Спеціальні потреби

НАТО дасть Україні 25 мільйонів євро на утилізацію боєприпасів


Президент Віктор Янукович з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у Києві (архівне фото)
Президент Віктор Янукович з генеральним секретарем НАТО Андерсом Фог Расмуссеном у Києві (архівне фото)

У Києві підписано тристоронню угоду між Агенцією НАТО з технічного обслуговування та постачання, Міністерством оборони України та українськими компаніями-виконавцями робіт про утилізацію боєприпасів та легкого озброєння і стрілецької зброї.

Україна від підписання угоди тільки виграє. Експерти переконують, що країні потрібно активніше співпрацювати з Північноатлантичним альянсом, адже сьогодні Україна стала військово слабкою країною і сама не впорається зі світовими військовими викликами.

У рамках цього етапу проекту планується утилізувати 76 тисяч тон боєприпасів, які вже непридатні до використання і давно стали небезпечними навіть для зберігання. Вартість робіт експерти оцінюють у 25 мільйонів євро, які країні не доведеться витрачати з власного бюджету.

В Україні накопичилася велика кількість надлишкових боєприпасів. Серед них багато застарілих, або ж офіційних, які не пройшли необхідних регламентних робіт. Окрім того, що вони непридатні до використання, чим довше вони зберігаються, тим вибухово небезпечнішими стають.

«Ми можемо вибухнути десять разів зі своїми арсеналами, у нас їх дуже багато і їх потрібно утилізовувати», – сказав Голосу Америки директор Українського інституту публічної політики Віктор Чумак. «Утилізація таких боєприпасів – це справа дуже коштовна, за це потрібно платити великі гроші та мати відповідні потужності, Україні кошти та потужності даються в рамках цієї угоди».

Експерти говорять, що неналежне обслуговування та зберігання боєприпасів може бути небезпечними для співробітників та жителів сіл поблизу складів. Як це сталося у Новобогданівці, коли в 2004 році на складі боєприпасів сталася пожежа і почали вибухати снаряди. В результаті п’ятеро осіб загинуло і десятки було травмовано.

Окрім того, зберігання цих непридатних до використання боєприпасів займає гроші з бюджету, а також людські ресурси, які можна буде використовувати більш продуктивно. Ще один плюс на користь утилізації – звільняться склади та площі, які займали боєприпаси.

«Як правило, такі угоди щодо утилізації передбачають і ресурси на рекультивацію ґрунтів, де знаходилися склади зберігання боєприпасів», – сказав Чумак.

Цим кроком, як і запрошенням президента України Віктора Януковича до участі у травневому саміті в Чикаго, НАТО демонструє свій інтерес до України. Проте, якщо на політичному рівні співпраця з Північноатлантичним альянсом знаходиться в замороженому стані, на військовому – вона досить активна.

«У нас відносини з НАТО непрості, в цю непросту ситуацію Україна завела себе сама прийнявши закон, де оголосила свою позаблоковість. Це не має аналогів у світовій системі. Зараз стоїть питання, щоб партнерство якимось чином наблизилося до членства, проте воно повинно бути взаємовигідним», – сказав Голосу Америки директор військових програм центру Разумкова Микола Сунгуровський.

Визнавши себе позаблоковою країною, Київ ще в 2010 році чітко продемонстрував своє небажання співпрацювати з НАТО, тим не менше міжнародні експерти вказують на взаємовигідність зближення України з Північноатлантичним альянсом.

«Я сподіваюся, що попри все співпраця буде тривати та поглиблюватися, тому що від цього виграє Україна в першу чергу», – сказав Голосу Америки колишній посол США в Україні, старший науковий співробітник Центру США та Європи Інституту Брукінґса Стівен Пайфер. «Поки демократична регресія в Україні не стала на заваді відносинам Україна-НАТО, на відміну він стосунків України з ЄС. Втім, якщо демократична ситуація в Україні буде продовжувати погіршуватися, це дуже негативним чином позначиться на стосунках з альянсом».

Зближення – необхідне, переконують експерти, через те що Україна на сьогодні є військово слабкою країною і самостійно не зможе захистити своїх інтересів. Цей стан загострює сусідство з військово сильною Росією та приєднання до НАТО країн на західному кордоні України.

Росія буде продовжувати обмежувати розширення НАТО на схід, переконують експерти. В першу чергу це стосується України та Грузії, яких не хоче втрачати Росія, та які, в той же час, вважаються найближчими претендентами на членство.

Членство в НАТО західних сусідів України вже сьогодні дається в знати, так експерти вказують на неспроможність України відстоювати власні інтереси у справі з островом Зміїним.

«Хоча Румунія економічно відстала країна, вступивши в НАТО вона таким чином намагається диктувати нам свої умови і по острову Зміїний, і по каналам дельти Дунаю, тому я вважаю, чим швидше у нас будуть розміщені елементи західної системи безпеки, тим кращі будуть наші позиції на світовому рівні, й у відносинах з Румунією в тому числі», – сказав Голосу Америки директор Інституту трансформації суспільства Олег Соскін.

Питання зближення з Північноатлантичним альянсом стало політичним вибором держави, адже перш ніж це питання буде поставлене громадянам на всенаціональному референдумі, країна повинна бути до цього готова. Для цього потрібно привести до міжнародних стандартів національне законодавство не лише у військовій, а й соціальній, економічній та гуманітарній сферах.

«Позаблоковість України – це для того, щоб легше було грабувати країну, адже вступ до НАТО передбачає відповідні критерії, які характерні для демократичної країни, де є прозорість, свобода слова, середній клас», – сказав Соскін.

Утім, зближення України з ЄС та НАТО автоматично означає віддаленість від Росії, а також проведення глибоких внутрішніх реформ, і саме цей етап видається найскладнішим.

Розсилка

Відео - найголовніше

Реакції західних експертів на саміт BRICS. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:19 0:00

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в YouTube

XS
SM
MD
LG