Спеціальні потреби

Путін не має права вето на членство України у НАТО, каже представниця альянсу Бенедетта Берті. Інтерв'ю


Директорка планування політики НАТО Бенедетта Берті
Директорка планування політики НАТО Бенедетта Берті

На саміті НАТО у Вашингтоні Україна не отримає запрошення приєднатися до Альянсу. Для цього потрібен консенсус серед 32-х союзників, якого наразі бракує. Однак у НАТО обіцяють, що для України результати саміту будуть важливими і потужними.

Журналістка Української служби Голосу Америки Юлія Ярмоленко поспілкувалася у Вашингтоні із директоркою планування політики НАТО Бенедеттою Берті про те, чого очікувати від саміту Україні, чи дійсно Альянс вірить у перемогу України і хоче бачити її як союзницю, і чому НАТО береться будувати "міст" України до Альянсу, а не відкриває "двері" до членства.

Інтерв'ю відредаговане для ясності й плинності

Юлія Ярмоленко, Голос Америки: Очікується, що на саміті НАТО у Вашингтоні Україні запропонують так званий "міст" до НАТО. Як Альянс збирається переконатися, що цей "міст" не стане "мостом в нікуди"?

Бенедетта Берті, директорка із планування політики НАТО: Дозвольте мені повернуся на рік назад, а потім говорити про майбутнє. На Вільнюському саміті рік тому союзники та Україна погодилися сформувати Раду Україна-НАТО – спільний орган, як ви знаєте, де НАТО та Україна працюють на рівних над побудовою стратегічного та політичного діалогу та розвивають практичну співпрацю.

інновації, співпраця з оборонною промисловістю, сприяння сумісності, створення спільного навчально-освітнього центру Україна-НАТО

Якщо подивитися на прогрес, якого було досягнуто за останній рік, я бачу дійсно значні кроки у наближенні України до НАТО у політичному та військовому плані.

Цього тижня у Вашингтоні ухвалять низку рішень, які, на мою думку, справді посилять співпрацю між НАТО та Україною в таких питаннях як інновації, співпраця з оборонною промисловістю, сприяння сумісності, створення спільного навчально-освітнього центру Україна-НАТО, щоби тісніше співпрацювати із низки питань, зокрема і щодо уроків, винесених із жорстокої загарбницької війни Росії.

Це дуже практичні речі, які гарантуватимуть, що цей міст є міцним і має опору. І на додачу до цього ми ухвалюємо важливі рішення, аби гарантувати, що Україна має те, що їй зараз потрібно, щоби користуватися своїм правом на самооборону. І тут ми якраз говоримо про рішення щодо фінансових зобов’язань. А також рішення щодо участі НАТО в координації безпекової допомоги та навчання.

І, звісно, все це на тлі додаткової поставки в Україну вкрай необхідної військової техніки союзниками по НАТО. А також на тлі понад 20-ти двосторонніх безпекових угод. Тож, коли все це зібрати разом, я вважаю, що політичний сигнал є абсолютно чітким у плані відданості праву України на самооборону сьогодні та її довгостроковій безпеці, а також наближенню України до альянсу, щоби, коли будуть потрібні умови, вона могла зайняти належне їй місце як член НАТО.

Ю.Я.: Але все ж, чого саме "міст", а не "двері до НАТО", які мали б бути відкритими? (Представник Білого Дому) Майкл Карпентер сказав сьогодні, що серед союзників нема консенсусу. Чи Сполучені Штати – та країна, яка не дає Україні отримати запрошення цього року?

Б.Б.: У центрі уваги цього року, і це правильно, – питання номер один – як нам гарантувати, що військова, фінансова, гуманітарна допомога Україні продовжиться, щоби Україна могла продовжувати захищатися? Адже ми бачимо, як от сьогодні з новин, що вона продовжує мати справу із жорстокістю Росії, яка не подає жодних ознак про зміну своїх максималістських цілей.

пріоритет – як нам гарантувати підтримку України в її боротьбі зараз

Тож пріоритет – як нам гарантувати підтримку України в її боротьбі зараз. І саме тут варто сказати про фінансові зобов’язання надати мінімум 40 мільярдів євро військової допомоги впродовж року, які наступного року знову розглянуть на саміті НАТО, а також зобов’язання забезпечити довгострокову військову допомогу Україні.

Я вважаю, що це дуже важливе повідомлення. Це меседж Україні: ми розуміємо, що ви можете перемогти, але для цього потрібна наша підтримка. А також повідомлення Кремлю, що він не протримається довше, ніж ми, тому що наша підтримка продовжуватиметься.

І на додаток до цього, аби допомога у сфері безпеки і тренування була більш довгостроковою і стійкою, НАТО бере на себе провідну роль. Тож ми дійсно зосереджуємося на тому, що має значення тут і зараз, одночасно роблячи кроки для майбутнього членства.

Ю.Я.: Ви сказали, що НАТО перебере на себе провідну роль у наданні тренування та військової допомоги, роль, яку нині відіграє група у форматі "Рамштайн". Але із країнами на кшталт Угорщини, яка виступає проти допомоги Україні, чи вважаєте ви, що НАТО може утримати цю роль на довгий час?

Б.Б.: Абсолютно. Ви бачите, що 99% військової допомоги зараз надають союзники по НАТО. Тому для нас було дуже логічно розглянути, як ми можемо використати командну структуру НАТО, структуру, яку ми вже маємо, щоб забезпечити кращу координацію підтримки України, щоби вона була неупередженою, з повагою до розподілу тягара, і стійкою.

У Вісбадені в Німеччині буде командування НАТО, там працюватиме приблизно 700 людей, які будуть координувати пропозиції тренування і допомогу у сфері безпеки

І це те, що лежить в основі рішення про створення центру НАТО для безпекової допомоги та тренування для України. У Вісбадені в Німеччині буде командування НАТО, там працюватиме приблизно 700 людей, які будуть координувати пропозиції тренування і допомогу у сфері безпеки від наших союзників, у відповідь на запити і потреби України. І все це буде підтримуватиметься логістичними центрами.

Цю концепцію погодили всі наші союзники. Вона вже схвалена. Як ви сказали, є дискусія про те, що не всі 32 союзники братимуть участь у її реалізації, але таке вже траплялося в минулому. Це не виняткове явище. За останні 75 років у нас були різні місії та операції НАТО, з якими всі союзники погоджувалися, але деякі мали застереження щодо реалізації. Тож тут я перешкод не бачу.

Ю.Я.: Я би хотіла повернутися до прагнень України вступити у НАТО. Деякі експерти кажуть, що для того, аби зробити цей "міст" до НАТО більш надійним, НАТО має включити українських представників до командних структур, можливо, до Північноатлантичної ради. Україна не мала б права голосу, але брала би участь в обговореннях. Чи можливо це?

Б.Б.: Якраз Рада Україна-НАТО це і робить. Рада Україна-НАТО – це орган, де представники НАТО та України сидять за столом на рівних. Раду можуть скликати як союзники по НАТО, так і Україна, і вона це вже робила кілька разів, скликала на консультації щодо своїх найбільш нагальних потреб у сфері безпеки та безпекової ситуації.

В межах Ради Україна-НАТО ми маємо різні робочі групи, які просуваються у низці дуже практичних питань – від підтримки реформ, таких як оборонні закупівлі, – до сприяння оперативної сумісності та роботи над інноваціями

Тож ми маємо цей механізм, який пропонує платформу для стратегічного, політичного діалогу, а також для практичної співпраці. В межах Ради Україна-НАТО ми маємо різні робочі групи, які просуваються у низці дуже практичних питань – від підтримки реформ, таких як оборонні закупівлі, – до сприяння оперативної сумісності та роботи над інноваціями. Тож у певному сенсі це відбувається.

І, звісно, створення Спільного центру тренування і підготовки Україна-НАТО буде саме цим – можливостю для союзників по НАТО та України працювати пліч-о-пліч над проблемами, включно із опрацюванням уроків, виявлених і засвоєних з минулих років цієї жорстокої агресивної війни.

Ю.Я.: Нещодавно у Вашингтоні Єнс Столтенберг визнав, що хоч і важко уявити, як Україна приєднається до НАТО, поки триває війна, НАТО також не може сказати, що умовою для членства є завершення війни, бо тоді Путін зробить усе, аби війна не закінчувалася. Чи може НАТО прийняти Україну до завершення війни і зробити так, аби зобов’язання за Статтею 5 поширювалися лише на територію, яку Україна контролюватиме на той момент?

Б.Б.: Я би повторила і наголосила на тому, що сказав генеральний секретар, бо я вважаю це дійсно важливим. Ми маємо рішення союзників, що Україна буде членом НАТО. Це рішення підтверджується щороку, і я очікую, що цього року його повністю підтвердять ще раз. Рішення про членство ухвалює країна, яка прагне стати членом НАТО, і союзники по НАТО. І це єдині залучені сторони.

Жодна третя сторона не має права вето на те, хто стане членом альянсу

Жодна третя сторона не має права вето на те, хто стане членом альянсу. Це зрозуміло, і дуже важливо. І це також відповідає на питання, хто визначає строки. Вони визначаються союзниками, коли обставини є належними.
Тож ми будемо продовжувати рухатися у цьому напрямку. І тут, звісно, немає жодних застережень, і ніхто, а особливо Путін, не має права вето на те, коли Україна стане членом альянсу, і коли їй надішлють запрошення.

Ю.Я.: Чи вірить НАТО у перемогу України?

Б.Б.: Україна може перемогти. Абсолютно. Один з уроків, який, на мою думку, нам варто засвоїти: коли почалася війна, багато аналітиків та експертів справді не очікували, що Україна справлятиметься так добре, як вона це робить. Ми побачили, що відбулося.

коли Україна матиме усе, що їй потрібно для своєї оборони, вона може перемогти

Україна не лише завдала поразки початковим максималістським воєнним цілям Росії, вона залишилася суверенною, незалежною країною. Вона звільнила території. Вона завдала великих втрат росіянам. Вона розблокувала Чорне море.

Те, що я взяла для себе із цього, – це те, що коли Україна матиме усе, що їй потрібно для своєї оборони, вона може перемогти, вона може впроваджувати інновації та давати відсіч агресії. Тож відповідь: "так".

  • 16x9 Image

    Юлія Ярмоленко

    Кореспондентка Голосу Америки в Білому домі. Ведуча програм ЧасTime і Брифінг. Приєдналася до команди 2015-го. Спеціалізується на американсько-українських відносинах, зовнішній та внутрішній політиці США. Висвітлює президентські вибори у США з 2016-го року. До Вашингтона, працювала журналісткою-міжнародницею у новинах на ICTV. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка. Народилася в Києві.

    Коли випадає нагода відімкнутися від новин, – читає книжки, подорожує, і пробує виростити буряки, інжир і гострий перець на вашингтонському балконі. 

Recommended

  • Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

    Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram

XS
SM
MD
LG