Актуально
Тисячі депортованих та викрадених українських дітей - заручники в руках Росії. Які механізми їхнього звільнення?
"Україна максимально піднімає на поверхню проблематику викрадених Росією українських дітей”, - заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. За його словами, питання повернення викрадених Росією дітей – одне з головних для України. Він також зазначив, що наразі ключові міжнародні організації, які мали би опікуватися цим питання, не приділяють йому достатньої уваги. "І ми робимо все можливе для того, щоб вони включилися максимально у повернення наших дітей та запобігання новим депортаціям”, - додав міністр.
Дар’я Герасимчук, уповноважена президент з прав дитини та дитячої реабілітації зазначає: найбільшим цинізмом є те, що Росія, вивозячи українських дітей, представляє це, як благородний вчинок. Мовляв, мова йде про евакуацію та порятунок. Говорячи про це, російська влада називає свої цифри. "На сьогодні найбільша цифра, яка звучить, - це 730 тис. нібито евакуйованих дітей. Але всі чудово розуміють, що це депортовані та примусово приміщенні діти. І ця цифра абсолютно нічим не підтверджена", - додає Герасимчук.
Наразі немає жодних списків цих дітей, якими би російська влада поділилася з Європейським Союзом або міжнародними організаціями.
У цілому від початку повномасштабного вторгнення Росія вивезла з України мінімум 16221 дитину. Про це свідчать дані порталу "Діти війни". Як пояснює Герасимчук, саме така кількість заяв надійшла від родичів, інколи батьків, свідків або місцевої влади щодо факту, який став відомий щодо депортації чи примусово переміщення дитини. "Тобто це кількість заяв по кожній дитині, де є перевірена персональна інформація", - додала вона.
Натаніель Реймонд, американський слідчий із прав людини, який спеціалізується на розслідуванні воєнних злочинів, включаючи масові вбивства та тортури, разом з командою Лабораторії гуманітарних досліджень Єльського університету працював над звітом щодо вивезених дітей.
За його даними, Росія забрала щонайменше 6000 дітей з України до мережі закладів із "перевиховання" та усиновлення на території Криму та Росії. Справжня ж кількість таких дітей, ймовірно, значно більше, каже дослідник.
Реймонд наголошує: такі дії Росії класифікуються, як геноцид. За його словами, важливо пам’ятати, що один із перших судових процесів у Нюрнберзі проти нацистів після Другої світової війни був пов’язаний з переселенням єврейських дітей. "Конвенція про геноцид і Римський статут 1998 року розглядають цей акт як складову більшого злочину - геноциду та злочинів проти людяності. Я ніколи не бачив програм примусового переселення дітей та перевиховання такого масштабу", - додає він.
За словами Реймонда, російське виправдання про так звану евакуації дітей з небезпечних зон також є порушенням норм міжнародного права, адже у разі небезпеки діти мають передаватися третій країні. А зараз вони є, по суті, заручниками Росії.
"У Женевській конвенції йдеться про те, що у таких умовах діти, які залишилися без батьків або були розлучені з ними, повинні виїхати до нейтральної третьої країни. Чому? І це найголовніше – тому що вони мають спеціальний статус захисту, відповідно до Женевської конвенції, який існує для того, щоб вони не були фішками в дуже небезпечній і дуже реальній грі щодо обміну полоненими та переговорів щодо припинення війни", - пояснює він.
Герасимчук каже, що Росія використовує кілька шляхів для розлучення дітей з батьками. Часто це відбувається під час так званих фільтраційних заходів. За її словами, перед звільненням території Херсона та Херсонської області українськими військовими, Росія здійснювала панічну евакуацію: "Вивозили всіх, кого можна було, в тому числі дітей", - пояснює вона.
За даними дослідження Реймонда, Росія також вивозила дітей з інтернатів та спеціальних лікарень Харківської області практично одразу після окупації та передавала їх на усиновлення. Багато дітей батьки з окупованих територій добровільно відправляли у літні табори до Росії.
Під час дослідження, команда Реймонда багато працювала із супутниковими знімками, аби встановити конкретні місця, куди переселяли та де зараз тримають українських дітей. Географія дуже широка: від Криму до Магадану.
"Спочатку у нас була думка, що діти та табори будуть локалізовані довкола кордону з Україною. Це виявилася правдою у деяких випадках, проте більшість - це фактично колишні піонерські табори, які використовувалися Радянським Союзом аж від часів Сталіна під час холодної війни. І ця мережа закладів тягнеться аж до Сибіру", - каже він.
Команді вдалося ідентифікувати 43 літніх табори, де відбувається так зване перевиховання дітей, в основному, з Донецької та Луганської областей. Багато з цих закладів використовуються з 2014-го. Проте минулого літа Реймонд та його команда зафіксували найбільшу активність.
За його словами, в одному з місць, у Чеченській Республіці, дітей навчають володіти вогнепальною зброєю та керувати військовою технікою. Ще один військовий навчальний комплекс є в Криму. "Ми не маємо інформації, скільки дітей повернулися додому після літа, але бачимо затримки та призупинення дат повернення. Іноді без повідомлення батьків, а в деяких випадках і повне скасування повернення. Принаймні у двох таборах ми бачили дітей, які були там передані на усиновлення та у прийомну сім’ю", - додає він.
За словами Реймонда, українські діти – не лише заручники Росії, а й об’єкти внутрішньої пропаганди. Росіяни почали пропагувати це питання це все більше і більше на тлі невтішних нових з війни. "Оскільки війна ставала все важчою для країни, для російської внутрішньополітичної аудиторії почали розповідати про цей так званий "гуманітарний проект" як виправдання вторгнення в гуманітарних цілях. І чим гірше був перебіг війни для Росії, тим активніше вони насаджували ці наративи", - зазначає дослідник.
Також, додає Реймонд, свою новорічну промову Путін частково присвятив оцінці зусиль тих, хто бере участь у програмі усиновлення та перевиховання українських дітей. "Він просив людей робити більше. Тому важливо розуміти, що Кремль бере активну участь у цьому процесі більше, ніж здається", - звертає увагу він.
Без залучення та тиску міжнародної спільноти та профільних організацій, Україні, навряд чи, вдасться повернути своїх дітей додому. Реймонд вважає, що наразі перше, що має бути створено – це система реєстрації зниклих дітей та дорослих. Україна має співпрацювати у цьому питанні з ООН та Червоним Хрестом та іншими країнами, щоб заохотити Росію, вносити у неї дані про вивезених дітей.
Маллок-Браун, колишній заступник генсека ООН називав дії Росії щодо українських дітей воєнним злочином, і каже, що він потребує належної документації.
"Для міжнародної історії буде критично важливо слідкувати за подальшою долею цих дітей. Це трагедія для кожної розлученої родини. Вона демонструє рівень майже геноцидної війни, яку Путін розв’язав проти України", - додає він.
За словами Бет Ван Скаак, посолки з кримінального правосуддя Держдепу США, окрім створення бази даних, діти мають отримати можливість і дзвонити додому. Цього зараз немає, адже у багатьох забирають мобільні телефони. "Міжнародний Комітет Червоного Хреста також повинен мати доступ до будь-яких територій, де вони утримуються, щоб мати можливість переконатися, що з ними поводяться належним чином і що вони мають контакт із членами родини", - переконана посолка.
Герсимчук, своєю чергою, каже, що Україна закликає світову спільноту рішуче засудити такі дії Росії та вимагати негайно їх припинити. За її словами, наразі повернути дітей додому дуже складно, бо на відміну від військовополонених не існує єдиного алгоритму дій, а Росія позиціонує це як евакуацію. Наразі додому повернуто лише 308 дітей. Тому Україна закликає інші країни долучитися до напрацювання відповідного механізму та повернення усіх українських дітей додому.
Всі новини дня
Вибори у Словаччині — як вони вплинуть на підтримку України. Відео
Роберт Фіцо, який відкрито каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України, може прийти до влади у Словаччині. Очолювана ним соціал-демократична партія “Смер” нині лідирує. Що означає обрання Фіцо для України — знає Богдан Цюпин
Наближення ймовірного шатдауну американського уряду. Відео
Опівночі в суботу збігає термін, до якого американський Конгрес має погодити фінансування бюджету, аби уникнути часткової зупинки роботи уряду, так званого шатдауну. Наразі республіканці і демократи не можуть дійти згоди щодо плану, аби профінансувати уряд бодай тимчасово.
- Голос Америки
"Щоб купувати речі, потрібні гроші". Білий Дім - про допомогу Україні у разі шатдауну
В уряду Сполучених Штатів є "певні залишкові кошти", але шатдаун матиме вплив на допомогу Україні. Про це під час брифінгу у Білому Домі повідомила директорка Офісу менеджменту та бюджету США (відділ при Виконавчому офісі Президента США) Шаланда Янґ.
"Ми не можемо робити більше із меншими ресурсами, коли мова йде про зусилля воєнного часу. Правила існують не просто так. На те, щоб закуповувати певні речі, потрібні гроші" - заявила Янґ.
Але навіть, якщо США зможуть надсилати допомогу Україні, немає гарантії, що не постраждає "готовність" самих Сполучених Штатів, додала чиновниця.
Якщо Конгрес США до кінця вересня не ухвалить бюджет на наступний фіскальний рік, це може паралізувати роботу частини державних інституцій. Це й називають у США терміном "шатдаун".
У Конгресі також обговорюють законопроєкт про тимчасове фінансування уряду на 45 днів у разі неухвалення бюджету. Серед іншого, у цьому проєкті мова йде і про гроші для України.
- Голос Америки
Столтенберг впевнений, що Польща та Словаччина продовжуватимуть військову підтримку України
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг у п’ятницю висловив впевненість, що Польща та Словаччина продовжуватимуть підтримувати Україну у її війні з Росією після виборів, незважаючи на нещодавню різку риторику щодо Києва, повідомляє Reuters.
Напруга між Польщею та Україною дещо послаблюється після серії гарячих суперечок протягом останніх тижнів щодо заборони на продаж у своїх країнах українського зерна, яку Польща, Угорщина та Словаччина вирішили продовжити, щоб захистити місцевих фермерів, стурбованих низькою ціною на українське зерно, про це раніше повідомляв Голос Америки.
Переговори щодо поставок українського зерна до Польщі йдуть у "хорошому напрямку" після того, як "певні емоції" вгамувалися, заявив у середу міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс після віртуальної зустрічі з українським колегою Миколою Сольським.
"Я очікую і впевнений, що Україна та Польща знайдуть спосіб вирішити ці проблеми без негативного впливу на військову підтримку України", - сказав Столтенберг в інтерв'ю Reuters у Копенгагені.
Словаччина від початку повномасштабного вторгнення була вірним союзником України, надсилаючи військову техніку, включаючи винищувачі МіГ-29 і систему ППО С-300. Як повідомляв Голос Америки, розклад сил перед парламентськими виборами у Словаччині вказує на можливість повернення до влади колишнього прем’єр-міністра Роберта Фіцо, який каже про наміри переглянути зовнішньополітичний курс Братислави і, зокрема, відмовитися від активної підтримки України.
"Який би новий уряд не був у Словаччині, ми продовжуватимемо збиратися на засідання НАТО, і я впевнений, що ми знайдемо способи продовжувати надавати підтримку, як ми це робили після кожних виборів у цьому альянсі з початку війни", - заявив в Копенгагені Столтенберг.
Українська правозахисна організація отримала престижну нагороду від фундації Джорджа та Амаль Клуні "За справедливість"
У Нью-Йорку відбулась церемонія нагородження переможців правозахисної премії Albie Awards, яку заснували голівудський актор Джордж Клуні та його дружина Амаль – відома правозахисниця. Премію назвали на честь судді Албі Сакса, який боровся з апартеїдом в Південній Африці.
Червоною доріжкою перед початком церемонії пройшлися Меріл Стріп, Метт Деймон, Данатела Версаче, Скарлет Йогансон та багато інших відомих зірок світового шоу-бізнесу. Серед лауреатів цьогорічної премії – українська правозахисна організація Truth Hounds.
Американський актор Метт Деймон не може стримати свої емоції, говорячи про Україну та її громадян, які борються за відновлення справедливості через війну Росії проти України. Саме він презентував номінацію "Справедливість для тих, хто вижив", в якій перемогла українська правозахисна організація Truth Hounds.
Виконавчий директор організації Truth Hounds Роман Авраменко вперше виступає перед такою аудиторією. Він пишається роботою, яку робить його організація, фіксуючи воєнні злочини в Україні.
Назва його організації у перекладі з англійської – "Гончаки за правдою" – не залишає запитань щодо того, чим вона займається. Роман, жартуючи, додає, що часто їх ще називають "нишпорками за правдою". За його словами, головне, щоб їхня робота допомогла тим, хто став жертвами російської агресії.
"Коли ми йдемо від них, бачимо, якими очима вони на нас дивляться, це сильно зобов'язує. Ми можемо у своїх зубах принести цю справедливість назад людям", - розповідає Роман Авраменко.
Анна Нейстат – у фундації подружжя Клуні «За справедливість» очолює напрямок, який займається злочинами Росії в Україні. З початком повномасштабного вторгнення притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності для фонду стало одним з ключових завдань. Вона розповідає, що команда фонду та Truth Hounds день і ніч працювали над притягненням до відповідальності винних за злочини в Україні.
"Тому для нас це була не просто організація, навіть не українська організація. Це був близький партнер", - зазначила Нейстат.
Організації почали співпрацю практично одразу після вторгнення. За словами Нейстат, методологія збору доказів у них дуже схожа. За її словами, фундація Клуні не веде узагальнену документацію щодо порушення прав людини, а зосереджена на порушенні конкретних кримінальних справ, тому ретельно працює над збором доказів, адже лише докази, зібрані належним чином, можна використовувати для кримінального переслідування.
Нейстат додає, що ціль премії – розповісти усьому світу про конкретних людей, які борються за справедливість.
"У випадку з Україною про те, що відбувається, почув весь світ. Але мало хто знає, чому їм відомо про це. Дуже мало людей знають, що насправді існують такі люди, як Роман", - пояснює вона.
Документуванням воєнних злочинів Роман Авраменко займається з 2014-го року. У вересні 2014-го він поїхав у свою першу польову місію з документування воєнних злочинів у Донецькій та Луганській областях, згодом додався і Крим. За його словами, вже тоді було зрозуміло, що потрібно негайно документувати докази, бо вони втрачаються, і потім їх відновити буде неможливо.
Із тих пір Роман та його команда провела понад 220 польових місій, більше третини з них - за останні півтора року. До повномасштабного вторгнення організація займалася не лише документуванням злочинів, а й процесуальними змінами, працюючи з прокурорами та змінюючи їхні підходи до воєнних злочинів. Згодом ця організація почала поширювати діяльність в інших країнах. "На жаль, багато є країн з активними чи замороженими конфліктами. Ми навчали групи правозахисників та представників громадянського суспільства в Грузії, Таджикистані, Казахстані, були і під час нового кола конфлікту у Нагірному Карабаху", - розповідає Роман.
З початком повномасштабного вторгнення запит на експертизу Романа та його колег збільшився у рази. Тому довелося збільшити кількість документаторів, юристів, розслідувачів та польових виїздів. До прикладу, зараз команда працює у Миколаївській та Херсонській області, документуючи наслідки підриву Каховської дамби.
Авраменко каже, що вони відрізняються від інших організацій тим, що працюють над притягненням до індивідуальної кримінальної відповідальності за вчинення міжнародних злочинів.
Від 2014 року команда працювала таким чином, щоб докази, які збираються, можна було використовувати в кримінальних справах в судах, і "щоб настала справедливість у вигляді кримінального переслідування".
Всього з 2014 року Truth Hounds вдалося задокументувати близько 4,5 тис. воєнних злочинів. Частина з них стала основою для двох із трьох позовів, які фундація Клуні разом з Truth Hounds готуються подати правоохоронним органам однієї з європейських країн для порушення кримінальної справи в рамках так званої універсальної юрисдикції.
Роман пояснює: з самого початку повномасштабної війни команда розуміла, що основний тягар з переслідування воєнних злочинців ляже на українську систему правосуддя. "Тому ми додатково розуміли, що потрібно застосовувати принцип екстратериторіальної юстиції, щоб інші країни переслідували воєнних злочинців за злочинів скоєнні на території України", - пояснює він.
Найстат додає, що правозахисники та юристи намагаються встановити виконавців, конкретно командирів, які відповідальні за все, що відбувалося на окупованих територіях або за невибіркові обстріли з використанням конкретних видів зброї.
Кожна зі справ, які її фонд планує подавати правоохоронцям, стосується кількох злочинів. "Тож ми справді намагаємося знайти закономірності. Перша справа стосується страт та тортур. Друга - невибіркові напади, які призвели до незаконних смертей. Третя - весь спектр воєнних злочинів на окупованих територіях – сексуальне насильство, страти, тортури, грабунок, знищення майна. У кожному випадку ми представляємо тих, хто вижив, або сім’ї людей, які були вбиті. Це дуже важливий крок", - розповідає представниця фонду "За справедливість".
Нейстат додає, що ці три справи – лише початок шляху. Фундація "За справедливість" з партнерами у рамках універсальної юрисдикції готує й інші більш складні справи, зокрема, щодо широкого застосування тортур у різних регіонах України, а також мають намір зосередитись на Маріуполі та побудувати справу навколо облоги міст і сіл.
Роман Авраменко додає, що це складний та довгий шлях, до якого має готуватися як суспільство, так і жертви. "Люди хочуть справедливість "тут та зараз", і швидко втрачають мотивацію. Наша задача, серед іншого, підтримати їхню мотивацію, не обіцяти багато, не обіцяти, що все обов'язково буде і буде швидко", - пояснює він.
Правозахисник зізнається, що сам пережив подібні емоції у 2015-му році. "Цей момент розпачу, коли ми працюємо, а нічого не міняється. І лише зараз є перші паростки й перші результати того, що було тоді напрацьовано. Тому це треба робити", - переконаний він.
Авраменко сподівається, що однією з країн, яка включиться у притягнення російських воєнних злочинців до відповідальності, будуть і Сполучені Штати.
У грудні минулого року Конгрес США вніс правки до Закону про воєнні злочини, які дозволили кримінальне переслідування воєнних злочинців на території США.
Форум