Актуально
Фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) про Голодомор викликає бурхливе обговорення у США
«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття. Він має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії»
Фільм режисерки Аґнєшки Холланд «Ціна правди» (оригінальна назва в світовому прокаті – «Mr. Jones») зараз доступний на платформі Amazon та інших платформах після прем’єри у США навесні цього року. В західній пресі з’являється останнім часом усе більше рецензій на фільм, що допомагає і самій стрічці в плані набуття ширшої авдиторії, а також і проливає світло на маловідому трагічну сторінку світової історії, якою є український Голодомор.
Як повідомяла Українська служба "Голосу Америки", прем'єра фільму відбулася минулого року у передмісті Вашингтона.
Сайт дослідницького центру «Атлантична рада» у США вміщує статтю гарвардського історика Сергія Плохія під назвою «Фільм «Mr. Jones» викриває кампанію фейкових новин довкола українського геноциду Сталіна».
Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на цеРежисерка фільму
На думку Плохія, фільм є важливою новою історичною драмою з дуже сучасним контекстом. Він проливає світло на один із найгірших злочинів Сталіна, «водночас слугуючи нагадуванням, що сьогоднішні розмови про фейкові новини не є, власне, чимось новим».
«Із фокусом на журналістську дуель щодо контролю над наративом довкола сталінського голоду, фільм перегукується з багатьма темами, які визначають сьогоднішнє інформаційне поле битви. В нинішній ері фейкових новин та альтернативних фактів «Mr. Jones» показує, що попередні покоління також поставали перед подібними викликами. Він ілюструє смертельну відповідальність ЗМІ передавати події точно, в той самий час показуючи незмінний авторитарний імпульс щодо приховування і викривлення», – пише Сергій Плохій.
Важливість фільму і в тому, як зазначає гарвардський професор, що він проливає світло на сталінський Голодомор, вперше показуючи міжнародній аудиторії український Голод 1932–33 років.
Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті»
«Голод був одним із найгірших злочинів 20-го століття, але він все ще має увійти в глобальну свідомість у такий спосіб, який би відображав його масштаб і наслідки тієї трагедії», – читаємо на сайті «Атлантичної ради».
Те довге відбілювання сталінського Голоду в Україні, чим займався московський кореспондент газети The New York Times Волтер Дюранті, виявилось зручним для міжнародної авдиторії, зазначає Плохій. На його думку, тоді світ більше переймався приходом Гітлера до влади в Німеччині і економічними наслідками Великої депресії – тому було мало попиту на конфронтацію з Кремлем на початку 1930-х.
«Не може бути щасливого кінця в голлівудському стилі у фільмах про Голодомор, але, принаймні, врешті (фільм) розповів історію», – зазначає Плохій.
У впливовій газеті The Wall Street Journal журналіст Джеймз Фріман зібрав рецензії в американській пресі на фільм «Ціна правди», зокрема, цитуючи видання The First Thing: «Словами «маєте подивитись» гротескно зловживають у рецензіях на фільми, але у цьому випадку вони є вдалими».
У багатьох рецензіях на фільм «Ціна правди» (Mr. Jones) кінокритики теж зауважують, що він є особливо актуальним у нинішній «час, коли брехня, цькування і насильство, схоже, повертаються замість прогресу, рівності й справедливості», і що фільм «є корисним уроком щодо наслідків – це нагода подивитися і чомусь навчитися», зауважує Френсіс Меєр у рецензії у виданні The First Thing.
Рецензії на фільм також кажуть, що стрічка проливає світло на маловідому тему Голодомору 1932–33 років, коли, за нинішніми оцінками, від штучного голоду померло майже чотири мільйони українців.
«Вони не померли природнім шляхом… Той голод був цілеспрямованою політикою, запровадженою Сталіним із відбиранням врожаю й інших продуктів харчування і широкими переслідуваннями, депортаціями і навіть стратами незгодних», – пише у виданні The New Yorker Ентоні Лейн.
«Його (Сталіна) велика схема колективізації землеробства провалилася, …але ідеологічно вона не могла бути провалом. Хто краще за українців, – яким часто не довіряла й яких демонізувала Москва, – надавався на роль цапів-відбувайлів і саботажників?» – питає Лейн.
У впливовомy виданні National Review Кайлі Сміт нагадує, що для польської режисерки фільму Аґнєшки Холланд тема злочинів комуністичного режиму не є чимось віддаленим, адже вона під час придушення радянськими танками Празької весни 1968 року була заарештована комуністами.
У рецензії читаємо, що фільм постає як двобій між валлійським журналістом Ґаретом Джонсом і кореспондентом газети The New York Times у Москві Волтером Дюранті, який у позитивному світлі писав про сталінський Радянський Союз і заперечував голод в Україні.
Сміт називає Дюранті «людиною The New York Times у Москві – чи радше людиною Москви в The New York Times».
Дуже позитивний відгук у рецензентки викликає гра актора Пітера Сарсґаарда, який зіграв Дюранті і якому гарно вдаються ролі негативних персонажів у фільмах.
У рецензіях на фільм в американських виданнях цитується фраза в одній зі статей Дюранті, яка увійшла в сценарій фільму (над сценарієм працювала американка Андреа Халупа). Дюранті про перегини Сталіна говорить: «Не можна приготувати яєшні, не розбивши яєць»… Але жахлива правда полягала у тому, що розбивалися людські життя під час Голодомору.
В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим» і заявляв, що змалювання українців як жертв цього сталінського злочину буде «цинічним і аморальними».
В інтерв’ю кореспондентові видання New York Daily News режисерка Аґнєшка Холланд зазначила, що від падіння Залізної завіси у 1989 році «людство швидко забуває злочини комунізму».
В одній із рецензій вказується, що Росія й донині не визнає Голодомор, а Дмитро Медведєв, коли був президентом Росії, назвав Голодомор у 2008 році «так званим»
Але «деякі злочини проти людяності є нестерпними», каже режисерка, додаючи, що люди мало знають про події, які відображені у фільмі, і навіть справжня цифра жертв сталінського Голодомору досі не відома.
«Ніхто про це не говорить. Ніхто про це не знає. Відтак я подумала, що якось це навіть є обов’язком пролити світло на це», – сказала Холланд кореспондентові.
Серед тих, хто вмістив рецензію на фільм, є й газета The New York Times, московським кореспондентом якої працював Волтер Дюранті. Авторка рецензії Манола Дарґіс пише, що фільм є «політичним трилером, із непохитним, невсипущим пульсом».
«Холланд є однією з тих кінорежисерів, яка не потребує діалогів для вираження змісту, і деякі з найсильніших сцен у фільмі «Mr. Jones» є безмовними чи майже без слів. Коли Ґарет вирушає до України, фільм переноситься у все більш моторошний, ніби з інших світів, спокій. У цій застиглості є дотик небезпеки, коли інші пасажири потяга у вагоні Ґарета дивляться на нього, як він їсть, із величезною психологічною інтенсивністю», – читаємо в рецензії Маноли Дарґіс.
«На момент, коли він утік він свого супровідника, йдучи пішки через засніжену, безлюдну сільську місцевість – схоже, ніби він іде через широкий цвинтар», – пише The New York Times.
А газета The Wall Street Journal, називаючи фільм «блискучим», каже, що він допоможе впевнитись, що «ані злочини марксистського режиму, ані його жертви на тому широкому цвинтарі не будуть забуті».
Дивіться також: Як на базі ВМС США у Перські затоці дотримуються заходів стримування поширення коронавірусу?
Всі новини дня
Чи зависло у повітрі питання 24 мільярди доларів, які Білий Дім запросив у Конгресу для України? Відео
Американський уряд почав повідомляти федеральних працівників, що загроза шатдауну, або часткової зупинки уряду, може бути невідворотною. "Повідомлення визнає зростаючий ризик того, що мільйони співробітників і військовослужбовців у США можуть тимчасово перестати отримувати зарплатню вже через кілька днів" - повідомляє Washington Post. Попри те, що дедлайн на схвалення фінансування бюджету спливає вже цієї суботи, розбіжності між демократами і республіканцями, Сенатом і Палатою Представників, так виглядає, лише поглиблюються.
Підтримка України стала однією із тем на других дебатах республіканців – підсумки заяв. Відео
Підтримка України стала однією із тем запальних дискусій на других дебатах республіканців, які змагаються за номінацію від своєї партії на президентських виборах 2024-ого року. У дебатах у Каліфорнії брали участь сім політиків, але знову без лідера партійних парегонів, колишнього президента США Дональда Трампа.
- Голос Америки
Понад 70 тисяч людей стали біженцями: Агентство США USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Відео
Агентство США з міжнародного розвитку USAID направляє групу з гуманітарною місією на Південний Кавказ. Про це заявила керівниця агенства Саманта Пауер. За її словами військова операція у Нагірному Карабасі минулого тижня погіршила і без того складну гуманітарну ситуацію в регіоні. Збройні сили Азербайджану захопили контроль над територією, яка яка десятки років була під управлінням місцевих вірмен. За повідомленнями медіа, президент невизнаної країни Самвел Шахраманян оголосив, що Нагірно-Карабаська Республіка припинила своє існування. Внаслідок цього вже понад 70 тисяч людей стали біженцями. Місцеві вірмени бояться репресій з боку азербайджанців.
- Голос Америки
У Конгресі США зберігається двопартійна підтримка Україні - Блінкен
У Конгресі США зберігається рішуча підтримка України серед більшості законодавців з обох партій. Про це під час дискусії в рамках 15-го фестивалю, організованого виданням The Atlantic, заявив державний секретар Ентоні Блінкен. Він також наголосив на тому, що така підтримка України зберігається і серед американської громадськості.
«Якщо ви подивитеся на опитування - що не є тим, що рухає подіями, а проте - деякі з опитувань, які я нещодавно бачив, свідчать про те, що є сильна і стійка підтримка нашої допомоги Україні. Щодо Конгресу, так, є деякі гучні голоси, які дотримуються іншої тактики, але якщо ви подивитеся на більшість в обох партіях, то підтримка є, і вона зберігається», – сказав Блінкен.
Серед впливових законодавців, які висловлюють свою підтримку України, Блінкен зокрема згадав лідера республіканців в Сенаті Мітча Макконнелла та голову комітету із закордонних справ Палати представників Майка Макколла.
Коментуючи хід контрнаступу української армії, Блінкен визнав, що він відбувається важко, але зазначив, що українці вже досягли реальних успіхів.
«Українці повернули понад 50% територій, які Росія захопила з лютого 2022 року. Зараз вони ведуть контрнаступ на півдні та сході. Він проходить важко, і на це є вагома причина – у росіян було багато місяців, щоб розбудувати оборону, але українці досягають реальних успіхів», – наголосив Блінікен.
Він зауважив, що фундаментальна відмінність між військовими України і Росії полягає у їхніх цілях у війні.
«Українці борються за свою власну землю, свою власну свободу, своє власне майбутнє, а росіяни – ні. І я думаю, що, зрештою, саме це змінить баланс», – сказав Блінкен.
Він додав, що саме українці визначатимуть, як закінчиться війна і ці рішення українці будуть ухвалювати на основі демократичних принципів.
Щодо можливості дипломатичного вирішення війни, Блінкен зауважив, що США керувались і керуватимуться принципом – нічого про Україну без України. Він додав, що всі, і у першу чергу українці, хочуть справедливого та тривалого миру, який має відображати «базові принципи, які лежать в основі статуту ООН»: територіальна цілісність, суверенітет, незалежність України.
«Тривалий мир у тому сенсі, що треба бути впевненими: якщо буде досягнуто миру, то не залишиться умов, які б дозволили цій агресії повторитися через рік, через два роки, через п’ять років», – наголосив Блінкен
Як раніше повідомляв Голос Америки, виступаючи на засіданні Ради безпеки ООН 20 вересня, державний секретар Блінкен заявив, що Сполучені Штати не стоятимуть осторонь, коли Росія або інші країни-агресори порушують основоположні правила організації.
- Голос Америки
Дебати серед республіканських претендентів на посаду президента США вказали на розкол щодо подальшої підтримки України
У той час як більшість претендентів на республіканську номінацію на пост президента США підтримує надання подальшої допомоги Україні для протистояння російській агресії, кілька з них продовжують виступати за зменшення американської підтримки й зміну американського підходу до війни в Україні.
Позиції кандидатів під час дебатів здебільшого відображали їхні погляди, заявлені раніше.
Найбільш активним противником допомоги Україні з боку США у її теперішньому вигляді залишився підприємець Вівек Рамасвамі, який заявив, що реальним ворогом Америки є Китай, додавши, що підтримуючи Україну “ми ще далі заганяємо Росію в обійми Китаю”, в той час, як наразі потрібен “розважливий мирний план”.
Губернатор Флориди Рон Десантіс дещо відійшов від свого попереднього твердження про те, що війна в Україні є “територіальною суперечкою”, за яке його піддали жорсткій критиці, зокрема і претендентка Ніккі Гейлі.
На дебатах він заявив, що в інтересах США завершити війну, і що Десантіс це зробить на посаді президента. Водночас він виступив проти необмеженої допомоги Україні або направлення американської армії в країну, а також заявив, що “ми змусимо європейців робити те, що вони повинні [зробити]”
Сенатор Тім Скотт своєю чергою наголосив, що ресурси, які США надсилають Україні, «на 90% є гарантованими як кредит”. Він також зауважив, що “наш національний життєвий інтерес полягає в поступовому занепаді російської армії».
«Деградуючи російську армію, ми фактично зберігаємо нашу батьківщину в безпеці... Напад на територію НАТО втягнув би нас і наші війська [у війну]. Деградуючи російську армію, ми зменшуємо, якщо не усуваємо [вірогідність] нападу на територію НАТО», – каже Скотт.
Колишня губернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі продовжувала наполягати на підтримці України, вказуючи, що “Перемога Росії – це перемога Китаю”. Гейлі раніше називала Пекін головним геополітичним суперником США.
На таку думку пристав також і колишній віцепрезидент США Майк Пенс, за словами якого віддати Путіну Україну стало б “зеленим світлом” для вторгнення Китаю на Тайвань. “Мир приходить через силу”, - додав Пенс.
Своєю чергою, колишній губернатор Нью-Джерсі Кріс Крісті заявив, що питання України й допомоги США пов’язане з питанням зближення Росії, Китаю та Ірану. “За війну Росії в Україні платять китайці. Іранці постачають більш досконалу зброю, як і північнокорейці, зараз також, за заохочення китайців”, - додав Крісті.
Він також виступив проти логіки Рамасвамі щодо необхідності домовлятися з Росією для недопущення її зближення з Китаєм. “Нам потрібно прямо зараз сказати, що китайсько-російський альянс – це те, проти чого ми повинні боротися, і ми не вирішимо цього, відвідуючи та пригортаючись до Володимира Путіна”, - зауважив Крісті. На його думку, наступною ціллю Росії у разі підкорення України стане Польща.
Наостанок, Даґ Берґум, губернатор Північної Дакоти, не виголосив конкретних тез щодо України під час дебатів, однак, раніше висловився за підтримку України у захисті від російської агресії та наголошував на необхідності закінчити війну якомога скоріше.
Форум