Спеціальні потреби

Якщо винищувачі США чи НАТО будуть у прямому конфлікті із Росією, Україна опиниться посередині - очільниця посольства США в Україні


Крістіна Квін, тимчасово повірена у справах США в Україні, та Мирослава Ґонґадзе
Крістіна Квін, тимчасово повірена у справах США в Україні, та Мирослава Ґонґадзе

У середу, 16 березня, президент США Джо Бадейн підписав указ про надання Україні додаткової військової допомоги на суму в 800 мільйонів доларів на додаток до допомоги на суму в 200 мільйонів, виділених раніше цього тижня.

Як саме Америка допомагає українській армії та українським біженцям, які перспективи надання Києву винищувачів та як відбуватиметься відбудова України після закінчення війни? Про це, перебуваючи у Польщі на контрольно-пропускному пункті з Україною поблизу селища Медика, Мирослава Ґонґадзе розпитала Крістіну Квін, тимчасово повірену у справах США в Україні.

МҐ: Що США та інші представники Західного світу можуть зробити для українських біженців?

Крістіна Квін: Потік допомоги від багатьох приватних організацій, а також деяких організацій у структурах ООН та інших міжнародних організацій – вражаючий.

МҐ: Чи ви вважаєте, що Сполучені Штати роблять достатньо зараз?

КК: Ми робимо все, що можемо, на кількох фронтах. Перш за все, ми намагаємося тиснути на російський уряд за допомогою санкцій. Як ми говорили до початку цього конфлікту, якщо президент Путін розпочне цю війну за власним вибором, він зіткнеться з руйнівними санкціями, так і сталось. Рубль коштує центи, вони не можуть відкрити фондовий ринок, бо якщо вони це зроблять, він обвалиться. Їхня торгівля суворо обмежена, а наближені до Путіна і сам Путін зараз стикаються із санкціями, тож вони, по суті, є світовими вигнанцями. Вони не можуть покинути свою країну і не можуть витрачати свої неправомірно отримані гроші. З іншого боку, ми також надсилаємо Україні речі, безпекову допомогу. Тож надходить і гуманітарна допомога. Ми також маємо постійні поставки матеріалів, оборонної зброї, бронежилетів, шоломів, усього того, що потрібно Україні та її неймовірно хоробрим бійцям, які борються проти Росії.

МҐ: Українці благають закрити небо і допомогти їм захиститися від бомбардувань. Я розмовляла із двопартійною групою сенаторів у Варшаві, і всі вони сказали, що підтримують надання Україні винищувачів і закриття неба, хоча б для якоїсь частини України, щоб принаймні дати шанс гуманітарній допомозі безпечно прибути в Україну. Який прогрес у цьому питанні?

КК: Насамперед, переговори про безпольотну зону або про обмежену безпольотну зону – це обговорення відбуватиметься у Вашингтоні. Я також зустрічалася із сенаторами і знаю, що вони думають про різні варіанти. Припускаю, що вони повернуться до Вашингтона і проведуть ці дискусії. Але можу вам сказати, що загалом я знаю, що уряд США непокоїться про те, що ми не хочемо загострювати ситуацію. А якщо винищувачі США чи НАТО будуть у прямому конфлікті із російськими літаками, це, за своєю природою, значно загострить ситуацію, таким чином, що це не буде добре для України. Бо Україна опиниться посередині, - ситуація для українців на землі може бути не кращою чи гіршою, просто битва вийде за межі України. Тому я знаю, що ми робимо все можливе, щоб надати Україні необхідну допомогу, щоб вона могла допомогти захистити своє небо.

МҐ: Якби в Україні не було цих бомбардувань із неба, ці люди, напевно, залишилися б вдома. Вони б сюди не втікали. Це б полегшило ситуацію. І ще про міжнародну підтримку. Є багато грошей, які Сполучені Штати надають і планують надати більше, як усі ці гроші розподіляються? Чи ви вважаєте, що це ефективно? І чи ви бачите, що вони вже у роботі, чи вони застрягли десь у бюрократії?

КК: Однозначно, все працює і надходить. Так, було з першого дня російської загарбницької війни, і так буде тривати надалі. Організації у структурі ООН зараз вже розміщені і також починають працювати. Але й до того, Сполучені Штати вже з першого дня відправляли допомогу, - як гуманітарну, так і безпекову.

МҐ: Усі дуже вражені українським народом, його сміливістю і тим, що вони борються за свою країну, перемагають росіян. Водночас, Україна зазнає руйнувань. Чи є з боку західної спільноти та Сполучених Штатів стратегічне мислення, як ми відбудовуватимемо Україну після світової війни?

КК: Так, думаю, багато в цьому питанні вже почалося, включно не лише зі США, а й із партнерами з країн «Групи семи», а також із союзниками і партнерами по НАТО і ЄС. Сполучені Штати, я думаю, ви знаєте, нещодавно схвалили додатковий законопроект для України, його кілька разів збільшували і в підсумку, він склав близько 14-ти мільярдів доларів. Це величезні гроші, і вони обов’язково почнуть надходити у плані військової допомоги. Але також, звісно, якщо щось залишиться з цієї суми, це негайно надійде на допомогу Україні для її відновлення. Я знаю, що західні партнери та союзники вже обговорюють шляхи, якими ми можемо працювати разом, щоб переконатися, що Україна готова до відновлення після цієї жахливої війни.

Як "Голос Америки" повідомляв раніше, під час розмови із радником США з нацбезпеки Джейком Салліваном секретар Ради безпеки РФ Патрушев, серед іншого, заявив про необхідність припинити відправку до України "іноземних найманців" та озброєнь. У Росії заявили, що продовження таких дій "будуть вести лише до подальшої ескалації".

Дивіться також: Які перспективи надання Києву винищувачів, та як відбуватиметься відбудова України після закінчення війни? Інтерв'ю із Крістіною Квін. Відео

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG