Спеціальні потреби

Працівники ЗАЕС просять допомоги і чекають на деокупацію. Ядерники побоюються аварії рівня Чорнобиля або Фукусіми – Котін


Петро Котін, президент НАЕК «Енергоатом» з головою бюро Голосу Америки у Східній Європі Мирославою Гонгадзе, 18 травня 2023 р., Київ.
Петро Котін, президент НАЕК «Енергоатом» з головою бюро Голосу Америки у Східній Європі Мирославою Гонгадзе, 18 травня 2023 р., Київ.

Персонал і керівництво Запорізької атомної електростанції очікували, що деокупація може відбутися «до місяця», але ситуація триває вже понад рік. Колектив очікує звільнення станції, яку Росія перетворює на військову базу, а ядерники застерігають про небезпеку масштабної аварії.

“Персонал просто в постійній надії, що це [деокупація - ред.] нарешті станеться, і просто чекає та просить допомоги”, - розповів в інтерв'ю Голосу Америки Петро Котін, президент української державної атомної компанії «Енергоатом», оператора ЗАЕС.

Бездумна окупація військовими несе ризики викиду радіації

За словами Котіна, “рівень божевілля у цих окупантів різний”. Посадовець побоюється їх намірів і планів, оскільки на станції багато ядерного матеріалу – шість атомних енергоблоків, шість реакторів, заповнених паливом, ядерне паливо. Крім того, є шість заповнених басейнів відпрацьованого палива, кожен поруч із реактором.

При їхньому пошкодженні можливий викид радіації.

Залежно від масштабів пошкодження, може йтися про локальне забруднення або навпаки про “масштаб Чорнобиля або розмір Фукусіми”. А далі вже залежатиме лише від погодних умов і напрямку вітру, який розноситиме забруднення –попереджає Котін.

За його словами, українські ядерники очікували “набагато більшого” від Міжнародне агентство з атомної енергії, МАГАТЕ.

“Їхня участь була корисною. Крім того, генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі також дуже допоміг у вирішенні деяких проблем, які виникали на станції. Наприклад, звільнення в.о. гендиректора заводу. Його звільнили за три дні, і я не впевнений, чи був би він зараз живий, якби не Гроссі. Також на Запорізькій атомній електростанції зараз постійно присутні спостерігачі”, - сказав Котін.

Він також підтримав ідею Ґроссі про вільну від військових територію навколо ЗАЕС. Щодо цього тривають переговори, але рішення ще так і немає.

Як повідомляв Голос Америки, план Ґроссі для ЗАЕС полягав у тому, щоб “захищати об'єкт, а не територію” і вивести російську зброю з території станції.

Надії на МАГАТЕ і "справжніх" ядерників "Росатома"

Усе ж саме на МАГАТЕ Котін покладає надії щодо звільнення “заручників” у Енергодарі і протидії небезпеці від росіян із потенційного катастрофічного забруднення Європи.

Крім того, він надіється і на “справжній персонал “Росатома”: “Вони, звичайно, підтримують російські війська, але деякі з них є професіоналами-ядерниками, і вони розуміють ризики”.

Котін також розповів, що з часу окупації на Запорізькій атомній електростанції було шість відключень, а це дуже небезпечно для станції.” Це ніби перший етап події, яка сталася на Фукусімі”, - порівняв Котін.

Тоді під час землетрусу японська станція втратила зовнішнє живлення. А через 30 хвилин прийшло цунамі і всі дизельні генератори, які підтримували живлення, затонули й перестали працювати. “У Запоріжжі ми проходили цей перший етап шість разів”, - сказав Котін про захист.

Дивіться також:

Ситуація на ЗАЕС: наскільки високим є ризик потенційної катастрофи? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:42 0:00
  • 16x9 Image

    Мирослава Гонгадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медія-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого - Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стіпендією Фунданії Німана (2018-2019рр), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерность» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Форум

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG