найкращі. Вони на ножах, між ними було 12-13 війн. Росія не пускала Туреччину в регіон до цього часу, але сьогодні вона нарощує свою перевагу» - розповідає Голосу Америки Раміз Юнус, екскерівник апарату уряду Азербайджану.
В результаті другої карабаської війни (27 вересня 2020 — 10 листопада 2020) азербайджанська армія оснащена і реформована за підтримки Туреччини відвоювала у вірмен більшу частину території навколо НКР.
На решті території за міжнародними домовленостями розмістились російські миротворці. Але вони не завадили Азербайджану взяти цього року Нагірний Карабах в кільце і зрештою розпочати нове вторгнення цього тижня. На думку Юнуса, на руку азербайджанцями зіграла війна в Україні.
Будь-яка колишня радянська країна, яка стає на демократичний шлях карається, і ця кара зазвичай територіальнаАрсен Харатьян
«І ось Росія залізла в авантюру, бо розраховувала на бліцкриг на українському фронті. Цього їм не вдалось і звичайно, вони стали послаблювати хватку усюди на пострадянському просторі, включно із південним Кавказом. Усі сьогодні дивляться з надією на те, що відбуватиметься з Росією – встоїть вона на ногах чи ні? І саме у зв'язку з цим активізувався Азербайджан, почав закручувати гайки» - розповідає екскерівник апарату уряду Азербайджану.
Він також додає, що чим більше Росія буде слабнути на українському фронті, тим більше буде послаблюватись її хватка на всьому пострадянському просторі. І невдовзі «піде в історію не лише тема Карабаху. Буде закрита тема Абхазії, Південної Осетії та Придністров’я”.
Утім класти хрест на російській присутності на Південному Кавказі поки зарано, вважає колишній радник прем’єр-міністра Вірменії Арсен Харатьян. У Вірменії чимало проросійських політичних сил, яких Москва не проти привести до влади. І антиурядові протести, які сьогодні тривають у Єревані тільки їй на руку. Демонстранти вимагають відставки прем’єра Нікола Пашиняна, який на їхню думку, кинув напризволяще земляків у Нагірному Карабасі.
«Політична влада у Вірменії демократична, а це незручно для Путіна. Це вже як за підручником – будь-яка колишня радянська країна, яка стає на демократичний шлях, карається, і ця кара зазвичай територіальна. Ми це бачимо у Грузії, ми це бачимо в Україні. Тепер Вірменія долучилась до клубу», – пояснює Арсен Харатьян.
Прем’єр Пашинян зараз між молотом і ковадлом
Росія все ще має вплив на Вірменію завдяки своїй військовій базі у місті Ґюмрі. А також сподівається стати посередником разом із Туреччиною у переговорах між Вірменією Азербайджаном щодо створення транспортного коридору, який би з’єднав Нахічеванську автономію із рештою Азербайджану.
«Турецький прем’єр Ердоган виступаючи на Генасамблеї ООН, анонсував створення коридору між азербайджанським ексклавом Нахічевань та основною частиною Азербайджану. Схоже, що Росія хоче тут стати ключовим посередником і контролювати цей коридор на території Вірменії» - заявив Харатьян
США зацікавлені у нормалізації відносин між Вірменією та її сусідами. Це єдиний спосіб долучити Вірменію до західної спільнотиДавід Салво
Тим часом уряд Нікола Пашиняна рухається на зближення із Заходом. Вірменія зрозуміла, що відносини з Росією безперспективні, пояснює в інтерв'ю Голосу Америки старший науковий співробітник Фонду Маршала Девід Салво.
«Прем’єр Пашинян зараз між молотом і ковадлом. Він у важкому становищі, коли він не може покластись на єдиного союзника – Росію в той час, коли він оточений ворожими країнами, і ще й всередині країни має спротив. Але він зробив довготермінову ставку на зближення із Заходом», – розповідає Давід Салво.
Вірменія пішла на часткову військову співпрацю із США. Цього тижня завершились спільні військові навчання. Салво вважає, що співпраця між країнами значно посилиться, якщо Вірменії вдасться позбутися російських військових на своїй території.
«США зацікавлені у нормалізації відносин між Вірменією та її сусідами. Це єдиний спосіб долучити Вірменію до західної спільноти. Це єдина опція для Вірменії та в США робитимуть на це ставку» - додає Салво.
- Голос Америки
Під час візиту Зеленського Канада оголосила про новий пакет допомоги і підтримку щодо F-16
Під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо оголосив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму в понад 482 млн доларів США (650 млн канадських доларів). Про це Трюдо повідомив у пʼятницю, 22 вересня, під час виступу в парламенті Канади, який передував зверненню Зеленського до канадських законодавців, повідомляє AP.
Джастін Трюдо заявив, що новий пакет допомоги є "довгостроковим багаторічним зобов’язанням, яке надає передбачувану, стабільну підтримку Україні", і зазначив, що в цьому пакеті передбачена закупівля для України 50 бронемашин.
За даними канадського телеканалу CTV News, у межах нового пакету Канада закупить для України зокрема більше танків Leopard 2.
Також Джастін Трюдо заявив, що Канада скерує інструкторів для навчання українських пілотів і механіків для F-16, "щоб українці могли максимально використовувати надані винищувачі."
Загалом, як зауважив Трюдо, з початку повномасштабної війни Канада надала Україні військову, фінансову та гуманітарну допомогу на суму в майже 6,7 млрд доларів.
Вітаючи Володимира Зеленського в Канаді, Трюдо назвав його візит нагодою для Оттави ще раз показати підтримку Києву.
"Це ще одна можливість для нас сісти й поговорити про те, що нам потрібно продовжувати робити спільно, аби забезпечити підтримку верховенства права, впевнитися, що ми підтримуємо все, що робить Україна, а також пересвідчитися, що ми дуже, дуже рішуче виступаємо проти Росії та порушень цього миру та стабільності у світі, яку бачимо з боку Росії", - сказав Трюдо.
Під час особистої зустрічі з Джастіном Трюдо Володимир Зеленський своєю чергою наголосив на особливій ролі Канади в підтримці України: "Ви були з нами з перших днів повномасштабної війни - це і телефонні дзвінки, а також реальні кроки вашого уряду та всіх канадців."
"Я хочу подякувати за те, що в цей важкий період ви прийняли українців, допомагаєте нам на полі бою, фінансовою та гуманітарною підтримкою. Дякую, що ви з нами, що ви стоїте заради нашої перемоги", - додав Зеленський.
У рамках візиту до Канади президент України Володимир Зеленський вперше виступив перед Палатою громад канадського парламенту.
У промові до законодавців Зеленський зазначив, що підтримка Оттави дозволила врятувати тисячі життів, а відмова від російської нафти призведе до того, що енергетика більше не буде інструментом для війни, а стане просто енергетичним ресурсом. Ці слова викликали бурхливі оплески серед парламентарів Канади.
Це перший візит президента України до Канади після повномасштабного вторгнення Росії. До Оттави Володимир Зеленський прибув у пʼятницю, 22 вересня, після завершення робочого візиту до Вашингтона, де він зустрічався з представниками Конгресу, главою Пентагону, а також президентом США Джо Байденом у Білому домі.
Під час візиту Зеленського до Вашингтона Білий дім оголосив про надання Україні нового пакету військової допомоги на 325 млн доларів.
Дивіться також:
- Голос Америки
- Остап Яриш
Серед поранених у Севастополі у важкому стані — генерали. Буданов розповів про атаку на штаб Чорноморського флоту РФ
Внаслідок атаки України на штаб Чорноморського флоту Росії в Севастополі загинули щонайменше 9 осіб, поранення отримали 16. Серед них — російські генерали. Про це в ексклюзивному коментарі українській службі Голосу Америки повідомив начальник Головного управління розвідки України Кирило Буданов.
“Серед поранених — командувач угруповання генерал-полковник (Олександр) Романчук, в дуже важкому стані. Начальник штабу генерал-лейтенант (Олег) Цеков, перебуває без свідомості. Кількість постраждалих звичайних військовослужбовців, які не є працівниками штабу, ще встановлюється. Це військові, які несуть службу, охорона, і так далі — вони не входять у той перелік, який я вам озвучив”, — повідомив Голосу Америки Кирило Буданов.
Олександр Романчук — командувач угруповання російських сил на Запорізькому напрямку, отримав звання генерал-полковника у 2023 році. Генерал-лейтенант Олег Цеков — командир 200 ОМСБР Берегових військ Північного флоту ВМФ РФ.
Водночас Буданов не підтвердив повідомлень про імовірну загибель командувача Чорноморського флоту РФ адмірала Віктора Соколова. Про його стан інформації в ГУР наразі немає.
На питання, яку роль в плануванні удару відіграли партизани та місцеві мешканці, Буданов відповів, що розвідка збирає дані з усіх джерел. “Зрозуміло, що агентурні джерела — одні з основних”, — додав він.
Водночас начальник ГУР не став відповідати, чи для атаки на штаб Чорноморського флоту РФ використали ракети західного виробництва.
“Тут я маю утриматись від відповіді, думаю ви маєте мене зрозуміти”, – сказав він.
Нагадаємо, 22 вересня у Севастополі сталося кілька вибухів. Російська окупаційна влада повідомила про ракетний удар по штабу Чорноморського флоту РФ. Збройні сили України згодом підтвердили удар по штабу Чорноморського флоту Росії в тимчасово окупованому Севастополі.
Форум