Спеціальні потреби

В Кремлі критикують результати виборів у Молдові


У парламенті Молдови менше прихильників Європи, ніж у 2010-му році.
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:45 0:00

У парламенті Молдови менше прихильників Європи, ніж у 2010-му році.

На парламентських виборах у Молдові із незначною перевагою перемогли проєвропейські сили. Три партії - Ліберально-демократична, Демократична та Ліберальна - набрали разом 45%. Проросійські – 39%.

Уряд у Кишиневі отримав вотум на те, щоб продовжити курс на зближення з Європейським Союзом. Переможці виборів вже розпочали перемовини про формування коаліції.

Країна продовжує перебувати під безпрецедентним тиском з боку Росії. Я думаю, що в найближчому майбутньому всі дізнаються правду і про запроваджені ембарго, і про тиск через наших громадян, що працюють за кордоном, і про безпрецедентні маніпуляції через російські медіа, які мають значний вплив в Республіці Молдова. Але незважаючи на все це, результат виборів дозволяє нам продовжувати шлях в Європу.
Влад Філат, лідер Ліберально-демократичної партії

Цього разу до молдовського парламенту потрапляє менше проєвропейських депутатів, ніж в 2010-му році. Але переможці задоволені. Вигравати їм довелося у важчих ніж 4 роки тому умовах.

«Країна продовжує перебувати під безпрецедентним тиском з боку Росії. Я думаю, що в найближчому майбутньому всі дізнаються правду і про запроваджені ембарго, і про тиск через наших громадян, що працюють за кордоном, і про безпрецедентні маніпуляції через російські медіа, які мають значний вплив в Республіці Молдова. Але незважаючи на все це, результат виборів дозволяє нам продовжувати шлях в Європу», - говорить лідер Ліберально-демократичної партії Влад Філатов.

У червні уряд Молдови підписав Угоду про асоціацію та Договір про вільну торгівлю з ЄС. А вже з квітня цього року громадяни Молдови можуть без візи їздити до країн Шенгенського договору.

Росія відповіла введенням ембарго на молдовський імпорт – фрукти, овочі, вино та м’ясні продукти. У Москві погрожують заарештувати та депортувати молдовських гастарбайтерів. В країні з населенням менше за 4 мільйони близько 600 тисяч працює за кордоном, половина з них – в Росії. Кремль посилює військову присутність в Придністров’ї та погрожує захистом російськомовного населення.

«Немає бути жодних ілюзій щодо того, що Росія буде захищати своїх громадян», - заявив раніше віце-прем’єр-міністр Дмитро Рогозін.

Я хочу країну без комунізму та соціалізму. Демократичну суверенну державу. Ми хочемо побудувати Європу у нас вдома.
Максим Неделю, виборець

Але виборці, що підтримали проєвропейські партії, кажуть, що іншого майбутнього в Молдови немає.

«Виглядає, що країна продовжуватиме рухатися проєвропейським шляхом. У Молдови немає майбутнього за межами Європи», - вважає 29-річна мешканка Кишинева Маріана Варнав.

«Я хочу країну без комунізму та соціалізму. Демократичну суверенну державу. Ми хочемо побудувати Європу у нас вдома», - каже виборець Максим Неделю.

Втім, справжнім сюрпризом цих виборів стало перше місце Соціалістичної партії. Її лідер є близьким до Володимира Путіна та обіцяє скасувати Угоду про асоціацію з ЄС.

«Ви проголосували за Соціалістичну партію. Але насправді ви проголосували за інший шлях. За альтернативу. Ви проголосували за процвітаючу Молдову разом із сильною Росією. Ви проголосували за Молдову у Митному союзі», - заявив Ігор Додон, лідер Соціалістичної партії.

Саме Ігор Додон, говорить політолог Ольга Гончарова, стає обличчям проросійських настроїв в Молдові:

Ви проголосували за Соціалістичну партію. Але насправді ви проголосували за інший шлях. За альтернативу. Ви проголосували за процвітаючу Молдову разом із сильною Росією. Ви проголосували за Молдову у Митному Союзі.
Ігор Додон, лідер Соціалістичної партії

«Комуністична партія та її старіючий лідер Володимир Воронін відходять з політичної сцени».

Тим не менш на цих виборах Комуністична партія зайняла третє місце. Ще одна проросійська партія «Патрія» або «Батьківщина» була знята з виборів через звинувачення у фінансуванні з-за кордону. Проросійські виборці покладають свої надії на соціалістів.

«Я сподіваюся, що всі гідні люди, які є і серед політиків, приєднаються до соціалістів, чесних людей, і все буде добре в Молдові і ми не будемо боятися за наших дітей та пенсіонерів. Нам закордонні країни не потрібні, бо там все дуже дорого. Хто в Європі не був, він просто про це не знає», - вірить Антоніна Лазарюк.

Перемогу проєвропейських сил в Молдові, хоч і з невеликою перевагою, привітали в Україні. Для України це означає дружній сусід та запорука того, що Росія не побудує через територію цієї країни Південний потік, аби постачати газ в Європу в обхід України.

«Вітаю молдовських колег, що так само як і в Україні проєвропейська більшість буде сформована в Молдові. Ми бачимо те, що в Болгарії також виграла проєвропейська партія колишнього прем’єр-міністра Борисова. Це дасть можливість нам спільно працювати над енергетичною безпекою Європейського Союзу і, сподіваюсь, що Україну не будуть обходити через Південний потік», - заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

А от російська влада негайно розкритикувала результати виборів в Молдові. Віце-прем’єр Росії Дмитро Рогозін, якого цитує РІА Новості, вважає, що зняття партії «Батьківщина» з виборів було незаконним, а на результати також вплинув той, факт, що на його думку, влада в Кишиневі не дала проголосувати трудовим мігрантам в Росії, та те, що у виборах не брали участь мешканці Придністров’я - регіону, який добровільно вийшов зі складу Молдови.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Старша редакторка Української служби «Голосу Америки», ведуча, журналістка і продюсерка. Цікавиться політикою, відносинами України-США, соціальними питаннями та медициною, але найбільш любить розповісти гарну людську історію. Робить включення із місця подій, запускає нові проекти та програми, із 2017 року редагує та регулярно дописує до рубрики «Блоги» на веб-сайті служби. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.
XS
SM
MD
LG