Віце-президентка США Камала Гарріс здійснює триденний візит до Польщі та Румунії, щоб продемонструвати підтримку діям НАТО на тлі російської агресії.
Але спочатку їй необхідно залагодити непорозуміння стосовно пропозиції Польщі передати Україні польські бойові літаки радянського виробництва МІҐ-29.
Адміністрація Байдена була заскочена зненацька оприлюдненою 8 березня пропозицією Польщі передати літаки Сполученим Штатам, щоб згодом надіслати їх в Україну.
Американське міністерство оборони одразу ж виступило проти ідеї, назвавши її «ризикованою» і «не слушною».
9 березня речниця Білого дому Джен Псакі визнала «тимчасовий провал у зв’язку» з Варшавою.
Український президент Володимир Зеленський просив інші країни надати Україні літаки, якими українські пілоти вміють користуватися.
Він також постійно закликає НАТО проголосити закрите небо над Україною, щоб захистити українців від російських бомбардувань.
Джен Псакі сказала, що візит Камали Гарріс напряму не пов’язаний з «тим конкретним питанням (літаків), яке буде вироблене через військові канали».
Але її слова певною мірою розходяться зі словами іншого чільного представника адміністрації, який сказав, що США вже певний час ведуть діалог з поляками про те, як найкраще надавати безпекову допомогу Україні, і що той діалог «безумовно тривав і до візиту, і буде в ході поїздки віце-президентки».
Той представник відмовився коментувати питання, чому уряд польського президента Анджея Дуди оприлюднив заяву, не скоординувавши її з Вашингтоном.
В інтерв’ю українській службі Голосу Америки співробітник Польського інституту закордонних справ Деніел Шеліґорвський пояснив міркування Варшави так:
«Ми готові надати Україні літаки радянського виробництва, але ми хотіли б, щоб увесь альянс був базою для цієї передачі. Тому ми хочемо передати їх спочатку в руки США, бо літаки треба від'єднати від систем зв’язку НАТО. А потім, звичайно, вони можуть бути доставлені в Україну з будь-якого місця.
Ми пам’ятаємо, що президент Путін сказав про постачання зброї в Україну, тому ми - країна на фронтовій смузі і ми не хочемо бути першими, звинуваченими у постачанні зброї в Україну. Тож нумо зробимо це як цілий альянс».
«Другий чинник, який в моєму розумінні вирішальний, полягає в тому, що ми справді готові постачати наші літаки в Україну, але ми хотіли б, щоб Сполучені Штати надали нам американські літаки. Ми не можемо позбутися своєї зброї, а потім залишитися без власної авіації у становищі, коли російська агресія проти України ще триває», - каже польський аналітик.
Становище з МІҐами - це непотрібне непорозуміння в умовах кризи, сказав Міхал Барановський, директор аналітичного центру Німецький фонд Маршала у Варшаві.
«Віце-президентка Гарріс у Варшаві матиме нагоду звернути увагу на це питання і залагодити непорозуміння, прояснивши, що США не очікують, щоб Польща брала на себе невиправданий ризик і самотужки організовували передачу МІҐів», - сказав Голосу Америки Барановський, додавши, що «віце-президентка може запевнити поляків, давши чітко зрозуміти, що за цю справу береться ціле НАТО».
Для Гарріс і для НАТО складність завдання полягатиме в узгодженні способів подальшого зміцнення східного флангу альянсу і дієво допомагати Україні, але не бути втягнутими у ширшу війну в Європі.
Проголошення і дотримання з боку НАТО навіть обмеженої зони забороненої для польотів над Україною, наприклад для захисту гуманітарних коридорів, може означати необхідність збивати російські літаки.
Російський президент Володимир Путін заявляв, що будь-які спроби створення зони забороненої для польотів буде рівнозначним «участі у збройному конфлікті».
«Втілити ту пропозицію значно важче, ніж передати Україні МІҐи», - сказав Барановський.
Аналітики кажуть, що поїздка Камали Гарріс буде лакмусовим папірцем.
Досягнення рішення щодо МІҐів в межах ініціативи НАТО на додаток до вияву згуртованості альянсу, розглядалося б як досягнення адміністрації і зміцнило б авторитет віце-президентки у питаннях зовнішньої політики.
У Варшаві вона також буде змушена вислухати питання щодо того, як діяти у відповідь на нове звірство: російське бомбардування дитячої лікарні у Маріуполі 9 березня.
Чи зможе вона?
Гарріс, яка була сенаторкою з 2017 до 2022 року і керувала прокуратурою штату Каліфорнія з 2011 до 2017, не має такого досвіду у зовнішній політиці, який мав Джо Байден, коли був віце-президентом в адміністрації Обами, бо він довго був членом, а також очолював Комітет закордонних справ Сенату США.
«Гарріс не сприймають як настільки досвідчену у міжнародних справах як Байден», - сказав Голосу Америки історик Томас Шварц з Університету Вандербільта.
Але Гарріс отримала від президента можливість підвищити свій авторитет у закордонній політиці.
Минулого місяця вона була представницею адміністрації на Мюнхенській конференції з питань безпеки, де зустрілася з понад десятком глав держав та урядів і виступала перед фахівцями з безпеки в той час, які російські війська готувалися до нападу на Україну в лютому.
На думку ще одного фахівця, професора журналістики з Карлетонського університету Ендрю Коена, в цьому випадку брак дипломатичного досвіду може не мати великого значення.
Він вважає, що для лідерів НАТО важливо, що Гарріс безпосередньо доповідає президентові.
Коен вказав Голосу Америки, що багато віце-президентів не мали досвіду у питаннях зовнішньої політики, зокрема Майк Пенс, колишній губернатор штату Індіана, який був віце-президентом в адміністрації Трампа.
Коен додав, що в часи, коли міжнародні переговори проводять з допомогою відеозустрічей, візит Камали Гарріс є потужним сигналом.
«Від неї не очікують покладення краю кризі. Вона там буде як підтвердження впевненості, - каже Коен, - вона не визначатиме політику, але вона буде представляти її на найвищому рівні».
Ще одна причина відрядження Гарріс - показати її як можливу наступницю на виборах 2024 року, якщо 79-річний президент вирішить не змагатися за другий термін.
«Їй треба показати і прихильникам демократичної партії і позапартійним, що вона ефективна заступниця президента, - каже Шварц, - одним зі способів це показати може бути закордонна політика».
Попередній план візиту Гарріс передбачав її переговори у четвер з президетом Дудою і прем’єр-міністром Моравецьким, а потім окрему зустріч з прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо, який також у Варшаві.
У п’ятницю вона буде в Бухаресті зустрічатися з румунським президентом Клаусом Йоганнісом.
