Спеціальні потреби

Розслідувачі Bellingcat також підтверджують спецоперацію «Вагнергейт»


На фото: Білоруська служба КГБ затримала «вагнерівців» під Мінськом у липні 2020 року, підозрюючи їх у підготовці до дій у Білорусі, але згодом їх відпустили в Росію
На фото: Білоруська служба КГБ затримала «вагнерівців» під Мінськом у липні 2020 року, підозрюючи їх у підготовці до дій у Білорусі, але згодом їх відпустили в Росію

Об’єднання журналістів-розслідувачів Bellingcat оприлюднило результати свого розслідування подій довкола затримання 29 липня 2020 року в Білорусі трьох десятків осіб названих найманцями з російської приватної військової компанії, так званих «вагнерівців».

Оприлюднення цього розслідування разом з попередніми повідомленнями, зокрема з репортажем американського телеканалу CNN у вересні, стане ще одним етапом у тому, що отримало назву «Вагнергейт».

Команда розслідувачів Bellingcat проаналізувала і підтвердила сотні електронних документів включно з заявами, які подавали найманці...

Чільні посадовці в Києві тривалий час заперечували повідомлення, що білоруське затримання «вагнерівців» було частиною масштабної операції української розвідки задля їх арешту й притягнення до відповідальності в Україні.

Українська генеральна прокуратура тоді офіційно вимагала від Мінська видачі 28 осіб з групи, яких підозрювали в участі в боях проти української армії на Донбасі, але білоруська влада на чолі з Олександром Лукашенком проігнорувала українську вимогу і відпустила затриманих у Росію.

Президент Володимир Зеленський під тиском неодноразових повідомлень у пресі визнав факт операції в телевізійному інтерв’ю 24 червня 2021 р.

Зеленський заперечив припущення, що операція була навмисно зірвана внаслідок зловмисного зливу інформації, можливо кимось з вищих щаблів влади у Києві.

Президент Зеленський наполягав, що «ідея» тієї операції «була інших країн», казав, що Україну «затягували в це питання», але не пояснив у тому інтерв’ю, про які країни йдеться.

Всупереч цим твердженням операцію підтвердив колишній президент Петро Порошенко, заявивши, що він схвалив її ще наприкінці 2018 року.

Bellingcat каже, що річне розслідування у партнерстві з виданням Insider виявило, що операція мала місце, і що її проводило «Головне управління розвідки Міністерства оборони України з підтримкою відділу контррозвідки Служби безпеки України».

Використовуючи дані з відкритих джерел та проінтерв’ювавши «чотирьох колишніх агентів української спецслужби», розслідувачі стверджують, що йдеться про спробу під виглядом набору на роботу в третій країні заманити і схопити бойовиків, підозрюваних у серйозних злочинах на Донбасі.

«Команда розслідувачів Bellingcat проаналізувала і підтвердила сотні електронних документів включно з заявами, які подавали найманці, з фотографіями військових відзнак і медалей, рекомендаційних листів від колишній командувачів та довідок про стан здоров’я надісланих фіктивному роботодавцю», - пише Bellingcat.

Як повідомляє "Радіо Свобода", стаття Bellingcat наводить слова колишнього начальника Головного управління розвідки Василя Бурби, що операція зірвалася після того, як Офіс президента України Володимира Зеленського вирішив її перенести.

За словами останнього, повідомляє "Радіо Свобода", голова ОП Андрій Єрмак запропонував перенести операцію на тиждень після того, як стало відомо про угоду щодо припинення вогню. Бурба натомість пропонував затримати операцію на чотири дні. Зрештою її вирішили перенести на п’ять днів.

Дивіться також: У Нью-Йорку відбулася акція на підтримку затриманого в окупованому Криму українського журналіста Владислава Єсипенка





Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG