Спеціальні потреби

Очікування “м’ясника у Кремлі” не виправдаються, Захід не втомиться – очільниця МЗС Латвії про саміт НАТО у Вашингтоні


Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже: "Обіцянка НАТО залишається в силі". Вона наголошує, що потрібно зняти обмеження на використання західної зброї, щоб Україна змогла захистити себе проти російської агресії. Фото: Голос Америки
Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже: "Обіцянка НАТО залишається в силі". Вона наголошує, що потрібно зняти обмеження на використання західної зброї, щоб Україна змогла захистити себе проти російської агресії. Фото: Голос Америки

Путін розраховує на втому Заходу у підтримці Україні, але цього не станеться, – говорить очільниця МЗС Латвії Байба Браже, яка з 2020 по 2023 рік працювала заступницею генерального секретаря НАТО у питаннях публічної дипломатії.

В інтервʼю журналістам Голосу Америки Екатеріне Маґалдадзе та Метью Купферу вона наголошує на нагальній потребі зняття всіх обмежень на використання західної зброї Україною, щоб Україна змогла захистити себе проти російської агресії.

НАТО розпочинає ювілейний саміт у Вашингтоні, й підтримка боротьби України проти російського вторгнення посідає перше місце порядку денного.

Очікується, що лідери НАТО завершать розробляти план об'єднання того, що зараз є індивідуальними національними зусиллями з надання допомоги силам оборони України, у скоординовану НАТО програму.

Допомога Україні також повинна розширитися новими обіцянками на саміті НАТО про надання боєприпасів, засобів протиповітряної оборони та іншої допомоги.

На саміті також обговорять так званий “міст” для України до членства в НАТО, бо сама обіцянка щодо майбутнього членства залишається в силі, говорить міністерка закордонних справ Латвії в інтервʼю Голосу Америки.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Важлива частина членства України в НАТО – перемога у війні

Екатеріне Маґалдадзе, Голос Америки: Посадовці США та НАТО описують, що на цьому саміті працюватимуть над будівництвом "мосту" для членства України в НАТО. Що під цим мається на увазі?

Настав час зняти всі обмеження на військову допомогу, яку ми надаємо

Байба Браже, Міністерка закордонних справ Латвії: Політичне рішення, що Україна буде країною-членом НАТО було прийнято у 2008 році. Тож очікувано, нам не потрібно підтверджувати це знову і знову.

Важлива частина членства України в НАТО – перемога у війні. Що таке перемога буде визначатись самою Україною. Але цілком зрозуміло, що кінцевою метою є збереження статусу незалежної та суверенної країни.

Тому всі союзники підтримують Україну. Тому є відданість наданню допомоги Україні, щоб країна могла захистити себе. Настав час зняти всі обмеження на військову допомогу, яку ми надаємо. Настав час чітко заявити, що наше завдання – перемога України в Україні.

Меттью Купфер, Голос Америки: Наскільки нам відомо, Україні не буде запропоновано членство в НАТО на саміті, який проходить цього тижня у Вашингтоні. Що можна зробити, щоб запевнитись, що Україна вступить до НАТО? І що роблять країни Балтії, щоб наблизити членство України в НАТО?

Б.Б.: Рішення про вступ України в НАТО було прийнято ще у 2008 році. Звичайно, у час війни, з агресією Росії проти України, головною метою всіх союзників НАТО є допомога Україні, щоб після завершення війни була незалежна Україна, яка все ще хотітиме вступити в НАТО. Саме цим ми і займаємось. Це також буде важливою частиною пакета рішень на саміті.

Важлива частина членства України в НАТО – перемога у війні. Що таке перемога буде визначатись самою Україною.
Байба Браже

Є частина пакета, яка стосується стримування та оборони — стосовно власних оборонних можливостей союзників, витрат на оборону, зобов'язань щодо оборонної промисловості. Буде частина про допомогу Україні, яка полягатиме у посиленні координації НАТО щодо допомоги, яку надає альянс.

Але також, звичайно, обіцянка продовжувати надавати допомогу на тому ж рівні, приблизно 40 мільярдів на рік, щоб Україна знала, що вона отримає цю підтримку.

Це також важливий сигнал стримування для Росії. Якщо пан м'ясник у Кремлі думає, що він дійде до того моменту, коли Захід втомиться, цього не станеться. І ці пакети допомоги, ці рішення сприятимуть цьому.

А потім, звісно, політичні рамки того, як Україна просувається шляхом членства. Ми всі знаємо, що Україна, з точки зору оперативної сумісності, з точки зору можливостей своїх збройних сил, просувається дуже добре, також щодо стандартів НАТО, оборонних покупок і цілої низки вимог, які Україні потрібно виконати. І це буде підкреслено у декларації саміту.

Союзники не втомляться

Е.М.: Ви згадали обмеження на використання військової допомоги, яку Україна отримує від Заходу. Зараз є суттєва зміна у підходах до цих обмежень, втім деякі з них залишаються. Чи на вашу думку, подібні обмеження призвели до нинішньої важкої для України ситуації на полі бою?

Б.Б.: Тут треба нагадати, що Росія готувалась до триденної війни. Йде третій рік війни. Україна захищалась і досягла успіхів, відвоювала територію і вони виграли війну за самооборону.

Здатність України захищатись від агресивної війни Росії означає, що ми всі розділяємо інтерес в перемозі України.

Важлива передбачуваність підтримки також і на майбутнє, тому що мʼясник у Кремлі розраховує на те, що Захід втомиться. Але цього не станеться. Це також те, про що є цей саміт. Передбачуваність допомоги, концентрація ресурсів для України. І хороша новина полягає в тому, що, звичайно, наші союзники збільшили оборонне виробництво.

Вони збільшили витрати на оборону. Наразі є 23 інші країни, які виділятимуть 2% ВВП на оборону. Окрім того, що це потрібно для самих союзників в Альянсі, це також може бути використано для підтримки України, це взаємопов’язано.

М.К.: Росія здійснила масову ракетну атаку на Україну 8-го липня. Понад 40 людей загинули, сотні поранені. Серед цілей атаки – дитяча лікарня "Охматдит". Як ця атака може вплинути на повістку цього саміту?

Настане момент, коли вони відповідатимуть за всі ці злочини

Б.Б.: “Мʼяснику у Кремлі” все одно. Він атакує будь-що. Йому байдуже, чи це дитяча лікарня, чи онколікарня, вони роблять що хочуть. Нам потрібно забезпечити більше протиповітряної оборони, потрібно зняти всі обмеження, щоб Україна справді могла вражати законні воєнні цілі на території Росії.

Це передбачено міжнародним правом статтею 51 статуту ООН і пунктом про самооборону. Для цього потрібна далекобійна зброя, точне наведення на ціль тощо. Тож все це потрібно надати Україні.

Що стосується м’ясника у Кремлі – вони роблять подібні речі не вперше і будуть це робити і надалі. Але вони відповідатимуть за це. Настане момент, коли вони відповідатимуть за всі ці злочини.

Весь альянс нині офіційно вже визнає, що Росія – загроза для Євроатлантичної безпеки та союзників

Е.М.: Ви та ваша країна закликають до посилення санкцій проти Росії та Білорусі, щоб обмежити можливість ведення війни Росією. За допомогою санкцій, політично, економічної ізоляції та всіма іншими можливими способами. Водночас Росія досі здатна підтримувати свою воєнну економіку. Чи є щось у стратегії Заходу, що не працює?

Б.Б.: Думаю, що всі союзники вже розплющили очі. Деякі ухвалили відповідні рішення раніше за інших стосовно розуміння загрози Росії, прийняття цієї загрози та боротьби з нею.

Весь альянс нині офіційно вже визнає, що Росія – загроза для Євроатлантичної безпеки та союзників, для безпеки наших громадян. Коли про це йдеться в такий чіткий спосіб, потрібні відповідні дії.

Є союзники, які відкрито говорять, що не має бути обмежень для використання зброї Україною. Інші не говорять про це відкрито, і обмеження є. Головна річ – Україна має бути успішною, перемагати на полі бою і захищати себе, витиснути росіян з України.

Ми не переходимо на економіку воєнного часу, бо ми можемо впоратись і без цього. Але ми чітко бачимо що російська економічна ситуація погіршується

Стосовно російської воєнної економіки. Економіка авторитарних режимів відрізняється від систем демократичних країн, де працюють баланс стримування та противаг.

Вертикаль влади мʼясника в Кремлі дозволила перейти на економіку воєнного часу. Водночас це не може тривати вічно. І саме в цьому ми надсилаємо чітке повідомлення, що ми продовжуємо підтримувати Україну. Ми збільшуємо оборонне виробництво.

Ми не переходимо на економіку воєнного часу, бо ми можемо впоратись і без цього. Але ми чітко бачимо що російська економічна ситуація погіршується, незважаючи на заяви пропаганди, тому що просто неможливо зосереджувати роками і роками всі ресурси тільки на воєнні зусилля.

Е.М.: Трамп під час дебатів з Байденом заявив, що якщо він буде переобраний у листопаді, він швидко розв’яже війну в Україні до вступу на посаду в січні. Не прошу вас коментувати політичні кампанії, але що подібні заяви означають для альянсу, який обіцяв підтримувати територіальну цілісність України?

Б.Б.: Я не коментуватиму заяви політиків, особливо у розпал президентських кампаній.

Е.М.: Але йдеться про обіцянку, яку дали в НАТО.

Б.Б.: Обіцянка НАТО залишається в силі. Як я відзначила, у 2008 союзники відзначили, що Україна і Грузія будуть членами НАТО. Для досягнення цього потрібно пройти певні кроки. Наразі, ані Україна, ані Грузія не отримали запрошення приєднатись до НАТО.

Дивіться також: Брифінг. Більше Patriot для України? У Вашингтоні почався саміт НАТО

Брифінг. Більше Patriot для України? У Вашингтоні почався саміт НАТО
please wait

No media source currently available

0:00 0:29:58 0:00

  • 16x9 Image

    Олексій Коваленко

    Журналіст, ведучий щоденних телепрограм Української служби Голосу Америки. Висвітлюю теми розслідування воєнних злочинів, міжнародних санкцій, військової та економічної підтримки України від США та ЄС. Досліджую питання свободи медіа та протидії російській дезінформації і пропаганді.

Форум

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG