Актуально
В Китаї вперше не виявили нових інфекцій Ковід-19 серед місцевого населення
Китайські офіційні органи повідомили 19 березня, що напередодні вони не зафіксували жодного нового випадку зараження коронавірусом Ковід-19 серед мешканців країни.
Усі нові випадки, загалом 34, були виявлені у людей, які прибули в Китай з за кордону.
Ми нарешті побачили світанок.
У провінції Хубей, звідки почалася епідемія наприкінці минулого року, тепер нових випадків інфекції коронавірусом Ковід-19 не було взагалі.
“Сьогодні після стількох багатьох днів зусиль ми нарешті побачили світанок”, - сказала представниця Національної комісії з охорони здоров’я Китаю Жао Ягуй.
Тепер фахівці наголошують, що у тих країнах, де поширення хвороби пішло на спад, головне завдання полягає в уникненні повторної хвилі інфекцій від приїжджих з інших країн.
Хоча китайську владу критикували за приховування інформацїі про епідемію на початковому етапі, згодом Всесвітня організація охорони здоров’я назвала Китай прикладом того, як наполегливі дії можуть гальмувати поширення коронавірусу.
ВООЗ радить
Всесвітня організація охорони здоров’я закликає усі країни далі застосовувати комплексні заходи для боротьби з пандемією коронавірусу Ковід-19.
Зараз пора для солідарності, фактів... й уникати будь-якого вказування на етнічні чи інші асоціації, коли йдеться про вірус.Майк Раян
“Щоб стримати й контролювати епідемію, країни повинні застосовувати ізоляцію, аналізи, лікування і відстеження (ланцюгів зараження)”, - сказав генеральний директор ВООЗ Тедрос Адганом Ґебреєсус.
“Якщо цього не робити, ланцюги зараження можуть далі тихо продовжуватися, а потім виходити на поверхню, коли будуть скасовані карантинні заходи”, - сказав він і додав, що тестування й відстежування “має бути в основі дій кожної країни”.
Керівник ВООЗ також повідомив, що для пришвидшення розробки ліків від коронавірусу Ковід-19 організація координує міжнародне дослідження для аналізу й порівняння нових розробок.
“Це велике міжнародне дослідження має на меті зібрати достатні дані, щоб побачити, які методи лікування найефективніші”, - пояснив Тедрос Адганом Ґебреєсус.
"Не називати Ковід-19 китайським"
Чільний представник ВООЗ зауважив, що коронавірус Ковід-19 не треба називати китайським вірусом, бо це не допомагає долати проблему поширення хвороби.
“Віруси не знають про кордони і для них не має значення раса, колір шкіри і скільки ви маєте грошей у банку. Тому дуже важливо поводитися обережно зі словами, щоб не пов’язувати з вірусом якусь окрему групу людей”, - сказав директор програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій Майк Раян.
Раян відповів таким чином на запитання журналістів з приводу того, що президент США Дональд Трамп неодноразово називав новий коронавірус “китайським”.
Трам наполягав, що він називає Ковід-19 "китайським вірусом" тому, що новий коронавірус походить з Китаю, і наполягав, що у цьому “зовсім немає расизму”.
Представник ВООЗ наголосив, що зараз для світу важливо виявляти солідарність і співпрацювати.
“Зараз пора для солідарності, для фактів і для спільної роботи, щоб разом боротися з вірусом. Насамперед треба виявляти речі, швидко рухатися й уникати будь-якого вказування на етнічні чи інші асоціації, коли йдеться про вірус”, - повторив Майк Раян.
Дивіться також: Як у США намагаються не повторити помилок Італії
Всі новини дня
- Голос Америки
Канада буде з Україною аж до перемоги – віцепрем’єр-міністерка Канади Христя Фріланд
Лідери Канади підтвердили свою підтримку України під час візиту президента України Володимира Зеленського до столиці країни, Оттави.
«Підтримка України Канадою є однозначною і такою буде завжди», – сказав на спільній пресконференції прем'єр-міністр Канади Джастін Трюдо.
“Ми з Україною – сьогодні, завтра і доки буде потрібно. Таким було повідомлення, яким я поділився з президентом Зеленським, членами українсько-канадської громади та прихильниками України з усієї Канади вчора ввечері. Слава Україні!”, – написав прем’єр-міністр Канади у мережі Х (колишня Twitter .
“Наша рішучість абсолютна. Україна переможе, а Канада буде з нею увесь цей час”, – написала на своїй сторінці у мережі Х віцепрем’єр-міністерка та міністерка фінансів Канади Христя Фріланд, публікуючи фото з візиту президента Зеленського до Канади.
Під час президентського візиту, як повідомляв Голос Америки, Трюдо оголосив про надання Україні нового пакету військової допомоги на суму понад 482 млн доларів США, тобто 650 млн канадських доларів.
Крім того, Україні обіцяно 50 броньованих машин, що будуть виготовлені в Канаді. Також Канада навчатиме українських пілотів на F-16 і надасть додаткові ракети для ППО, 35 безпілотників з камерами високої роздільної здатності, технічне обслуговування танків і боєприпаси до стрілецької зброї.
Щодо військової підтримки Зеленський під час візиту попередив: відмова від неї "підірве військові зусилля та зрештою призведе до подальшої агресії з боку Росії з жахливими наслідками", цитує президента видання New York Times.
"Я вважаю, що ви підтримуєте або Україну, або Росію", — сказав Зеленський на пресконференції в Оттаві невдовзі після виступу в парламенті Канади. — Послаблюючи підтримку України, ви підсилюєте Росію".
Він додав, що історія показує наслідки розширеної влади Росії.
"Свобода, демократія та права людини: за них потрібно боротися", – заявив Зеленський та нагадав, що Україна вдячна за всю військову та фінансову допомогу, утім "найбільшу ціну" заплатила саме вона.
"Тому, що ми платимо життями наших людей", – сказав Зеленський.
Він також закликав конфіскувати російські активи та використати їх як репарації для України, а також притягнути Росію до відповідальності за сам злочин агресії.
Раніше Христя Фріланд, як повідомляв Голос Америки, заявляла, що бачить одним із завдань Заходу необхідність змусити Росію заплатити за нищівну шкоду не лише Україні, а й світовій економіці, "навіть якщо йдеться про прецедент у міжнародному праві, як то замороження активів російського Центрального банку".
Як твітує президент України Володимир Зеленський, країни підписали оновлену Угоду про вільну торгівлю та меморандум про будівництво ГЕС в Україні.
Зеленський також зустрівся з керівниками канадського бізнесу. “Ми дуже зацікавлені в їхньому приході в Україну, зокрема в активній участі у відновленні”, – заявив він.
Зеленський подякував канадцям за перший світі пам'ятник жертвам Голодомору
Зеленський подякував Канаді за перший у світі пам'ятник жертвам організованого Сталіним Голодомору українців 1930-х років, що був встановлений свого часу в Едмонтоні. Він також висловив сподівання, що колись у Канаді буде встановлено пам’ятник перемозі України над вторгненням Росії, "можливо, в Едмонтоні".
Президент опублікував відео, коли учасники повнолюдного мітингу української діаспори у Торонто заспівали гімн України, вітаючи ним українського президента, який був на цій зустрічі разом з прем'єром Трюдо та першою леді України.
Щодо дружини, Зеленський відверто поділився з учасниками зустрічі, що через війну не має можливості часто бачитися зі своєю родиною.
“Я щасливий бути тут зі своєю дружиною, першою леді. Три дні разом, вперше з початку повномасштабної війни”, – цитує президента агенція АР.
У Канаді проживає близько 1,4 мільйона осіб українського походження, що становить близько 4% населення країни, пише АР.
Понад 175 000 українців приїхали до Канади з початку війни, і ще 700 000 отримали дозвіл приїхати в рамках ініціативи, яка підтримує тимчасове переселення тих, хто тікає від війни. Ініціатива дозволяє отримати дозвіл на роботу на три роки.
На зворотному шляху, в аеропорту Шеннон Зеленський провів незаплановану зустріч із Головою Суверенної Ради Судану Абделем Фаттахом аль-Бурганом, повідомив президент у своєму твіті.
“Дякую за послідовну підтримку Суданом суверенітету й територіальної цілісності України. Обговорили спільні безпекові виклики, а саме діяльність незаконних збройних формувань, фінансованих Росією”, – твітував Зеленський.
Він запросив Судан підтримати ініціативу Grain from Ukraine.
Як повідомляв Голос Америки, телеканал CNN з посиланням на джерело в українському війську припускає, що за ударами безпілотників по “Групі Вагнера” поблизу столиці Судану, ймовірно, стоять українські спецслужби.
- Голос Америки
Британська розвідка: один з найпрестижніших повітряно-десантних полків Росії втратив трьох командирів
Міністерство оборони Великої Британії повідомило, що з лютого 2022 року один з найпрестижніших повітряно-десантних полків Росії втратив трьох командирів – вони або загинули, або пішли у відставку.
«Командир 247-го гвардійського десантно-штурмового полку полковник Василь Попов, імовірно, загинув на важкому Оріхівському напрямку на початку вересня 2023 року», – мовиться у суботньому повідомленні британської військової розвідки у мережі Х (колишня Twitter).
Британські аналітики кажуть, що лише за кілька тижнів до цього, у серпні 2023 року, ймовірно, склав повноваження його попередник, полковник Петро Попов.
Військова розвідка посилається на незалежні джерела російських ЗМІ, які стверджують, що він пішов з посади на знак протесту проти того, що військові не змогли знайти тіла загиблих росіян.
У перші тижні вторгнення тодішній командир 247-го полку полковник Костянтин Зізевський був убитий під Миколаєвом, нагадують британські аналітики.
«Досвід 247-ї висвітлює надзвичайне виснаження та високу плинність серед розгорнутих російських військових, навіть серед відносно високих чинів», – мовиться у повідомленні британської військової розвідки.
Раніше британська розвідка повідомляла про поганий моральний стан російських військових, які є виснажені перебуванням на фронті без ротації.
Як повідомляв Голос Америки, аналітики вашингтонського Інституту вивчення війни (ISW) також зауважували, що російські військові перекидають війська з однієї ділянки фронту на іншу, не маючи можливість надіслати в потрібні місця свіжі підкріплення.
Експерти ISW повідомляли, що російське командування передислокувало значну кількість російських військових з Херсонської до Запорізької області.
- Голос Америки
Український контрнаступ: прорив на Запоріжжі, генерал Тарнавський у розмові з CNN прогнозує просування на стратегічне місто Токмак
Генерал Олександр Тарнавський, який очолює контрнаступ України вздовж південної лінії фронту, повідомив, що українські війська прорвали російські укріплення в районі села Вербове, а також прогнозує “ще більший прорив” націлений на Токмак, пише видання CNN.
“На лівому фланзі [біля Вербового] ми маємо прорив, і продовжуємо просуватися далі”, — сказав Олександр Тарнавський міжнародному кореспонденту CNN Фредеріку Плейтгену під час інтерв’ю в п’ятницю.
Не так швидко, як очікувалося, не так, як у фільмах про Другу світову війну.генерал Олександр Тарнавський
Разом з тим генерал визнав, що його війська рухаються повільніше, ніж очікувалося, пише видання - “не так швидко, як очікувалося, не так, як у фільмах про Другу світову війну”.
За словами генерала, головне для українських військ – не втратити ініціативу, якою вони володіють зараз, і втілювати її на практиці діями.
Тарнавський сказав CNN, що він вважає, що великим проривом контрнаступу стане, якщо Україна зможе взяти стратегічне для Росії місто Токмак, що стоїть в центрі логістичних ланцюгів до Криму та півдня України.
«Я вірю, що так [буде великий прорив]. Я думаю, що це буде після Токмака. На даний момент (росіяни) покладаються на глибину своєї лінії оборони», – сказав Тарнавський.
Раніше цього тижня кореспондент CNN повідомив, що українські сили перебувають приблизно за 20 кілометрів від Токмака, намагаючись прорвати численні шари російської оборони.
І хоча російська окупаційна влада інакше висвітлює картину бойових дій, аналіз доступних відео з відкритих джерел свідчить, що окремі українські підрозділи перетнули важливий рубіж російської оборони біля села Вербове, що за кілька кілометрів на схід від села Роботине, зауважує CNN.
Останніми днями, як повідомляв Голос Америки з посиланням на американських військових експертів, українські війська прорвали останню лінію російської оборони у Запорізькій області.
Це свідчить про те, що Київ наближається до розгалуженої мережі укріплених російських окопів вздовж південного фронту, пишуть оглядачі CNN.
“Дії наших бійців змушують повільно відступати групи оборони противника, коли вони стикаються з нашими штурмовими загонами”, – каже генерал.
Тарнавський повідомив CNN, що наступним великим проривом контрнаступу стане взяття міста Токмак, що є стратегічним для Росії, її першою великою метою у боротьбі на півдні.
Раніше цього тижня ЗМІ повідомляли, що українські сили перебувають приблизно за 20 кілометрів від Токмака, намагаючись прорвати численні шари російської оборони.
“Токмак – це ціль-мінімум, – сказав Тарнавський. – Загальна мета — дістатися до наших державних кордонів”.
Одні галузі української економіки розбомблені, інші народжуються – Гундер
Війна змінила обличчя української економіки, значні промислові потужності, включаючи низку металургійних гігантів, зруйновано, аграрні поля заміновано.
Багато компаній повідомляють про загибель своїх працівників, втрату майна, каже президент Американської торговельної палати Андрій Гундер.
Все ж 84% компаній-членів асоціації, яку він очолює, продовжують працювати в Україні навіть попри війну.
Також виникають нові галузі, які можуть стати майбутнім української економіки, додає він. Серед таких галузей Гундер назвав, наприклад, видобуток літію, необхідного для виробництва електричних батарей, оборонну сферу та програмування.
"Ми дивимося на різні сектори, - каже Гундер. - Є ті, які раніше не були розвинені, наприклад, сектор мінералів, або цінних металів, таких як літій. Україна має одні з найбільших в Європі запаси літію. А це нові напрямки ринку. І для України це важливо. Нафтогазова галузь - Україна має запаси і, якщо будуть правильні технології, буде видобуток. Тут є найбільші сховища газу в Європі. Дуже багато можливостей".
Він додає, що новий сектор, який зараз дуже активно розвивається – це сектор безпеки. «Ми вважаємо, що Україна може бути справжнім лідером в цьому», – каже Гундер.
Він додає, що оборонна промисловість розвивається у тісній співпраці з бійцями на передовій, бо бізнес гнучко реагує на їхні потреби.
"Коли працівники компаній їдуть на передову і бачать, що є потреба, вони повертаються і кажуть: «Як ми можемо задовольнити цю потребу, дати те, що збройні сили потребують, найновіші технології?» – ділиться Гундер почутими історіями.
Але найголовніше, за його словами, є те, що компанії бачать стійкість і натхнення українців і вони натхненні тим, що Україна робить.
«Ми кажемо: "Дивіться, якщо українці під час війни досягають феноменальних результатів, то під час миру, після перемоги, будуть можливості для інвестицій», – каже Гундер.
Майбутні інвестори проявляють інтерес
Українська влада намагається залучити до України кошти приватних інвесторів. Для відновлення економіки України, за оцінками Світового банку, потрібно більш як 400 мільярдів доларів. Для порівняння, компанії-члени однієї з найстарших та найбільших бізнес-асоціацій України, Американської торгової палати в Україні інвестували до України близько 50 млрд доларів загалом.
Але саме ці інвестори, які попри війну та складнощі бізнесового середовища, продовжують працювати в Україні та інвестувати до неї, можуть стати найпотужнішими "амбасадорами" для новачків, каже Гундер.
Він відзначає, велика фінансова компанія BlackRock вже спілкувалась з американськими бізнесменами в Україні й оголосила про створення нового інвестиційного фонду розвитку.
Завдання для спецпредставниці США
Почути бізнес, що працює в Україні, стане нагальним завданням для новопризначеної спецпредставниці США з економічного відновлення України Пенні Пріцкер, візит до України якої очікується незабаром, каже Гундер.
Пріцкер, яку Байден представив Зеленському під час зустрічі в Білому домі, за словами американського президента, допомагатиме Україні "знову відкрити ринки, мобілізувати інвестиції та провести необхідні економічні реформи".
Але, найголовніше, за його словами, це – судова реформа, яка допоможе вирішувати суперечки у правовому полі.
«Верховенство права, судова реформа – про це треба дійсно говорити, і я думаю, що Пенні Пріцкер буде це питання порушувати разом з президентом Зеленським і з урядом, бо цього хочуть інвестори і це потрібно для майбутнього розвитку економіки України», – вважає Гундер.
У розмові з кореспонденткою Голосу Америки Оксаною Бедратенко він також розповів про те, чому Пенні Пріцкер вже називають пані Маршал, про те, з яких джерел надходитимуть гроші на відбудову України, та про те, чому пріоритетом для України є не лише захист великих міст, але і портів навколо Одеси.
Повне інтерв'ю з президентом Американської торговельної палати в Україні Андрієм Гундером читайте тут.
У чому полягають суперечки щодо погодження $24 млрд Києву та чи вплинув візит Зеленського? Ексклюзив з Конгресу
Після зустрічей на Капітолійському пагорбі український президент Володимир Зеленський був небагатослівним та особливо не коментував результати закритих зустрічей. Лише коротко зауважив, що в Конгресі сторонам вдалось обговорити багато важливих питань, а також у черговий раз подякував американському народу за підтримку.
"Висновок спікера (МакКарті ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні рік тому. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроект про додаткове фінансування"Майкл Маккол, конгресмен-республіканець
Спочатку Зеленський зустрівся з Палатою Представників. Щоправда, лише з лідерами від демократів та республіканців, зокрема: спікером-республіканцем Кевіном Маккарті, лідером демократів Хакімом Джефрісом, почесною спікеркою, демократкою Ненсі Пелосі, а також провідними республіканцями та демократами, такими як очільники комітету з закордонних справ Майкл Маккол та Грегорі Мікс.
Так, за словами республіканця Маккола, під час розмови Зеленського зі спікером була озвучена пропозиція долучити надання Україні ракет ATACMS та винищувачів F-16 до законопроєкту про додаткове фінансування для України у розмірі 24 мільярдів доларів, про яке просить адміністрація Байдена.
"Спікер (Маккарті ред.), так само як і я, продемонстрував потужну підтримку (України, – ред.). Але ми розчаровані повільністю адміністрації щодо надання зброї. Спікер та я погоджуємося із Зеленським. Він (Зеленський, – ред.) вимушений поводитись чемно, тому що ми надаємо йому допомогу, але ми (Маккол та Маккарті, – ред.) конкретно запитали: «Що саме вам потрібно?» І висновок спікера (Маккарті, – ред.) був наступним: вам потрібні ATACMS, вам потрібні F-16, і вони вам потрібні були рік тому, але це зайняло вже занадто багато часу. Тож ми можемо прописати цю допомогу в законопроєкт про додаткове фінансування, і це буде моїм (Маккола ред.) наміром також", - розказав журналістам конгресмен-республіканець від штату Техас, Майкл Маккол, через кілька хвилин після перемовин з Зеленським у Палаті Представників.
Втім, пізніше, за повідомленням CNN, спікер Палати представників Конгресу США Кевін Маккарті відмовився взяти на себе зобов’язання поставити на голосування до кінця цього року пакет додаткової допомоги Україні на 24 мільярди доларів.
Також, за словами Маккола, спікер Маккарті виділив три пункти у розмові із Зеленським, - підзвітність, швидкість надання зброї та план перемоги, - "Нам потрібен план перемоги від цієї адміністрації (Байдена ред.). Нам потрібна підзвітність і нам потрібна зброя, іще вчора", - заявив Маккол. Щодо підзвітності та перевірок, то окремі законодавці наголошують, що допомога, яка надається Україні, вже контролюється ретельніше, ніж в Афганістані.
"Я завжди наголошую на тому, що перевірки в Україні, мабуть, у 10 разів кращі, ніж були в Афганістані. І наявність спецпрокурора, - що було однією з моїх поправок до оборонного бюджету США, - гарантує, що ми матимемо хорошу звітність, що кошти використовуються належним чином для виконання належних завдань", - заявив конгресовій кореспондентці Голосу Америки Катерині Лісуновій, інший республіканець Річ Маккормік, напередодні візиту Зеленського.
"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси"Емі Клобучар, сенаторка-демократка
Сенаторка-демократка Емі Клобучар, розповіла Голосу Америки, що питання корупції та перевірок допомоги, яка надається Україні порушувалися під час розмови з Зеленським не лише в Палаті Представників, але й в Сенаті. Сам факт українського протистояння російській армії є доказом того, що надана зброя потрапляє у правильні руки, вважає Клобучар.
"Неможливо давати відсіч наддержаві, як це робить Україна, якщо ви не використовуєте надану вам зброю та фінанси. І вони явно використовують усе, що їм надають… Вони використовують те, що отримують, і використовують це не просто добре, але й винахідливо", - заявила Клобучар журналістці Голосу Америки Тетяні Ворожко, після сенатської зустрічі з Зеленським.
"Зеленський під час нашої зустрічі сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Ось, наскільки гостро стоїть питання"Чак Шумер, лідер демократів у Сенаті
За словами республіканця Маккола попри розбіжності та певну опозицію серед крайньоправих республіканців, Конгрес зрештою погодить додаткові 24 мільярди доларів для Києва, про які запитує Байден і до якого спікер Палати Представників буцімто, вирішив додати ATACMS та F-16 за результатами перемовин із Зеленським.
"Їм це потрібно (додаткове фінансування на $24 млрд, – ред.), і вони це отримають. Переважна більшість Конгресу це підтримує. Я знаю, що є певні розбіжності з обох сторін, але я кажу, що війна на виснаження не є перемогою, - саме цього хоче Путін…Ми це зробимо (погодимо додаткове фінансування, – ред.). Зараз є багато політичних махінацій, але я вас запевняю, ми зробимо так, щоб це (додаткове фінансування, – ред.) пройшло голосування", – заявив Маккол журналістам.
Однак, в Палаті Представників у нинішньому проєкті резолюції про короткострокове фінансування уряду (документ має на меті запобігти потенційному "шатдауну", тобто замороженню урядових витрат внаслідок неухвалення бюджету, – ред.) додаткові кошти для Києва не згадуються.
Лідер демократів у Сенаті Чак Шумер після зустрічі з Зеленським заявив, що Конгрес має долучити ці кошти до резолюції, щоб уникнути перебоїв із постачанням допомоги.
"Президент Зеленський прибув у вирішальний момент для своєї країни та для Конгресу. Прямо зараз Україна бере участь у великому контрнаступі проти військових Путіна, щоб повернути свою власну територію та переломити хід кривавого та жорстокого конфлікту. Але це важливий момент і для Конгресу. Є очевидним, якщо ми допустимо урядовий "шатдаун", або погодимо резолюцію про тимчасове фінансування без допомоги для України, то шкода, якої це завдасть українському контрнаступу, буде руйнівною, – заявив Шумер.
Він навів слова президента Зеленського під час їхньої зустрічі з сенаторами.
«Він сказав: «Якщо ми не отримаємо допомогу, то ми програємо війну». Це цитата президента Володимира Зеленського. Ось, наскільки гостро стоїть питання", - заявив лідер демократів у Сенаті Чак Шумер, після зустрічі з Зеленським.
Однак, навіть серед республіканців, які підтримують Україну, немає певності чи вдасться долучити ці 24 мільярди доларів до резолюції про короткострокове фінансування уряду.
"Включення фінансів для України до резолюції про тимчасовий бюджет уряду, - це неправильний шлях. У такому вигляді це не пройде. Краще не пропонувати щось, що не пройде голосування. Це має йти окремим питанням. Але фінансування для України все ще має підтримку в Конгресі. І ми повинні переконатися, що ця підтримка не зникне", - вважає конгресмен-республіканець, Річ Маккормік.
Малоймовірно, що Конгресу вдасться подолати суперечки та проголосувати 12-ть законопроєктів про видатки до початку нового фіскального року 1-го жовтня, кажуть оглядачі. Тож, нині резолюція про короткострокове фінансування уряду є найважливішим документом, щоб уникнути "шатдауну". Окремі законодавці вважають, що в таких умовах потрібно спочатку узгодити бюджет країни, а вже потім займатись допомогою для Києва.
"Я думаю, що нам спочатку потрібно розв'язувати більшу проблему, - фінансування нашого власного оборонного відомства, фінансування інших відомств. А вже потім ми можемо говорити про додаткове фінансування для України", - заявив Голосу Америки Майк Галлахер, конгресмен-республіканець від штату Вісконсин.
"Про це (фінансування для Києва, – ред.) зарано говорити. Більшість моїх колег зосереджені на тому, щоб уникнути урядового "шатдауну" та переконатись, що внутрішні проблеми американців вирішуються", - вважає Нік Лалота, конгресмен-республіканець від штату Нью-Йорк.
Як і в багатьох інших питаннях, у питанні про додаткову допомогу Києву законодавці розділились за партійною лінією. Якщо частина республіканців, хоч і підтримує допомогу Україні, але схиляється до того, що спочатку потрібно погодити власний бюджет, то більшість демократів наполягає, що варто уникнути ризиків перерви у наданні допомоги Києву.
"Необхідно включити додаткове фінансування для України (до резолюції про короткострокове фінансування уряду, – ред.) як зараз, так і в майбутньому. Дуже прикро, що зараз його не включили, - але я роблю усе можливе, щоб це змінити"- сказав Голосу Америки Пет Раян, конгресмен-демократ від штату Нью-Йорк.
Тим часом його однопартієць від штату Каліфорнія Скотт Пітерс, вважає, що попри суперечки та розбіжності, допомогу Києву погодять вчасно.
"Гроші для України потрібно додати (до резолюції про короткострокове фінансування уряду ред.). І я думаю, що кінець кінцем ми це зробимо, коли нарешті досягнемо угоди. І я сподіваюся, що все вирішиться досить скоро. Переважна більшість Конгресу підтримує фінансування для України. Щоб допомогти їм виграти цю війну та перемогти Путіна, чию агресію не можна толерувати або ігнорувати. Я думаю, що ми матимемо більшість, коли настане час голосування", - підсумував Скотт Пітерс, конгресмен-демократ, Каліфорнія.
Раніше американські законодавці, з якими ексклюзивно поспілкувався Голос Америки напередодні візиту Зеленського, виділили три основних очікування від зустрічі: отримання інформації про поточну ситуацію на полі бою, перевірка вже наданої допомоги та погодження додаткової допомоги Україні.
Дивіться також: «Якщо Україна не отримає допомоги – ми програємо»: Володимир Зеленський провів переговори у Конгресі США.
Форум