Спеціальні потреби

Актуально

Едвард Лукас: мета Кремля – розвал демократичних систем Заходу

Мирослава Ґонґадзе і Едвард Лукас під час інтерв’ю

Старший редактор тижневика The Economist і віце-президент CEPA - «Агенства аналізу центрально-європейської політики» - Едвард Лукас каже, що Захід трохи запізно відкрив очі на загрози з Кремля. На його думку, великі західні країни дійсно «прокинулись», коли побачили втручання Росії в президентські вибори в США. В інтерв’ю «Голосу Америки» експерт говорить про те, як треба боротися з російською пропагандою, і що можна зробити на противагу політиці Путіна.

Інтерв'ю Мирослави Ґонґадзе з редактором The Economist Едвардом Лукасом. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:33 0:00

Мирослава Ґонґадзе: Багато років Ви піднімаєте питання про проблему пропаганди і гібридної війни. Захід не хотів визнавати і розуміти цю проблему. Що з вашої точки зору допомогло Заходу і США нарешті зрозуміти небезпеку, яка виходить від Росії?

Едвард Лукас: Я думаю, Захід пробудило те, що саме зараз Старий світ був атакований. І я думаю, що великі західні країни дійсно «пробудились», коли вони побачили втручання в американські президентські вибори. П’ять років тому я зустрічався із німецькими посадовцями і попередив їх, що вони стануть жертвами інформаційної війни. І вони буквально розсміялись. Вони сказали: «Що ви маєте на увазі? Росія атакуватиме нас інформацією? Припиніть!» Тепер це головний пріоритет головних німецьких служб безпеки – упоратись із цими атаками. Вони очевидно прокинулись. Але це трохи запізно.

МҐ: Чому лише Ви та кілька Ваших колег були єдиними, хто розумів цю проблему?

Я бачив закінчення «холодної війни». Я бачив проблеми, які переживають балтійські країни, намагаючись позбутись російських військ у 1991. І я бачив російську пропагандистську кампанію, спрямовану на Балтію
Едвард Лукас

ЕЛ: Тому що я жив у балтійських країнах на початку 90-х, саме коли всі ці події лише розгортались. Я бачив закінчення «холодної війни». Я бачив проблеми, які переживають балтійські країни, намагаючись позбутись російських військ у 1991. І я бачив російську пропагандистську кампанію, спрямовану на Балтію, яка відбувалась навіть за ери Єльцина. Російське керівництво було дуже слабким, і лідери були дуже розділені, ще не було Путіна, але було багато людей при владі, які все ще хотіли мати гарні відносини зі своїми сусідами. Ці проблеми дійсно мають витоки ще з того часу. (Тодішний президент Естонії – ГА) Леннарт Мері застерігав людей про це ще у 1994. Він виголосив промову у Гамбурзі, попереджаючи людей про російські репресії всередині країни та зовнішню агресію. Російська делегація тоді встала й покинула конференцію. Примітно, що очолював цю делегацію пан В.В. Путін із Санкт-Петербурга.

МҐ: Чи не думаєте, що це розуміння прийшло до Заходу трохи запізно? І зараз набагато складніше боротись із цими викликами?

Більшість успіхів у своїй грі Росія зробила завдяки тому, що Захід відмовлявся визнавати серйозну загрозу, те що Росія має лихі наміри
Едвард Лукас

ЕЛ: Це дійсно дуже серйозна проблема і ми реагуємо на неї запізно. І ми не зробили достатньо. Але я думаю, все розвивається достатньо оптимістично, тому що Росія втратила елемент несподіванки. І більшість успіхів у своїй грі Росія зробила завдяки тому, що Захід відмовлявся визнавати серйозну загрозу, те що Росія має лихі наміри, що Росія має можливості, які дійсно працюють. І тепер у людей відкрились очі. Вони очікують на напади. Особливо, під час німецьких чи французьких виборів. Росія також втратила перевагу анонімності. Тому що ми набагато прискіпливіше переглядаємо акаунти в соцмережах, на веб-сайтах, в Інтернеті, щоб відрізнити справжні загрози.

МҐ: Виявляти й розуміти суть пропаганди – важливо. Але які методи можуть бути дієвими, щоб з цією пропагандою боротись?

Треба регулювати галузь ЗМІ, треба вимагати, аби вони відповідали критеріям, щоб працювати на нашій території. Також ми маємо «стежити за грошима»
Едвард Лукас

ЕЛ: По-перше, треба регулювати галузь ЗМІ, треба вимагати, аби вони відповідали критеріям, щоб працювати на нашій території. Також ми маємо «стежити за грошима». Треба дивитись, хто розміщує рекламу на таких сайтах, і відрізати це фінансування. Приглядатись до людей, які дають коментарі каналам RT та Sputnik. Це треба розглядати як безчестя, дії, які жодна поважна особа не робитиме. Нам треба заохочувати людей не працювати на ці організації. Казати: це не початок вашої журналістської кар’єри, а її кінець.

МҐ: Уряд Великої Британії почав розслідувати діяльність RT. Ми чуємо, що у Сполучених Штатах також розглядають таку можливість. Чи Ви думаєте, що таким ЗМІ як Russia Today варто дозволити працювати на Заході.

Я б не переоцінював важливість RT. Ми зараз проводимо чимало досліджень із багатьма джерелами російської дезінформації. RT – дуже мала частина цього
Едвард Лукас

ЕЛ: Я б не переоцінював важливість RT. Ми зараз проводимо чимало досліджень із багатьма джерелами російської дезінформації. RT – дуже мала частина цього. Але проблема в тому, що RT веде мовлення англійською. Нам треба спершу оцінити реальну вагу проблеми, якість і кількість. Треба виміряти охоплення і вплив усіх російських ЗМІ: фейкових новинних сайтів чи нібито легітимних новинних організацій, чи таких як Перший російський телеканал, російськомовний канал, який веде мовлення у країнах Балтії. Нам треба виміряти їхній вплив і проаналізувати, який вплив вони мають, на яку аудиторію та чому. Тоді ми можемо зробити нашу протидію ефективною.

МҐ: Який ефект мають соціальні медіа?

Соціальні медіа трансформували журналістику, змінили спосіб написання матеріалів...змінились способи збирання інформації
Едвард Лукас

ЕЛ: Соціальні медіа трансформували журналістику, змінили спосіб написання матеріалів, ми можемо стежити за людьми через мікроблоги, писати статті про повідомлення у Twitter, змінились способи збирання інформації. Вони також стали майже такими ж важливими, як преса, у питаннях поширення інформації. Це, переважно, позитивно. Проблема із цим – анонімність. І на мою думку, анонімні медіа можуть мати непропорційний ефект. І треба бути дуже обережним із цим. Наприклад, Twitter уже має верифікацію. Я б хотів, аби ця система підтвердження особи була двоступенева. Треба давати номер своєї кредитки, адресу, інші дані. Щоб довести, що ви – реальна особа. І що більше інформації надаєте, то більше треба підтвердження. Людям треба знати, із ким вони мають справу. І так само із Facebook. Із цим ми на початковій стадії. Але цю проблему ми маємо уже кілька років, тож поступово буде й відповідь. Ми більше покладатимемось на достовірність, щоб люди могли показати, чому їм можна довіряти.

МҐ: Щодо політики Росії та мети Путіна. Чи Ви дійсно думаєте, що Росія вплинула на результати виборів у США?

Головна мета Кремля – не підтримка певного кандидата, а просто розкол та розвал системи. Я думаю, вони роблять це у США, Франції та Німеччині
Едвард Лукас

ЕЛ: Очевидно, хакерська атака на штаб Гілларі Клінтон була спробою зруйнувати її кампанію. І я думаю, Росія взагалі хоче сіяти непевність у суспільстві. Адже якщо ви вірите, що демократія – це фікція і у виборах немає сенсу, це означає, що люди перестануть перейматись Путіним. Тож я думаю, головна мета Кремля – не підтримка певного кандидата, а просто розкол та розвал системи. Я думаю, вони роблять це у США, Франції та Німеччині.

МҐ: Тож це фактично робиться для того, щоб знищити демократичну систему вцілому?

Ключ до розуміння Путіна – дуже простий. Він хоче посіяти розбрат і недовіру - соціальну, мовну, політичну – будь-яку
Едвард Лукас

ЕЛ: Я думаю, ключ до розуміння Путіна – дуже простий. Він хоче посіяти розбрат і недовіру - соціальну, мовну, політичну – будь-яку. Це завжди добре, бо розділена країна, розділений Захід не можуть протистояти Путіну. Також він хоче посіяти розбрат між прошарками суспільства. Між державою та людьми, виборцями і політиками, розбити політичну систему, тому що в таких умовах система не зможе відповісти «путінізму».

МҐ: Щодо відповіді Путіну. Що, на Вашу думку, можна зробити на противагу його політиці?

Нам треба більше сил у країнах Балтії. Я дуже підтримую ідею надання допомоги Україні. Треба мати набагато жорсткіші санкції
Едвард Лукас

ЕЛ: Спершу, краще оборонятись. Нам треба більше сил у країнах Балтії. Я дуже підтримую ідею надання допомоги Україні. Треба мати набагато жорсткіші санкції. Зокрема, візові санкції проти п’яти тисяч людей, еліти, що знаходиться на верхівці влади. І не лише проти них, а й проти їхніх дружин і чоловіків, братів і сестер, батьків, дітей. Це вдарить по них дуже сильно. Бо якщо вони пропагують неприйняття Заходу, їхнім дітям не можна дозволяти навчатись на Заході, зберігати й відмивати там гроші, проводити там відпустки, їхнім сім’ям – лікуватись на Заході. Це має бути їхня ціна за ненависть до Заходу. Думаю, це матиме вплив.

Ми можемо зазнати поразки не тому що ми слабкі, а тому що у нас слабка воля
Едвард Лукас

«Також треба заморожувати їхні рахунки, наприклад, як передбачає «закон Магнітського», схвалений Конгресом. Треба підвищити ціну за бізнес-стосунки із Путіним. І також необхідно ввести набагато більш суворі санкції, якщо агресія продовжуватиметься. Не важливо, поширюватиметься вона Україною, Білоруссю чи Балтією. Ніколи не треба забувати, що ми набагато більші за Росію. Загальна кількість населення країн Заходу - мільярд людей. Проти 140 мільйонів росіян. Загальне ВВП Заходу - 40 трильйонів, в Росії – менш ніж 1,5. Ми у сім разів більші за кількістю населення і майже у 14 разів більші у ВВП. Ми можемо зазнати поразки не тому що ми слабкі, а тому що у нас слабка воля. Нам треба краще координувати зусилля, проявляти більше волі, і ми легко побачимо, що Путін – не найсерйозніша проблема. Є набагато більш складні. Нам треба вирішити цю проблему, і перейти до складніших», - заявив Едвард Лукас в інтерв’ю «Голосу Америки».

Дивіться також: Як на кордонах ЄС брязкають зброєю, аби унеможливити агресію з боку Росії

Як на кордонах ЄС брязкають зброєю, аби унеможливити агресію з боку Росії. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:31 0:00

Всі новини дня

Політична боротьба в США посилюється, попри те, що уряд залишається відкритим

Будівля Капітолію, Вашингтон. AP Photo/J. Scott Applewhite

Уряд США залишається відкритим завдяки тому, що законодавцям вдалось домовитись про продовження фінансування до середини листопада, але політична боротьба між республіканськими лише посилилася.

Конгресмен-республіканець із Флориди Метт Ґетц заявив, що цього тижня він спробує усунути спікера Палати представників Кевіна Маккарті, лідера республіканської більшості в Палаті представників. Це сталося після того, як Маккарті під час різкого повороту в суботу привітав майже одностайне голосування законодавців-демократів за законопроєкт про тимчасове фінансування уряду.

«Я думаю, що нам потрібно зірвати пластир. Я думаю, що нам потрібно рухатися далі з новим керівництвом, яке заслуговує на довіру», – сказав Ґетц CNN. Він звинуватив Маккарті в тому, що той не виконав зобов’язань, даних крайньо правому крилу республіканців, коли Маккарті став спікером у січні. Ці обіцянки включали скорочення державних витрат до допандемічного рівня 2020 року та неприймання ключового законодавства із голосами демократів.

Але Маккарті, як видається, не стурбований намірами Ґетца, сказавши в ефірі CBS: «Я виживу. Він більше зацікавлений в тому, щоб отримати телеінтерв'ю, ніж у тому, щоб щось зробити. Він хотів підштовхнути нас до "шатдауна"», що, за словами Маккарті, призвело б до затримки виплати зарплати військовослужбовцям, які проживають у виборчому окрузі Ґетца.

У Білому домі президент-демократ Джо Байден засудив суперечки серед законодавців-республіканців. Він сказав, що вони повинні дотримуватись угоди, яку він уклав кілька місяців тому з Маккарті щодо загальної межі витрат на фінансовий рік, що розпочався 1 жовтня, проти якої консервативні республіканці заперечували і відтоді намагалися зменшити її далі.

«Мені набридло грати на грані, — сказав Байден і закликав прийняти бюджет на наступний рік. — Я ніколи не бачив, щоб республіканський Конгрес — або будь-який інший Конгрес діяв таким чином... Я рішуче закликаю своїх друзів-республіканців у Конгресі не чекати. Припиніть ігри. До роботи».

Тим часом Ґетц в ефірі ABC News сказав про Маккарті: «Не існує майже жодної обіцянки, яку б він не порушив».

Маккарті просунув спонсоровані республіканцями заходи із різким скороченням витрат останніми днями, але всі вони не отримали підтримки в Палаті представників, часто тому, що найбільш крайні праві законодавці в республіканській фракції вимагали ще більших скорочень.

Але з наближенням часткового припинення роботи уряду опівночі суботи Маккарті проштовхнув закон, прийнятний для більшості законодавців-республіканців, але не для найбільш консервативного блоку.

«У кімнаті має бути дорослий, — сказав Маккарті після голосування в Палаті представників. — Я збираюся керувати із (думкою про те), що найкраще для цієї країни. Я збираюся бути консерватором, який буде робити все для американської громадськості. Що б там не було, нехай буде так, тому що я вірю в те, що в Америку не треба припиняти вірити. Я не збираюся бути зобов’язаним тому, хто зображує та робить щось інше».

Більшість із 221 республіканців у Палаті представників, де загалом 435 законодавців, все ще підтримують Маккарті як спікера, тому Ґетцу не вистачає більшості з необхідних 218 голосів для обрання іншого лідера палати.

Представник Майкл Лоулер, республіканець з Нью-Йорка, сказав ABC, що скарги Ґетца на Маккарті були «промовами оманливого мислення».

Але може бути два десятки чи більше республіканців, які готові стати на бік Ґетца, щоб спробувати усунути Маккарті з посади, якщо зважати на кількість законодавців, які голосували проти ініціатив спікера щодо витрат в останні дні. Шестеро республіканців заявили, що не голосуватимуть за жодні короткострокові заходи щодо фінансування, як той, який зрештою був прийнятий Конгресом і був підписаний президентом Джо Байденом.

Чи проголосують 212 демократів у Палаті представників за ініціативу Ґетца з усунення Маккарті або ж схвалить його подальше перебування на посаді спікера, ймовірно, стане підґрунтям для широких інтриг і укладання угод цього тижня.

Ґетц сказав CNN: «Якщо в цей час наступного тижня Кевін Маккарті все ще буде спікером Палати представників, це буде тому, що демократи виручили його, і він може бути їхнім спікером, а не моїм». При цьому Ґетц не згадав імен якогось іншого законодавця-республіканця, якому б він віддав перевагу.

Законодавиця від Демократичної партії Александрія Окасіо-Кортес, сказала CNN: «Демократи не повинні рятувати Кевіна Маккарті», і сказала, що «безумовно» проголосує за його усунення.

Вона сказала, що якщо демократи врешті-решт проголосують за підтримку Маккарті на посту спікера, «ми не відмовляємося від чогось безплатно. Це має свою ціну».

Вона сказала, що республіканський блок у Палаті представників «не є поміркованою партією. Існують лише різні ступені відданості [колишньому президенту] Дональду Трампу», який закликав законодавців-республіканців дозволити закриття уряду.

Чого можуть вимагати демократи в обмін на підтримку Маккарті, - не зрозуміло, але певна форма розподілу повноважень у комітетах Палати представників може бути однією з цілей. Маючи незначну перевагу в палаті, республіканці тепер контролюють порядок денний на панелях Палати представників.

Дипломатія образів Олени Зеленської у США. Відео

Дипломатія образів Олени Зеленської у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00

У Вашингтоні з візитом перебував президент України Володимир Зеленський разом із Першою Леді. Всього за 4 дні у Сполучених Штатах Олена Зеленська змінила 8 образів. Такі виходи вже давно вважають модною дипломатією та невербальним способом спілкування зі світом. Які сигнали хотіла послати Олена Зеленська?

Шаппс заперечив повідомлення, що флот Британії допоможе захищати судна з українським зерном у Чорному морі

Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс на конференції Консервативної партії, організованій аналітичним центром Royal United Services Institute, Манчестер. 1 жовтня 2023. Photo by JUSTIN TALLIS / AFP

Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заперечив повідомлення про те, що Королівський флот Великої Британії може допомогти захистити комерційні судна в Чорному морі, які перевозять українське зерно та інше продовольство для експорту.

Як пише Guardian, після інтерв'ю з міністром видання Sunday Telegraph повідомило, що "британський королівський флот може зіграти роль у захисті комерційних суден від російських атак у Чорному морі".

Деякі медіа сприйняли це як зобов'язання, яке міністр нібито дав президенту України Володимиру Зеленському під час свого візиту до Києва минулого тижня, але нині на конференції Консервативної партії Шаппс заперечив це: "Я не думаю, що (про) це була моя розмова з президентом Зеленським".

Він додав, що не очікує, що Королівський флот братиме участь у патрулюванні в Чорному морі, хоча сказав, що Британія та інші країни можуть відігравати консультативну роль, щоб допомогти Україні відкрити експорт продовольства.

Міністр також відмовився повідомити, чи Британія виділить Україні у своєму наступному бюджеті той самий обсяг військової допомоги, як і цьогоріч, - 2,3 мільярда фунтів стерлінгів. Але він підкреслив, що Лондон залишається відданим довгостроковій підтримці Києва.

У неділю Київ повідомив, що з портів Чорноморськ і Південний вийшли іще три суховантажі, а ще п'ять - очікують швартування в портах для завантаження по оголошених у серпні так званих тимчасових гуманітарних коридорах. Нині міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський заявив, що ринок "почав довіряти цьому коридору" і що від часу, коли пішли цим маршрутом перші судна, фрахт з Одеси, Чорноморська та Південного подешевшав на 30-40%.

Як Голос Америки писав напередодні, прем'єр-міністр Британії Ріші Сунак заявив, що Лондон не має найближчих планів розгортати військових інструкторів в Україні, спростувавши слова Шаппса у Sunday Telegraph про те, що він хоче розпочати навчання українських військ в країні.

"Те, що міністр оборони сказав, полягало в тому, що колись в майбутньому ми цілком можемо провести частину цього навчання в Україні... Але йдеться про довгострокову перспективу, а не тут і зараз. Немає британських солдатів, яких відправлять воювати в поточному конфлікті", - сказав Сунак.

Нобелівську премію з медицини присудили науковцям зі США та Угорщини за розробку мРНК-вакцини, що допомогла створити щеплення від COVID-19

Каталін Каріко і Дрю Вайсман під час церемонії вручення премії "Прорив" у Музеї кіноакадемії в Лос-Анджелесі, 15 квітня 2023. Photo by Juan Pablo Rico / AFP

Науковці Каталін Каріко з Угорщини та Дрю Вайсман зі США отримали Нобелівську премію 2023 року з фізіології та медицини за відкриття, які дозволили розробити мРНК-вакцини проти COVID-19.

До 2022 року Каріко була керівницею відділу заміни протеїну РНК у BioNTech. Вона також є професоркою Університету міста Сегед в Угорщині та ад'юнкт-професоркою Школи медицини Перельмана в Університеті Пенсильванії. Вайсман - професор із дослідження вакцин у Школі Перельмана.

У 2005 році Каріко і Вайсманом знайшли спосіб запобігти запальній реакції імунної системи проти мРНК, виготовленої в лабораторії, яка раніше вважалася основною перешкодою для будь-якого терапевтичного використання мРНК.

"Тож цьогорічна Нобелівська премія визнає їхнє фундаментальне наукове відкриття, яке докорінно змінило наше розуміння того, як мРНК взаємодіє з імунною системою, і мало великий вплив на суспільство під час недавньої пандемії", - сказав Рікард Сендберг, член Нобелівської асамблеї Каролінського інституту.

Найпрестижніша премія світу передбачає 11 мільйонів шведських крон (близько 1 мільйона доларів).

Цьогорічних лауреатів решти п'яти Нобелівських премій - з хімії, фізики, літератури, миру та економіки - буде оприлюднено найближчими днями. Вручення відбудеться у Стокгольмі 10 грудня, у річницю смерті засновника премії Альфреда Нобеля.

Раніше Голос Америки повідомляв, що рішення Міжнародного Нобелівського фонду запросити Росію на церемонію нагородження викликало міжнародну критику. А кілька шведських депутатів також заявили, що бойкотуватимуть цьогорічну церемонію вручення Нобелівської премії.

Міністри ЄС у Києві обговорюють допомогу Україні і «не мають сумнівів» у підтримці США

UKRAINE-CRISIS/EU

Міністри закордонних справ країн Європейського Союзу зібралися у понеділок 2 жовтня на нараду у Києві, яку українські та європейські урядовці назвали підтвердженням міжнародної підтримки України, яка обороняється від російської агресії.

Європейці також кажуть, що стежать за політичними дискусіями у США, де загострилися дискусії щодо фінансування американської допомоги Україні.

...Нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну.
Жозеп Борель.

Український міністр закордони справ Дмитро Кулеба у відповіді на запитання журналістів наполягав, що міжнародна і зокрема американська підтримка України залишається міцною.

«Ми не відчуваємо, що підтримка США розбита. Бо Сполучені Штати розуміють, що те, що поставлено на карту в Україні є набагато більшим, ніж лише Україна. Це стабільність і передбачуваність світу. А тому я вірю, що ми зможемо знайти необхідні рішення», - сказав Кулеба.

Верховний представник ЄС у закордонних справах і з питань безпеки Жозеп Борель додав, що у той час, як російська війна в Україні створює проблеми для цілого світу, для Європи це життєва загроза.

«Для нас європейців це екзистенційна загроза. Можливо її не так бачать усі інші у світі, але дозвольте мені повторити, що для нас європейців це екзистенційна загроза, а тому нам треба надалі вас підтримувати і обговорювати з нашими американськими друзями і союзниками, щоб вони також надалі підтримували Україну», - сказав Жозеп Борель.

Представниця Франції Катрін Колонна сказала, що у неї «нема сумнівів, що Сполучені Штати підтримають Україну».

У Києві також заявляють, що ця зустріч міністрів Євросоюзу за межами чинних кордонів ЄС вказує на майбутнє України як члена Європейського Союзу.

«Майбутнє України лежить у Європейському Союзі і в нашій спільноті свободи. Незабаром вона простягатиметься від Лісабона до Луганська. З кожним селом, з кожним метром, який визволяє Україна, вона також рятує своїх людей і прокладає свій шлях до Європейського Союзу», - сказала міністерка закордонних справ Німеччини Анналена Бербок.

Жозеп Борель окремо згадав про обговорення української «формули миру Зеленського», провідним положенням якої є виведення російських військ з України.

Україна та її партнери готують так званий саміт миру, щоб офіційно погодити міжнародний мирний план для припинення російської війни проти України.

«Формула миру Зеленського»

Мирні пропозиції України з виділеними десятьма положеннями були оприлюднені в листопаді 2022 року у промові президента Володимира Зеленського до зібрання керівників країн G-20 в Індонезії:

1. «Радіаційна та ядерна безпека»
«Радіаційна безпека має бути відновлена... Росія повинна негайно вивести з території Запорізької АЕС усіх своїх бойовиків... Те саме стосується божевільних погроз ядерною зброєю, до яких вдаються російські посадовці. Немає й не може бути жодних виправдань ядерному шантажу...»

2. «Продовольча безпека»
«... Наша експортна зернова ініціатива заслуговує на безстрокове подовження, незалежно від того, коли закінчиться війна. Право на їжу – це фундаментальне право кожної людини у світі... Кожна країна може долучитися з конкретним внеском і стати співтворцем перемоги над голодом і продовольчою кризою...»

3. «Енергетична безпека»
«...Якщо Росія намагається позбавити Україну, Європу та всіх споживачів енергії у світі передбачуваності й стабільності цін, відповіддю на це має бути примусове обмеження експортних цін для Росії...»

4. «Звільнення всіх полонених і депортованих»
«Тисячі наших людей – військових і цивільних – у російському полоні. Їх піддають жорстоким тортурам – це масове знущання!.. Маємо звільнити всіх цих людей!..»

5. «Виконання Статуту ООН і відновлення територіальної цілісності України та світового порядку»
«... Росія повинна підтвердити територіальну цілісність України в межах відповідних резолюцій Генеральної Асамблеї ООН і відповідного масиву договірно-правових документів...»

6. «Виведення російських військ і припинення бойових дій»
«... Росія має вивести всі свої війська та збройні формування з території України. Має бути відновлений контроль України над усіма ділянками нашого державного кордону з Росією...»

7. «Справедливість»
«... Світ має визнати спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України та створення міжнародного механізму для відшкодування всіх збитків, завданих цією війною...»

8. «Потреба негайного захисту природи»
«Мільйони гектарів лісу спалені обстрілами. Майже 200 тисяч гектарів нашої землі забруднені мінами й снарядами, які не розірвалися. Десятки вугільних шахт затоплені, зокрема й шахта, у якій у 1979 році був здійснений підземний ядерний вибух… Лише деокупація нашої території може створити умови, щоб зняти цю загрозу... Потрібні також кошти й технології для відновлення очисних споруд. Це все не просто українська проблема. Це виклик для усього світу...»

9. «Недопущення ескалації»
«...Ми потребуємо дієвих гарантій безпеки... Тож маємо провести міжнародну конференцію для фіксації ключових елементів повоєнної безпекової архітектури в євроатлантичному просторі, включно з гарантіями для України...»

10. «Фіксація закінчення війни»
«Коли всі антивоєнні кроки будуть реалізовані, коли безпека й справедливість почнуть відновлюватися, сторони мають підписати документ про фіксацію закінчення війни...»

Більше

Відео - найголовніше

Дипломатія образів Олени Зеленської у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:45 0:00
XS
SM
MD
LG